хочу сюди!
 

Анна

38 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 25-55 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Оглядываясь на октябрь


Солнечный октябрьский день - какой же он яркий, красочный!


Облака выстроились в очередь



Подошла поближе к зданию администрации и увидела вот такое Дерево Жизни









А так теперь выглядит аллея сакур в парке Киото




И вообще все остальное...






Флешмоб

Журнал "ПЕРЕЦЬ" розпочинає флешмоб на слава пісні Вячеслава АНТОНОВА "Дядя Вова мы с тобой". Просимо підхопити ініціативу та максимально розповсюдити її в соціальних мережах. Найбільш вдалі малюнки, пародії на пісню, коментарі будуть опубліковані в журналі у спеціальній добірці.
Головний редактор
Валерій ЧМИРЬОВ

«Я могу быть один где угодно»


Я могу быть один где угодно,
Как угодно, угодно с кем,
Я могу быть один, когда рядом,
Когда сплю, когда слушаю, ем.

Я могу быть один где угодно,
С кем угодно, угодно как,
Я один, когда каждое утро,
В мою душу врывается мрак.

Я один, когда падают звёзды,
Когда ночью дышу золой,
Когда кажется, что я общий,
А по факту – всегда был твой.

Я один, когда грустные лица,
Окружают и давят в метро,
Я один, когда страх вырывает,
Моё чёрное напрочь нутро.

Я могу быть один где угодно,
Посреди проливного дождя,
Я могу быть один, даже если,
Целый мир обещает тебя.

Я могу быть один, когда жарко,
Когда холодно, падает снег,
Когда я от порока и страсти,
Забываю, что я человек.

Я один, когда кровь течёт мимо,
Запоздало иссушенных вен,
Когда сердце неистово бьется,
Среди черствых, холодных стен.

Я один перед всеми богами,
Я один перед каждым из них,
Я один, когда музыка в сердце,
Я один, когда строчками стих.

Я могу быть один где угодно,
Я один даже прямо сейчас,
Когда рядом сижу, напротив,
Твоих прямо смотрящих глаз.

© William van Warg

Українська музика 1654









0%, 0 голосів

50%, 1 голос

50%, 1 голос

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Вигадайте для назви будь-які матюки.

