хочу сюди!
 

Татьяна

57 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 55-58 років

Замітки з міткою «пам'ять»

Людський ресурс. Україна. Причини втрат.

Будь-яка держава має найголовніший скарб – людський ресурс! Але у тому людському ресурсі є ще важливіша деталь – громадянський ресурс. Адже державу створюють і підтримують фізично, духовно, духово, фінансово і мілітарно – лише її громадяни!

Існувати без громадян держава не здатна!


Радянська еліта з плином часу виродилась, стала не здатна ні на що, але спромоглася залишитися біля керма України. Те, що обличчя при владі нібито нові не каже ні про що. Лише радянська еліта може спромогтися, що Україна має невідомих героїв (у третьому тисячолітті!!! ). АТО – то не АТО, а війна російсько-українська, фактичне загарбання РФ частини України, а саме, Криму і частини Луганської та Донецької областей. У РФ було дві біди: дурні і шляхи. Одну біду, першу, вони спихнули в Україну. Чим більше Україна винищить дурнів, що прийшли знищувати українців військових і громадян, та їх грабувати, тим краще буде житися РФ.

Натомість, у цій війні на боці України воюють в основному добровольці і громадяни свідомі, втрату яких досить трагічно відчує Україна вже сьогодні. Тому війна, коли українцям на два постріла дозволяють відповідати одним є міною проти всього світового українства. Лише дурневі може бути не зрозуміло, що коли в тебе стрілять, відповісти можна не встигнуть. Коріння тої біди лежать в Сересерії, де в основному  керували ті, що і хвилини не служив у війську і кому начхати на втрати власного безцінного людського, громадянського ресурсу, або чистокровні вороги націй і народів!


Можна додати, що найбільше у Другій Світовій, в людях, втратила Сересерія, це при тому, що вона виступала організатором тої війни, вона добряче готувалася до тої війни.


Але за злочини проти людства, за ігнорування всіх можливих засобів безпеки для власних громадян, за марнотратство життів власних громадян, невідомо, кого треба було судити першого, Гітлера, чи Сталіна!?  Точніше, коли об’єктивно, то скарати мали би Сталіна!

Гітлер був визнаний ворогом людства, але він порахував втрати власного громадянства у війні до людини. Сталін ніс людству анти людську марксистську теорію комунізму викладену у Манифесті КП Марксом. Тобто, Сталін теж був ворогом людства, але добра частина людства про то не здогадувалась. Так, вони брехали, що прагнуть до гарної мети, до життя без експлуататорів. Але методом її впровадження було марксове загарбання усіх держав, створення єдиної держави, встановлення у тій державі диктатури пролетаріата, знищення всіх «непотрібних» при комунізмі верств населення, проведення навчання громадян науці як можна жити без експлуататорів. Хоча за навання і за науку, то мої фантазії, бо ніде і ніхто з теоретиків про то нічичирк. Лише Маркс натякає у Маніфесті комуністичної партії, що коли громадяни Землі «розвинуться до тої міри», що будуть здатними обійтися без керівної ролі комуністичної партії, комуністична партія може відійти від керівної ролі в комуністичному суспільстві!!!

Підніжки Москви, Сталіна, Кремля – комуністи так любили власний народ, власних громадян, що порахували їхні втрати у Другій Світовій війні (це як мінімум!!! ) у мільйон разів гірше за нацистів Гітлера. Це при тому, що нацисти війну програли, а комуністи ніби виграли. Наймерзенніша (бо знищила найбільше офіцерів РА і люто ненавиділа українців ) особа сталінського режиму, Жуков, заявив, вочевидь користуючись довідником «Стеля», що Сересерія втратила у Другій Світовій війні 20 мільйонів громадян. Тобто точність підрахунку була чисто комуняцька, чи то 20 500 000 осіб, чи то 19 499 000 осіб, що однаково при округленні дадуть «бажану» цифру у 20 мільйонів. Ніколи і ніким це число не спростовувалось жодним комуністом до самої «відлиги» Горбачова!

