Командир 503 батальйону Вадим Сухаревський

 Командир 503 батальйону Вадим Сухаревський: "Вирішив стати офіцером, бо мене дратувало, що більшість командирів не здатні приймати рішення. Боялись тоді, часто бояться і зараз"В.Ясинська
Колись я зарікся, що якщо стану офіцером, то буду належати до тієї категорії військових, які за будь-яких умов, незважаючи на кар’єру і зірки на погонах, не бояться приймати рішення і відстоювати його.

Командир 503 батальйону Вадим Сухаревський: Вирішив стати офіцером, бо мене дратувало, що більшість командирів не здатні приймати рішення. Боялись тоді, часто бояться і зараз 01

Я родом з містечка Берегове, це Закарпаття. Закінчив  мукачівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою. Вчитись на військового було моєю ідеєю, я навіть через це посварився з батьком.  Оскільки він був трохи ображений на армію, бачив мене кимось іншим з набагато кращим життям, на кшталт юриста і таке інше. Але я все одно пішов учитись туди, куди хотів – у військовий ліцей. На той момент для мене це був експеримент у житті – подивитися, що таке армія. Я бачив у формі батька, тому хотів випробувати і себе. Скажу чесно, що після ліцею від мене пролунала фраза: "Хто скаже, що я буду військовим – перегризу горло", - дитяча психіка не витримала залізних іграшок.

Далі була строкова служба у ВДВ, але саме там все кардинально змінилось, і я, можна сказати, захворів армією, бо ВДВ – це стан душі, релігія. В мене було відчуття себе в строю по-перше, легендарних військ, по-друге, тих, хто живе духом захисту Батьківщини, підготовки, гартування себе, виконання бойових завдань. Я підраховував, що з 16 місяців служби до підписання контракту тільки 4 місяці я провів у ППД, все решта  - полігони, причому 5 зимових, табори місяцями, міжнародні навчання. Було дуже круто. Я служив у розвідці – і це також наклало свій відбиток.

Вже солдатом-строковиком за своєю ініціативою я виявив бажання брати участь у підготовці до виїзду в Ірак. За півтора місяці до від’їзду підписав контракт. 10 лютого 2004 року з аеродрому Скнилів за температури повітря мінус16 ми вилетіли в Ірак, прилетіли, а там плюс 28. І почалася наша служба в розвідроті. Три місяці я був в особистій охороні командира бригади. Потім пішло загострення. Бій, який відбувся 6 квітня, в той час називали перший загальновійськовий бій ЗСУ. Нашу роту зажали в місті - почалися мінометні обстріли, один убитий, 5 поранених. Врятувало те, що ми були на БТРах і мали крупнокаліберні кулемети -  відстрілялися, а противник зазнав великих втрат.  

В Іраку багато було цікавого, але за 9 місяців служби ми втратили 9 чоловік. Для держави в ті часи – це був шок. Коли я повернувся додому, був твердо впевнений, що звільнюся з армії. Вирішив так хоча б тому, що служба в армії – це відсутність нормальної сім’ї. За 16 місяців строкової служби в мене не було відпустки, а потім 9 місяців в Іраку – досить велике моральне навантаження для хлопця в 19 років. Я був якщо не наймолодший, то один з молодих учасників бойових дій взагалі. Вже тоді отримав УБД. Але в мене було елементарне бажання погуляти і відпочити від всього, що пройшов. Відпустка велика - 45 діб. І мені вистачило перші два тижні, щоб відпочити, подивитися, як живеться на гражданці і зрозуміти,  що мені дуже не вистачає армії і я хочу до своїх хлопців.  В принципі, велика заслуга всього того періоду в тому, що зараз у мене рівна і спокійна психіка. За увесь час, проведений в зоні АТО, я намагався не підвищувати голос, хоча ситуацій, де можна було б вийти з себе, траплялось достатньо.

Повернувшись в армію, вирішив, що хочу стати офіцером, бо коли служив в Іраку, мене дуже дратувало , що більшість наших командирів були абсолютно не здатні приймати рішення. Вони боялись тоді, часто бояться і зараз, і чекають, що за них хтось його прийме. Таких випадків дуже багато. І я зарікся, що якщо я стану офіцером, то буду належати до тієї категорії військових, що за будь-яких умов, незважаючи на кар’єру і зірки на погонах, не бояться приймати рішення і відстоювати його. А ще я все зроблю для того, щоб хоча б один мій підлеглий сказав, що ті знання і вміння, які він отримав від мене, – допомогли йому в житті і службі. З тих пір я стараюсь дотримуватися цих принципів.

Командир 503 батальйону Вадим Сухаревський: Вирішив стати офіцером, бо мене дратувало, що більшість командирів не здатні приймати рішення. Боялись тоді, часто бояться і зараз 02

Я повернувся в армію, поступив в одеську військову академію, бо там готували десантників, а я був фанатично відданий ВДВ, перед вступом отримав сержанта. Закінчив з червоним дипломом. І так сталося в житті, що я поступав, будучи заступником командира другого взводу спеціального призначення розвідроти 80 бригади, а повернувся на службу  його командиром, тобто у свій взвод, на той час він майже весь складався з контрактників, більшість з яких вже брали участь у миротворчих місіях. А коли почалася служба, я "вичавлював" хлопців до кінця: марш-кидки, поїздки в гори, ночівля в спальниках зимою на висоті 1600 метрів. Те, що подобалося мені, я давав їм, і відповідно віддача з їхньої сторони була велика. Потім, у 2011 році, я став начальником розвідки батальйону, а далі командиром аеромобільної десантної роти в батальйоні.  І саме, коли був на цій посаді,  8 березня 2014 року ми пішли маршем по північних кордонах нашої країни.

Я був абсолютним прихильником Майдану, повністю підтримував його. І коли почалася війна, то говорити про ставлення до ворога було б дивно – окрім почуття ненависті до противника я більше нічого не відчуваю. І втрати серед моїх хлопців я ніколи нікому не пробачу.

Весною 14-го року в Чернігівській, Сумській, Харківській областях ми не раз виходили на кордон на підсилення прикордонників, де були зосереджені підрозділи і десанту, і вертолітних, і ракетних військ кацапів. Вже тоді  ми чудово розуміли, що це війна.

У Слов’янську нам давали можливість воювати і робити так, як ми вважали за потрібне.

