хочу сюди!
-
-
50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 46-56 років
Замітки з міткою «демократія»
Коротко про Демократію і Свободу в рф...
- 07.02.23, 22:55
Світлина з Інтернету...
(Ганна Політковська у дівоцтві Мазепа).
0
Герой минулої ночі - це однозначно Майк Пенс, чинний віце-президент США. Він був найближчим соратником Дональда Трампа. Завжди його захищав. Був вірним і сильним членом команди. І більше 30 років в Республіканській партії. Але в ключову для країни годину він встав на захист інституцій США і на захист Конституції.
Перше, що він зробив - відмовився грати в ігри Трампа. За процедурою Пенсу потрібно було в Конгресі відкривати конверти з результатами голосувань вибірників. Чинний президент Трамп зажадав від нього не визнавати ці документи, а оголосити переможцем Трампа. Це незаконно, але саме цього хотів від нього Трамп.
Пенс відкрито виступив проти цього. Він заявив, що Конституція не дає йому такого права - вирішувати, де американці правильно проголосували, а де - неправильно. І відмовився робити це. У відповідь Трамп назвав Пенса боягузом, мовляв, не вистачило віце-президенту мужності "все зробити правильно".
Після цього Пенс порвав з Трампом. А Трамп тим часом відправив натовп штурмувати Капітолій. Натовп увірвався в будівлю і почав погроми. У цей момент, коли Джо Байден і Камала Харріс ще не вступили в повноваження, вищої влади в країні майже не було - парламент захоплений. Залишився тільки президент, але він лідер вандалів. І віце-президент Пенс.
Саме Пенс взяв владу в свої руки. На один вечір він став президентом США. Він відмовився летіти з Вашингтона, хоча так вимагала інструкція служби безпеки - вивести топ-чиновників в безпечне місце. Він залишився в столиці і почав дзвонити і координувати роботу органів влади. Пентагону. Нацгвардії. Мін'юсту.
Трамп повністю зник і не брав ніякої участі в порятунку ситуації. Всю владу взяв на себе віце-президент, республіканець Майк Пенс. Він розпорядився очистити Капітолій від вандалів. І звернувся до них з погрозою: кожен порушник буде покараний за всією суворістю американських законів.
Вже за три години під захистом ФБР і поліцейського спецназу віце-президент США повернувся в Капітолій в своє крісло на чолі Конгресу. І виступив з промовою: "Це був темний день в історії... Але ті, хто влаштував сьогодні хаос в Капітолії - ви не виграли. Вандалізм не виграв. Свобода виграла. І ми тут, щоб захистити Конституцію США. Благослови господи всіх , хто сьогодні стоїть на захисті країни. І давайте продовжимо нашу роботу ". Республіканці і демократи зустріли його промову оваціями. Дехто навіть пропонував йому застосувати 25-ту поправку, усунути Трампа і очолити країну в перехідний період. Втім, він це не коментував - робота Конгресу тривала всю ніч, щоб завершити процедуру затвердження демократа Джо Байдена - опонента республіканців.
Протягом декількох годин формальна процедура верифікації голосів вибірників під проводом Майка Пенса була проведена. А Трамп, про якого вже мало хто згадував, заборонив членам команди віце-президента заходити в Білий дім. Напевно, це була його остання витівка - на зло дорослим, які взяли ситуацію в будинку в свої руки і швидко навели порядок. Втім у Республіканської партії, ймовірно, з'явився новий сильний лідер. На цей раз - справжній республіканець.
7
Записи анархіста 21 ст. від 13.07.19 р. Демократія без "демо"
- 16.07.19, 15:00
- Ми любимо тебе, Україно!
13 липня 2019 р. (7527)
Записи анархіста 21 ст. від 13.07.19 р.
Демократія без "демо"
Мені часто доводиться промовляти іронічну фразу "Я демократ і ніколи не нав’язую своїх поглядів тим, хто їх поділяє"
Чудово розумію, що ми вийшли з сумнозвісного "демократичного централізму", як офіційно називався в СРСР існуючий тоталітаризм, але вже набридло за 20 років бачити, як людина стверджує свої демократичні погляди тим, що зобов’язує оточуючих визнати їх істиність без права на сумнів. І зачасту це є люди, що жертвенно присвятили себе до боротьби з тоталитарною системою. Парадокс, що зачасту переходить в норму.