Тобто всі 100% комуністів вважали що саме з такою комуняцькою «скрупульозністю» треба вести облік втрат власного народу, власних громадян.

Хочеться вірити, що українці прозріють скоро, що впаде з очей облуда і почнуть обирати на посади не любителів грошей, не патріотів інших націй, а своїх рідних українських націоналістів, які вважають найголовнішим скарбом держави української українську націю, і життя кожного українці для них найбільший скарб.

 

Мрію, що в майбутньому не буде в Україні нових могил  невідомих солдатів, громадян України! Життя таке, що можуть бути небажані конфлікти і «військові чвари», але життя громадянина України зникнути без сліду не повинно. Адже держава саме для того і вимріювалась великими українцями, аби вона захищала в першу чергу власних громадян. І так має бути, тому так і буде)))    

Споминки.

Не знаю, кому как, а мне это заведение физически необходимо.
Я уже молчу о внутреннем, о душевном....
http://m.vk.com/spomynky

Незабутні тіні


У кінотеатрі "Україна" відбудеться ювілейний вечір художнього фільму "Тіні забутих предків"
03.09.2015 | 16:50 
Прес-служба Міністерства культури 
 


4 вересня у кінотеатрі «Україна» (м. Київ, вул. Городецького, 12) відбудеться  урочистий вечір до 50-річного ювілею прем’єри художнього фільму «Тіні забутих предків» з демонстрацією стрічки.

В урочистому заході візьме участь Віце-прем’єр-міністр України -  Міністр культури України В’ячеслав Кириленко, дипломати, представники культурних центрів, режисери, кінематографісти, учасники прем’єрного показу легендарного фільму  50 років тому. Зокрема, виконавиця ролі Марічки - ЛарисаКадочниковата,  композитор Мирослав Скорик, а також спеціальний гість із США Джеймс М. Стеффен – доктор філософії та прихильник творчості Сергія Параджанова.

До знакової дати виданий буклет, де викладена історія створення стрічки, а також створений промо-ролик: https://www.youtube.com/watch?v=gBqz8NOkDKk

Нагадаємо, що у вересні 2015 року Україна на державному рівні відзначає 50-річний  ювілей прем’єри легендарної стрічки «Тіні забутих предків». Відповідне рішення було прийнято Кабінетом Міністрів України розпорядженням № 702-р від 26 червня 2015 р.

Художній фільм «Тіні забутих предків» за однойменною повістю Михайла Коцюбинського зняв режисер Сергій Параджанов, оператором стрічки виступив Юрій Іллєнко. Головні ролі Івана та Марічки зіграли Іван Миколайчук і Лариса Кадочникова. Зйомки фільму тривали в 1963-1964 роках у справжніх гуцульських хатах та околицях села Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області. У вересні 1965 року на прем’єрі «Тіней забутих предків» в кінотеатрі «Україна» в Києві Василь Стус, Іван Дзюба, Мирослав Скорик, Георгій Якутович і В’ячеслав Чорновіл публічно висловили протест проти політики влади, оприлюднивши інформацію про арешти української творчої інтелігенції.

Український художній фільм «Тіні забутих предків» здобув нагороди на міжнародних кінофестивалях у Мар-дель-Плата (Аргентина), Римі (Італія), Салоніках (Греція) та спеціальну премію журі на Всесоюзному кінофестивалі у Києві за талановитий художній пошук та новаторство.

