– Ви думаєте, я створений для чогось великого? Мене веде найвище призначення?

 - Ні, ти просто серійний вбивця". "Останній відпочинок Клайда Брукмана", "Секретні матеріали", 3 сезон, еп. 4.

Віра у вищі сили та бажання догодити їм, незважаючи на те, що вони ні про що не просять – ознака нерозвиненості особистості людини та суспільства загалом. Чим примітивніший спосіб життя племені, тим більше на його території храмів.

Від чого походять явища, коли нормальна на вигляд людина, освічена, розвинена і ерудована, раптом поринає в релігію і починає поширювати її як сифіліс, серед усього кола свого спілкування? Це говорить лише про те, що людина ця, як особистість, не подорослішала достатньо, щоб відповідати за свої вчинки, або впала в дитинство з тієї чи іншої причини. Адже дитинство – це рятівний кокон, тепле місце, де тобі піклуються, приймають за тебе рішення, не змушують тебе відповідати за їхні наслідки. Де завжди можна сказати: "Я хворів", "Ми це не проходили", "Він перший почав", "Я не знаю як це зробити". І за ці дурні виправдання ніхто не покарає. Це стан, коли все вирішують дорослі. І ти можеш сказати: "А я ж говорив", коли щось іде не так. Але, знову ж таки, навіть за поганий результат ніхто не покарає. Хіба що дасть ляпаса зі злості.

 Що таке дитинство для суспільства? Це коли воно делегує управління собою особі, чи групі осіб із невиправдано широкими повноваженнями. При цьому сам собою складається дитячий суспільний договір: ви робите що хочете, але ми маємо бути нагодовані та відносно якісно захищені від холоду та дощу. При цьому нам дозволяється вас критикувати і повторювати "А ми ж говорили", якщо щось йде не так. Іноді ми можемо навіть бунтувати, але все закінчиться, тим, що ми віддамо вам п'ять незайманих на рік, а ви стратите на майдані одного з ваших. Але це не призводить до будь-яких змін у спільній ситуації, тому що вона всіх влаштовує.

Чому сліпа віра в бога потрібна лише незрілим особам? Треба розібратися у тому, що таке бог. Почнемо здалеку.

Події, які у житті людини, діляться за великим рахунком дві великі групи.

Перша: події, які людина може контролювати.

Друга: події непереборної сили.

Почнемо з другої, яка і входить у багатьох у рамки бога.

Тепло і світло від Сонця, зміна дня та ночі, літа та зими, стихійні лиха, техногенні катастрофи, війна, революція, епідемія – це події, на які не тільки кожна конкретна людина, а й великі спільноти не можуть вплинути. Просто не можуть. Здавалося б, ось він, бог.

Окей, якщо й так, то навіщо приносити жертви тому, на що ти ніяк не можеш вплинути? Навіщо проводити час у молитвах? Навіщо будувати дивного виду споруди і там повзати навколішки? Якщо це НІЯК не впливає на джерело катаклізмів. Ніхто ніколи не відповідає. Ніхто ніколи не змінює перебіг подій. Можна спалити тисячу вагітних дів і це не викличе дощ або його припинення. Можна мільйон разів прочитати якусь словесну формулу, але це ніяк не припинить хворобу і не запобіжить смерті. Можна повзати канвасом рингу, розбиваючи лоб у поклонах, але це ніяк не допоможе виграти бій. І купання в ополонці не поверне до життя близьких. Якщо викликає запалення легенів.

Бог мертвий.

Навіть якщо він є.

І все, що відбувається, робиться поза його розумінням і діями. Максимум, на що здатна доросла людина перед подіями непереборної сили – підготуватися до них, пристосуватися до наслідків, навчитися передбачати катаклізми. Якщо це можливо.

Адже людина – це мікроорганізм навіть на обличчі планети. Не кажучи про світ, який побудував якийсь померлий бог, якщо він колись був. Тому доросла людина розуміє, що її цінність у біосфері дуже невелика. Та й у ноосфері теж, судячи з поведінки інших. Тому завдання дорослого – не гаяти часу на ритуали, а зробити все, що можливо, щоб полегшити наслідки глобальної події. І прийняти їх.

Повертаємось до першого пункту. Все, що доступне людині у подіях, пов'язаних з нею, і які вона може контролювати – це цілком і повністю її відповідальність. Вміння забезпечити харчування та житло, вміння побудувати відносини з іншими людьми, вміння убезпечити себе, вміння продовжити свій рід та вміння передати свій досвід наступному поколінню. Ось і вся нехитра схема життя дорослої людини.

Жодних кадил. Жодних ікон. Жодних ритуальних страт. Жодних храмів. Для дотримання схеми життя не варто відволікати бога, навіть якщо він живий. Йому немає діла до мікроорганізмів, він керує галактиками. А все описане цілком під силу кожному дорослому.

Чому ж люди городять химерні храми, проводять роки у молитвах, обмежують себе в їжі та забороняють секс? Тому що вони не подорослішали, коли потрібно взяти на себе відповідальність.

Хочеш їсти шашлики без обмежень? Прекрасно! Ніхто не заважає. Відповідай за рівень холестерину та обмеження, які на тебе накладе його перевищення. Хочеш безперервного сексу? Не питання. Відповідай за своє здоров'я, здоров'я своїх партнерів та всі наслідки, які викличе задоволення твого бажання. Порушив закон – будь готовий, що тобі відрубають голову на майдані, бо такий є суспільний договір.

Але це дуже далеко від теплого маленького дитинства, де будь-якої миті можна сказати “я в будиночку” і “ми це не проходили” і ніхто не покарає.

А концепція бога та його антипода – диявола цілком дозволяє навіть не відповідати. Зробив щось хороше - "божий промисел", накосячив - "чорт поплутав". І все. Ніхто не поставить у куток. Хіба що дасть ляпаса від злості. Але це можна пережити.

Навіщо це все?

До того, що, як говорилося, чим примітивніше суспільство і колективне свідомість – тим воно більш набожне.

Запустить ракету по безневинних людях доросла людина - він злочинець, вбивця, навіть якщо просто пофарбував її рік тому. І розуміє, що настане час за це відповідати. І бере цю долю. Або ж не приймає та звільняється з армії навіть під страхом покарання, яке теж готовий прийняти як наслідки свого рішення. Що робить соціальне немовля? Воно вигадує ворогів за образом та подобієм своїх власних недоліків, починає «свящєнную войну» та освячує знаряддя вбивства. Тепер за все відповідає бог. Або чорт. Залежно від того, куди потрапить.

Дитина завжди покладається на сильні рішення. Вона чує голоси, які сама і вигадала. Їй уві сні боги, розповідають рецепт горілки, який насправді винайшла вона сама. Вона вірить у вигадане вище призначення. Хоча по суті є простою дитиною, яка не бажає приймати рішення, щоб не відповідати за їхні наслідки.

Що робить дорослий у соціумі? Будь-якими засобами домагається досягнення своїх глобальних та далекоглядних цілей, розуміючи та приймаючи наслідки того чи іншого результату. І, досягнувши свого, робить дії на власний розсуд. Підвищує податки, розуміючи, що це спричинить спад економіки, зубожіння та бунт нерозвинених громадян. Або роздає субсидії, розуміючи, що це призведе до інфляції, зубожіння та бунту нерозвинених громадян.

Що робить дитина у соціумі? Не думаючи про наслідки і не приймаючи їх, за приколом йде керувати великою країною у неспокійний час, переслідуючи власні маленькі дитячі цілі. Не вміючи щось робити, звинувачує у цьому інших та випрошує, випрошує, випрошує цукерки у дорослих. Отримує бунт таких же інфантилів, ображається, починає мститись придуманим ворогам, розкручує репресії та закінчує життя на майдані на радість іншим дітям.

Ось зараз ми б'ємося з величезним табором "духовного народу". Найдуховнішого на землі, як вони думають. Що, як ми вже знаємо, означає недорозвиненого. Орди, що не готова приймати наслідки, і навіть замислюватися про них. Це все у веденні їхнього бога, він відповідає за все.

Коли вони не вийде, вони не зазнають ні сорому, ні жалю, ні скорботи за своїми загиблими. Так наказав бог, так зробив бог, отже, так завгодно богу. Відслужать мега-пафосну панахиду і підуть знову фарбувати ракети, що залишилися, або грати дзеркальцями, подарованими добрими дорослими.

Це треба постійно пам'ятати і діяти по-дорослому, усвідомлюючи, що для злих дітей найстрашніше, що їм боляче, що їм соромно, що може безповоротно зламати їх дух. І бити, бити, бити в ці точки, поки ця величезна дурна колективна дитина не розплачеться і не уповзе під ліжко ховатися.

Що ми бачимо натомість?

