
І вечір був. І миготіли зорі.
І нишком час ішов до таїни.
З бездонної небесної комори
На світ холодний випадали сни.
Була печаль, жива і безіменна.
Варив туман плітки на молоці.
І ще була думок маленька жменя,
І та поволі танула в руці.










ТЦК чи досвід Старини ?
Останнім часом засоби інформації
приносять Новини
про методи, яким користуються
Територіальні
Центри Комплектації (ТЦК).
Начеб-то вони виїжджають до
місць скупчення людей,
і говорять: «Агов, Люде, підходьте
до нас записуватись
до війська, ми розкажемо вам де
краще пройти
попередню фахову підготовку!»…
А от як провадився набір до Війська у далеку старину (далі розповідь мого діда Феодосія):
згідно так би мовити "рознарядки" Сім"я мусила виділити із своїх членів Призовника (звісно, придатного для військової служби),
Сім”ї надавалось (увага !) право знайти заміну, і тоді
замість члена своєї сім”ї до війська
ішов інший, той, хто
зголосився (певно, за винагороду) на заміну.»
«Ухилянтів» не було, так, як
справно працювало те,
що у наші часи називають
«Місцевим СамоВрядуванням».
Як ви вважаєте, чи варто
звернути увагу
на досвід Старини ?
P.S. Дивно, але в роки Німецької
Окупації набір
«ОстАрбайтерів» проходив по
подібному принципу.