Любов породжує життя

Чи жити бджілоньці без квітки?

Для кого пахнути квіткам?

Як буде лебідь без лебідки

Малим радіти діточкам?

 

Ніч з днем, кохаючись, вальсують;

До суші лащиться прибій.

Сердечко в зернятку пульсує,

І розгортається сувій -

 

Новонароджена рослинка

До світла тягнеться, маля.

До мами горнеться дитинка;

На Сонце дивиться Земля…

 

Не можуть люди поодинці –

Любов породжує життя.

Єднатись з чоловіком жінці

В коханні – це закон буття.

 

14.07.2011

 © Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11110250042

 

Світ в дитячій долоньці

 

Маргаритоньці присвячується

 

Маленькі та ніжні долоні

Небесної вісниці – доні,

 

І погляд її найчистіший,

Шукаю який найчастіше,

 

І щебет– розрадник і втіха,

Й перлинки веселого сміху –

 

Непевний,хисткий та бурхливий

Тримають мій світ незрадливо.

 

І міцно. Малі охоронці!..

Світ цілий – в дитячій долоньці…

 

05.07.2011

© Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11109270074

Історія про дірочку в зубі. Вірш для дітей (та дорослих)

Історія про дірочку в зубі

 

Вірш для дітей та дорослих

 

- Зуби чистити не буду! І не хочу!

Щітку ту тримати пальчики болять!

Сон змага, заплющуються очі,

Геть підкошуються ніжки – не стоять! –

 

Приндиться щовечора дівча маленьке,

Водить щіткою абияк по зубах.

- Матиму й без чищення біленькі

Зуби! з плямами від пасти на губах

 

Перед люстром стане, рота  роззявляє,

Правим, лівим боком… Справжнє мавпеня!

- Зубки почорніють, - умовляє

Мати, З'являться дірки А  дай-но, я

 

Гризунів-помічників твоїх почищу!  -

Дівчинка пручається, пищить, кричить!..

Леле! Гучність нароста, все вище

Тон!.. Скло в шибці ніби дзеленчить!?

 

У дівчати якось розболівся зубчик.

- Мамонько!  Як сіпає!.. - з очей ручай

Сліз, Не буду з м'ясом їсти супчик! -

Рюмсає, -  І навіть пити чай!

 

- Підемо до лікаря, дитинко люба, -

Мама доню пестить  по щоці.

- Білі та міцні, здорові зуби

Знову матимеш. І гризтимеш хлібці,

 

М'ясо, сир та яблука...

                   - В твоєму зубі

Дірочка була, - промовивши отак, -

Підморгнула лікарка і губи

Посміхнулись ледве, - зізнавайся, як

 

Часто й ЧИМ ти зуби вичищала,

Що діру протерла ти в одному з них?

Впевнена, від болю аж  вищали

Всі мікроби й зникли. Добре – зуб не зник!

 

Запашіли щоки у дівчати -

Ніяково  їй. Спустила долі очі,

Шепотить Навчуся вичищати

Я ретельно зуби, й не скажу"Не хочу"…

 

 30.06.2011

 © Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11110250094

 

Час зупинено

Диптих

 Він

 Повз мене ідеш ти, замріяна,

Вуста посміхаються… віями

Раптово в мій бік… Час зупинено…

 

Завмерли думки …Пульс прискорений;

Віднині тобою підкорений!..

*****

Ти… Я… Море… бриз… хвилі спінені…

 

 Вона

 Море… бриз… ти… іду я, замріяна.

Не тобі ніби – посмішка… віями –

Знак відвертий, промовистий.

                                      Спінені

 

Хвилі лащаться... Мить сингулярності

Двоєдиність "плюс"-"мінус"-полярностей

Неподільність…

                                      Годинник зупинено…

   

27.05.2011

© Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11109270329

© Stepans’ka Marina (SMG)  

Чи найкраще?...