Маленький (за розміром, за віком ми однакові) брат дурнуватої гігантської сусідської дитини заглядає через паркан і робить те саме. Делегує ухвалення своїх рішень дурним дітям. Підтримує їх дурні дитячі хотілки та обідкі, не даючи ляпасів зі злості, а заохочуючи їх без кінця. Не дає їм зрозуміти, що для того, щоби щось отримати, потрібно щось віддати. Або принаймні обмежити себе, пристосуватися до нових умов. Але, як ми знаємо, пристосуватися – дії дорослого. А їх у нас обмаль.

І весь наш “духовний” народ (ми знаємо, ознака чого цей стан) влаштовує битву богів. У сусіда неправильний, а в нас справжній. Тому й хрестимося гострим кінцем яйця, а вони тупим.

Голоси нечисленних дорослих говорять про те, що потрібно перейти на військові рейки, перевчитися на професії подвійного призначення, жорстко змушувати уряд ідіотичних немовлят здійснювати правильні дії і нести жорстку відповідальність за наслідки, комбінувати торгівлю з виробництвом, запропонувати навколишнім дорослим те, що їм потрібно, а в нас є, або можна швидко зробити, і багато чого іншого, що цілком можливо без будь-якого божественного втручання. Але вони тонуть у загальних ритуальних співах, спрямованих до тих, хто ніколи не відповідає і нічого не робить. Дайте танки, дайте їжі, дайте лад, дайте захист.

Бог мертвий.

Ніхто нічого не дасть.

Потрібно просто подорослішати. І зробити самим.

Погані діти бояться дорослих з ременем. І якщо ми станемо дорослим, то злякається і сусідська погана дитина. І так злякається, що залізе назавжди під шконку. І там ще сотні років розповідатимуть казки про злого вовка за парканом, не даючи їх суспільству ставати старшими.

І це наша ціль.

Такий шлях.

Слава Шаї-Хулуду, нехай буде благословенна його дорога в піску.

[ Зміст до попередньої статті ]

Зміст до попередньої статті

Вступ - http://blog.i.ua/user/2222714/2384995/

Частина 1 (E/I) - http://blog.i.ua/user/2222714/2384997/

Частина 2 (S/N) - http://blog.i.ua/user/2222714/2385000/

Частина 3 (T/F) - http://blog.i.ua/user/2222714/2385001/

Частина 4 (J/P) - http://blog.i.ua/user/2222714/2385003/

Закінчення - http://blog.i.ua/user/2222714/2385005/

Когнітивні функції

 

Бонус! Для любителів ще погрузити себе я маю неймовірний смаколик. *_* тож пристебніться, бо я хочу розмістити все в одному блоці і більше ніколи до нього не вертатись!)))

Отже, що це за функції, які я весь час описую?

Почалось все з Карла Юнга, який написав «Психотипи», і, коротко кажучи, описує, що все, що коїться з людиною, визначається типом. Ви вже читали у мене багато про ці функції. Сприйняття (Perceiving) відповідає за те, як ми сприймаємо реальність, як визначаємо, що щось взагалі є реальним. Сприйняття буває Сенсорним (S) і Інтуїтивним (N). Тобто це 2 шляхи, якими ми збираємо інфу і організовуємо її. Сенсорика відповідає за факти, за конкретні речі, за деталі, за те, що можна довести - доволі матеріальна, реальна функція, що живе теперишнім. Коли Сенсорики щось описують, вони це роблять настільки конкретно, послідовно, реально, що ви ніби бачите перед собою цю річ. Хм, навряд чи ви прям бачите про що я кажу. Зате Інтуїція більше відповідає на: "Що стоїть за цими всіма фактами, конкретними словами? Яке реальне значення?". Інтуїція працює з концептами, ідеями, закономірностями і тим, що в принципі можливо – річ більше абстрактна  і живе скоріше в майбутньому. Рішення приймається Judging функціями  – Мислення (T) і Почуття (F). Чуття будує рішення базуючись на тому, що важливо, що зробить нас більш щасливими, що має цінність, не обов'язково це можуть бути логічні речі, а Мислення – на тому, що має сенс і що принесе результати. І, якщо ви мене читали раніше, то скажете: «Вітер, ми це все вже знаємо, нам нудно, я далі читати не буду, а збережу цю замітку на той час, коли не зможу заснути». Добре, я зрозуміла. Когнітивні функції беруть ці чотири літери S, N, T, F і кажуть: насправді ми можемо ці функції поділили на 2. Тому, що нема тільки одного типу Мислення. Є 2 типи Мислення – екстравертне і інтровертне. Так само і решта. Добре! І що це значить? Як Чуття може бути інтро чи екстра? Яка різниця? Отже, базово, якщо функція є екстравертною – вона спрямована назовні, вона не є чимось особистим, вона поширюється на всіх і вся, вона розширює коло пошуків, збирає інфу ззовні, легко приймає інформацію зовні, тож доволі гнучка і рухома. Якщо функція інровертна – вона направлена всередину, вона звужує коло пошуків, вона заглиблюється у щось більш ґрунтовно, вона організовує та впорядковує, вона незрушна. Екстравертна - приймає багато хаотичної інформації так, як є, і так само легко викидає, інформація об'єктивна. Інтровертна - приймає інформацію селективно, це те, що має якесь особисте значення, впорядковує її згідно якоїсь своєї системи, суб'єктивний підхід.

І тепер більш детально: є екстравертна Сенсорика (Se) і інтровертна Сенсорика (Si). З’являється така маленька буквочка біля великої S. Так як Сенсорика – це факти, то інтровертна Сенсорика (Si для крутих діток) організовує факти і навіть допомагає організовувати речі у фізичному світі, як, наприклад, розставити книжки на поличці по-алфавіту. Si вчитись може тільки покроково, по інструкції. Екстравертна Сенсорика - це мультизадачність, це функція отримання миттєвого результату в фізичному світі (зазвичай спортивна риса), направлена на пошук нових фактів, нового досвіду, вона цінує більше дії, ніж слова, і, як показує практика, постійно влазить в якісь пригоди. Фактично – це люди-енерджайзери. Сенсу в інструкціях вони не розуміють і вчаться вже по ходу роботи, на практиці. Вони не зрозуміють, поки самі не забруднять руки. Інтуїція швидше схоплює інфу: "Ок, я зрозумів ідею, зрозумів принцип роботи. Я готовий", але це не значить, що вони зрозуміли прям все, всі деталі справи. Інтровертна Інтуїція (Ni) намагається скомпресувати всю наявну інформацію в якусь есенцію загального значення, ідеї, копає глибоко та ґрунтовно, розвертає одне і те ж під різними кутами, а Ne вважає доволі поверховою рисою, в той час як екстравертна Інтуїція (Ne) весь час хоче шукати щось нове і додавати до загального концепту нові і нові приклади, обмінюватись досвідом з такими ж та буде дивуватися з закритого розуму Ni і їхньої зацикленості. Тепер про фунції, що відповідають за прийняття рішень. Інтровертне Мислення (Ti) звертається до логіки і остаточним суддею вважає себе. Екстравертне Мислення (Te) направлене назовні і базується на логіці, що прийшла з зовнішніх джерел, таким чином їхня логіка об’єктивна. Все так скорочено подаю. А ще є екстравертне Чуття (Fe) і інтровертне Чуття (Fi). Екстравертне Чуття слідкує за цінностями всього племені, тим, що людям треба, що інші цінують. Інтровертне Чуття каже: «Забудь про плем’я, про всіх інших. Подумай про себе. Що не всі, а особисто ти вважаєш правильним? Слідуй за своїм серцем» або вони ж «Не розумію, як воно може іншим подобатись». Як бачите, шляхи в екстравертних і інтроверних функціях протилежні. Все стало зрозуміло? Я маю надію.

Тепер, як воно працює? Уявіть собі, що ці всі літери – це атоми, і кожен з нас має повний набір цих атомів. Вони входять в одну молекулу, яка складає нашу персоналію, і вони не висять в вакуумі та не розкидані хаотично. Кожна з цих функцій певною мірою прикріплена до своєї протилежності. А ви всі: «Типу ЩО?!». Ну, у магніта є дві сторони. А ви тут же: «Вітер, ми ніколи не бачили магніт, ми не знаємо, як він працює. Розкажи зрозуміліше» Ок, є протилежні поля, що притягуються, так і тут – протилежні функції завжди ходять поруч. Тобто я кажу, що не просто Чуття є протилежне Мисленню, але ще й екстраверсія є протилежна інтроверсії. Це значить, що якщо на першому місці для вас є Si, то протилежним є Ne, що також десь лежить у вашому функціональному арсеналі. Сподіваюсь, зрозуміло. Ви спитаєте: «А чи можуть бути в парі Fi та Fe, чи Si і Ni?». Ні. В одній людині – не можуть. Когнітивні функції завжди працюють в зв’язці. І от є щось із цієї зв’язки на першому місці. Тобто якщо ви використовуєте інтровертну Інтуїцію як домінантну функцію – ви її оверюзаєте, забагато використовуєте, а функція, якій не віддають перевагу, є подавленою і чим більше займає інтровертна Інтуїція місце у вашому житті, тим більшим джерелом смутку і болі є екстравертна Сенсорика. Вона є, але ви її стараєтесь весь час ігнорувати і в результаті, з цією функцією завше якісь проблеми. Шо, весело? Ха-ха. Далі.