Всі знають значення слова демократія, як поєднання двох грецьких слів "демос" - народ і "кратос" - влада. Просто подиву гідно те миттєве перевтілення будь-кого в те "кратос" з повним ігноруванням отого "демос". Хто стає владою - перестає бути народом, тобто перестає ототожнювати себе з народом. Вони вже над народом, майже боги...
З іншого боку теж проходить цікаве перевтілення, бо хто не став при владі - теж не стає народом, а піднімається в іпостасі яко архангел, і криє матом і народ, який обрав і терпить цю огидну владу, і, зрозуміло, обливає лайном саму владу всіх рівнів. І це фактично кожен в Україні, а звідси виходить, що народу як такого у нас і нема. Нема демоса! Всі - кратос!
Отож про демократію в Україні говорити безглуздо. Так само і про економічний добробут, бо його творить народ своєю працею, а у нас всі при керівництві зайняті.
І сміх - і гріх, але так воно є. Моя думка тут однозначна: поки народ і влада не усвідомлять, що вони є одне ціле - чогось доброго в Україні чекати марно.
Мені сподобалась відповідь одного чоловіка емігранту-націоналісту, що ганив Україну, бо вона не така, якою мала бути на його думку. Було досить неприємно чути обвинувачення від людини, яка жила в добрах закордону і наїжджала в Україну яко речник істин. І тоді один чоловік сказав наступне: "А знаєте, ми любимо Україну такою, якою вона є і вам радимо того. Іншої України немає."
Розумію, що негараздів у нас повно, одначе, одначе, одначе... В цьому питанні є тільки одне рішення: коли народ стане владою, а влада - народом, тоді постане процвітаюча Україна.
Богдан Гордасевич
Львів-Рясне
Вибери мене
На одному міжнародному семінарі з питань демократії з боку української делегації було піднято питання фальсифікацій процесу виборів, на що один з експертів дав гарну відповідь: "Якщо влада свідомо впроваджує масоване фальшування результатів виборів, то навіщо їх взагалі проводити? Власне влада найбільше має дбати про чесні вибори, щоб або підтвердити свою легітимність, або передати владу іншій сповна легітимній політичній силі. Ну а про фальшування все одно всі дізнаються - таємну агентуру ще ніхто не відміняв." Розумна думка, але хто у нас у владі користується розумом - тільки інстинктами.
Там же я почув якісне пояснення виборчих позицій електорату, про що хочу розповісти, тому що мені вже урався терпець пояснювати агресорам типу "голосуй, бо мусиш - Україна понад усе!", - що вибори є справою добровільною для кожного! Добровільною! Це право, а не обов’язок. Принаймні в Україні! І кожен сам визначає, як тим правом скористатись.
Справа у тому, що у виборах все одно по-суті приймають участь всі виборці сукупно, а різниця в тому, що виборці, які не пішли на вибори - фактично передають свої права виборцям, що прийшли і проголосували. Своєрідна мовчазна згода автоматично визнати правдивим процес виборів за будь-якого результату.
Далі ще цікавіше: виборці голосують за різних кандидатів, але переможець тільки один, то що з іншими виборцями? А вони так само автоматично погоджуються на результат, тому що переможець виборів автоматично стає представником всіх виборців округу. Всіх, а не виключно групки підтримки! Це і є сутність демократичних воборів.
Так що виборці голосують всі, але одні - пасивно, інші - активно. Головне, щоб ні у кого не виникало сумнівів у чесності процесу виборів. Це основа соціальної стабільності в суспільстві.
Нарешті славнозвісна графа "проти всіх", щодо якої стільки галасу осудження,- навпаки є дуже важливою і потрібною! Надзвичайно! По-перше, вона вказує існуючим політичним силам, що вони мають змінитись, якщо хочуть залучити ці голоси. Але найголовніше - наявність "проти всіх" стимулює появу нових політичних сил, які можуть розраховувати на цей електорат! Якщо в країні немає вільного електорату, то який сенс творити політичну партію нової формації? Щоб переманювати чужий електорат? Це нечесно в самому зародку, то чи може подібна нова політична генарація бути позитивною у своїх подальших діях, якщо починає з підлості? А наявність "проти всіх" навпаки цей процес стимулює, як цілком природній і чесний. І я дякую всім виборцям "проти всіх", бо ви стимулюєте майбутнє нашої держави, її розвиток і поступ!
