хочу сюди!
 

ГАЛИНА

60 років, терези, познайомиться з хлопцем у віці 60-70 років

Замітки з міткою «любов»

У к р а ї н і

Посади деревце,
Вирости дитину...
Пригорни до серця
Матір - Україну.
Пригорни до серця 
ЇЇ луки й ріки...
Щиру і безсмертну
Землю яснолику.
       .........
Ранами покриту, 
Слізоньками вмиту...
Та святу й прекрасну
Юну Діву світу!

      О.Райдуга

!

Протяни мне, пожалуйста, руку

Протяни мне, пожалуйста, руку!
Я стою на самом краю.
Протяни мне, пожалуйста, руку.
Без тебя ведь я упаду.

Дай глоток мне любви напиться!
Ведь не много прошу, - увядаю.
Ты пол шага, я - десять на встречу...
Кто спасет у самого края?!

Дай последний раз насладиться!
Посмотри мне в глаза и прости...
Стану вольною-вольной птицей.
Подтолкни меня и отпусти...

Анатомия разных ощущений между людьми.




Как же мало мы знаем о нематериальной части человека!

Любые вздрагивания внутри обзываем любовью – это же смешно!

А ведь так разнообразна гамма чувств…

Есть просто «нравится». И это совсем не означает, что люблю! Жаль, часто человек к которому моё «нравится» обращается – пугается, думая, что это чревато чем-то большим. «Нравится» это когда привлекает вся подноготная этого человека, и вся его жизненная история. Когда «нравится» Вы одобряете всё то, чем человек занимался и занимается, полностью поддерживаете его цели, настрои, его методы, его принципы.

Есть «чувствую». И это тоже совсем не означает, что люблю-семья-дети и т.п.! Человек может абсолютно не нравиться по сотне параметров, но почему-то я его чувствую, и даже ловлю в воздухе волну его мыслей как приемник радиоволны. Вот почему наука по этому поводу молчит? Почему не объяснит что и почему? Когда присутствует это самое «чувствую», то Вы как будто были знакомы в прошлой жизни. Как будто знаете его душу.

Есть «влюблена». Это смешивает в себе эротические фантазии вместе с «чувствую». Удивительно, что «нравится» тут совсем не обязательно.

«Эротическая фантазия» тоже заслуживает выделения в отдельную категорию, поскольку примешивается к другим двум. Но я сомневалась, выделять ли ее. Поскольку сама по себе она существует, только если человек онанист или занимается извращениями не связанными с людьми. В остальных случаях – только с привязкой к человеку и вместе с каким-то еще другим пунктом здесь описанным. «Эротическая фантазия» это сексуальное желание.

Есть «люблю». Это «нравится» и «чувствую» в одном. То бишь, уважаю деятельность человека («нравится») и ловлю его волну в воздухе.

 «Симпатия визуально-эстетическая» - добавила в последнюю очередь, поскольку, только дописав до конца и прочитав, осознала – недостает еще одного пункта, который отличим от обычного «нравится». Это стремление «пожирать глазами» человека снова и снова, как если бы от этого становились сытыми, но не обязательно при этом появляется что-то еще. Так, например, художники любят рисовать одно и то же тело, никак не перенося это на что-то большее, а часто даже без желания общаться с этой натурой. Так, мы все смотрим на актеров и танцоров по телевизору. Нам это нравится, но не всегда мы задумываемся о самом этом человеке. Вот этот пункт именно о тех случаях, когда даже не задумываемся. Посмотрели и забыли, как-то так. Но смотреть приятно.

А есть другое «люблю» которому россияне не потрудились дать отдельного названия. Которое обращается только противоположному полу (у нормальных людей), и совмещает в себе все описанные выше пункты.

 

 

Жаль, когда находишься в ситуации, когда совмещаются «чувствую» + «люблю№1» + «эротическая фантазия» но с «не нравится».