В якому порядку читати ці літери? Раніше я коротко згадувала, тож зараз трохи математики. Для наочності візьмемо ESTJ. Перша і остання літера говорять тільки як читати цю комбінацію, сама людина – це дві середні літери.

Отже спершу читаємо останню літеру в ESTJ. Тут це J. Вона вказує на функцію яка є екстраверною - Judging чи Perceiving. В даному випадку це функція обробки інфи прийняття рішення J – Judging. Отже екстраверною фунцією є Мислення (Te). Відповідно, інша літера буде інтровертною – Si. Далі читаємо в ESTJ першу літеру – це E. Вона говорить, що людина є екстравертом, отже на перше місце з цих двох літер ставимо ту, що екстравертна – Te. Це домінантна функція. І ви тепер такі круті, що знаєте це слово та можете вражати всіх своїх знайомих глибоким словниковим запасом. Друга функція зветься допоміжною. Тут допоміжна – Si. Протилежна їй функція буде на третьому місці – це Ne. Чим більше ми використовуємо одну функцію, тим менше використовуємо протилежну, тому четвертою функцією є протилежна до Te, а саме Fi. Такими є чотири функції цієї людини, якими вона може впевнено користуватись по життю. Ви спитаєте: чи значить це, що у ESTJ нема Se чи Fe? Відповідь: є. Але вони знаходяться в тіньових функціях – це 5, 6, 7 та 8-ма (Te, Si, Ne, Fi, Ti, Se, Ni. Fe). У всіх є все. За Юнгом тіньові функції лежать поза межею нашої свідомості, вони протистоять нашому его, тобто тому, ким ми себе ідентифікуємо, і входять в несвідоме. Назовні виходять, коли основний склад не справляється. Тоді інші починають говорити: «Був сам на себе не схожий», або ви: «Нащо я це сказав чи зробив?»

Значить, ESTJ можна було б записати як TeSi – і це означало б те саме. Якби було SiTe – то це ISTJ. 

Чи треба в цьому більше покопатись? Я страждаю над тим, щоб не дати занадто багато і не занадто мало. Тут було до хріна словника і визначень, які я думаю, ніхто того не зрозуміє і взагалі - більше заплутаєтесь. Якби так коротко переписати? Хм...

Фунція 1 домінантна «Герой» - те, що людині найлегше розвивати та контролювати. Функція взагалі працює на автоматі і не треба навіть напрягатись, вона настільки природньо вписується у абсолютну бульшість випадків, що ми не задумуючись віддаємо команду: "Домінантна, вперед". Так само як не задумуємось як правильно писати літери, якщо вже їх знаємо. Це суперзірка нашого шоу. Якщо побачили, що людина використовує якусь функцію для атаки, і робить це впевнено та майстерно, так, що навіть може повести за собою інших - то це яскрава ознака функції-героя. Але якою б класною та розвиненою не була перша функція, її все рівно не достатньо, щоб функціонувати як повноцінна людина і тому у нас є ще інші. Самого розуму замало, самої сили замало, самих цінностей замало, самої магії замало.

Ф2 допоміжна "Батько/Мати" - є потужною підтримкою домінантної і зазвичай, це те, чим ми втішаємо чи виховуємо інших. Функція балансує ектраверсію і інтроверсію. Коли вона перетягує на себе занадто багато, то стає овер-протективною, починає «виховувати» інших навіть там, де це недоцільно, або навпаки розводить вседозволеність.  Насправді функція Батько/Мати приглядає за функцією Дитя, яке хоче вічно кудись втекти чи набешкетувати. В реальності, коли людина щось скаже з функції Дитя, вона одразу поправляється, щоб все було у відповідності як Батько/Мати дозволяє. Також, у фільмах є якийсь наставник, який як батько чи мати направляють головного героя (а тут функцію Герой). Потім буває момент, коли герой не слухає наставника і потрапляє в халепу, а пізніше згадує його - і все стає на місця. Якщо ж в реальності функція Батько/Мати вимикається, людина впадає в те, що прийнято називати петлею. Не забувайте про свою другу функцію, бо вона вас зрештою дістане, а буває дістане і розчавить, як танк.

Ф3 полегшення «Дитя» - чим ми можемо бути втішені і що використовуємо в грайливий, дослідницький чи творчий спосіб. Ми насолоджуємось граючи з цією функцією і даємо відпочинок першим двум. В одну хвилину дозволяє собі бути "королем світу", в іншу - "пораненою душею", коли це доречно, тобто здоровим чином. Проте це не та функція, яку ми можемо використати відповідально. Ми ніколи не можемо навантажити її серйозною роботою.

Ф4 прагнення «Аніма/Душа» - збалансовує домінантну функцію. Вона є найслабшою, часто з нею проблеми і її соромляться. Ми схильні захоплюватись людьми, які цією для нас четвертою функцією добре володіють, але особисто для себе її розвиток вважаємо "марною тратою часу". Проте без неї людина розвинена однобоко. Використовувати її важко, незручно, стомливо, ми тикаємо на інших пальцями типу: "Гей, я не маю цю функцію використовувати", зате якщо з нею все пройшло добре, то ми потім дуже з того пишаємось. Десь так:

Аніма, мені подобається слово "душа", бо вона наділяє душею Героя. Вона робить щось, що робить персонаж живим. За Юнгом, функція Аніма - це саме життя.

Тепер по Тіням. Ще коротше. Ми її не бачимо, інші - бачать. Це про те, що не можна заправляти електрокар бензином. Так, навіть найвищої якості. Не можна. Вважається, що Тінь за межею нашого контролю і тому, частіше всього проявляється в нездоровий спосіб. Бо найлегше, що можна зробити - це піти найлегшим шляхом. Ми схильні критикувати себе по цим тіньовим функціям, сумніватись в собі, або накидуватись на інших та робити пасивно-агресивні зауваження, в цілому демонізувати іншу людину. Розвиток тіньових функцій за MBTI вважається марною тратою часу. Тіньові функції ви могли бачити, коли хтось вливається в нову компанію і дуже хоче всім сподобатись, і робить те, що думає, інші від нього чекають, і веде себе зовсім не як та людина, якою є, а потім приходить до дому злий, бо, по-перше, сидіти на нерозвинених функція вимагає дуже багато енергії, а, по-друге, вони важко піддаються контролю, не можуть адекватно себе захистити і людина буде мучитись: "Чому я дозволив іншим зі мною так себе поводити?" Але далеко не факт, що так має бути. Цілком можливо, що ці функції стануть джерелом самоактуалізації. Залежить від людини. Тобто, якщо стрінеться людина, що використовує ті ж методи що й ми, але в якийсь інший спосіб, тобто, наприклад замість нашого Si якесь Se, то є два варіанти: 1) «Це якась зла людина і у неї приховані мотиви», 2) «А що, так можна було?». Особливо, якщо у неї домінантною рисою є протилежна функція нашій четвертій (тобто функції, з якою ми весь час страждаємо і використовуємо тільки коли є крайня необхідність щоб тільки відчепились), а приходить хтось, хто юзає це, юзає взагалі незрозумілим чином і не просто юзає, а в нього ще й виходить: «Ну, демон, не інакше!». І тут є два варіанти: або накинутись на людину за те, що вона не відповідала вашим очікуванням, або посміятись з тих дивних ситуацій, що між вами відбуваються. Просто корисно знати, що бувають такі випадки і різні функції.

Якось я питала у спільноти такий приклад: "У мене будуть гості. Я розумію, що якщо їм буде комфортно, то й мені з ними буде комфортно. Треба забезпечити їм зручні сидіння, щоб нічого не дуло (я Вітер)), щоб була смачна нямка і щоб не було конфліктів. Чи значить це, що я дбаю про почуття свої і почуття інших та однаково без проблем використовую і Fi з Fe?" Мне поправляють: "Те, що ти дбаєш про свої почуття - це Fi. А турбота про інших тут лежить у сфері цілей. Ти описуєш логічні, правильні, послідовні дії направллені на інших, щоб досягнути своєї мети - Te". Як вони це роблять я не знаю.

Хм, все одно забагато вийшло. Це зрозуміло? Ви зрозуміли? Ха-ха, ви не зрозуміли.)) В цілому, тут не стоїть питання використовувати мені, наприклад, АБО NT, АБО SF. Навпаки, одне має збалансовуватись протилежним. Питання - як гармонійно використовувати І NT, І SF. (З кіно: "А куди?.. Туди, сюди?" - "Все в себе")

Психотип – це те, з цим людина народжується, воно є спадковим і ми його не вибираємо. Коли дитина тільки народжується, вона користується всім підряд навмання поки в один момент не з’ясовує, що у неї є домінантна функція (з'ясовує, що ходити на ногах зручніше, ніж на руках), дещо пізніше усвідомлює допоміжну функцію і цього вже достатньо, щоб функціонувати. Перші дві функції – це те, що працює на ура. Це все я описую здоровий розвиток. В принципі, з третьою функцією теж все в порядку. З чим вічно проблеми – це з четвертою.  Взагалі, рекомендую знайти свою четверту функцію і перевірити чи все з нею ок.