На початку квітня 2014 року підрозділи бригади зайшли в сам Луганськ. У повній готовності до виконання завдань. Тоді там були захоплені тільки адмінбудівлі. В ніч с 12 на 13 квітня від командира бригади надійшла команда про те, що ми маємо висуватися у Слов’янськ. Що там відбувається - ми не розуміли, не знали і хто такий Гіркін і так далі, бо інформаційно були відрізані. Я своєю ротою здійснив марш під Слов’янськ, 13 квітня ми потрапили  у засідку і прийняли перший бій.

15 квітня - офіційний початок АТО. Тоді представниками від Збройних сил, крім вертолітників, було всього-навсього 2 роти – моя на БТР-80 і одна рота 25 бригади на БМД. Ще було двоє представників генералітету ЗСУ - Геннадій Воробйов і Юрій Борискін, а всі решта - внутрішні війська "Альфа", "Омега". Основна ставка робилася на них, а ми були як підтримка. Під Слов’янськом на повну йшли розвідки боєм. І 2 травня ми спільно з спецпідрозділом "Ягуар" та "Омега" за  підтримки вертольотів, починаємо штурмувати перший блокпост. Саме тоді ворог збив два наших вертольоти  Мі-24 – це було в кінці квітня. Ми займались пошуком пілотів. Але блокпост ми захопили - і десь через добу-дві, так само впоралися з другим блокпостом, у сєпарів він називався "Восточный скорпион" - знаходився він на одному з перехресть доріг у Слов’янську. Там ми були практично оточені з чотирьох сторін ворогом. По нас стріляли з мінометів, "Нон". Почалися сутички з ворожими ДРГ,  Саме там ми взяли зампотила "ДНР". Це був дядько, який їхав на здоровому джипі, сказав, що до сина в гості. Ми обдивились його машину і вже, коли були готові відпускати, випадково один з бійців нащупав рукою гранату в районі коробки передач. І ось тоді ми знайшли в машині подвійне дно, а там помпову рушницю, два бойових ножі, два пістолети, розгрузку, форму, документи "зампотила" "ДНР", 30 тис. грн і серед всього цього фалоімітатор.  Хлопці все розклали, покликали мене і всі ржуть. Тоді я спитав у нього, що мужик, а нащо він тобі? Він відповів, що доживеш до моїх років – зрозумієш.

Взагалі, поки ми були в Слов’янську, вивчали на собі номенклатуру калібрів – від 5,45 до 122, але там нам давали можливість воювати і робити так, як ми вважали за потрібне. Через півтора місяці служби там нас замінила 25 бригада.  А наступного дня ми вирушили в луганський аеропорт. Коли ми десантувались, вороги збили Іл-76. А на той час аеропорт був у повному оточенні, без світла, без води. Вся оборона обмежувалася злітною смугою, відповідно самим аеропортом. Далі – все було заміноване. Але ми виїжджали шукати Іл. Нас корегував літак  - і ми знайшли загиблих. Зібрали останки - це був не перший досвід, бо ми шукали  тіла і до того: виколупували кістки з вертольотів - наді мною збивали літак Кульчицького, Ан-28, ті ж самі два Мі-24 після штурму Семенівки 95 бригадою, але оскільки на борту Іла людей було дуже багато, то було дуже моторошно.

 Луганський аеропорт – це, грубо кажучи, стара будівля з хорошим ремонтом, без підземних укриттів, з бункером, який залишився з радянського часу і спочатку, з точки зору бойових дій, в аеропорту було досить спокійно. А от вже в середині липня пішла досить солідна інтенсивність вогню. Я досі пам’ятаю, як по нам довбанули перші “Гради", але я вжив заходів перестороги – і усі хлопці були в бункері. Просто до того по нам декілька разів били 120 міномети, а в мене після Слов’янська, де вони по нас херачили щодня, вже як передчуття було. Ми порахували, що в Cлов’янську тільки 4 дні було без обстрілів.  А потім "гради" сипали по нам постійно – і почали рівняти з землею все.

Проте саме в обороні аеропорту на мій період нічого такого цікавого не було. Цікаве почалося, коли ми перейшли до активних дій. Якось моїй роті поставили задачу взяти під контроль бічну дорогу від Георгіївки до аеропорту і забезпечити зустріч і супровід колони, яка мала прориватись до нас на підмогу, це мала бути БТГР 80 бригади. І ось тоді ми вибили два опорники сепарів. Один з них прямо посеред кладовища.  Я зосередив роту на маршруті і був готовий до зустрічі і супроводу наших хлопців. Тобто основні контрольні точки зайняв, ми зробили все, як має бути - 2 БТРами дивились на Георгіївку і чекали на колону.

І коли ми її побачили, там зав’язався бій. Ми вирушили їм на зустріч, зайшли в село, а там разом з "Айдаром" захопили блокпост, зосередились в центрі села на ньому, Колона, що проривалася до нас, нарешті заїхала в село, але вона отримала команду повертатися назад.  В результаті ми залишились на ночівлю з айдарівцями, і з 4 танками, і десь в 4,30 ранку  наступного дня сєпари почали вибивати нас звідти. Бій був досить важкий,  Але ми переломили хід бою:  я зняв з дороги свій танк і він підбив сєпарський, ще один ворожий Т-72 підбили в самому селі. В тому бою в мене було 4 поранених. Таким чином ми відстояли Георгіївку і дорога через неї стала артерією до аеропорту. А насправді ця артерія була шириною, як стежка, а навкруги були сепарські позиції.  Під Георгіївкою ми розбили розвідроту ЛНР, було багато трофеїв, наприклад АГС і СПГ, у нас до того часу його не було, бо СПГ тоді були зняті з озброєння. І ми згадували програму з училища, як ним користуватися, вчилися стріляти. Потім нас з цими ж айдарівцями відправили на Лутугине.

Командир 503 батальйону Вадим Сухаревський: Вирішив стати офіцером, бо мене дратувало, що більшість командирів не здатні приймати рішення. Боялись тоді, часто бояться і зараз 03

Ми йшли на ротацію, але складалося таке враження, що вороги нам махали рукою "Тільки йдіть вже швидше".

Далі, в серпні, був рейд, внаслідок якого ми з’єдналися з 95-ю та роз’єднали  "ЛНР" і "ДНР" -  за 4 дні всі разом ми звільнили 7 населених пунктів. Після захоплення нашими підрозділами Новосвітлівки та Хрящуватого, моя рота стояла під Красним, там по нам майже цілодобово била арта російських підрозділів. З їхнього боку були штурми - і 17 серпня мене поранило. Поки я був в госпіталі, почалися штурми аеропорту і відступ наших військ. У Краснодоні опинилося дев’ять чоловік полонених, четверо людей з моєї роти. Коли ми витягли хлопців з полону, вони розповідали, що росіяни питали у них, які наркотики вони вживали, що так довго протримались в аеропорту.