 

 

 
« повернутисьПостійна www-адреса статті:
http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=248454888

Запретные фотографии : Варшавское гетто летом 1941 года

Я этого не знаю и не помню, но я это никогда не забуду!
Немецкий солдат-радист, фотограф Вилли Георг (Willy Georg) летом 1941 года, будучи в Варшаве, нелегально пробрался в гетто и отснял на свою “Лейку” четыре пленки. Пятую пленку и фотоаппарат у него конфисковал военный патруль при задержании. К счастью, спрятанные в карманах четыре пленки сохранились до наших дней.

warsawgetto20

warsawgetto01

warsawgetto02

warsawgetto03

warsawgetto04

warsawgetto05

warsawgetto06

warsawgetto07

warsawgetto08

warsawgetto09

warsawgetto10

warsawgetto11

warsawgetto12

warsawgetto13

warsawgetto14

warsawgetto15

warsawgetto16

warsawgetto17

warsawgetto18

warsawgetto19

warsawgetto20

warsawgetto21

warsawgetto22

warsawgetto23

warsawgetto24

warsawgetto25

warsawgetto26

warsawgetto27

warsawgetto28

warsawgetto29

wdeti2.79m3henwfiwwcckksokogw84o.ejcuplo1l0oo0sk8c40s8osc4.th_

wkoni.dqf5kkm7kc8w4scw44ss8w44o.ejcuplo1l0oo0sk8c40s8osc4.th_


Фотопрогулка. Мемориальный комплекс в селе Чапаевка, Запорожской

70 -летию Великой Победы посвящается
Завтра утром я выложу репортаж с "Музея неизвестного солдата",который организовали поисковики.....
А пока посмотрите мой прошлогодний репортаж
Оригинал взят у fcdynamokiev в Фотопрогулка. Мемориальный комплекс в селе Чапаевка, Запорожской областиЭтот мемориальный комплекс находится на месте захоронения более 600 останков солдат Красной армии,которые погибли при прорыве линии обороны "Вотан".
Комплекс находится в селе Чапаевка, Токмакского района, Запорожской области.


[ Читать дальше ]

«Пам’яті Кузьми»


Спи з миром брат! Ти був моїм кумиром.
Таких людей більше нема
Ми сумувати будемо всім миром
Хай пухом буде, брат, тобі земля

Ти був простим, для всіх мов другом
Тож спи тепер на небесах
Прожив так мало, й зник з вранішнім димом
Та залишився ти в наших серцях

Чимало встиг ти нам сказати
Та скільки ще було б пісень
Так важко, й боляче таких людей втрачати,
Та ми втрачаємо на жаль щодень...

Найкращих забирає небо
В обійми смерті, кращих назавжди
Як жал,ь це так несправедливо!
Спи з миром, брат! Ми пам’ятати будемо тебе завжди………..

В. Прокопович………

02,02,2015,

Голодомор. Вшануймо пам’ять загиблих...(оновлено2)

      Сьогодні Українці у всьому світі вшановують память жертв Голодомору 1932-1933 років. О 16:00 разом із загальнонаціональною хвилиною мовчання відбудеться традиційна громадська акція "Запали свічку памяті"
      Вшанування також відбудеться сьогодні в Києві біля Меморіалу памяті жертв голодоморів в Україні (вул. Лаврська; схожий на велику свічку), збір на 15:00. Приходьте

Продовження: У Львові сьогодні буде мовчазна хода, збір о 18:00 біля пам'ятника Степану Бандері. Прохання брати з собою власні лампадки.
 


Сперто з Контакту:

"СВІЧКИ ПАМ’ЯТІ ЗАСВІТЯТЬСЯ ПО ВСІЙ УКРАЇНІ. ПРОГРАМА ЗАХОДІВ 22 ЛИСТОПАДА

Цього року 22 листопада у Києві вшанування розпочнеться о 15:00 біля Національного музею "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні" (вул. Лаврська, 3) та завершиться хвилиною мовчання та запаленням свічок о 16.00.

На вшануванні біля Меморіалу будуть присутні Президент України Петро Порошенко, Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, міський голова Києва Віталій Кличко, представники Громадського комітету вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 рр., зокрема академік Ігор Юхновський,свідок Голодомору Іван Нікітенко,співголова Громадського комітету Іван Васюник,Міністр культури Євген Нищук,Голова Українського інституту національної пам’ятіВолодимир В’ятрович, керівники дипломатичних представництв, ієрархи українських церков та релігійних організацій.

Організатори просять приходити дещо завчасно з огляду на заходи безпеки.