Знаєте, що таке свідоме використання своєї функції? Це не тільки розуміння, що вона існує, це ще усвідомлення за неї відповідальності. Тобто мала дитина може розбити чашку і не розуміти, а дорослий, якщо захоче розбити чашку, знатиме що він робить, для чого, і розумітиме, що залишиться без чашки, а не "просто тому, що це весело".

Як це діє в ESTJ? ESTJ, так само як ENTJ, є екстравертними Мислителями. Вони обидва потрясні в направленні людей на досягнення цілей, того, що має бути зроблено. Мислення як функція направлене на розв’язання задач, пошук відповідей. І тут на питаття «Чому?» відповідь «Бо мама так сказала» не проканає. Але Te Мислення працює зовсім не в такий спосіб, як для Ti Мислення. INTP і ISTP намагаються зібрати всі пазли докупи та розв’язати задачу самостійно, власне щоб для себе знайти відповідь, з’ясувати, в чім тут правда, вони не будуть збирати хто що про щось сказав і чия версія виглядає більш доцільною. Вони самі з'ясують, що власне вони з цього приводу думають. Естраветні мислителі: «Нам воно не треба. Нам треба, щоб речі були зроблені. Будь ласка, ми можемо одразу перейти до рішення? Давайте просто зробимо все пошвидше разом. Як я можу допомогти іншим, щоб ми розв’язали цю проблему? Все спрацювало? Ок, значить це було правильне рішення. Яке там наступне завдання?» Через це Te юзери виглядають дещо неакуратними, не як Ti. Їм просто треба, щоб усе працювало. Тобто: «Я не мушу знати як пекти булочки і як робити роботу кожного на підприємстві, щоб керувати пекарнею». Екстравертне Мислення збирає інформацію ззовні, вони люблять часто питати інших: «Як, ти думаєш, тут буде правильно? Що б ти зробив?» або «Це хороша ідея, давайте спробуємо це зробити», «Ми спробували. Це було тупо, тому ми так робити не будемо». Te також люблять направляти інших і вказувати іншим. Як казав Тамбовський Вовк, щоб щось зробити, в мозку формується задача і посилається сигнал до рук та ніг того, хто це буде робити, через голосовий апарат. Екстравертне Мислення - це те, що ESTJ і ENTJ роблять постійно, але у них невелика відмінність. ENTJ керують зважаючи на загальну систему, якусь велику ідею, наполеонівські плани, тобто в інтуїтивний спосіб (Наполеон був ENTJ), а ESTJ будуть слідувати конкретному плану що за чим робити, чітко по інструкції. Якщо ви потрапите в Te середовище, воно все буде про те, як допомагати іншим працювати, щоб досягти мети. Вони весь час говоритимуть про робочі процеси, поки не знудять Чутливих остаточно. Тільки коли все буде перероблено Te зможуть трохи перепочити. Але тільки трохи, бо потім вони знайдуть інше завдання, і не тільки для себе: «Не можу спокійно дивитись, як люди ходять туди-сюди і не знаходять, чим їм зайнятись. Їм треба допомогти. Їх треба врятувати. Їм треба дати завдання». xxFP персони, думаю, тут вклиняться краще всього, бо у них теж є десь в усвідомлених функціях екстравертне Мислення, хоча вони і віддають перевагу Чуттю. Вони скажуть: «От дідько, стільки роботи! Ці xxTJ мене весь час напрягають. Ну ок, може я й зроблю… що-небудь з того. Але насправді я не хочу». От де хиткою може стати ситуація так це з xxTP персонажами. Бо у них нема Te в робочому складі, у них Ti. Тобто вони намагаються з'ясувати щось для себе і коли вони це з'ясували, вони хочуть все зробити самі. І тут приходять такі xxTJ: «Гей, давай працювати разом! Давай разом розберемось і перевіримо все по списку», а це дратує xxTP. Тоді xxTJ: «Я прийшов тобі допомогти. Ось я вже з’ясував усе за тебе. Ось так треба робити. Ось рішення. Користуйся» - «Гей, не просять – не лізь. Я сам розберусь, що мені треба» - «Ось я так роблять всі! Так правильно» - «Я знайшов свій власний шлях. Для мене ВІН правильний. Якщо хочеш для мене щось зробити, то роби по-моєму, а своїм методом будеш користуватись у себе» - «Йой! Вибач, будь ласка, я посповідаюся» - «Обізательно».  xxFJ - всі про гармонію в колективі. Вони скажуть: «А це зробить тебе щасливим? Ок, ну добре», але в глибині душі вони не думають, що це правильно. Робити все по інструкції – це не в їхніх пріоритетах, тому, скоріш за все, не дуже старатимуться. Або й взагалі звинуватять: "Ти думаєш тільки про гроші". До речі, конфлікти між Fi та Fe не кращі. Fi: «Я знаю, чого власне я хочу. Ніяке ТБ чи громадська думка не нав’яжуть мені свою мораль, але я відповідаю тільки за свої цінності» - «Гей, чого ти такий егоцентричний? Тільки «я» та «я»! А як же інші? Давай ділитися емоціями та почуттями» - «Чого ти до мене лізеш? Мої почуття – це моя особиста справа і ні тебе, ні громади вона не стосується. Тобі б варто поважати чужі кордони та особистий простір інших людей» - «Який же ти зарозумілий! Думаєш тільки про себе. Та якби я захворів, то скоріше б вмер, ніж отримав від тебе краплю турботи та співчуття» - «А чого власне ти хочеш?» - «Я хочу, щоб всім було добре» - «Це для всіх, а для себе?» - «error: not found» Хм, щось забагато вийшло. Вернемось до ESTJ. Te – це доволі самовпевнена функція, це фріки з ефективності, це люди доволі самовмотивовані і мотивують інших, функція направлена на те щоб досягати чогось у житті, вона усвідомлює, що для неї нема меж, що те, чим вона буде займатися і на якій позиції залежить тільки від її власних амбіцій, побажань і внутрішніх причин: «Це я не хочу, то я не буду, це не цікаво, там мало платять, це взагалі важко робити, а от ген.директором нафтокомпанії можна спробувати. Вони будуть повними дурнями, якщо не приймуть такий геніальний розум як я». В підлітковому віці у ESTJ розвивається Si. Якщо все пішло добре, то до 20 років розвинеться повністю. Воно може проявитись в хорошій пам’яті до деталей, конкретними діями в реальному світі, добре покажуть себе в природничих науках чи географії. Додам трохи від себе. По ходу, саме Si змушує підбирати про інших різні фізичні деталі, а ти потім тільки думаєш: "яка різниця, як я покладу ручку? яка різниця, яким голосом я що кажу? нащо збирати цю всю інфу?". Ця людина так збирає ці всі деталі, робить ці бісячі зауваження, ніби вона їх має написати в якийсь звіт, ніби їй за це платять. І після цього всього вона зробить офігенну заяву: "Ти шпійон!" Це взагалі якими кривими шляхами можна було дійти такого висновку: "То ще з якого дива?" - "А тебе не чути, але ти за всім спостерігаєш". Хм! Si реально добре запам'ятовує деталі, послідовність, копирсається в тій нудній рутині, яку ніхто не хоче робити. Закінчується воно тим, що ця людина переймає ваш спокійний тон голосу, коли відповідає по телефону (в реальності такий же землетрус, але по телефону - океан спокою), переймає звороти мови і встановлює, трясця б тебе побрала, ваш режим обіду в тюремному порядку, наче це її справа. Якщо щось завадить їм розвинути інтровертну Сенсорику, вони можуть лишитись дуже осудливими, впертими і приймати рішення без достатньої кількості інформації. Десь після 30 років, якщо цього не відбулось раніше, вони почнуть відчувати гостру необхідність розвиватись далі, вони задумаються: «А може не треба так сіпатись до різних деталей? Може за цим всім стоїть якась грандіозна ідея? Може мені треба самому планувати своє майбутнє?». У них прокинеться Ne – функція, вони почнуть більше використовувати свою уяву, будуть більше впевненими у майбутньому та нормально справлятимуться з довгостроковими цілями. В 40-50 років дійде до розвитку 4ї функції. Насправді це я так грубо кажу, бо після 30, якщо перед цим все пройшло нормально, воно може з’явитись в будь-який момент, а може й взагалі ніколи. Недорозвинене інтровертне Чуття може проявлятись по-дитячому, вони можуть бути то надзвичайно емоційними, то впадати поперемінно в депресію, поки не подумають що їм треба й з цим щось робити. Це неприємний, незручний, але потрібний перехід. Вони завжди були надзвичайно сфокусовані на навколишньому світі і будуть думати: «Я все життя важко працював. Я робив те, що мав робити. Допомагав іншим в досягненні їхніх цілей і приглушав свій власний внутрішній голос. Пахав, як раб на галерах. Але власне мене в цьому всьому не було. Я тільки шукав результати, постійно добивався успіху, але не думав, чи зробить це мене щасливим. Що я взагалі зараз роблю?». Вони не задумувались, що власне вони вважають морально правильним, а тільки чекали від інших: «Круто, продовжуй в тому ж дусі». Сильні Te насправді страждають з самоідентифікацією і для них це страшне запитання: «Хто я є і чого я насправді хочу?». Протягом життя такі речі вони заглушують як неважливі. Також заглушують емоції, бо вони "неправильні", бо нема ніякого логічного інструменту, який можна використати, щоб їх пояснити.  Цікаво, що в IxxP типів протилежна проблема – вони точно знають хто вони такі і чого хочуть, знають що є добре, але далеко не обов’язково щось роблять. Вони будуть: «Дайте я подумаю ще трошки, хочу ще помаринуватись в тому, що вважаю правильним. Я ще не готовий». Також низьке Fi виснажує людину, наприклад, на вечірках, прямо як інтровертів, тож скоріш за все вони не в захваті туди ходити. І це не зважаючи на те, що ESTJ є екстравертами з екстравертів. Вони попросту не вловлюють вайби, що є веселим і крутим. Це різні приорітети в тому, що має значення. Тут значення має "нема причини - нема винагороди".