Стосовно прав виборців відкликати депутата - то це повна дурість й нісенітниця. Так, депутат є виразником волі виборців, але не потрібно робити з нього клоуна, який має повсякчас подобатись публіці, тільки догоджати й розважати. Депутат є уповноважений довірою на визначений термін, що можна уподібнити до пілота літака: не можна в польоті провести переобрання пілота на когось з пасажирів, бо щось сильно трясе і всі захотіли більшого комфорту. Думайте і обирайте правильно до посадки в літак, шановні. І запам’ятайте: коли вас обманули, то винуваті обидві сторони! Обидві! І шахрай, і ті лохи, що пішли в нього на поводку!
Депутат не роздає благ виборцям, як і не має звітувати перед ними, бо то є безглуздо. Від того, що вам сто раз скажуть мед - в роті не посолодшає. Є чіткий крітерій оцінки діяльності депутата - ваше повсякденне життя: про владу згадують тоді, коли ваше соціальне буття втрачає комфортність і вже вас не влаштовує! З різних причин. І тоді люди беруть владу за душу і трясуть, як ту грушу. Починають той процес в першу чергу з свого обранця.
Процедура позбавлення депутатських повноважень існує, просто не хочу вдаватись в правознавчі тонкощі цього процесу. Важливо інше розуміння: найбільшою покарою для людини у владі є позбавлення її влади. Не даремно всі, хто відчув смак влади - так до неї рвуться знову і знову! А зась, якщо то мурло вже обирали і воно ніц не зробило корисного для людей, але багато корисного виключно для себе. Пішов геть.
Сподіваюсь це роз’яснення трошки зтишить агресію людей, що рахують себе надто прогресивними і уявляють, що "громадянське суспільство" - це коли всі люди в державі безперервно гарують у різних політичних партіях та громадських організаціях. Ні, ні і ні! Більшість людей мають працювати на роботі - і досить.
Якщо хтось має активну соціальну позицію - то прошу і робити самому, а не примушувати до цього інших. До доброї справи люди і самі долучаться без зайвих закликів. І навпаки, якщо люди не долучаються, то проблема не в їх "недорозвинутості" чи там що, а у тому, що вони бачать пустопорожню гнилизну цієї справи. Люди завжди праві, навіть якщо вони і не праві. Це парадокс, але вираз "людина вчиться на чужих помилках, а розумнішає тільки на своїх" стосуєть і суспільства загалом. Помиляючись - ми всі розумнішаєм.
Богдан Гордасевич
Львів-Рясне
(Щоденні записи анархіста 21 ст. по Р. Х. Богдана Гордасевича про його життя-буття в Україні)
3
Мавпують все...
- 17.04.19, 18:28
В 2010 году группа эстонских актеров сделали фейковую партию. Очень популярную партию, которая имела возможность мощно зайти в парламент, но они отказались в последний момент.
Что они делали:
- Обещали всем всё.
- Противоставляли себя старой власти, говорили, что нужны новые лица.
- Не утруждали себя текстами, только фотографии и видосики.
- Создавали провокации против себя, чтобы это обсуждали журналисты.
- Подкидывали журналистам, имеющим зуб на политиков, компрометирующие факты, в которые те легко верили и доносили до избирателей своими силами.
- Во всех своих обращениях давили на эмоции, только эмоции, побольше эмоций, минимум фактов, ноль конкретики.
- В финале устроили грандиозное шоу, на котором специальные люди в нужные моменты заводили толпу.
В 2017 году один из участников выступил на TEDxKyiv, где рассказал о самом проекте, его целях и про то, как с помощью популизма можно хакнуть демократию.
Но что, на мой взгляд, более важно, он отметил, что воспользовавшись его наработками, в парламент Эстонии прошло (17%) две новых партии, одна практически неонацисткая и вторая практически хипстерская.
И, знаете, мне кажется, что кое-кто очень внимательно записал и адаптировал этот опыт для нашей ситуации.
Крайне рекомендую посмотреть это выступление. Есть субтитры на английском, если не знаете английский, воспользуйтесь автоматическим переводом, ошибок там очень мало. Оно того стоит.
7