Загалом у госпіталях, спочатку у Харкові, а потім у Чернігові, я провів близько місяця. Поки була реабілітація - в мене народився син.  Я забрав їх з дружиною з пологового, а наступного ранку вже їхав у поїзді у Львів. 14 жовтня 14-го року знову поїхав на фронт. А 24 листопада я дізнався, що мене зачислили до  Національного університету оборони імені Черняховського. З’ясувалося, що наказом міністра оборони, ще у серпні, мене зарахували до університету  на факультет повітряно-десантних військ і сил спецоперацій. В результаті 26 листопада я був у Львові, за день здав посаду командира роти і прийняв посаду заступника командира батальйону з повітрянодесантної підготовки. 28 числа зранку я вже був у Києві на навчанні, а 10 грудня починалася перша сесія. Я її здав на відмінно і добре. Мені запропонували залишитись на викладацьку діяльність. Це було в кінці літа 15-го року. Спочатку  я відмовлявся, але потім погодився. Подумав, що наче як повоював, і нарешті буде можливість побути з сім’єю. Погодився, пройшов конкурс, а за 4 дні до випуску дізнався, що мене призначено командиром батальйону морської піхоти. І насправді, ця новина мене дуже порадувала, бо  душею я все ж таки був у військах. Дружина, звісно, плакала, бо налаштувалася на спокійне нормальне життя.

Вже півтора року - я командир батальйону. Робота насправді дуже цікава, але адміністративні питання задовбують, бо окрім боєготовності, треба ще думати, як нагодувати, відремонтувати, забезпечити і так далі. Але своїм підрозділом я пишаюся. Батальйон стоїть на лінії фронту протяжністю 11,5 км. У деяких місцях ми просунулися  вперед до  4,5 км. Втрати з того боку озвучувати не буду, але якщо коли ми заходили на позиції, вороги "зустрічали" всім, чим тільки можна - два тижні велися постійні обстріли, хлопці під вогнем міняли своїх попередників, то коли ми в червні цього року виходили на ротацію, не було жодної кулеметної черги в наш бік. Складалося таке враження, що вороги нам просто махали рукою "Тільки йдіть вже  швидше". Взагалі, ми дійшли до того, що відстань між нашими і сепарськими окопами в деяких місцях була 60 м. Але при всьому цьому з жовтня 16-го по червень 17-го року в нас є важкий тягар – наші загиблі. Проте для молодого підрозділу, сформованого нашвидкоруч, зуби і характер ми показали і дуже конкретно. Тільки за останню ротацію в батальйоні - один орден Богдана Хмельницького III ступеня, понад чотири десятки орденів "За мужність" III ступеня і один II ступеня. А державних і відомчих нагород понад п’ять сотень.

Зараз ми остаточно дислокуємося в Маріуполі - тепер це наш дім, і тримати, і обороняти його нам. Переходимо на структуру окремої військової частини. І з точки зору самостійності в роботі -це позитивно, тому що це розвиток. Загалом, для мене служба в морській піхоті – це суцільний позитив. Мені дають працювати, мені довіряють - і це дуже важливо. А вся діяльність офіцера – це, як я вже казав, прийняття рішення. А ще командир має поєднувати в собі два бажання:  зберегти особовий склад і виконати задачу. Ці терези в офіцерській службі і найважче витримувати. Дуже багато часу йде на роздуми, на планування, а після того на аналіз. І звинувачення себе в чомусь – це те, з чим доводиться жити. Але коли я розумію, що зробив мінімальну кількість помилок, я щасливий.

 PS: За оборону Слов’янська  Вадима нагороджено орденом Богдана Хмельницького III ступеня, а за бої в районі Луганського аеропорту - орденом Богдана Хмельницького II cтупеня

Текст і фото: Віка Ясинська, "Цензор.НЕТ"

«Громадське радіо» вітає вас!

«Громадське радіо» вітає вас!


«Громадське радіо» — незалежна «розмовна» радіостанція, яку можна чути в Інтернеті та в FM та УКХ-діапазонах у різних містах України.

«Громадське радіо» щодня подає останні й найважливіші новини та аналіз поточних подій, не профільтровані через інтереси влади, бізнесменів чи політиків.

«Громадське радіо» створюють незалежні журналісти, які свого часу відмовилися закривати очі на цензуру, нечесну «редакційну політику» чи непрозорі схеми власності медіа.

В нашому першому подкасті деякі з учасників ініціативної групи — Андрій КуликовНаталка Соколенко, Леся Сакада, Кирило Лукеренко та Ірина Славінська — пояснюють, чому вони вирішили заново організувати «Громадське радіо».

НАША СТРАТЕГІЯ 2016-2020


Питання та відповіді

— Чому ваша команда працює над розбудовою «Громадського радіо»?

— Жителі України мають чимало джерел інформації, але серед них (особливо на радіо) бракує ресурсів, які подають непартійні, некомерційні та збалансовані новини і неупереджений аналіз поточних  ій.

«Громадське радіо» подає незалежну від владних, вузько-політичних чи виключно бізнесових інтересів інформацію. «Громадське радіо» є не тільки об’єктивним інформатором, але і позапартійним майданчиком для дискусій.

«Громадське радіо» охоче надає журналістам, які хочуть працювати за етичними стандартами професії, можливість уникати тиску з боку влади, політиків чи ринку. Ми надаємо громадським та ініціативним групам, творчим об’єднанням, окремим діячам та митцям шанс донести суспільно значущі ідеї до аудиторії «Громадського радіо».

— Які на «Громадському радіо» редакційні принципи?

— У «Громадського радіо» є завдання — представляти у прямому ефірі точки зору на події в країні і світі, позбавлені однобічності, некомпетентності та прихованої реклами. Ми прагнемо дотримання найвищих стандартів журналістської професії.

З «Громадським радіо» ви побачите збалансовану картину подій.

Редакційна політика «Громадського радіо» є прозорою. Ми керуємся принципами неупередженості, об’єктивності та збалансованості подачі.