А є ще такий термін як "петля". Всі люди можуть впасти в петлю, ніхто тут не застрахований. Навіть більше того, це природня особливість. Процеси відбуваються між усіма функціями і треба вміти ними користуватись, але буває, що вони зациклюються тільки на, частіше всього, 1 і 3 функціях. Відбувається це коли вражається 2-га, тобто для цього треба тригернути першу чи третю. Допоміжна функція є як танк: потужна, надійна міцна машина, яка може витримати великі навантаження. Але й вона може витримати не все та стати на ремонт. Це має бути реально великий стрес, щоб так сталось. Ви спитаєте: а чи може ушкодитись перша функція? Першу функцію вразити ще складніше. Домінантна риса - це те, про що сама людина, це все її єство. Думаю, вирізати домінантну функцію можна хіба лиш з самою людиною. Ви спитаєте: а чи може домінантна функція в принципі працювати погано? Які ви допитливі) Домінантна - це все рівно функція, яка розвинена найкраще, яку контролювати найлегше і яка задіяна найбільше. Якщо це не так, то яка ж вона домінантна? Значить маємо справу з містипофіка... містипіфі... неправильною ідентифікацією. Наприклад, не всі Ni-юзери будуть плани по життю на Марсі, але якщо Ni є нижче середнього розвитку і воно домінантне у дорослої людини, то, значить, інші функції ще менше розвинені - і ми маємо справу з реально сумною ситуацією.

Є різні види петель. Це може бути постійна й постійна робота, через яку люди пізніше шкодуватимуть, бо стільки вже не треба, щоб було зроблено. Це може бути пошук нових і нових вражень з перекидуванням відповідальності на інших. Це може бути замикання в собі і відсторонення від усього світу заглиблюючись тільки в свої думки. Це може бути генерація нових і нових ідей, які не витримують навіть жодної критики, але людина не може зупинитись. Для ESTJ - це петля, що зветься TeNe. Тобто коли всі процеси проходять між першою і третьою, а вони обидві є екстравертними. Так, це може допомогти їм з’ясувати їхні довгострокові плани, і це все нормально. Але коли це триває довше, ніж будь-які здорові рамки – це вже зветься петлею. Вони тоді починають робити поспішні висновки, звинувачувати постійно інших, стають непрактичними, перекидують вину на інших, та не роблять висновків з помилок, стають надміру підозрілими та лицемірними. Тут їм слід просто увімкнути свою інтровертну Сенсорику, почати аналізувати факти, вернутися в реальний світ. Тобто, щоб вийти з петлі, треба робити протилежне тому, що робив. 

Тобто, цими всіма словами я хочу показати, як по когнітивним функціям можна простежити людину, будь-який тип.

 У мене все. Окремі питання - всі ґуґляться. На цьому закінчу. Вивчайте вже щось інше =)

Хм, чула, що тут блоги буває видаляють. Буде сумно, якщо таке трапиться з моїм, бо версії на компі чи ще десь у мене нема.

Поперекладаю всякі підбірки вам =) 

[ Зміст до попередньої статті ]

ESTP: - Гаразд, наступний келих за мій рахунок.

ESFP: - Чувак, вже пізно, а завтра зранку нам на роботу.

ESTP: - І що?

ESFP: - Тож краще зроби мені подвійний шот, тому що ми повинні витягти з цього вечора максимум.

ESTP: - Ось це я називаю «думати наперед»!

 

 

ISFJ: - Мені треба придумати, який хороший фільм я можу подивитись сьогодні ввечері з моєю новою подружкою. Я маю показати їй, що у мене хороший смак. Тож, що ти порадиш?

ISTJ: - Я б запропонував «Times New Roman».

ISFJ: - «Times New Roman»? Як шрифт?

ISTJ: – Так, це дуже пізнавальний, дуже довгий документальний фільм про шрифт Times New Roman.

ISFJ: - Уау! То якщо тобі подобається, я переконаний, що це чудовий фільм!

 

 

ENTJ: - Треба працювати розумніше!

ESTJ: - Треба працювати важче!

ENTJ: - Я втомився від того, що ти весь час тягнеш мене назад.

ESTJ: - Я втомився від того, що ти мене вічно критикуєш.

ENTJ: - Я стану поводитись дуже агресивно, щоб ти не міг сказати, що всередині я почуваюсь вразливо і невпевнено.

(незручна пауза)

ESTJ: - Ну,.. я зроблю те саме!

ENTJ: - Чудово!

ESTJ: - Прекрасно!

 

 

ENFP: - Якби ти міг прожити тисячу років, що б ти зробив?

ENTP: - Ну, це залежить від того, чи я єдина людина, яка б жила тисячу років. Тому, що якщо це так, то в якийсь момент я за замовчуванням став би найважливішим істориком у світі, тому що я б пережив стільки історичних подій. І знаєш що? Насправді, я не дуже хочу бути істориком. Історія мене не настільки цікавить. Тож, я не знаю, що робив би. А ти?

ENFP: - Твоя відповідь зруйнувала будь-яке моє бажання жити так довго, так що, вже неважливо.

 

 

ENFJ: - Моя тобі порада – перестати шукати схвалення від інших.

ESFJ: - Гаразд, хіпі, моя порада тобі - більше смійся.

ENFJ: - Гаразд, це справді елементарно.

ESFJ: - Живи, смійся, люби, бро. Це б не написали на вивісці в TJ Max, якби це не було правдою.

ENFJ: - Гаразд, я тобі пораджу - слідувати своїй власній внутрішній правді.

ESFJ: - Я не знаю, що це означає, але моя порада для тебе - мати більше сонця.

ENFJ: - Ти розумієш, що той, хто першим прийме пораду іншого, програє.

ESFJ: - Так, і я приймаю виклик!

 

 

INTP: - Ти збираєшся на вечірку до Тіфані в суботу?

ISTP: - Нє-а.

INTP: - О, всі будуть дуже розчаровані, якщо тебе там не буде.

ISTP: - У суботу я занадто зайнятий роботою над своїм мотоциклом.

INTP: - Ясно.

ISTP: - А ти збираєшся на вечірку?

INTP: - Чорт забирай, ні, я теж зайнятий тієї ночі, бро.

ISTP: - Зайнятий чим?

INTP: - Хм, думанням. Так, ціла ніч зарезервована для думання. Просто дуже багато думання.

 

 

ISFP: - Такі дні мене надихають, друже. Наче краса навколишнього світу просто наповнює мою душу. Дивишся і аж жити хочеться.

INFP: - Так, і це змушує мене думати про всі ці щасливі моменти з минулого. Такі швидкоплинні. Вони перетворюються в перлини щастя в темряві мого розуму, яка загрожує зламати мене.

ISFP: - Ем… Ага.

INFP: - …

(незручна пауза)

(спів птахів)

 

 

INTJ: – У мене є бізнес-план для експоненційного зростання нашої справи протягом наступних 20 років.

INFJ: – Чудово, у мене є маркетинговий план, щоб ми могли привабити клієнтів, які полюблять місію нашої компанії.

INTJ: - Що далі у списку?

INFJ: - Я думаю, що ми повинні, типу, зайнятися рутиною, узгодити деталі, подати документи.

INTJ: - Кому?

INFJ: - Я не знаю.

