Фотозарисовка. Ворона и колбаса
- 24.04.25, 14:12
- Фотопрогулки с Алексеем
2
хочу сюди!
-
-
35 років, лев, познайомиться з хлопцем у віці 32-38 років
Пошук
Стрічка заміток за місяць
Хороший працівник
- 24.04.25, 12:47
-Де ти ходиш,Світланочко?-
Подруга питає,-
Шеф тебе вже три години,
По офісі шукає,
Дуже злий і за прогул
Погрожує звільнити.
Тож подумай як йому,
Все це пояснити.
А у відповідь Світлана
Весело сміється:
-Споконвіку,всім відомо,
Так уже ведеться,
Пора й шефу знати,
Хорошого працівника...
Важко відшукати!!!
Подруга питає,-
Шеф тебе вже три години,
По офісі шукає,
Дуже злий і за прогул
Погрожує звільнити.
Тож подумай як йому,
Все це пояснити.
А у відповідь Світлана
Весело сміється:
-Споконвіку,всім відомо,
Так уже ведеться,
Пора й шефу знати,
Хорошого працівника...
Важко відшукати!!!
7
Ювілейний відеоблог
- 23.04.25, 15:20
Замутив черговий влог. Ювілейний, десятий. Виявив, що є матеріал. Розповів про нове будівництво у центрі міста (начебто, це буде спортклуб, а не гіпермаркет), продовження зникнення фоток з imgBB (ясно, що це стала тенденція), враження і відчуття від забору посилок і новий поштомат, про випадіння коронки разом зі штифтом(!) і про жука в хаті.
Може і нецікаво, але які часи — такий і контент!
5
США виставили Україні ультиматум несиловий.
- 23.04.25, 09:37
США Виставили Україні несиловий ультиматум.
.
«Підписуєте Даний текст Обов‘язково, якщо ні - ми виходимо повністю з процесу»…
.
Це - Ультиматум. Несиловий. Тут немає прямого примусу до дії силою, тут навпаки.
.
Рідко коли побачиш таке у політиці. У житті буває.
.
- Це жіночий підхід, «якщо ти не згоден, я обіжуся і роби що хоч САМ з собою, і зі мною обіженою, факт тобі буде дискомфортно».
- Це несиловий тиск, я часто його використовував,- «напарник, якщо ти не погодишся, то роби це сам і взагалі буде розрив відносин, справа постраждає».
.
Отже, США виставило нам Ультиматум.
.
Я вже казав, що так буде, - нам доведеться здатись США.
.
росії ми не здались, доводиться здаватись нашим «друзям».
.
Ми отримали ультиматум, тепер здача.
.
«Підписуєте Даний текст Обов‘язково, якщо ні - ми виходимо повністю з процесу»…
.
Це - Ультиматум. Несиловий. Тут немає прямого примусу до дії силою, тут навпаки.
.
Рідко коли побачиш таке у політиці. У житті буває.
.
- Це жіночий підхід, «якщо ти не згоден, я обіжуся і роби що хоч САМ з собою, і зі мною обіженою, факт тобі буде дискомфортно».
- Це несиловий тиск, я часто його використовував,- «напарник, якщо ти не погодишся, то роби це сам і взагалі буде розрив відносин, справа постраждає».
.
Отже, США виставило нам Ультиматум.
.
Я вже казав, що так буде, - нам доведеться здатись США.
.
росії ми не здались, доводиться здаватись нашим «друзям».
.
Ми отримали ультиматум, тепер здача.
1
Подорожнє. Важливе і не дуже.
- 22.04.25, 22:22
19.04.2025
Побачила у друзів в ФБ - їду до другого дому. Так сьогодні і я.
Змією повзе залізниця, короткий дощ проводжає мене з мого дому. З дому додому. Понівечені викручені дерева та будинки, хтось з них назавжди залишиться мертвим, хтось оживе, зазеленіє та помножить свій життєвий цикл. А чи можуть оживати дома? Чи це взагалі можливо? Не знаю.
Їду та читаю Забужко "Польові дослідження з українського сексу" - дідько, я не розумію як і чому ця книга не потрапила до мене раніше. Хоча все, як то кажуть "на час", всі люди, всі події. Книга вліплюється в мене як шмат білої глини, що за кілька днів на сонці остаточно затвердне в камінь, можливо - так - піде тріщинами, але буде тримати форму.
Остатні кілька років абсолютно змінили свідомість, вивернули людей зсередини. Життєві плани, бізнеси - будууються під вибухи, мрії про великий будинок перетворилися на бажання тиші, спокою та однокімнатну квартиру на першому поверсі, більш гостро відчваються слова "беззахисність" та "затишок".
Все вчасно - подорожі, що не відбулися, люди з якими не зрослося. Бо тоді було не на часі, хтось би не оцінив красу краєвидів, парканів, старих дверей або каміння храмів; хтось би не оцінив чуже прагнення розвитку, не дав би побудувати, фактично зібрати з піщинок себе такого, яким ти є зараз; близькі зараз люди не змогли б пройти свій шлях і, врешті, прийти до тебе; ти б не заглибився в життя або в людину з головою, можливо, тільки намочив би там ноги, або зайшовши по стегна, сказав "ні, воно йобнуте там занадто холодно".
З дому додому.
Кусочки життя, які трапляються тобі на шляху, як камінці - ціла маса створює сіруватий обрис океану, але кожен має свй характер, смак та колір.
Стоїмо. На коліях розлите мастило та квітнуть кульбаби.
11