Одна й та сама тема на різні лади.
Обидва вірші - дещо жартівливі.
З реальністю та персонами - ніякого зв'язку

_______________________________________________________________________

Чи найкраще пасую


Примірка жінки чоловіком.
Оптимістичний вірш.

Примір-но мене – чи найкраще пасую? –
До стану тонкого й кремезних плечей.
Чи вигідно чреслам? Чи гідно несу я
Красу твою мужню? І відблиск очей

Сталево-холодних теплішає – гідна
Я бути з тобою у будні й свята;
Й цілунки мої не лише принагідно,
Й не дружні - у щічку - оціниш. Я – та,

Кого ти кохатимеш палко, тілесно;
З ким обмін думками й мовчання удвох –
Інтимно-відкриті та бажані, чесні;
Біль ділиться  й щастя зроста - на обох.



18.05.2011

© Stepans’ka Marina (SMG)



Чи пасую найліпше

Примірка жінки чоловіком
Іронічний вірш.

Примір-но мене – чи пасую найліпше –
До стану тонкого, кремезних плечей?
Чи не теліпаюсь навколо? Не тисну?
Чи тепло та вигідно чреслам твоїм?
Мене ти вдягатимеш в будні й на свято?
Для шкіри твоєї мій дотик найкращий?
Зносивши, чи викинеш? В шафу запхаєш?
Чи зносу довіку не буде? Примір-но
 Ретельно.
                      В мені залишись-но!


16.05.2011

© Stepans’ka Marina (SMG)


Предивний спокій! У Видубичах

                Предивний спокій, о!.. Такий Врочистий!..
        Предавніх днів мовчазний свідок ти.
        Як острів в океані суєти,
        Кремезний, сивочолий, чистий
         Архістратига Михаїла храм.

        Тепло долонь безвісних будівничих,
        Князів і воїнів, монахів і вірян
        Зберіг.
                    Він чув молитви християн,
        І вигуки затятих, войовничих
        Безбожників.
                    Епох трагічний злам

        Не похитнув його. А бачив - ой, багато! -
        Війну, наругу, відданість святу,
        Найвищий подвиг, зраду, суєту…
        В іконостас палаючий – багаття!..
        Нажахано вдивлявся древній храм.

        У Видубицькому урочищі врочистий
        Предивний спокій. Бані у блакить
        Здіймає церква. Дзвін луна. В цю мить
        Упевненість – над Києвом Пречиста
        Стоїть і Михаїл Архангел сам.

        12.05.2011

        by Stepans’ka Marina (SMG)

трохи історії Видубицького монастиря тут

http://www.monastyr.kiev.ua/history.html[ Смотреть дальше... ]


© Copyright: Марина Степанская, 2011
Свидетельство о публикации №11109280181

День матері

Присвята нашим  матерям та бабусям.
Низький уклін.
А також  майбутнім мамам.


Дитинство твоє проминуло,
І зморшки доріжками, ненько,
Лягли…
           Та живуть у серденьку
Всі миті життя. Не забула

Ти працю важку не дитячу,
Той голод, що сон проганяє,
Бабуню святу…Так, неначе
Ще поруч вона, нахиляє

Голівоньку сиву до тебе,
Малої. І лагідна мова
Луна, прихиляючи небо…
Любов, мудре зважене слово

Звертаєш вже й ти до онуки…
Тендітні долоньки дівчатка
Береш в свої струджені руки…
Даруєш нев'янучу згадку.

21.04.2011
© Stepans`ka Marina (SMG)








Церква Спаса на Берестові

Церква Спаса на Берестові
Великдень 2011 року від Народження Христа

   (плач )
Навіяно побаченим. Кадр 1: 25 липня 2010 р.(День пам'яті рівноапостольного князя Володимира).
Кадр 2: 25 квітня 2011 р. (Понеділок Пасхальної седмиці).
Кадри тотожні, за винятком пір року.

