Не покладено :-(
- 14.04.09, 15:52
"-Нам положено 2 куска мяса!
-ну так ешь!
-так не покладено!
-Не покладено, значит не положено!"
Про що це я? Ага! Інтернет на роботі відключили! Сказали "не положено! "
"-Нам положено 2 куска мяса!
-ну так ешь!
-так не покладено!
-Не покладено, значит не положено!"
Про що це я? Ага! Інтернет на роботі відключили! Сказали "не положено! "
"Шлют мне, шлет ЛИТФЕСТ за пакетом пакет..."
Це я так рядок з однієї зі своїх улюблених пісень переінакшив (пісня "Вологда" називається, є такий ансамбль "Песняры" - нині з двома клонами, але я не про те...)
ЛИТФЕСТ - це один із багатьох ресурсів вільної публікації поетичних та прозових творів.
Гіперлінка не даю, бо в них зараз певні проблеми з доступністю.
Оце прислали мені листа, що надалі будуть доступні за двома адресами... але "в дальнейшем - это когда?".
А в соцмережі Мой Мир на Mail.Ru деякі друзі-поети мені особисті повідомлення строчать: чого це ти на ЛИТФЕСТ не заходиш...
Ну не до літератури мені.
Я свій міжпланетний міжсайтовий корабель запустив у блогосферу. Пишу у власні тематичні блоги на окремих сайтах, читаю колег-блогерів, беру участь у конкурсах та естафетах...
Може, вас зацікавить?
Хочешь быть крутым блоггером - будь им
Фото із сайту kleo.ru
У ніч на 1 січня я чудово... ба навіть супергіперчудово зустрів Новий рік. Удень того ж числа відбулося не менш вдале продовження банкету. Другого прокинувся при доброму здоров'ї і радісно поїхав на роботу, позаяк на моєму підприємстві робочі дні нікуди і ніяк не переносилися, про що нітрішки не шкодую.
І лише вчора, себто 4-го, згадав страшну річ :
А МАНДАРИНИ?
Вони ж для мене як для всіх (ну... принаймні, для абсолютної більшості!) пострадянських людей у дитинстві були символом Нового року! А зі здобуттям Ненькою незалежності успішно ним залишалися весь цей період!
У ніч на 1 січня 2009-го мандаринів на столі, за яким я сидів, не було.
І ввечері 31 грудня 2008-го - теж!
Ні, Ви тільки уявіть собі: і я, і кохана дружина, і ще енна кількість екс-радянських людей про них забули!
Проте Новий рік, повторюю, вдався на славу.
От як буває!
Якби ж то всі стереотипи так легко ламалися...
P.S. А тим часом на моєму сайті Некрот.net - блог Мужчины, который пишет викладено ще один новорічний пост, здатний зацікавити:
Спасибо Деду Морозу... и Господу, ибо есть за что.
Ну от, наразі, й усе.
Дякую за увагу.
На випадок, якщо до Різдва тут не з'явлюся - вітаю всіх православних людей із цим святом!
_-_-_-_-_-_-_---_-_-_-_-_-_---_-_-_-_-_-_-_-_
Я хочу так сказати, що люблю тебе,
Але між нами відстань невідома...
Так сталося, що тут не справжнє все,
Тож будемо ми просто так, знайомі...
---
Любов моя не в смайлах, не в словах,
Вона в душі живе десь тихо-тихо...
Літає вільно в сонячних світах,
Веселкою живе в рядках із літер...
---
Я хочу так сказати та не смію
Вриватися й твою будити суть...
А втриматись як завжди не зумію
І знов схвилюю віршами весну...
---
Любов моя народжена єством,
Із творчості окрилена піснями...
Пишу її тобі простим пером,
Цілунки шлю незримими устами...
---
...........
може і не точно, але так уже вийшло
<<<<<<<<<<<<<<<<<<<<<<<<<<<
Ми просто знайомі, ні дати не взяти,
Ми здатні крізь відстань миттєво стрибати.
По цілій планеті, мов павутиння...
Ми в інтернеті в процесі творіння
Програми, музони і відеофільми,
Зв`язкові сигнали, незримі лінії.
Земля обплутана проводами...
Вся інформація разом з нами
Любов і розлука, диверсії хакерські
Віруси є і є навіть Касперський.
Час тут влітає в космічні швидкості,
Стрічаються одно- і різноманітності
Тут можна запросто загубитися,
Знайтися і знову десь заблудитися...
Та все ж головне - ні дати, ні взяти -
Себе в інтернеті не втрачати
>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>