Головні принципи подачі новин на «Громадському радіо»:

  • оперативність
  • достовірність
  • простота і зручність викладу
  • перевірка джерел інформації
  • надання можливості викласти позицію усім ключовим причетним сторонам
  • новини з перших рук
  • новини подаються окремо від коментарів

В аналізі подій та фактів «Громадське радіо» подає усі важливі оцінки та коментарі, а також звертається до історії теми.

«Громадське радіо» не пропагує нездорового чи асоціального способу життя, не веде вузько-конфесійної, релігійної чи атеїстичної пропаганди, відмежовується від будь-яких проявів екстремізму, включно з риторикою ненависті.

«Громадське радіо» відкрито до зворотнього зв’язку з аудиторією: пишіть нам на адресу [email protected] або в соціальних мережах (FacebookTwitterYouTube), телефонуйте за номером +38 067 220-16-74.

— Де можна почути «Громадське радіо»?

— «Громадське радіо» мовить на власному сайті у інформаційно-розмовному форматі з елементами авторських та музичних програм.

Зараз ми поширюємо подкасти наших програм: на сайті, в SoundCloud, в подкастах на iTunes, через додаток TuneIn Radio (встановите iOS чи Android додаток TuneIn Radio та задайте у пошуку «Hromadske Radio»).

З часом «Громадське радіо» розраховує отримати частоти для мовлення в FM- та AM-діапазонах в Києві та поза його межами.

«Громадське радіо» усіляко сприяє поширенню власних аудіоматеріалів через інші канали мовлення та надає права на використання повного ефіру так його частин або окремих продуктів (новин чи авторських програм). Звертайтеся до нас!

— Як «Громадське радіо» забезпечує себе?

— «Громадське радіо» не працює заради прибутку.

Основним джерелом фінансування «Громадського радіо» є пожертви інституцій та приватні пожертвування.

Донори, які надають пожертви «Громадському радіо», поділяють ідеологію та редакційні принципи радіо та гарантують невтручання у редакційну політику.

Щороку «Громадське радіо» звітує про витрати коштів Ревізійній комісії, а також публікує відповідну інформацію на сайті (2014 р.1 квартал2015 р.).

«Громадське радіо» також готове до розміщення платних оголошень і рекламних матеріалів, які не суперечать редакційній політиці. Проте статус громадського мовника передбачає особливі правила для подачі повідомлень рекламного змісту. Вони в жодному разі не мають змішуватися з програмним продуктом і завжди чітко відділяються від нерекламних повідомлень.

«Громадське радіо» не розміщуватиме в ефірі рекламу алкоголю, тютюну, предметів розкошів, фінансових пірамід, тощо.

— Як формується колектив «Громадського радіо»?

— Спочатку «Громадське радіо» значною мірою спиралось на неоплачувану добровільну працю професіоналів. Та ми зростаємо. На момент повномасштабного мовлення радіо залучило до щоденної роботи — у штаті та поза штатом — понад 50 працівників.

Про актуальні вакансії «Громадського радіо» ми повідомляємо на цьому сайті та в соцмережах.

Ми формуємо колектив «Громадського радіо» за принципом компетентності та відданості справі. Будь-яку дискримінацію за статевим, віковим, національними, релігійними чи іншими мотивами вважаємо неприпустимою.

— Чи співпрацює «Громадське радіо» з іншими організаціями?

— Так. «Громадське радіо» вітає партнерство з громадськими організаціями та засобами масової інформації, що поділяють принципи чесної та об’єктивної журналістики.

«Громадське радіо» готове до спільних проектів з такими колегами.

Ми завжди відкриті до діалогу

Якщо ви маєте цікаві та важливі теми для обговорення, новини або іншу інформацію, яка б допомогла команді Громадського радіо всесторонньо описати поточні події, будь ласка, зв’яжіться з нами!

Email: mail @ hromadskeradio.org

Телефон: +38 (044) 279-72-09+38 (067) 220-16-74

Телефон прямого ефіру: 0800 750 490

Реклама на сайті та в ефірі: 
+38 094 910-12-21

+38 044 338-82-21

Бухгалтерія:

(044) 321 09 78

Адреса: Україна, 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 26.

Читайте нас, коментуйте та виражайте думки на наших сторінках у соціальних мережах!

Українці заплатили 15 мільярдів гривень військового збору

Українці заплатили 15 мільярдів гривень військового збору за минулий рік (ІНФОГРАФІКА)
24 січня 2018 - 18:37  236
Це на 3,6 мільярда гривень більше, ніж 2016 року

Протягом минулого року до державного бюджету України надійшло 15,1 мільярда гривень військового збору. Про це повідомляє прес-служба Державної фіскальної служби з посиланням на директора Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павла Дроняка.

«Найбільше військового збору сплачено платниками м. Києва – 2 млрд. 398 млн. грн., 859 млн. грн. надійшло до бюджету від платників Дніпропетровської області, 810 млн. грн. – Харківської області та 679 млн. грн. – Львівської області», — наводять слова Дроняка у прес-службі.

Також повідомляється, що найбільші суми військового збору минулого року надійшли до бюджету в грудні – понад 1,7 мільярдів гривень, понад 1,3 мільярдів гривень цього збору було сплачено у червні, липні, жовтні та листопаді 2017 року.

26991586_1821714901195825_297704492949942045_n.jpg
Інфографіка Державної фіскальної служби // ДФС
Інфографіка Державної фіскальної служби
ДФС

27066724_1821714984529150_7271490239388196880_n.jpg
Інфографіка Державної фіскальної служби // ДФС
Інфографіка Державної фіскальної служби
ДФС

Президент Франції Еммануель Макрон в Давосі сказав наступне

 Президент Франції Еммануель Макрон почав свою промову із глобального потепління. «Досить складно повірити в глобалізацію, поки ми сидимо відрізані від всього світу в Давосі, і в глобальне потепління, поки нас засипає снігом. Дякую вам, що не запросили цього року ніяких скептиків», – зазначив він, викликавши аплодисменти.

Давос-2018. День другий. Текстова онлайн-трансляція
фото WEF

Французький президент розповів, що його головне завдання – побудувати процвітаючу Францію, більш конкурентоздатну, більш інноваційну, яка однак не забуває про людей, які відстали від глобалізації.

Президент планує інвестувати 15 млрд євро в освіту і 10 млрд євро в науку в найближчі 5 років.

«Світ змінився. Нам потрібно менше рук і більше розуму», – сказав Макрон.

Він назвав інвестиції в людський капітал першим стовпом загальних реформ.

Друга важлива складова – зростання інвестицій і збільшення фінансування для проведення реформ. І для цього вже вдалося провести перерозподіл фінансових потоків.