Моє публічне звернення до небайдужих та можновладців, особливо тих, хто
відповідає за стан пам'яток культури та історії. В липні минулого року я
побачила повалений хрест на церковні бані. Церква, яка охороняється
законом і є
пам'яткою
, й донині стоїть безхреста.

Вірш без рим. Лише ритм
Століть минулих подих,
Часів князівських свідок -
На Берестові Спаса…
Зсивілий пращур,  дивний,
Занедбаний, забутий…

Розкішна Лавра поруч –
Пишається, святкує
Великдень. Урочисті
Лунають дзвони – Київ
"Христос воскресе!" радо
Підносить до небес.

На Берестові Спаса…
"Цвірінь!" – крізь тишу пташка…
І… тихо… Древня церква
В задумі похилилась…

БезхрЕста і скорботна
Центральна баня мріє
В блакиті, соромливо
Ховаючи від світу
Підбите око – шибку
Розтрощену, без скла.

Тримається, старенька,
В пилюці й павутинні;
І шашіль помережив
Всі балки-кісточки…
Болить!.. Благає німо,
Стікаючи трухою –
Слізьми…. З хрестом відтятим,
Велична і самотня
На Берестові Спаса
Великдень зустріча…

26.04.2011
by Stepans`ka Marina (SMG)

p.s. написане можу підтвердити фотографіями





це кадр перший. 25.07.2010




це кадр другий. 25.04.2011

Церква Спаса на Берестові

Церква Спаса на Берестові
Великдень 2011 року від Народження Христа

   (плач )
Навіяно побаченим. Кадр 1: 25 липня 2010 р.(День пам'яті рівноапостольного князя Володимира).
Кадр 2: 25 квітня 2011 р. (Понеділок Пасхальної седмиці).
Кадри тотожні, за винятком пір року.

Моє публічне звернення до небайдужих та можновладців, особливо тих, хто
відповідає за стан пам'яток культури та історії. В липні минулого року я побачила повалений хрест на церковні бані. Церква, яка охороняється законом і є
пам'яткою
, й донині стоїть безхреста.

Вірш без рим. Лише ритм
Століть минулих подих,
Часів князівських свідок -
На Берестові Спаса…
Зсивілий пращур,  дивний,
Занедбаний, забутий…

Розкішна Лавра поруч –
Пишається, святкує
Великдень. Урочисті
Лунають дзвони – Київ
"Христос воскресе!" радо
Підносить до небес.

На Берестові Спаса…
"Цвірінь!" – крізь тишу пташка…
І… тихо… Древня церква
В задумі похилилась…

Безхр
Е
ста і скорботна
Центральна баня мріє
В блакиті, соромливо
Ховаючи від світу
Підбите око – шибку
Розтрощену, без скла.

Тримається, старенька,
В пилюці й павутинні;
І шашіль помережив
Всі балки-кісточки…
Болить!.. Благає німо,
Стікаючи трухою –
Слізьми…. З хрестом відтятим,
Велична і самотня
На Берестові Спаса
Великдень зустріча…

26.04.2011
by Stepans`ka Marina (SMG)

p.s. написане можу підтвердити фотографіями

Маргарита пече паски

Вірш написаний ще в  березні, але оскільки присвячений
 Великоднім святам, тому і публікую нині


Я прокинулась раненько,
Вмилась, і хутчіш до мами:
 - Добрий ранок!
                           Ось швиденько
Кашу з'їм і кулачками

Тісто я місити буду,
Бо ж Великдень у неділю!
- Й помолитись не забуду,
Щоб паски пухкі  та білі

І з хрестами на вершечках
Богу ми спекли на свято.
- Мамо, будемо яєчка
Ми в  лушпинні фарбувати?..

- Мамонько, дозволь маленьку
Мені пасочку зробити!
- На серветочку біленьку
Покладу, і освятити

Понесу!

***************       
    
     Дівча старанно
Тісто місить кулачками…
У неділю вранці-рано
В церкву підемо з пасками.



04.03.2011


by Stepans’ka Marina (SMG)