хочу сюди!
 

Дария

36 років, риби, познайомиться з хлопцем у віці 25-45 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Письмо Деду Морозу или о мандаринах

ДрасЬте.
Собственно, мне все равно к кому обращаться нынче - местному фавориту в красной шубе и таким же носом или живчику Санте с его оленями.
Понятно, что с возрастом ( после 3+ автоматически переходишь в графу "возрастные") теряешь веру в чудесатые чудеса.

* Особенно - когда дело касается подарков.
* Особенно - под"ёлочку" в куче шуршащей бумаги и разноцветных ленточках и бантиках.
* Особенно - аромат "живой" зелёной колючей "красавицы". Осыпавшиеся иголки которой выметаешь почти до следующего подобного мероприятия.
* Особенно - когда фишкой "старта новой жизни" является доедание прошлогодних салатов.
* Особенно - загадывание супер-желания, которое нужно под бой курантов успеть написать, сжечь, и запить недогоревший пепел из фужера/стакана тем, что налили туда.
* Особенно - когда традиционно выносишь мусорные пакеты с кучей разноцветных шуршащих фантиков, разнокалиберных ошметков конфетти, полусгоревших проволочек бенгальских огней. А главное - безумно вкусным ароматом детства - кожурки апельсинов и мандаринов...

Посему, уважаемый "атрибут" НГ ( кто бы ты там ни был) - оформи заказ и доставку на огромное количество тех самых цитрусовых.
Не будем нарушать традицию!

У тебя пока есть время оформить мой заказ.
А пока я жду завтра (якобы) Св.Николая с его традиционным набором моих любимых конфет. В тех самых ярких и шуршащих фантиках...

Всем дожившим до нынешних времён -
всех поздравляю и всем желаю...
Я

Люди коли почнемо.....

  • 05.12.23, 15:04
.........ЯЛИНКАМИ МІРЯТИСЬ????

Собаки через 10 тисяч років...

Експерти з Basepaws, американської компанії, яка спеціалізується на генетичному тестуванні свійських тварин, вирішили пофантазувати, якими можуть стати сучасні породи собак через 10 000 років.


Глобальне потепління

Якщо темпи глобального потепління не сповільняться, зміни клімату вплинуть на те, скільки їжі люди зможуть віддавати своїм тваринам. Через мізерність ресурсів собаки в середньому стануть менше: їхні тіла повинні споживати менше їжі, витрачати менше енергії і швидше остигати. Шкіра багатьох собак потемніє – для захисту від ультрафіолету.




[ Читати далі ]

Якщо ви це ще не бачили...)))

Можливо, ви думаєте, що вас уже нічим не здивувати, що ви вже бачили все. А якщо ви помиляєтеся? Подивіться на ці фотографії – хтось із вас, напевно, знайде щось нове. І ці знімки, само собою, не межа.

Подовжений череп, виявлений в Узбекистані, приблизно 600-800 роками н. е.
 

 Блакитний гриб у звичайному лісі...[ Читати далі ]

Українська музика 2384







50%, 2 голоси

25%, 1 голос

25%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

04.12.2023

  • 05.12.23, 00:46
Сьогодні буду тренувать свою українську. 

Однією серією Фрірен діло не закінчилось. Ще була Сім"я шпигуна і пару відосів ютуба. Перегляд тіктоку закінчився близко 3 ночі. Очікувано, нічого нового. Потім довго не могла заснути. Стабільний стан. Планувала піднятись о 9 і поїхати в Ірпінь за витягом ЕРДР для бабки. В пів дев'ятої розбудила служба доставки, для підтвердження на завтра. Переставила будильник на 10. Якраз встигну. Але по факту, після будильника кожні 5 хвилин, отямилась аж на початку 12 дня. Логічно, що нікуди я вже не поїхала. Встала, душ, поїсти. Поки їла - знову залипла в ютуб з відосиками про вбивць, редіт і всіляке днище. 

Близько 13:00 подумалось, що непогано було б помити підлогу в кухні. Тим паче, що її я теж засрала фарбою в неділю. Знову мучає печія. Да шо ж таке. Надоїло вже. Хочу меню з макдаку. Може, попросить дружбана, що приїжджає сьогодні з відрядження, купить меню на вокзалі? Та нє, заморочно. Сама сходжу на днях.