Третім стовпом реформ Макрон назвав прискорення і гнучкість. Викорінення бюрократії, створення сприятливого бізнес-середовища, що значно підвищить конкурентоздатність країни.

«Четвертий стовп – Франція стане моделлю в боротьбі зі зміною клімату. Це величезна перевага з точки зору привабливості та конкурентоздатності. Талант іде туди, де йому добре жити. Ми можемо створити багато робочих місць з «зеленою стратегією», ми вже виконали необхідні для цього реформи. Всі вугільні електростанції будуть закриті до 2021 року (оплески).

П’ятий стовп внутрішньої стратегії – культурні зміни. Останні 6 місяців ми спрощуємо й оптимізуємо процеси і скасовуємо зайві норми і процедури.

Це стосується ризиків. Раніше у Франції було страшно бути успішним і страшно терпіти поразку. Ми робимо все для того, щоб це було не страшно. Щоб будь-хто міг повернутися і почати знову. Франція – нація підприємців, і те що було раніше – то було помилкою в нашій історії.

Я оголошую вам: Франція повернулася».

Переходячи до міжнародних питань, Макрон закликав розробити 10-річну стратегію, щоб зробити Європу авторитетом у зеленій енергетиці, науці та політиці. Більш сильна і об’єднана Європа допоможе уникнути розколу у світі, вважає він.

Давос-2018. День другий. Текстова онлайн-трансляція
flickr.com

Тільки глобалізація врятує світ, стверджує французький президент, переходячи до світових проблем.

Багато хто вважає, що все що потрібно для щастя – це зростання економіки країни. При цьому забуваючи думати, чого це зростання варте. Люди думають, що якщо буде економічне зростання – то вирішаться всі проблеми. Але вони натомість тільки зявляються. Тому що немає єдиного, спільного підходу, вважає Макрон.

«Деякі уряди стверджують, що країна має бути більш націоналістично орієнтованою. Те саме стосується і питань торгівлі. Останнім часом ми тільки розриваємо ті економічні зв’язки, яких вдалося досягти в процесі глобалізації.

Через різнобій ми не можемо досягти поставлених нами завдань у питанні вирішення змін клімату.

І ми досі не створили на світовому рівні організації, яка би розглядала штучний інтелект і автоматизацію. Ми дозволяємо це контролювати приватним компаніям.

Я сподіваюся, що приватний сектор прийде в нашу країну для створення робочих місць. Але я повинен пояснити людям, що глобалізація – це головне. Інакше буде процвітати націоналізм і екстремізм.»

Макрон також заторкнув питання надмірного захоплення автоматизацією. Він вважає, що компанії, які переходять у цифровий формат і залишають без роботи тисячі людей, повинні вкладати кошти в перекваліфікацію цих людей.

Також він наголошує, що МВФ зрештою має взятися за контроль криптовалюти і тіньового банкінгу.

З пересторогою французький президент ставиться до штучного інтелекту. «Це – червона лінія для інвестицій», – вважає він. Поки не будуть вироблені на світовому рівні принципи розвитку технологій, розроблені на державному, а не приватному рівні.

Давос-2018. День другий. Текстова онлайн-трансляція
фото WEF

Стосовно екологічних питань, Макрон пропонує ввести базовий податок на викиди СО2. До 2020 року має бути створений екологічний пакт – і він має бути юридично обов’язковим, в т.ч. для приватного сектору.

Нова глобальна структура має базуватися на співпраці і взаємодії.

«Ми створимо таку структуру? Відповідь частково просто тут, у цьому залі. Саме ми несемо найбільшу відповідальність. Отже, ми вирішуємо? Ми створюємо? Прямо тут і зараз?» – такими надихаючими словами Макрон завершив свій виступ, всі аплодували стоячи, дехто плакав.

https://mind.ua/publications/20180862-davos-2018-den-drugij-tekstova-onlajn-translyaciya

Український дім у Давосі

Український дім у Давосі

00129ПЕРЕГЛЯДІВ
Український дім у Давосі
КОЛИ
22-26 січня 2018, 09:00
ВАРТІСТЬ
Безкоштовно
МІСЦЕ
Ukraine House in Davos
ОРГАНІЗАТОР
Українська асоціація венчурного та приватного капіталу (UVCA), Western NIS EnterpriseFund, Фонд Віктора Пінчука

Український дім у Давосі – #перемога українського бізнесу

Перший в історії Український дім у Давосі (Швейцарія) відбудеться під час Щорічної зустрічі Всесвітнього економічного форуму в січні 2018 року. Український дім працюватиме протягом тижня під гаслом «Україна: Креативність. Інновації. Можливості». Покликаний стати динамічним дискусійним хабом, Український дім продемонструє глобальним лідерам бізнесу, політики та громадянського суспільства інвестиційний потенціал та бізнес-можливості України. Український дім буде відкритий з 22 по 26 січня 2018 року.

Панельні дискусії Українського дому:

• Нова енергетика: рушійна сила економік майбутнього (23 січня, 14:00–15:00)
• Європейська аграрна супердержава  Україна: успіх на основі технологій та інновацій (23 січня, 17:00–18:00)
• Де буде наступна криптогавань? (24 січня, 11:00–12:00)
• Нові глобальні технохаби (24 січня, середа, 14:00–15:00)
• Data Science: забезпечуючи контроль людини над даними (24 січня, 17:00–18:00)
• Нова мережа Blockchain: як вона впливатиме та захищатиме фінансову архітектуру майбутнього? (25 січня, 11:00–12:00)
• Венчурний капітал – 2018: виклики та тенденції. Де очікувати нових єдинорогів? (25 січня, 14:00–15:00)
• Інвестиційні можливості України: енергія нового покоління (25 січня, 18:00–19:00)
• Бізнес, що базується на цінностях, у фрагментованому світі (26 січня, 11:00–12:00)
• Розвиток цивільних технологій та соціального інвестування (26 січня, 14:00–15:00)

Усі панелі транслюватимуться в режимі livestreamна youtube-каналі Українського дому в Давосі.

Організатори і партнери:

Організатором проекту виступає Українська асоціація венчурного та приватного капіталу (UVCA) у партнерстві із Western NIS EnterpriseFund та Фондом Віктора Пінчука.

Спонсорами дискусійних панелей є HorizonCapital, BitcoinFoundation Ukraine, AgroHub, UNIT.City, Hacken, NorthlandPower та SocialBoost.

