[Приєднана картинка]Я ищу твои строки в опавших листах,Белым инеем слёз полотна безнадёги,Меня вновь пожирают тревога и страх,Заплетая восьмёрками пухлые ноги.Я забыл своё имя и паспортный стол,Кто-то снова украл все мои документы,Стекла битых дверей заменили мне пол,Я хирург, что не верит в свои инструменты.Божий промысел ясен, как темная ночь,Кто-то бьёт сапогом дрессируя собакуКто-то рос над собою и вырастил дочь,Кто-то пьяный затеял на улице драку.Кто-то ищет себя под обломками лиц,Кто-то...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Ты как мраморный ангел,Я твою собираю пыль,Мое сердце не факел,Но коптит на чужую быль,Руки снова трясутся,Но когда я коснусь тебя,Мои чувства проснуться,Словно выпив ещё огня.Ты мой дьявол в граните,Свет несущий из темноты,В бесконечном зените,Солнце яростной красоты,Нету слов когда рядом,Только взгляды наискосок,Я всегда буду ядом,Запасаясь словами впрок.Ты как солнечный лучик,Я как старый лесной паук,Свет твой милый попутчик,Мой - усталого сердца стук,В свою сеть –...

Читати далі...

Да я мудак конечно определённый. Но мудак с изъяном; мне трудно пройти против нуждающихся, меня профнищие не обманут. Такой недостаток и примите или гоните меня прочь.Но держите дистанцию; я тот ещё хад. (Это мне сам Хозя сказал. И подозревал шо я скрытый кошак. Типа мимикрия. Ему виднее.) Меня тут некто намедни обозвал меценатом. Обидно бл@. Ну право у него есть, а стать в круг и поработать холодным оружием ему слабо? Готов к поединку и обеспечу чтоб правоохранители стояли и не...

Читати далі...

Не думаю, что в интернете есть это. Хотя проверено сотнями ипи тысячами лет. Правило простое: нельзя родственникам или любимым быть в одном войсковом подразделении. Категорически. Они начинают беречь друг друга, нарушают правила и всегда погибают. Чаще оба. Так делать категорически нельзя и это проверено не книжками. Мой друг в своей стране взял сына в подразделение, которым командовал. Офицер и боец заядлый. Не дай бог кому иметь такого противника. То что делал я и он не сравнимо...

Читати далі...

Из старого архива.· С рожденья сердце барахлило,· Был видно в нём порок.· Желанье жить не прходило,· Путь мой не так опять пролёг.· Попал в больницу слишком поздно,· Но...

Читати далі...

Часом я буваю на планеті, де живуть люди, які ніколи не бачили зірок. Вночі її окутує морок, який зрідка освітлюють лиш сірники метеорів.Люди на цій планеті не знають, що їхнє Сонце випалило собі трохи простору у хмарі густого пилу, де й спромоглось народити єдину планету.Вони схожі на нас, бо люблять вечорами палити багаття, смакуючи пивом і побрехеньками.Зрідка я сідаю до їхнього кола і розповідаю про небо, повне зірок, та інші дива цього Всесвіту.Вони слухають мене зневажливо, як брехуна. А...

Читати далі...

Я давно не читаю віршів - Трохи болісно, трохи нудно.Кожне слово мені гірчить,На душі стає трохи паскудно.Певно десь у комірках душіНазбирала я в кутиках болю - І не викинуть, не пригріть,Не пустить зі сльозами на волю.Він там бродить по-трохи, гниє,Я комірок щосил уникаю - Не читаю зовсім віршів,Та й своїх давно не складаю. 15.09.2016 К. Кусок

Він ніхто. Але тільки він поручКоли так потрібний хтось.Він ніхто, але тільки він притулитьпо-материнськи теплоКоли боляче усвідомлюєш, що матері нема.Він ніхто, але лиш він міцне плече підставитьКоли усвідомлюєш з болем, що батька нема.І зникне. Тільки но спробуєш наблизитись сама.Коли важко нести - піднесе.Запитає що їла, що пила, і чи тепло.І знов зникне, тільки но спробуєш надто наблизитись сама.Якщо ж відталятися - наздожене.Якщо вибудувати стіну між собою і ним - знесе лобом й голими...

Читати далі...

Ми хочем тиші, хочем храмів. Ми хочем музики й садів. А всі залежимо від хамів, від хрунів, хряків і вождів. Ми всі залежимо від хамів! Від їхніх кланів і сваволь. У нас немає наших храмів, у нас немає наших доль. Нас убиває їхній атом. А їх все більше, їх орда. Ми що не виборем, то втратим, і в цьому вся наша біда.

Скарбничка душі Є в кожного в душі скарбничкаІ в кожного – вона своя,Лежать в тій скриньці таємничійЯкесь число, чиєсь ім’я, Напівзабуті сни і мрії,Колючі реп’яшки образ,Далекі вогники надії,Уривки голосів і фраз, Близьких людей ясні усмішки,Розчарувань найперших біль,Красива пісня, гарна книжка,Улюблений з дитинства фільм... І скільки б ми скарбів не мали –Коштовних, срібних, золотих –Та скринька, що в душі сховалась,Є найціннішою із них. &nbsp...

Читати далі...