хочу сюди!
 

Нина

49 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 50-56 років

Замітки з міткою «смерть»

Помер сусід на чужині,я писала спогад на його сторінці аж раптом

Дуже болісно і гірко. Я б назвала це днем несправедливості. Валеро... Твій життєвий і жартівливий погляд на речі буде жити в багатьох серцях твоїх друзів і просто знайомих. Так сталося,що ти єдиний відгукнувся і ми з Влад ховали разом нашого сусіда Сергія 6 років тому, тоді я казала: наш район вже не буде таким як раніше без нього. Сьогодні наш двір без тебе. Ти пішов, ти помер на чужині. Знаєш ,коли ми збігли з Харкова і оселилися закордоном я подумала що не зможу прийти на могилу своїх...

Читати далі...

Настроение. Всё херово, но ты не забывай...

Очень хреново когда все поумирали и ты сам остаёшься..но остаёшся же.. живым..так живи, подотри сопли и живи..наебашься, поори, поломай косяк в доме, но живи..уж поверь, они бы точно не хотели видеть тебя таким ничтожным.......

Жили собі люди.

Жили собі люди. Жили собі в мирі.Хтось в свому будинку, хтось в своїй квартирі.Хтось в місті своєму, а хтось у містечку,А хтось у селі від тих міст недалечко...Хтось хліб випікав. Хтось дітьми опікався.Хтось дім будував. Одружитись збирався.Хтось мріяв про море, про подорож літом,А хтось для окраси висаджував квіти...Хтось вчився ходити, а хтось на вітриниСвої виставляв кольорові картини.Хтось думав про вічне блукаючи парком,А хтось все крутився знаходячи шпарку.Хтось серце старе запускав по...

Читати далі...

Біль

Ці, подібні на ангельські крила,Чорні протяги зайшлих століть...Те, що вчора терпенно боліло,Нині просто нестерпно болить.Пам'ять, ніби ікона у храмі,Поміж геть обгорілих іконІ поцілений хрестик на брамі,І абетка, мов зграя ворон,І душа сповідалась у вірші,І за віршем виднілась орда,Випливала із лютої тишіТа, що мертвою стала, вода...Озивалась опівніч совою,Місяць був, як сльоза скрипаля,Тихо вчилася бути вдовоюПісля шлюбної ночі земля...В ніби кимось придуманій драміПрилітала звізда, як снаряд,...

Читати далі...

Війна

То знов за кимось запалили свічку,І сонце, мов калач на парастас.І знов ця смерть, що вже давно як звичкаТремким морозом пробирає нас.І білий біль колотить білим світом,Когось мордує, а когось минаІ знов черешня гомонить із вітром,І знов у чорнім білий світ - війна...А Бог...Що Бог? По-іншому не вміє...Він сотворив...Чи, може, натворив?Все шкереберть...І він глухоніміє.З-поза небес до глибини морів.Та він ще вірить в ці світи...А, може?Упертий часе, не чимдуж біжи...Всесильний Боже, ми Тобі...

Читати далі...

Це жорстоко і незбагненно.

[Приєднана картинка]Це жорстоко і незбагненно.[ Читати далі ]

Ваше "я" являється іллюзією

Давайте уявимо собі, що ви кожну ніч можете бачити сон який тільки захочете. І що ви, наприклад, можете на протязі однієї ночі проживати 75 років життя і стільки часу скільки ви захочете. І цілком очевидно, що вирушаючи в таке сновидіння, ви втілите всі свої бажання. Ви отримаєте всі задоволення, які тільки можете собі уявити. І після декількох ночей задоволень довжиною в 75 років кожна ви скажете - "Оо, це було здорово! А тепер хай буде якийсь сюрприз. Хай я тепер побачу сон, в якому не...

Читати далі...

На "Азовсталі" вона стала нареченою, дружиною та вдовою.

[Приєднана картинка] [Приєднана картинка][Приєднана картинка] Азовсталь, історія кохання.[ Читати далі ]

Частушки кремлевские...заупокойные...эхх, паааехали!!!

Вот те раз, вот те бля, Нету больше корабля И "Москва" идёт по курсу К кладбищу у стен кремля. У кремля вонь и вой Орков пьяный мордобой Это очередь до гроба путин сдох и неживой. Милка чё, милка чё? Мне здесь в танке горячо! Я домой вернуся скоро, Как пакетик "суп харчо". Кумэ, стой и погляди Твой собачка чёт едит! Фуу, Сирко, отравишься! Это труп от кремляди. Солнце красило руины Кремлядей строения Скрыла русская ракета Свои преступления.
Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
63
попередня
наступна