«Традиція організації так званих домів у Давосі – не нова. Протягом багатьох років її створювали уряди, великі корпорації та серйозні організації. Зараз, вперше за 50 років існування ВЕФ, Україна прогресує, повною мірою розкриває потенціал та надійно підтримує свій імідж європейського хабу технологій та інновацій. WNISEF радий долучитися до такого важливого проекту» – зазначила Ярослава Джонсон, президент та головний виконавчий директор фонду.

«Після успішних заходів у рамках Ukrainian DavosNights у 2017 році, у яких взяли участь понад 400 осіб, у 2018 році ми запускаємо Український дім. Це буде платформа для нетворкінгу, укладання інвестиційних угод та розвитку технологічного партнерства. Організовуючи Український дім, UVCA та наші партнери позиціонують Україну як нового глобального партнера для технологій та інвестицій» – зазначив Андрій Колодюк, голова Наглядової ради UVCA та Молодий глобальний лідер ВЕФ.

Український дім працюватиме з 22 по 26 січня 2018 року.

Акредитація для журналістів: [email protected]

Для інформації:

Український дім діятиме паралельно з багатьма іншими подіями під час Щорічної зустрічі ВЕФ. Проект об’єднає лідерів бізнесу та громадянського суспільства під час панельних дискусій та інших публічних заходів. В Українському домі обговорюватимуться світові економічні тенденції в контексті розвитку новітніх технологій, де тема України буде тісно пов’язана з глобальним контекстом. Також там проводитимуться двосторонні зустрічі між представниками стартапів та власниками венчурного капіталу з різних куточків світу.

http://www.ukrainehousedavos.uvca.eu/ua

Підсумки першого дня Давоса

ЕКОНОМІКА
ПОЛІТИКА
Підсумки першого дня Давоса: загальний оптимізм, приваблива Індія та несподівані IT-ризикиПерший повноцінний день Всесвітнього економічного форуму пройшов дуже потужно
ВІТАЛІЙ ФІЛІПОВСЬКИЙ23 СІЧНЯ 2018, 18:55
Підсумки першого дня Давоса: загальний оптимізм, приваблива Індія та несподівані IT-ризики
Нарендра Моді, прем’єр-міністр Індії
Фото World Economic Forum

За детальною текстовою трансляцією з подій форуму можна слідкувати тут.

У світову економіку вірять і пророкують їй щасливе майбутнє, але масштабні ризики і виклики при цьому ніхто не скасовував. 

«Все набагато оптимістичніше, і цей оптимізм більш широко розповсюджений. Минулого року американці були живіші, тоді як європейці були похмурими. Було відчуття, що політика поглине економіку, але сталося навпаки. Поліпшення в економіці може зробити популізм менш вагомим», – ці слова головного економіста IHS Нарімана Бехравеша є найкращим резюме першого дня Давосу-2018.

Незважаючи на всі складнощі, світ пройшов 2017 рік без глобальних потрясінь і катаклізмів, хоча атмосфера і прогнози минулого року були куди менш багатообіцяючими. Це говорить про те, що еліта все ж здатна реагувати на виклики часу та іноді лідери виявляються набагато розумнішими, ніж можуть здатися. Цей прозорий натяк на Трампа – лише мала частина емоцій, які можна було відчути в кулуарах швейцарського курорту цього сніжного дня.

У Макрона продовжують вірити. Ім'я французького президента – одне з найчастіше згадуваних у Давосі. Тіджано Тіам, головний виконавчий директор швейцарського банку Credit Suisse, заявив, що, незважаючи на невдачі попередників, Еммануель Макрон зможе реформувати французьку економіку. На його думку, він був обраний тільки тому, що французька нація вирішила змінитися. Ось як це працює в умовах демократії. Вельми втішні коментарі на адресу французького президента, який переживає зараз не найкращий період.

Корупція і гендер: традиційний фокус Давосу. Ерна Сульберг, прем'єр-міністр Норвегії, закликала світ до введення нових підходів у боротьбі з незаконними фінансами і корупцією. Сульберг каже, що це підживлює тероризм і загрози безпеці, а також ускладнює для країн, що розвиваються, можливості для ефективних перетворень власних економік.

Підсумки першого дня Давоса: Загальний оптимізм, приваблива Індія та несподівані IT-ризики
Ерна Сульберг
Фото World Economic Forum

Вона пропонує провести кампанію MeToo (так, той самий хештег проти насильства, який народився після скандалу з Гарві Вайнштейном) для боротьби з корупцією. Іншим пріоритетом Сульберг вважає рівність статей – вона попереджає, що в багатьох країнах жінки, як і раніше, піддаються дискримінації. Акценти норвезького прем'єр-міністра традиційні для скандинавських країн, які досягли високих соціальних і економічних стандартів.

Багато в чому це ілюстрація головної теми Давосу «Створення спільного майбутнього в роз'єднаному світі». Палітра проблем для кожної країни своя: десь безрезультатно продовжують боротися з гіперінфляцією і багаторічною економічною рецесією, десь домагаються рівних можливостей для кожного.

Всі – в єдиній команді. Джес Стали, головний виконавчий директор Barclays, зазначив дуже важливий фактор, що дає оптимізму для світової економіки. На його думку, намітилася явна тенденція щодо збільшення взаємодії між державами, банками і вченими. Така спільна робота – шанс уникнути наступної кризи. У 2008 році, на хвилі загального зростання і ейфорії, подібної кооперації не спостерігалося. Світ був набагато самовпевненішим, а значить – вразливим.

Цифрова антиутопія. Трохи зруйнувала загальний оптимізм і позитив виконавчий директор M&G Investments Енн Річардс, яка виступила з ідеями, гідними якісної антиутопії. Експерт вважає, що ймовірний крах глобальної ІТ-системи може привести до наступної фінансової кризи.

Підсумки першого дня Давоса: Загальний оптимізм, приваблива Індія та несподівані IT-ризики
Енн Річардс
Фото World Economic Forum

При цьому хоча розробники і політики вважають за краще ігнорувати загрозу зростаючої залежності інвесторів від технологій, шкода, яка може бути в результаті цього заподіяна, просто колосальна.

Оригінальна і важлива тема, яку раніше мало хто піднімав: як уживатимуться цифрова і традиційна економіки? Чому всі розглядають лише плюси інформатизації і не враховують, що станеться в разі глобального технічного збою? Ці питання Річардс – один з ключових сигналів, які, напевно, не залишаться непоміченими після Давосу-2018.