INTJ: - Я теж. Все, що я знаю, це те, що у нас є чудовий бізнес-план.

INFJ: – А я просто знаю, теоретично люди полюблять нашу справу.

INTJ: - Одного дня так і буде!

INFJ: – Тож чи маємо ми розібратися з усією цією монотонною нудятиною?

INTJ: - Ні, ми повинні просто спланувати наш шлях в обхід неї.

INFJ: - О, звичайно, ти маєш рацію.

INTJ: - Ха! Тому мене й називають архітектором. Я будую міст прямо над всією брудною роботою.

INFJ: - Наша справа не може прогоріти!

INTJ: - Жодних шансів!

 

ENTJ

- Ну, тепер мені абсолютно очевидно, чому ти почуваєшся погано – ти не маєш напрямку у житті.

- Я тут тому, що мій хлопець кинув мене.

- Так, і ти зашла в глухий кут – нема конкретного напрямку у житті.

- Ем, я справді очікувала трохи більше емпатії.

- Емпатія – це не те, що робить нас успішними у житті, Маргарет!

 

 

INFJ

- То я подумала, що можливо зможу Вам зателефонувати на цих вихідних.

- Так, ти абсолютно спокійно можеш мені телефонувати по вихідних. Я завжди тут для тебе.

- Чи можу я зателефонувати у суботу вранці?

- Ем, у мене в суботу вранці візит до стоматолога… Але, знаєш, я можу відмінити це, все гаразд, ти можеш мені телефонувати.

 

 

ESTP

- Отже, викладуй все мені.

- Ну, недавно я почувався так, ніби кожен мене ненавидить.

- Ну і що не так?

- (посміхається, потискає плечима) Дякую

- Можна було б зробити припущення, що ти значно повпливав на життя кожної людини, яку хоч раз зустрів. А це неможливо!

- Але іноді я саме так почуваюсь.

- Хм, ну тоді проблема не в них, проблема – в тобі.

- Ось чому я тут.

- Так. Хм. Ну, добре!

 

 

ESFJ

- Я почуваюсь винною за те, як я вела себе із своєю мамою. Я мала кілька пропущених від неї.

- Ти їй передзвонила?

- Ні

- Звісно. Ну, можливо тобі слід їй передзвонити?

- Ну, я просто боюсь розмовляти з нею.

- Так, це складно, але знаєш, можливо, враховуючи те, що ти почуваєш себе винною, тобі все ж слід перетелефонувати їй і вибачитись?

- Це буде дуже тяжко для мене зробити.

- Я розумію, але… зроби це =)

 

 

ISTJ

- Тож я вирішив, що настав час загладити провину. Я вирішив побачитись з нею у вівторок, що я зробив би й так. Я приїхав до будинку…

- Перепрошую, що перебиваю. Можу я щось уточнити?

- Так, звісно.

- Ви не могли побачитись з нею у вівторок тому, що раніше в своїй історії Ви розповідали, що у вівторок Ви були у свого механіка.

- О, дійсно. Тож, можливо це була середа. В будь-якому разі…

- Ні, вибачте. Хвилинку. Це не могло бути у середу, бо Ви сказали, що Вас не було у місті з середи по п’ятницю.

- Так, справді. Тоді, мабуть, я бачився з нею у вівторок ввечері. В будь-якому разі…

- Ну, ха-ха. Є велика різниця в наявності чи відсутності сонячного світла. Ви не могли б забути таку деталь просто так.

- Це має якесь значення?

- Так, є декілька важливих фактів, які витікають з часу добу: рівень енергії, апетит, одяг, обстановка.

- Я не помітив всього цього.

- Ну тоді я думаю, що ви тоді не дуже підходите одне одному.

 

 

 

ESFP

- І тоді в четвер я побачив той самий сон, тільки цього разу плитка в музеї була сіра, а не жовта.

- *спирається на підборіддя і починає куняти*

- А замість квіткового магазина навпроти був натовп з людьми без лиць, що говорили одне до одного. Але я навіть не знаю, як могли вони це робити, бо у них же не було ротів.

- *падає голова з підборіддя, але встигає прокинутись перш ніж стукнутись головою*

- І тоді в п’ятницю я не заснув, бо все хотів розгадати суть цих снів, розгадати їхню природу, щоб якось все сформулювати і поділитись наявною інформацією з Вами. Що Ви про це думаєте?

- *протирає очі, робить задумливий вигляд, киває головою* Так.

 

 

 

ENFP

- І ось чому я не їм більше яблук взагалі, ха-ха… Вибачте, про що йшла мова?

- Ну, ми говорили про мене і мій страх самотності.

- А, правильно! Продовжуйте.

- Отже, я прийшла до свого друга грати в настільну гру. Я зашла в кімнату я зрозуміла, що там не було стільця для мене. Тож я вийшла і поставила свій десерт на стіл. Але насправді я просто стояла там, як вкопана, це було доволі незручно…

- Хіба не кумедно, наскільки велику увагу люди приділяють незначним речам? Якби це був я, я б асбсолютно точно знав, що неправильно порахував кількість стільців, що необхідна. Хаха, хіба що крім одного разу, коли я забув, що запросив до себе до дому всю околицю, а коли люди почали приходити, стільці, щоб сісти, дуже швидко закінчились і більше не було місць. Це було особливо кумедно, бо я тоді працював в магазині меблів.

 

 

 

 

INTJ

- Отже що відбувається в цей момент – тіло вступає в режим «Бий або тікай», що означає, що горомони стресу бігають скрізь по тілу і мозок починає сприймати все як загрозу, навіть якщо її там немає. Здатність мозку до раціоналізації тоді повністю вимикається.

- Вибачте, Ви мене абсолютно заплутали. Я насправді того всього не розумію. Ми можемо поговорити просто про мене і те, як я люблю своїх котів?

- Пішов геть з мого кабінету!

 

 

 

INFP

- Дивовижно. Отже Ви сказали, що Ваш страх осуду від інших змушує Вас випускати з поля зору те, що справді для Вас важливо.

- Так, ймовірно.

- Цікаво *задумливо киває головою*

- *чекає*

- *вдивляється вдалину*

- Мені здається, наш час уже вийшов.

- О, ні, будь ласка, мені вже довелось сьогодні відкласти три зустрічі з клієнтами, бо не вкладався в час.

- Ого!

- Маю сказати, я дізнався дуже багато нового про себе з нашої бесіди. Думаю, мені треба стати обличчям до суворих реалій всередині себе.

- Це правильно?

- Так. Це як… Я розкажу Вам коротку історію. Я був у третьому класі і я наступив на пташку.

- *киває головою тип «продовжуй»*

- *продовжує себе засуджувати* Так, на пташку. І це змінило моє життя по декільком аспектам…

 

 

 

ENTP

- І тепер я не можу бути з нею в одній кімнаті тому, що відчуваю наче вона мене ненавидить.

- Так, слухай. Це доволі грубо. У мене нема чіткого рішення щодо того, через що Ви зараз проходите у житті, але я психоаналізував Вас і збираюсь розповісти, чому все, що Ви мені щойно розповіли, базується на суб’єктивних відчуттях і не відповідає дійсності.

- Але яке значення має навколишня дійсність, якщо мої почуття справжні?

- Тому, що це дійсність.

- Але… мої почуття, вони важливі.

- Нууу, так-сяк. У психології ми маємо для цього поняття. Звучить як «заперечення»

 

 

 

ISFP

-Тож, я думав довго над Вашою ситуацією і просто хочу сказати, що пишаюсь Вами через те, що Ви покинули цю роботу. Потрібно багато сміливості, щоб дотримуватись власних принципів і вибирати морально правильний шлях.

- Ем, насправді, я залишився на роботі.

- Оу.

- І взяв підвищення.

- Оу… Це добре.

- Ви в порядку?

- О, так, все абсолютно в порядку.

 

 

ESTJ

- Дивіться. Мені здається, що багато Ваших проблем зникли б самі по собі, якби Ви просто організували Ваше життя трохи краще. Ваш режим сну зовсім нестабільний, Ваша дієта – просто курам на сміх, і Ви проводите весь день в ліжку просто дивлячись, що відбувається десь у грьобаному інтернеті.

- Ем, Нетфлікс.

- Саме так. Це просто марнування часу.

 

 

 

 

INTP

- Вона нікуди мене не запросила. І вона просто, знаєте, часто навіть не може пригадати моє ім’я. І тоді ще виникла та проблема з тигром. І все *плаче* все так безладно. В будь-якому разі дякую. Ти такий хороший слухач.

- *дивиться в блокнот, де пише під заголовком «Основні надихаючі цитати»* В кожній піщинці є історія всієї Землі.

- *плаче* так. Дякую велике. Побачимось наступного тижня.

- *думає: я ще одного не витримаю*

 

 

 

ENFJ

- І тоді з’явився клоун. З невідомої причини я просто розридалась.

