Від Нормандії до Шеремета. Навіщо дискредитують волонтерів та ветеранів?
9 грудня у Парижі Володимир Зеленський та Арсен Аваков дуже погано у медійному сенсі відпрацювали український порядок денний. Жодних активностей, жодних підходів до західних ЗМІ із чіткими заявами: "Крим – окупована територія", "російський газ не може стати політичним методом впливу на українську політику" і "ми згодні говорити про економічні зв'язки із РФ, якщо вона забере війська з Донбасу".
Натомість російські сайти і твіттери рясніли російськими вкидами та коментарями від обізнаних джерел, які потім часто-густо мігрували на українські шпальти і блакитні екрани.
Власне, тому дивиною для мене стала дуже злагоджена поява двох дійових осіб на брифінгу щодо розслідування убивства журналіста Павла Шеремета. Президента Володимира Зеленського та міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.
А потім Зеленський з Аваковим пішли на "Право на владу" і повторили озвучене про дитячого хірурга і АТОвця, які заради "арійських ідей" пішли начебто на убивство. А ще виявились неабиякими експертами із того, що не озвучили в Парижі – газу, повернення ОРДЛО під контроль та спільних патрулів Нацгвардії з бойовиками.
Тобто вміють говорити, якщо треба. Просто ставка, очевидно, пішла на внутрішній ринок. А не на переконання Заходу чи РФ, інакше б не мовчали, як риби, у Парижі.
Є така версія, що для того, щоб втілити сценарії з повернення ОРДЛО, треба збити захмарний рейтинг волонтерів і учасників бойових дій на Донбасі, аби монополія на правду і рішення була виключно у влади.
Нагадаю цифри того ж дослідження групи "Рейтинг" у жовтні:
- 69% респондентів заявили, що довіряють волонтерам,
- 67% – учасникам бойових дій на Донбасі,
- 66% – президенту України.
Відтоді рейтинг гаранта здувся ще на кілька позицій, а от у інших – ні.
Волонтери, ветерани, ЗСУ, адекватні журналісти – це єдина сила, яка заважає втілювати ідеї типу "а давайте повернемо Донбас у такому вигляді, як є, а там розберемося".
Хоча про ціну, яка може вартувати підконтрольній частині держави неконтрольованих процесів – подальшого сепаратизму, насилля, громадянської війни – говорити якось не прийнято. Бо ж типу і там люди, і тут такі ж головорізи, які на дозвіллі, після кардіохірургії "Охматдиту", буцімто підривають автомобілі журналістів.
Всі соціологічні опитування, на які любить спиратися влада, кажуть, що ніяка ідея тієї ж "муніципальної варти" на окупованій території, де будуть разом "тусити" Нацгвардія, ОБСЄ і бойовики з російськими паспортами, неможлива без дискредитації руху волонтерів і ветеранів.
Далі.
Без активної позиції волонтерів та ветеранів можна зайти дуже далеко. Чого тільки варта свіжа заява полковника ЗСУ Олександра Ноздрачова (хоча він уже записав вибачення) про інтеграцію російських військовослужбовців з українськими, бо ж є типу "не лише національні, а військові традиції".
А нічого, що у нас був досвід, коли у Севастополі український флот працював поруч із російським та ще й всі разом вчилися у профільній академії Нахімова? Врешті морська держава Україна профукала значну частину своїх морських сил, бо військовим хотілося такого престижу і рівня добробуту.
Це приклад того, що не можна бути військовим двох держав на одній території
І це сором згадувати, як наші моряки та адмірали галопом у 2014 бігли за андріївським хрестом.
Оце наслідки "військових традицій з інтеграцією".
Читайте також:
Що відомо про людей, яких підозрюють у причетності до вбивства Шеремета
Слідство оприлюднило свою версію вбивства Шеремета. Перша реакція соцмереж
Щодо розслідування МВС справи Павла Шеремета
Справа Шеремета: Змушені довіряти? або Пресконференція – це не суд
Далі.
Важливо читати заяву УП, де детально розписано, як проводилось розслідування справи про вбивство Павла Шеремета, та дуже влучно зауважено:
"Хто був зацікавлений у дестабілізації ситуації в країні на той час? Навіщо волонтерам, що підтримували армію у складні часи, потрібна дестабілізація ситуації всередині країни? Чи слідство припускає, що група волонтерів могла діяти в інтересах Росії?"
Нас хочуть підвести до думки, що волонтери, ветерани і активісти – це дестабілізуюча сила, яка підтримує, убиває і заважає щасливій інтеграції понівеченого Донбасу з російськими військами?
Власне, саме цю тезу дуже активно близько трьох тижнів розганяє медіахолдинг Віктора Медведчука: що ветеранам начебто вбивати людей можна більше за інших.
Апофеозом стала підводка Наталі Мосейчук за 12 грудня, уже на "плюсах", де вона заявила, що "затримані вбивці Павла Шеремета". Чи є у всіх них підстави, щоб таке стверджувати? Закони чи рішення суду?
Державні діячі нашого розливу, якщо наломали десь дров, швидко беруть громадянство інших країн і доживають віку на італійських віллах чи в лондонських пентхаузах. Волонтери ж, армійці і ветерани лишаються з нами і нікуди не поїдуть.
Власне, тому, не варто віддавати їх на сліпе розтерзання, на втіху "60 минут" і щоб прогнутися за чотири місяці на наступному "Норманді". Навіть під приводом "так Донбас же так швидше повернеться і всі житимуть дуже добре!". Насправді – дуже паршиво, за російським сценарієм впливу.
Стежте за руками, буде цікаво.
Марина Данилюк-Ярмолаєва, спеціально для УП