Індія як країна можливостей. Головною подією першого дня Давосу, поза всяким сумнівом, став виступ індійського прем'єра Нарендри Моді. Лідер однієї з найбільш швидкозростаючих економік у світі стурбований, що людство рухається від суспільства споживання до суспільства жадібності, і «це дуже сумна тенденція» (був згаданий і Ганді, який явно б не схвалив такий крен людського розвитку).

На тлі цього ключовою проблемою залишається зміна клімату: льодовики тануть, острова зникають під морем. Навіть у Давосі, каже Моді, сьогодні найслабший сніг за останні 20 років. У своєму спічі він розкритикував лідерів країн з розвиненою економікою за те, що вони не виявляють солідарності.

«Всі говорять про скорочення викидів в атмосферу, але далеко не всі країни підтримують свої слова своїми ресурсами, щоб допомогти країнам, що розвиваються, в прийнятті відповідних технологій», – каже Моді. Тема, піднята індійським прем'єром, не нова, але сьогодні він як лідер країни, чия економіка зростає по 7% на рік, як ніхто інший, має право про це говорити.

Дотепно прозвучав і жарт Моді про інвестиції в Індію, де інвесторів, за його словами, чекає розпростерта червона доріжка.

Тема біженців все ще на порядку денному. Вона вже давно стала для Давосу традиційною, але викликає на форумі все менше ажіотажу. Цього року головним спікером стала австралійська актриса Кейт Бланшетт. Вона оголосила статистику, згідно з якою у світі налічується 65 млн переміщених осіб, 22 млн біженців, половина з них – жінки і діти.

Підсумки першого дня Давоса: Загальний оптимізм, приваблива Індія та несподівані IT-ризики
Кейт Бланшетт (праворуч)
Фото World Economic Forum

Але тільки 1% з них отримали притулок у країнах з розвиненою економікою. При цьому Бланшетт, як і більшість opinion leaders у цій темі, традиційно згладжує гострі кути і не наводить іншу, куди більш показову для Європи останніх років, статистику.

Варто відзначити, що цього року подібна панель Давосу запеклої дискусії не викликала. Всі спікери зійшлися на думці, що в першу чергу потрібно працювати над безпекою потенційно неблагополучних регіонів і сприяти більш щільний інтеграції біженців у розвинених країнах. Загалом, тема все ще заявлена, але тренди явно змінюються.

Фірмовий фемінізм і моралізм Джастіна Трюдо. Фінальним акордом першого дня Давосу-2018 став виступ канадського прем'єра Джастіна Трюдо. Будучи феміністом зі стажем, Трюдо багато часу приділив питанням гендерної рівності, зокрема заявивши, що саме від жінок багато в чому залежить економічне зростання.

При Трюдо Канада стала лідером серед країн з гендерної рівності. До речі, саме завдяки зусиллям Трюдо канадський парламент у 2015 році сформувався на 50% з жінок і на 50% з чоловіків. Під час промови Трюдо так і спадало на думку: «Яка б розгорнулася дискусія, якби в залі був присутній президент США Дональд Трамп». Але, на жаль, американський лідер вшанує Давос своєю увагою тільки в п'ятницю.

Втім, говорив Трюдо не тільки про фемінізм. Особливу увагу він приділив перспективам NAFTA (черговий привіт Трампу) і викликам автоматизації виробництва. Розмірковуючи про ризики безробіття, Трюдо показав себе як справжній лібертаріанець, що в черговий раз довело, чому канадський прем'єр куди ближче до цінностей сучасної Європи, ніж сучасної Америки.

Сьогодні у Давосі розпочався другий день ВЕ форуму

Сьогодні у Давосі розпочався другий день Всесвітнього економічного форуму

 Його програма обіцяє бути не менш цікавою та насиченою, ніж першого дня. Всього заявлено 46 лише офіційних заходів. Паралельно відбуваються неофіційні, в тому числі в рамках Українського дому в Давосі.

Ми будемо слідкувати за всіма подіями у нашій текстовій трансляції

11:05 Панель «Спринт до 2020». 2020 рік стане знаменним роком, оскільки в дію вступить Паризька кліматична угода із її 17 цілями стійкого розвитку (STG), розрахованими на 5 років. 

Президент Колумбії Хуан Мануель Сантос зазначив, що робота над реалізацією цілей здійснюється в його країні на законодавчому рівні. Уряд Колумбії розробив 164 власні під підпункти, над якими працюють усі владні міністерства. Крім того, він закликав і інші країни долучатись до їхньої практики та об’єднатись у боротьбі з кліматичними змінами. 

Лін Вен, генеральний директор китайської енергетичної інвестиційної корпорації, запевнив, що уряд Китаю., розробив детальний план своєї майбутньої роботи як для державних, так і приватних компаній в країні.

10:55 Тоні Блер, колишній прем’єр-міністр Великої Британії, під час інтерв’ю для BloombergTV прокоментував Brexit: «Ніщо не змінить мою думку – я думаю, що це регресивний крок для країни. Якщо ми пройдемо через Brexit – і я сподіваюся, що ми цього не зробили – це призведе до величезних змін, і нам потрібно буде створювати нове майбутнє для себе як країни».

10:40 Перший брифінг за участі американської делегації. (спікери Мнучін, Росс). Міністр фінансів США Стівен Мнучін на брифінгу зазначив, що податкові реформи та зниження податків у США стали частиною того, чого за перший рік досягнув президент Трамп. Це, за словами міністра, принесе «буквально трильйони доларів» назад до США. Мнучін заявив, що Сполучені Штати прагнуть досягти рівня зростання економіки до показника 3%, що, на його переконання, буде сприятливим не лише для США, але й для світової економіки. 

Давос-2018. День другий. Текстова онлайн-трансляція
Стівен Мнучін, міністр фінансів США
Фото IMF Staff Photograph/Stephen Jaffe

Міністр торгівлі США Вілбур Росс вважає, що скорочення податків у США не створює жодних торгових бар’єрів. «Раніше США працювали на неконкурентоздатній моделі, але зараз вона дуже конкурентоспроможна», – говорить Росс.

Росс також торкнувся питання вільної торгівлі та наполіг на тому, що будь-які заходи, які застосовує Америка – це відповідь на «неадекватну поведінку» торгових партнерів США. «Багато країн гарно ставляться до риторики вільної торгівлі, але насправді практикують протекціонізм», – зазначив Росс.