 

Кстати, пришло время выделить еще один список с приставкой «не». Он ведь тоже существует, как ниже нуля по шкале, или негативное.

 

«не нравится» - когда существует отторжение деятельности и сущности по жизни человека. Например, человек занимается деятельностью, которая Вам противна. Неприязнь к уборщикам или к прислугам некоторых людей. Неприязнь к вульгарности. Или, например, Вы презираете человека за то, что его бизнес построен на вырубке вашего любимого леса. И отношение ко всем, кто идет наперекор Вашей деятельности.

«не чувствую» - когда вы совершенно не улавливаете настроения человека. Не способны ловить его волны в воздухе. Понятия не имеете о чем думает, в каком направлении его мысли, чем он «дышит», о чем переживает и т.п.

«не влюблена» - когда человек в эротическом плане вызывает только отторжение и чувство прохладности к нему, и Вы абсолютно не улавливаете его «волны» в воздухе, ситуация в голове и мыслях этого человека остается для Вас непонятным.

«не эротическая не фантазия» - холодная стена в сторону человека в сексуальном плане. Для Вас уму непостижимо даже предполагать подобное в сторону данного человека. Эротические поползновения смешны, нелепы, неприятны, отвратительны.

«не люблю1» - когда человек не нравится и вы его не чувствуете.

«не симпатия (антипатия) визуально-эстетическая» - когда внешне человек совершенно неприятен.

«не люблю2» - совмещение всех выше взятых с приставкой «не» направленное к человеку противоположного пола.

 

Итак, уже невооруженным взглядом видно, что определений явно не хватает. Что ученые «шарятся», и не придумали названий на другие комбинации, которые бывают между людьми. Вот как, например, называется состояние, когда человек нравится, Вы в него влюблены, но Вы его не чувствуете? Это нельзя назвать любовью, поскольку в такой ситуации Вы не знаете души человека, а значит и любовь здесь не может быть никак. Или как назвать, когда человек нравится, но абсолютная антипатия внешне? Или эта ужасная гремучая смесь, когда человека чувствуешь, когда присутствует визуально-эстетическая симпатия, эротическая фантазия присутствует, но абсолютное «не нравится»???

 

 

 

Про любов

Перше військово-польове весілля в зоні АТО
Не вірте тим, хто каже, що на війні немає місця для гарних і цілком земних почуттів. Це вигадали ті, хто просто чув розповіді, про свист мін, але не знає якою твердою стає земля коли ти хочеш вкритись нею від рваного гарячого заліза. Хто хоч і бачив сірі від вітру та пилюки обличчя воїнів, та не жив з ними на броні. Не потрібно вірити в те, що від співу куль та від тривалих походів, під камуфляжем черствіє серце. Не сприймайте за правду, те що від постійної можливості загинути, душа перетворюється з живого джерела на камінь. Просто не вірте. 
Найкращим доказом зворотного - є весілля двох чудових людей Іллі та Юлії Федоренків. Вони розписались вчора у РАГСі тепер вже відомого на весь світ Донбаського міста Слов’янськ. Познайомились молодята ще рік тому під час служби в одній з військових частин високо мобільних десантних військ. Їх поєднало небо десанту. Разом служили, разом наповнювали блакиттю парашути. Разом пішли боронити свою Вітчизну у годину негоди. А тепер разом ітимуть по життю. 
Тарас Грень.
Фото автора.




Спогади про Крим


необроблена  кримська  галька....

Я напищу тобі вірша...

Я напишу тобі вірша
Його не прочитаєш
Прошепочу тобі слова
Яких ти не пізнаєш.

Сніг падатиме цілий день
О ні, не я не цілую вже
Як ми зустрінемось і де?
Тобі так боязно й мені.

Дарма, що рими вже нема
Як почуттів, що були
Слова,любов,але не гра!!!
Тому ми є і будемо.