У ОБЛАСНИХ ЦЕНТРАХ

Акції зі вшанування 81-х роковин Голодомору відбуватимуться в кожному обласному центрі (за винятком окупованого Росією Криму):

Вінниця, 21 листопада о 14:30 — мітинг-реквієм біля пам’ятника жертвам Голодомору (вул. Хмельницьке шосе).

Дніпропетровськ, 22 листопада, о 16:00 — мітинг-реквієм на Алеї Небесної Сотні (пр. Кірова,1)

Донецька обл. (м. Краматорськ), 22 листопада, о 15:30— покладання квітів і мітинг-реквієм біля пам’ятника Т. Шевченку (площа Леніна, біля виконкому), а також покладання квітів до пам’ятника жертвам Голодомору (вул. Орджонікідзе).

Житомир, 22 листопада о 16:00 — мітинг-реквієм біля пам’ятного знака жертвам голодомору "Сумуючий Янгол" (Путятинський майдан).

Запоріжжя, 22 листопада о 12:00 — скорботна хода від площі Фестивальної до пам’ятного знака жертвам політичних репресій. О 15:50 мітинг-реквієм біля пам’ятника жертвам Голодомору 1932-1933 років.

Івано-Франківськ, 22 листопада о 16:00 — віче-реквієм на Вічевому майдані. По закінченні віча — хода пам’яті Вічевий майдан – вул. Незалежності — Меморіальний сквер, де відбудеться панахида.

Кіровоград, 22 листопада, о 14:30 — жалобна хода від Соборної площі до пам’ятного знака "Жертвам Голодомору 1932-1933 років" на Меморіальному комплексі "Фортечні вали" (збір біля пам’ятника Ангел-охоронець). По закінченні ходи на "Фортечних валах" відбудеться мітинг-реквієм.

Львів, 22 листопада, о 15:10 — покладання композицій з пшеничних та житніх колосків до Пам’ятного знаку жертвам Голодомору та політичних репресій, запалення лампадок (просп. Чорновола)

15:30 — початок жалобних заходів з метою вшануванням пам’яті жертв голодоморів (просп. Свободи, площа біля пам’ятника Тарасу Шевченку)

15:40 — проведення екуменічної панахиди за жертвами голодоморів 1921-1922, 1932-1933, 1946-1947 років в Україні.

16:00 — Загальнонаціональна хвилина мовчання.

16:02 — Початок акції "Запали свічку".

Луганська обл. (Сєвєродонецьк), 22 листопада о 10:00 — мітинг-реквієм з покладанням квітів та запаленням скорботних свічок біля каплиці "Пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні".

Луцьк, 22 листопада о 15:00 — скорботна хода від Театрального майдану до Замкової площі. О 15:30 на Замковій площі панахида та мітинг-реквієм.

Миколаїв, 22 листопада — з 14:30 до 15:15 (збір учасників о 14:15) — скорботна хода від площі перед Кафедральним Собором на вулиці Садовій по проспекту Леніна, Херсонському шосе до Пам’ятного знаку жертвам голодоморів в Україні. О 15:15 — покладання квітів і горщиків із пшеницею до Пам’ятного знаку жертвам голодоморів в Україні.

Одеса, 22 листопада, о 10:00 — покладання траурних вінків та композицій із житніх та пшеничних колосків до пам’ятника жертвам Голодомору 1932-1933 років (Лідерсовський бульвар, 19).

Полтава, 22 листопада о 15:45 — мітинг-реквієм до Дня пам’яті жертв голодомору і політичних репресій в Україні (Театральна площа). О 16:15 — хресна скорботна хода від Театральної площі доСоборної площі.

Рівне, 22 листопада о 15:30 — тематичний захід "Свіча пам’яті" біля Свято-Покровського собору.

Суми, 22 листопада, о 10:00 — мітинг, покладання квіткових композицій до пам’ятника жертвам Голодомору 1932-1933 років (район автовокзалу), панахида за загиблими. О 15:45 — акція "Засвіти свічку" і хвилина мовчання (вул. Соборна, навпроти пам’ятника Т. Шевченку).