Давос-2018. День другий. Текстова онлайн-трансляція
Вілбур Росс, міністр торгівлі США
Фото United States Patent and Trademark Office

10:30 Прес-конференція: «Запуск глобального центру кібербезпеки «. Всесвітній економічний форум оголошує про створення нового Глобального центру кібербезпеки для створення безпечного глобального кіберпростору. Центр почне свою роботу у березні 2018 року.

Без належної оборони кібератаки можуть підривати економіку країн та загрожувати безпеці суспільства. Кількість кібератак, зареєстрованих підприємствами, також зростає. За останні п'ять років їх стало більше майже удвічі до 2017 року – в середньому на 130 порушень – на бізнес.

«В зв'язку з появою інтернету речей та полегшення доступу до інтернету ризики зростають, але компаніям необхідно більше співпрацювати та глобальніше дивитися на проблему, проте це потребує побудови відповідних відносин», каже Кім Коро, старший віце-президент Qualcomm Technologies.

Алоїс Цвінггі, керуючий директор Всесвітнього економічного форуму, вважає, що кібербезпека – це проблема управління ризиками. Компанії повинні мати чітке розуміння своїх стратегій, а також готувати раду директорів і топ-менеджмент до великих хакерських атак, наче до навчальної пожежної тривоги.

10:10 Петер Маурер, президент Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) під час зустрічі Всесвітнього Економічного Форуму вирішив нагадати світовим лідерам про необхідність надання допомоги та захисту цивільним особам, які потрапили у зони воєнних дій. Якщо цього не відбудеться, то результатом буде глобальна нестабільність, серйозні руйнування соціальних та економічних систем та нездатність досягти цілей стійкого розвитку.

Давос-2018. День другий. Текстова онлайн-трансляція
Петер Маурер, президент Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ)
Фото World Economic Forum

Члени міжнародного комітету Червоного Хреста вважають, що ці сім основних питань визначать гуманітарну програму в 2018 році: 

1.  Звітна картка міжнародного співтовариства про конфлікти
2.  Відновлення міських зон, зруйнованих під час бойових дій
3.  Трансформація гуманітарної фінансування
4.  Міжнародне гуманітарне право
5.  Не забувати про людей, що лишилися у зонах воєнних дій
6.  Кібератаки та нова воєнна зброя 
7.  Використання технологій на благо

Давос-2018. День другий. Текстова онлайн-трансляція

10:00 Розпочинається другий день панельних дискусій у Давосі. Пропонуємо слідкувати за цими сесіями:

12:30 – Сприяння е-комерції: малі підприємства, глобальні гравці
14:30 – Соціальний договір XXI століття
15:20 – Спеціальне звернення Ангели Меркель, канцлера Німеччини
16:30 – Інсайт: ідеї з Сундар Пічаєм, генеральним директором Google
18:30 – спеціальне звернення Еммануеля Макрона, президента Франції

В Українському домі відбудеться три панельні дискусії сьогодні.

11:00 Де буде наступна криптогавань? 
14:00 Нові глобальні технохаби
17:00 Data Science: забезпечуючи контроль людини над даними

З повним розкладом офіційних подій можна ознайомитись тут.

09:30 Трансляція першого дня доступна тут. Основні теми першого дня форуму – це загальний оптимізм і фокус на гендерних проблемах. Ключовими спікерами були прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді, який закликав інвестувати в Індію та й загалом допомагати з технологіями країнам, що розвиваються, а також Джастін Трюдо, який основний акцент зробив на гендерній нерівності. З нашим оглядом першого дня можна ознайомитись тут.

Давос-2018. День другий. Текстова онлайн-трансляція
Фото World Economic Forum

09:00 Вчора ввечері близько 2000 демонстрантів пройшли вулицями Цюріха в знак протесту проти візиту Дональда Трампа на Всесвітній економічний форум. Зазначається, що попри заборону та посилені заходи безпеки, невеликій групі демонстрантів із 20 осіб вдалося прорвати охорону та висловити свою незгоду і в самому Давосі. 

«Трамп – лише один з тих, з ким не ми погоджуємось. Щороку ми протестуємо проти ВЕФ, не залежно від того, чи приходить туди Трамп. Трамп просто, напевне, найкраще уособлює цей світ», – сказав протестувальник Алекс Хедінджер.

Жертви «Ягільницької трагедії»

Степан Барна: Жертви «Ягільницької трагедії» – це приклад патріотизму та боротьби за Україну


З розкопками братської могили, де були поховані 60 українських націоналістів, відкривається черговий пласт української історії і боротьби за незалежність. Це 60 Героїв, які віддали свої життя за свою вільну державу, за національну ідею. І лише сьогодні, через 75 років, їхні душі знайдуть спокій, бо нарешті ми поховали їх за християнським звичаєм. На цьому наголосив голова Тернопільської ОДА Степан Барна під час перепоховання в’язнів Чортківської тюрми, жертв «Ягільницької трагедії», яких у листопаді 1942 року розстріляли німецькі окупанти.

Повідомляє ТЕРНОПІЛЬСЬКЕ ІНФОРМАЦІЙНЕ БЮРО з посиланням на ТОДА.

«Бог дав нам можливість знайти цих воїнів, які були родом з Тернопілля, з Франківщини та Львівщини. Тут присутні делегації з Адміністрації Президента, Кабінету Міністрів, представники з Інституту національної пам’яті. Адже всі ми оцінюємо важливість цих 60 Героїв, серед яких були священик та дівчина», – зазначив Степан Барна.

Він підкреслив, що ми вшановуємо воїнів Організації Українських Націоналістів, воїнів українського підпілля, котрі віддавали свої життя і не чекали, що про них згадають.

«А сьогодні їхню пам’ять вшановують всі, хто хоче будувати та утверджувати українську державу. Тут присутні сучасні воїни, військовослужбовці Збройних сил України, ветерани УПА. І дивлячись на все, що ми сьогодні маємо та що здобули, дивлячись на українську армію, яку вдалося відродити за останні кілька років, я переконаний, що задуми цих патріотів через 75 років здійснилися. Вони отримали свою державу, отримали з боку людей пошанування, українську молитву. І вони вкотре своїм прикладом демонструють, що їхня єдність у двох прапорах синьо-жовтому – українському та червоно-чорному – бойовому. Оце і є уроком єднання, відповідальності тоді і відповідальності нашої спільної тепер», – зауважив голова ОДА.

Нагадаємо, могилу із 60 останкам українських націоналістів після багатьох років пошуків знайшли нещодавно в полі між селом Ягільниця та Нагірянка Чортківського району.