Чому кидають роботу в компаніях мрії
- 12.08.15, 17:18
7381АК
"Разработан законопроект о запрете коммунистической и нацистской идеологий, который может быть принят до 9 мая.
Об этом заявил министр юстиции Украины Павел Петренко в эфире "Первого национального", передает "Укринформ".
Цікаво, що важливіше для України сьогодні:
Ходила я на днях у прекрасні місця, які створила природа. Діло йшло до вечора, сонечко котилось до сну. Місця найпрекрасніші, навіть диву даєшся, що зовсім поряд жилі масиви з багатоповерхівками, а тут таке диво, сховане в улоговинці. Пройшлася я по духмяних травах, по стежці спустилась вниз, там тихенько дзвенить струмочок і така від нього йде живильна прохолода.
Сіла я на траву. То тут, то там перекликаються цвіркуни, пахне чебрецем, вітерець стих і день прощається до завтра. Сиджу і мрію….
Отак би прийти сюди з тобою. Отак лежати на траві, і дивлячись у неба блакить, майже пошепки розмовляти, тримаючись за руки. Я би лягла на твоє плече і просто мовчала, насолоджуючись тим, що ми разом.
Але ж треба йти додому, а тут безсмертник, материнка, звіробій, васильки і багато різних прекрасних трав. Я дуже люблю польові квіти, букети з них стоять довго і милують око своєю різнобарвністю і скромною простотою. А ще я люблю такий букет, за те, що він нагадує того, хто його подарував.
Цього разу я зібрала букет сама. Але так хочеться, щоб інший букет нагадав мені про нашу подорож у прекрасну мить життя….
Берегиня зі снов моїх
Простягає руку допомоги
З лугу мертвих і живих
З линви часу чистого,незлого.
Не одійшла іще
Та мила вида
Діво туди, де знаємо, що спокій
На душі завжди
Де виміри буття і мрії
Знаходять відення душі
Там,звідки йде нам сила
Часто
Там, де весело вогонь Купала
Горить життям колядним
Там, де заповіти пишем о
ми і
всі вірші в намисто
вкладаємо одного кобзаря.
Щоб ожила та мрія потаємно.
Що дає наснагу та любов,
Де живе земля та
Світлом осягненна мрія в’ється світлом
В буття
Де ведеться снів зависокий
Витівком думок проток
Писанка, крашанка, доля
Усмішка долоні Людини
Та човен
Береже нас всіх і
Українські доні
Вінчальних допливають
Берегів і нових складуть пісень.
Де символи і букви –руни афавіт
Набувають справдження
І дійсності думок,
Де мрія і природа
Співпадають у вимір ,
У буття, в поток.
Людскої та високої Долоні.
Чола високого до неба.
Високості чудес прекрасних.
Де квітка народжається зі скроні.
Де в хмарі підіймається завіса,
І рождається диво і з чудес.
Де в хмарі коливається хлоп’ятко
Малятко, дитя миті зірок, хлопець- молодець.
Зірковий хлопець з помішкой на вигляд,
Але з безмежним смутком у очах.
Пам’ять э про все в унього, правда історій землі
Це нас вселенський дитя, дитинка,
Українчик-доля, мов місяць молодий
Сил та енергій космічних виливає в рік,
Що як гора вимріяний лине в зірках,
В сузір’ї олень. Мов птах крила має.
Вимріяний образ у підкові місяця
І коня світлого і доленосного Пегаса
Рун провісника і птаха синього
рядків письма ліричних віршів
Алфавіт.Тримає книжку нову.
Дитина, що все бачить у зірках
І зірковий час береже наш.
Берегиня – мати оберіга його,
І переводить на берег правий
З лівого нарешті вільно.
В тьмянів світлі.
Все бачить і все чує,
І розуміє приспів
Людської пісні всіх Пісень.
Це дитина-прихисток, і
Втіха,Леля-Лель.Полад.
Посмішкой пізнається одразу,
І вуста до нього тільки
Йдуть, всіх пісень і
Всіх людських прагнень в голосних
Мелодіях осель.
Струни- нитки долі,
Землі долоні
Нені.
Колиска коливається від теплого
Вітру .
Борисфен радо посміхається.
Вода річок та світло, все радіє та співа.
Дитина народилася жива.
Осяйна, світла, дивопоток.
Живопоток. Зірка.Світло.
Т о наша мрія жива.