- Давай розберемося з цим. *розповідає, показує книжки, демонструє, «моє дитя, я проведу тебе заплутаними шляхами цього світу»*

 

 

ISFJ

- Отже, Ви працювали за списком, який ми склали на попередньому сеансі?

- Так, трохи.

- Чудово. Ви вважаєте цю роботу плідною?

- Так, певною мірою.

- Прекрасно. І Ви написали список майбутніх цілей як ми й говорили?

- Так, я написав.

- І це допомогло?

- Угу.

- Фантастично. Отже, в який спосіб Ви вважаєте ця діяльність була корисною? Давайте напишемо список.

 

 

 

ISTP

- Ви знаєте, куди б я не йшов, скрізь є ця невичерпна невпевненість у собі. Я йду на роботу – невпевненість. Я йду в продуктовий магазин – невпевненість. Я просто почуваю себе переповненим цим відчуттям смутку і… типу… невпевненості.

- *уставився в безкінечність з круглими очима*

- Що Ви скажете?

- *киває головою, намагається підібрати вираз обличчя, пробує щось сказати, зрештою каже* Це однозначно почуття. *прокидається в холодному поті* Фух, слава Богу, це був всього лиш нічний жах!

[ Зміст до попередньої статті ]

INTP

Коли я був дитиною, я завжди хотів бути космонавтом, бо хотів побачити, чи справді місяць зроблений із сиру. Тепер мені подобається бути космонавтом, тому що я якнайдалі від усіх на Землі. Я сподіваюся, що мене не змусять повертатися.

 

ENFJ

Мені подобається бути менеджером з персоналу. Допомагати людям вирішувати їхні проблеми та вирішувати їхні конфлікти – це моя спеціалізація. Крім того, я знаю всі гарячі офісні плітки. Як, наприклад, про Джейсона *шепоче* У нього геморой.

 

ESTP

*закладає вибухівку в будинок* Мені неймовірно пощастило, що я можу заробляти на життя тим, що я люблю. *вибух і знос всього дому* Я б робив це безкоштовно!

 

 ISTP

Я не міг уявити собі роботу, де я сиджу за столом цілий день, тож замість цього я днями майструю столи, щоб інші лохи могли днями за ними сидіти.

 

ENFP

Гаразд, народ, наступне у нашій екскурсії - деякі історичні речі позаду, але є ще щось, що набагато цікавіше. Це цей хлопець на лавці в парку, який каже, що зустрів інопланетян з іншого виміру. Насправді багато з того, що він скаже, дуже відкриває очі. Тож давайте всі з ним привітаємось.

 

ENTJ

Я тут, щоб без тіні сумніву довести, що підсудний винний у вбивстві. Ваша честь, коли ця справа буде завершена, Вам, можливо, доведеться також судити мене за вбивство, тому що я вб’ю його сьогодні.

 

ESFP

Привіт усім, ласкаво просимо на моє нове ток-шоу. Я дуже радий замінити останнього ведучого (сміється). Все одно я нескінченно чарівніший і набагато кращий за нього. Хто готовий веселитися? Поїхали!

 

ISTJ

У бухгалтерії є тільки я і електронні таблиці. Електронні таблиці не хочуть знати, чи добре я провів вихідні, що я думаю про погоду чи про те, як живе моя сім’я. Вони від мене ніколи нічого не вимагають, окрім того, щоб ввести цифри. І зрештою, цифри ідеально збалансовані. Так, як усе й має бути.

 

ENTP

Це слушне питання, народ: якщо ви проголосуєте за мене, як я зроблю ваше життя кращим, ніж мій суперник? Ну... Це залежить від того, що ви розумієте під «краще».

 

 ISFJ

Бути медсестрою можливо не так престижно, як бути лікарем, і це, звісно, так і є, але я можу ходити і розтирати купу людей губкою в ванній. Ви думаєте, що лікар може впоратися з цим? Пфф! Та ніколи!

 

ESTJ

Ваша компанія привела мене сюди сьогодні, щоб оцінити всіх вас і порекомендувати для звільнення тих, хто не працює. Тому я дам кожному з вас можливість продемонструвати, чому компанія повинна вас залишити, добре? Давайте зробимо це швидко. У вас є 10 секунд, вперед!

 

INTJ

Я зробив це, народ! Я створив вакцину від коронавірусу. Тепер ви можете вийти на вулицю і залишити мене в спокої, щоб я міг зайнятися справжньою роботою.

 

ISFP

Як мистецтвознавець можу повідомити, що нелегко всім казати, що в них немає таланту і що їхній смак — гімно (сміється). Я жартую. Насправді це дуже легко. Так само як і з вашою сорочкою. Про що Ви думали, коли одягали її? Ви хочете, щоб нас усіх вирвало? У вас є з собою пакет? Бо я думаю, що він мені може знадобитися.

 

 INFP

Я відомий автор надзвичайно успішної серії книжок із безліччю нагород і визнанням. Екранізації, які збирають десятки мільйонів доларів. Тепер я можу зробити те, чого не змогли багато авторів до мене: бути відлюдником і не показуватись у соціальних мережах. *зловісно сміється*

 

 ESFJ

Я дуже люблю викладати. *діти шумлять* Добре, клас, час заспокоїтися, поки я розмовляю з дорослим, добре? *ненадовго діти стихли* Це справді цікава робота. *діти шумлять, голос вчителя лунає громогласно* Діти, на свої місця! *всі постихали* І я просто люблю щось змінювати. *діти шумлять, а вчитель злим голосом* Ось і все, прощайтесь з перервою!

 

INFJ

Вміти допомагати людям як психолог — це одна з найкорисніших робіт у світі. Особливо одного разу, коли ви подолаєте синдром самозванця та нищівний страх, що вам платять за погану пораду, яка можливо назавжди зруйнує життя когось іншого. Я маю на увазі, я сподіваюся, що колись я зможу з цим впоратись.

[ Зміст до попередньої статті ]

ENFP

Доброго ранку всім! *приходить в піжамі* Що? Ви сказали, що п’ятниця буде в стилі кешуал.

 

ISFP

Найгірше тут в роботі — це люмінесцентне освітлення. Я маю на увазі, що це не підходить до тону моєї шкіри.

 

ISFJ

Народ, я знаю, що ви зараз дуже зайняті, але якщо у вас є хвилинка, будь ласка... пригощайтесь тістечками, які я залишив у кімнаті відпочинку, тому що це новий рецепт, мені потрібно знати, що ви думаєте!

 

INTJ

Ключ до того, щоб залишитися на самоті в офісі, полягає в тому, щоб весь час ходити злим. Тому що, коли ти виглядаєш злим, люди думають, що ти зайнятий. А ще треба весь час ходити з планшеткою, щоб всі думали, що у тебе невідкладні справи.

 

ESTJ

Гей, Тіммі, я знаю, що ти щойно повернувся з відпустки, але якщо я не отримаю твою половину звіту до кінця дня, я вб’ю тебе.

 

ENFJ

Я працюю в відділі кадрів, тому я поставив цю коробку для пропозицій щоб побачити, що ми можемо зробити, щоб це було кращим місцем для роботи. Тож давайте розглянемо пропозиції. Гаразд, ця людина намалювала те, що я не можу вам показати. Наступне... «вільний стиль одягу у п’ятницю». А ця особа щойно написала «убейсибяапстену». Що це взагалі означає? Почекайте секунду.

 

 ENTP

Я ціную вашу думку щодо того, як я можу завершити цей проект, але... оскільки це найдурніша ідея, яку я коли-небудь чув, я зупиню вас тут же, а ми продовжимо далі.

 

 INTP

Як ІТ-спеціаліст я допомагаю своїм колегам усунути неполадки з їхніми комп’ютерами, що часто пов’язано з відключенням живлення блоків. Це полягає у фантастичному способі сказати своїм колегам вимкнути і увімкнути комп’ютер. Проте іноді проблема буває дещо складнішою, наприклад, комп’ютер навіть не був включений у розетку.

 

ESTP

Копір завис, тому я його стукнув, і тепер, хоча він може виглядати пошкодженим і трохи димитись, він працює краще, ніж будь-коли.

 

ISTJ

Дехто з моїх колег подумав, що було б смішно, щоб Сара обставила мій офіс для практичного жарту. Але я не знайшов це ні смішним, ні практичним. Це офіс! Добре? А не популярне телешоу «Офіс».

 

ESFJ

Зустрінемось в кафешці після роботи, адже у Керол сьогодні День народження. Це її великі 4-0... але вона всім каже, що їй 36, тож удавайте, що я вам цього не казав.

 

ISTP

Мої улюблені колеги? Ті, хто зі мною не розмовляє.

Моя улюблена частина дня? Коли я піду додому.

Мій улюблений вид роботи? Робота по дереву.

 

ESFP

Чувак, минулої ночі в клубі був ульотний четвер, я тобі скажу. Це було як… *дзвонить телефон* Зачекай одну секунду.