Тернопіль, 22 листопада о15:15 — мітинг-реквієм (Театральний майдан). Після мітингу відбудеться панахида біля пам’ятник жертвам Голодомору (біля церкви на вул. Руській).

Ужгород, 22 листопада о 15:30 — початок мітингу для проведення всеукраїнської хвилини мовчання з нагоди вшанування пам’яті жертв голодоморів (Театральна площа).

Харків, 22 листопада о 10:00 — церемонія покладання квітів до Меморіального комплексу пам’яті жертв голодомору 1932-1933 років.

15:00 — церемонія покладання квітів до Хреста жертвам голодоморів у Молодіжному парку (вул. Пушкінська).

Після покладання квітів — скорботна хода Від Молодіжного парку до площі Свободи.

16:00 — 18:00 акція запалення лампад (площа Свободи).

Херсон, 22 листопада о 15:00 — хода від площі Свободи до пам’ятника жертвам тоталітарного режиму (вул. Тираспольська). О 15:30 — мітинг-реквієм біля пам’ятника жертвам тоталітарного режиму (вул. Тираспольська)

Хмельницький, 22 листопада, о 15.00 — початок загальноміських заходів із вшанування пам’яті жертв Голодомору (майдан Незалежності України).

15:30 — Скорботна хода від майдану Незалежності вулицями Соборною та Проскурівською до пам’ятного знаку "Ангел Скорботи" (вул. Проскурівська, 61).

16:00 — Панахида за жертвами голодомору (Пам’ятний знак "Ангел Скорботи").

Черкаси, 21 листопада, о 9:30 — заходи до Дня пам’яті жертв голодоморів (Соборний парк).

Чернівці, 22 листопада, о 12:00 — покладання вінків і квітів до пам’ятного знаку жертвам голодоморів, спільний молебень за участю представників різних конфесій (біля пам’ятного знаку на розі вулиць Руської та Шевченка).

Чернігів,22 листопада, о 16:00 — громадська акція "Засвіти свічку", загальнонаціональна хвилина мовчання (біля П’ятницької церкви)."



Southampton Dock - Pink Floyd

Southampton Dock    
       Саутгемптонська верф


Музыка    Роджер Уотерс
Текст    Роджер Уотерс
Вокал    Роджер Уотерс
 
They disembarked in '45
       Одні висаджувалися на берег у сорок п'ятому,
And no one spoke and no one smiled
       всі безмовні і не усміхнені,
They were too many spaces in the line
       інші були численними пробілами в тих лавах.
Gathered at the cenotaph
       Одні збиралися біля обелісків,
       інші - іменами на обелісках,

All agreed with the hand on heart
       всі як один з рукою на серці,
To sheath the sacrificial knifes
       ніби щоб витягти і вкласти до піхов жертовні ножі.
but now
       Але й тепер...

She stands upon Southampton Dock
       стоїть жінка на Саутгемптонській верфі
with her handkerchief
       з хусточкою в руках,
and her summer frock
       і мокре від дощу легке плаття,
clings to her wet body in the rain
       обліплює її стан.
In quiet desperation knuckles
       З тамованим божевіллям вона стискає хусточку,
White upon the slippery reins (of state)
       випустивши з рук ненадійні душевні віжки.
She bravely waves the boys goodbey again
       І вкотре, як нічого немає, махає хусткою
       на прощання хлопцям.

And still the dark stain spreads between
       І до цих пір десь під лопатками
his shoulder blades
       росте свинцевий тягар,
A mute reminder of the poppy fields and graves
       коли спливає німа згадка про ті
       покраплені маками поля та могили.

And when the fight was over
       І коли битву було завершено,
We spent what they had made
       ми користалися з того, що вони зробили.
But in the bottom of our hearts
       Але в глибині серця
We felt the final cut
       відчували ту смертельну рану...

                                            20.06.2014
СЛУХАТИ