....з чернеток,шкода дати в них нема...
грудень’13

Дорогу в Рай – в любові ти шукай.

Все можливе є для Бога
знаю я і знаєш ти,
а без Нього, навіть до порога,

до порога Раю не дійти.


Ні то, щоб у прозорі його ворота
була б змога, самому, якось увійти.
Через Раю, непідкупну митницю,
злу не зайти у Божу обітницю.



Якщо до Бога пролягла твоя дорога
на ній духовні сили в собі знайдеш
і згине, зла лютого облога,
бо ти по ньому, з любов’ю світлою пройдеш.


Сила волі й духу нанівець зведе розлуку,
сила волі й духу в собі несе спокуту,
сила волі й духу порятунку подасть руку,
коли через спокуту попадеш у скруту.


Чим  більше,  тобі  дано –
тим більше, від тебе вимагають,
чим більше, тобою віддано –
тим більше, тебе і наділяють.


У цьому ще житті, я знаю, зазнаю щастя миті,
бо у цьому вже житті, долаю і здолаю шляхи лихі.
По яких я мушу, смиренно, тепер пройти,
щоб надалі в душу не пускать гріхи бридкі.


Коли відразу відчуєш до гріхів сповна,
тоді, відразу, відчуєш, що таке душа свята.
У ній любові, джерельний водограй, в серці бурлить,
у ній любові, небесний дивокрай, в очах блистить.


Тому царство Боже знаходиться у нас,
у душі, наділеній тілесним храмом,
а слово Боже — це дороговказ,
для душі — маяк з священим сяйвом.

Любов’ю перемагаймо зло.

Я працюю над собою
дивлюсь на неба далечінь
і відчуваю, що зі мною
розпрощалась маячінь.

В моїх думках поволі
виникають образи просторові
в яких людські долі
не можуть жити без любові.

Вони злітають вверх до сяйва цього
і набирають сили вони від нього,
від творіння небесного, святого
для подолання шляху тернистого, земного.

Я любов’ю дорожу до дна
кожною краплею сповна.
Коли навколо стільки зла
мені сміливість придає вона.

Будь-яку небезпеку чи біду
я з готовністю прийму
і з любов’ю через все пройду
в палких обіймах її вогню.

Любов’ю я вже сповнений у щерть
зло від мене відлітає геть,
бо згорає в ньому навіть смерть
і страждань безкінечних круговерть.

Українська дівчина

Українська дівчина і борщ зварить, і коктейль приготує, і москаля на БТР зупинить!



Українська дівчина - справжня козачка. Не лише добре порається біля плити та по господарству та є не лише дружиною козака, а власне, вона є жінкою-воїном. Разом із чоловіками українки боролися спочатку проти монголів у часи їх навали, а потім і польської шляхти за часів Визвольної війни 1648—1654 років.

Подружнє життя козака було досить умовним: чоловік постійно був у походах, часом багаторічних, із яких часто-гу-сто міг взагалі не повернутися. Це зумовило відповідну активність жіноцтва. Козачка була не забитою рабинею, а людиною, котра мала приймати рішення. У неї просто не було іншого виходу. Навіть землю, худобу та обійстя переписували не на козака, а на козачку. Тому цих жінок навчали і писати, і читати, адже саме вони укладали, зокрема, угоди з наймитами. Вчили їх і на конях скакати, і стріляти, і рубатися, і свій хутір часом доводилося боронити!

Про неабияку самостійність українок свідчать і спогади шведського посла Конрада Гільдебранта, який подорожував Україною у 1656—1657 роках. Зокрема, він писав: «Їхні жінки (козацькі) теж такі відважні…», а також свідчив, що дружини гетьмана і генерального писаря бували присутні на перемовинах з іноземними послами. Маємо не один доказ того, що українські жінки ні в чому не поступалися чоловікам козакам!



Сьогодні в неї закохався весь світ!



Вона різноманітна, вона єдина!







tost