*в телефон* Доброго дня! На жаль всі оператори зайняті, передзвоніть будь ласка пізніше. Дякую.

*продовжує* Ми були такі: «Вааааау...»

 

INFP

Якби я був головним, перше, що я зробив би, щоб зробити цю роботу на 100% краще, — це позбувся телефонів. Просто вирвав їх зі стіни. Якщо людям потрібно зв’язатися із службою підтримки клієнтів, вони можуть просто надіслати нам електронний лист. Друге, що я б зробив - це позбувся електронної пошти.

 

ENTJ

Я думав, що він кличе мене туди, щоб підвищити. Виявилося, що йому просто потрібна була допомога з конвертацією бісового PDF-файлу.

 

INFJ

Так, мені подобається тут працювати. Я маю на увазі, якщо Ви спитаєте чи це робота моєї мрії? Ні. Але чи хороша зарплата? Ні. Але чи подобається мені працювати з людьми тут? Ні. Але чи змінюю я тут світ на краще? Не дуже. Але чи маю я певні пільги? Я маю на увазі, що у мене були проблеми з зубами, але...

[ Зміст до попередньої статті ]

ESTP

Перестань підбурювати мене, брате, я щойно залатав останню дірку, яку пробив в гіпсокартонній стіні. Мій орендодавець каже, що ще одна, і я не отримаю свою заставу назад. Але знаєш що? Я починаю думати, що це коштує цих п’яти сотень доларів.

 

INTJ

Якщо Ви хочете ускладнити собі життя – все в порядку. Але коли Ви ускладнюєте моє життя – тут я проводжу межу.

 

ESTJ

Ви всі некомпетентні осли, ви всі звільнені! Гаразд, зачекай секунду, ти просто погодишся з цим і підеш? Без бою?.. Ну, вгадай тепер що? Тепер ти дійсно звільнений… І ти просто йдеш геть? Знову не влаштувавши скандал?!

 

ISFP

Ти не розумієш, чому я злий? Звісно, ти не зрозумієш цього, ти ніколи не зрозумієш мене. І ось, що не так з цим світом – ніхто мене не розуміє.

 

ESFP

Я не можу повірити, що вона просто прочитала моє повідомлення і залишила мене без відповіді. Вона довела мене до того, що мені довелось їхати до її місця проживання, щоб роз’яснити їй все. Мені байдуже, навіть якщо мені доведеться підпалити будівлю, щоб привернути її увагу. Я не буду проігнорований.

 

ISTJ

Якщо Ви хочете проігнорувати всі мої дані і робити все по-своєму – це добре. Насправді це чудово. Я можу створити цілий список нових даних про те, що відбувається, коли такі люди, як Ви, ігнорують мої поради.

 

ENTP

Я просто знищив тебе словесно, а ти все ще думаєш, що маєш рацію? Чорт, мабуть, моя мама була права: якщо людина ідіот – то це надовго. Але я буду продовжувати намагатися, трясця б тебе вхопила.

 

ISFJ

Я не хотів цього робити, але у мене все записано тут. 3 квітня ти сказав мені, що помиєш посуд, 4 квітня посуд стояв ще в раковині немитим, 5 квітня він продовжував лежати немитим. Чи потрібно продовжувати?

 

 ESFJ

О, ти забув зробити ту єдину річ, про яку я тебе просив? Ну, все в порядку. Зовсім ні, я не закипаю від злості. *крізь зуби і криву посмішку* Чому ти так думаєш?

 

INTP

Я не серджуся, добре? Мені просто набридло говорити з тобою, так як ти - великий, тупий ідіот. І я не плачу, це ти плачеш. T_T

 

ENFJ

Ви знаєте, з люті зазвичай нічого хорошого не виходить. *зловісно* Зазвичай. *милим голосом* Але я збираюся використати цю негативну енергію на користь. *по-змовницьки* Повномасштабна кампанія проти вас і всього, за що ви виступаєте!

 

ISTP

Ну, ця взаємодія з Вами ствердила мене в моєму бажанні назавжди піти від людства.

 

ENFP

Все гаразд, коли кожен так жахливо до мене ставиться. Я просто переїду і почну нове життя. І тоді ви всі скажете: «Гей, куди подівся той хлопець? Він був досить крутим. Ми, схоже, не сприймали його як належне і нам не слід було так себе з ним поводити» Але буде надто пізно, я піду.

 

INFP

Спочатку ти штампуєш мене і мої почуття, а потім називаєш мене «тригерованим». Чи знаєш ти, що, вживаючи це слово, ти використовуєш законний медичний термін, щоб оправдати мій праведний гнів? Тобі потрібно буде вибачитися не тільки переді мною, а й перед усіма в медичній спільноті, хто справді має справу з тригерами. Ок? Тож краще почати зараз, тому що тут буде багато людей.

 

ENTJ

Усі роблять помилки. Всі ми люди. Але це не виправдовує помилки, тож мені знадобиться повний план дій того, як ви виправите свою кричущу помилку, на моєму столі до кінця дня або ви ніколи більше не будете працювати в цій галузі. Капіш?

 

INFJ

Чи ти знаєш, наскільки ти мене розлютив, що мій гнів навіть подолав мій страх конфлікту? Серйозно, такого ще ніколи не було! Я зараз типу як наляканий! Як ти міг так зі мною вчинити? Я не знаю, чому я все ще досі кричу!

Поперекладаю тут всякого

INTJ

Зачекайте хвилинку, ви робите обличчя, яке я зарезервував для тупих, дратівливих людей. Як ви смієте, пане?

 

ESTP

Пані, я працівник роздрібної торгівлі з мінімальною зарплатою, і мені нема чого втрачати. Тож продовжуйте кричати на мене, бо ваш купон закінчився. Побачите, що станеться!

 

ESFJ

Незважаючи на те, що ти був жахливо грубий зі мною сьогодні, я маю справді подякувати тобі, тому що ти дав мені те, про що я зможу постійно говорити з своїми друзями та родиною весь наступний місяць.

 

INTP

Я просто не розумію, чому ти так нелогічно поводишся? Чому твої емоції диктують твої дії, коли ти явно неправий? У одного з нас є серйозні проблеми і я сподіваюся, що цього разу це не я.

 

ISFJ

Оскільки ми, мені здається, ображені один на одного, я думаю, що нам слід розповісти про свої почуття. Ой, ти не хочеш говорити? Ну, це нормально. Я просто буду питати тебе, як ти почуваєшся, поки ти не розколешся.

 

ENFP

Нічого страшного, що я тобі не подобаюся. Це не проблема, все гаразд. Але якби ти могла просто пролити світло на те, чому я тобі не подобаюся, щоб мені більше ніколи не доводилося відчувати цю нищівну відмову і перегорнути сторінку, це було б чудово.

 

 ISTJ

Ви не можете не погодитися з тим, що я говорю. Я буквально просто перечислюю факти. Ви вирішили не погоджуватися з моїми фактами? Це так не працює.

 

ENTJ

Я не хочу тиснути, але я дійсно не розумію, чому ти не реагуєш позитивно на мої дотепні, тонкі, розумні жарти. Може тобі потрібно, щоб я їх повторив? Ти дурний чи що?!

 

ISTP

Ти не задоволений мною? Шкода. Я з дитинства ніколи нічим не був задоволений. Ласкаво просимо в мій світ!

 

ESFP

Мені неприємно, що вона завжди робить себе центром уваги. Вона завжди намагається вкрасти мій успіх. І так, я знаю, що вона моя племінниця і їй лише 18 місяців. І що з того?

 

ISFP

Спробуйте побачити це по-моєму. Ви можете помилятися, але все одно думаєте, що все гаразд. Лише час покаже, правий я чи не правий, але я можу сказати Вам прямо зараз, що Ви не праві. 

 

ENFJ

Що ж, це було мило, коли ти невпинно принижував і критикував мене, поки я намагався практикувати усвідомлене неосудження та люб'язність, але, вибач, мені вже пора йти, щоб кричати в подушку до втрати свідомості.

 

ENTP

Вау, я знаю, коли я став переможений людиною, сильнішою за мене! Звання "найбільшої занози в сраці" дістається тобі. Я справді в захваті від твоєї наполегливості. Мені потрібно багато чого навчитися.

 

INFJ

Я справді зустрів гідного противника. Ця людина настільки складна, що я не знаю, як змінити ситуацію на краще. Усі мої старі трюки для погашення конфлікту лише погіршують його. Я відчуваю себе професором X, коли він втрачає свої сили. У мене нічого не виходить!

 

ESTJ

Тіммі, я вдячний за те, що ти намагався бути корисним для нашого спільного проекту. Проте все, що ти робиш, є дурним і псує все, що ми робимо, тому ми всі будемо вдячні, якщо ти перестанеш допомагати.

 

 INFP

Знаєш що, я не хотів заходити так далеко, але ти справжня людина на букву П! Саме так! Ти правильно зрозумів! Погана людина!