Після мийних заходів був запланований візит до центру зайнятості. Я ж нині безробітна, хе. Виїхала заздалегідь, але приїхала на 25 хвилин раніше, ніж потрібно. Попила кави і пішла в центр. До зустрічі було ще 15 хвилин. В приймальні сказали, що мій куратор зайнята, у неї люди. Ну що ж, почекаю. Пройшло 15 хвилин, 25 хвилин, 40 хвилин. Потрапила до неї аж через годину очікування. Все, що мені дали - це список із 3 вакансій. Як домашнє завдання: обдзвонити і записати результат. Ще запрошення на вебінар по загальним питанням працевлаштування. Но то таке. 

Дядько подзвонив, сказав, що приніс бачок до себе, а мені можна зайти по можливості, забрати. Сказала, що сьогодні зайду. Забула. Бо побігла зустрічати чувака, що ключі до домофону робить. Зовсім з голови вилетів той бачок. Але він і не потрібен так критично. Я вже звикла відром зливати. 

Забігла ще в пивнуху, за проханням дружбана. 10 днів у відрядженні був, скучила. Наступного разу він мені такий самий об"єм візьме. Баланс. Посиділи майже до комендантської. Ще зайшла сусідка-подружка, сиділи вже втрьох. Розмовляли про те, про се. Я поділилась, що завтра повинна приїхати стільниця і мийка. Мені подобається спілкуватись з ними. Але коли виникають якісь суперечні теми, то він давить, а вона уникає суперечки, хоч і має іншу думку. Це мені не зовсім подобається. Він пішов, а ми з нею ще посиділи. 

Я планую бабку взяти на пару днів до себе додому на Новий рік. Але боюсь, що це буде надто жорстоко по відношенню до неї. Майже два роки тусуватись по лікарням, бо нема куди повертатись (будинок розбомблено), а тут на пару днів її видірнути в іншу обстановку, а потім знову відвезти назад у лікарню. Я б не хотіла дожити до такого віку і опинитись у такому становищі нікому не потрібною. Це страшно. Маю єдину надію, що бабка не усвідомлює цього. 84 рочки і стресс від бомбьожки дали про себе знати. Вона адекватна, але не повністю. І мені моторошно було б залишити її одну у себе вдома, хто зна, що їй в голову прийде. А може і не прийде. Невідомість. Почуваю себе безсердечною людиною, хоч бабка і сама була не така уж і добра до мене і моєї мами. В неї на першому місці завжди стояв син, синочок, синуля улюблений. Який за півтора роки ні разу її не провідав. Падла. Хочу відвезти її до нотаріуса, щоб переписала заповіт, поки жива. Може хоч ошмьотки від того дому дістануться. 

Допила свій пивасик. Хочу спати. 
Ще багато чого треба довести до ладу. Немає сил і бажання. Чому немає якихось виплат для таких неповноцінних особистостей, як я? 

Ненавижду братів Самойлових, покидьки і путіністи. Але як же скребуть душу пісні Агати Крісті... 


Де поділася Inna_19?

  • 04.12.23, 23:02
Думала, що глюк учора, але сьогодні співтовариства оновилися без блогів людини, яка багато років береже моє ментальне здоров*я. Де Inna_19? І чому всім пофік? недавно її за скаргою якогось виродка викинули з стрічки. А тепер от таке. Нема жодного допису. Я в розпачі просто.

Зима нечаянно нагрянет...

   ...когда ее совсем не ждешь
      и каждый миг под пледом станет
      так упоительно хорош!


Холод, снег и ни одной собаки... 

 
Не изобилие конечно... но дня на два мне хватит...

 
Спасение  замерзающих есть дело рук самих околевающих!   


Мог бы и угостить даму чем-нибудь сладеньким...

  
Сомкнем ка крылышки друзья,
Чтоб не пропасть по одиночке!

Хуртовина. Метелиця. Віхола.

Хуртовина. Метелиця. Віхола.

Сива ніч. Посивілий день.

Те, що кольором вчора дихало,

Просить білих, як сніг, пісень.

Утекло в невідоме бачене.

Загубився до весни час

Там, де зорі іще не втрачені,

Ті, що й досі чекають нас.