Курвамать... з чого би почати? Діло було вчора-сьогодні, але розтягну на дві замітки.
Пам'ятаєте історію про моцик ІЖ, який з гімна і патиків склепав мій старший синок? Хто пам'ятає, той зрозуміє, наскільки веселе може бути життя, коли в сім'ї виріс ветеринар-моторіст 80-го левела... в рот мені ноги.
Так от. Моцик стирили, ви в курсі, я писала. Наступна сходинка яка?!!!! Вгадали!!! Машина. Але машина яка? Хрен ви вгадаєте.
Далі по хронології...
- Ма, я їду в Козелець до Олега (Олег це теж ветеринар-моторіст, але який почав не з ІЖа, а з Жигуля), там чувак займається машинами, то я подивлюся.
- Добре. Дивися, але без нас з батьком нічого не бери.
- Канєшно-канєшно, як щось буде нормальне, я пофоткаю і перешлю папі на телеграм.
З тим і порішили.
Я тим часом збираю всіх інших дітей і їду на село. А село в 12 км від славнозвісного Козельця - клоаки ветеринарів-мотористів, бо в містечку 99% населення вчились на ветеринарів, але просто тому, що там є цей технікум. Воно їм в житті мало пригодилося, а от вміння дістатися до шлунку корови через сраку, то діло безцінне, особливо, коли маєш якусь бляху.
Приїхала, значить, я на село. Вигребла з городу бадилля і т.і. Телефоную...
- Максим, ти де?
- Ми з Олегом в кафе, п'єм каву.
- Ну що?! Ти дивився?
- Я купив! Я зара їду на село.
Розуміючи, що вже ніч і стаж кермування машиною у Максима 20 занять з інструктором і 20 хв на машині Олега, я виїжджаю на зустріч. Домовляємось зустрітись на автостанції в Острі (місто між селом і, мать його за ногу, Козельцем). Стою. Чекаю. Тут одночасно бачу, як прямо біля мене паркуються поліцейські на нічне чергування і розумію, що в срачці забула сумку з документами. Телефоную...
- Максим, явка провалена. Зустрічаємось за містом біля моста.
- ОК.
Стала біля моста. Ніч така, як у нєгра... ну ви зрозуміли де. Адреналін зашкалює, бо хер його знає, хто там в темряві на мене дивиться. Чекаю хвилин 30, але в тій чорній сраці здається, що пройшла осінь і почалася зима... ядерна. Світло не вмикаю, бо зі світлом страшніше. Л - логіка. Зі світлом мене маніяк помітить одразу, а без світла може і ні.
- Ма, я їду.
Нарешті бачу фари. Вмикаю ліхтарі.
Повз мене проноситься... сукабля#ьна@уй біла ВОЛГА!!!
А перед цим ми з батьком вмовляли... Тільки не Волгу, тільки не Волгу!!! Вона здорова як корова і жере так само. В Києві ти хрен де припаркуєшся, вона тяжка, вона тормознута. Чого я знаю? Бо у мого батька була чорна 24.10. Він її купив у 1986 році за 16500 рублів і їздив до останнього, поки в 2013 не подарував її брату в село.
Заїхали у двір.
Дивлюся я на це одоробло та на щасливу пику Максима і розумію, що кров моя закипає.
- Максим, а оформити?
- Та тут мужик віддав техпаспорт, сказав, що завтра зведе з власником.
Дивлюся я на Максима і починаю переходити на ультразвук!
Беру себе в руки. Сідаю і починаю говорити спокійно. Не знаю, якими словами і мольбами, я вмовляю його на ранок поїхати і віддати це... це... це корито назад. Ввечері чувак, що продав машину, телефон вимкнув. Бінго, курва!
Встаєм вранці. Їдем.
Хочу ще сказати, що сдєлка вєка відбулася на секретному об'єкті типу Ферма, оздобленому двома старими коровниками, будкою для сторожа і старим псом, що навіть не виліз з будки. Телефонуємо. Жіночий голос повідомляє, що абонент не доступний.
Бачу, що Максим нарешті допетрав весь масштаб піхвецю. Я спокійна. Я думаю.
Їде якась жіночка на лісапеті.
- Добрий день, - кажу я.
- Доброго дня, - вітається жіночка.
- А ви, случайно, Толіка не знаєте?
- Знаю. А що він вже утворив?
- Та впихнув сину машину без документів.
- А!!!! Той може. Ви не перші, хто його шукає.
- Але я перша, хто його знайде!!!
Бачу по очах, що жіночка мені вірить.
Далі буде....

А це "ласточка", най би її холєра вхопила.


P.S. Ну що?!!! Скучили за моїм "веселим" життям? Завтра буде продовження. Але наперед скажу, що я його знайшла. Ви ж не сумнівалися?

Продовження: http://blog.i.ua/user/6314888/

Вони зуміли налякати людей “до чортиків”...

омашні вихованці знають, як подарувати своєму господареві цілу гаму почуттів. Але варто визнати, що мова йде не тільки про позитивні емоції, адже ці волохаті бешкетники можуть як порадувати свого власника, так і як слід його налякати! Так що якщо ви думали, що ці чотирилапі товариші несуть тільки щастя і розчулення, швидше дивіться цю добірку, щоб дізнатися, якими витівками вони здатні “до чортиків” налякати дорослих дядечок і тітоньок.

Прокинувся посеред ночі, а мій пес стоїть і дивиться на мене

Я ловлю серцевий напад щоразу, коли вона ось так спить..

[ Читати далі ]

Що про вас скаже улюблене горнятко...))

Отож, з якої чашки ви любите пити чай або каву?
Виберіть одну – і дізнайтеся, як це вас характеризує.

1.
Ви екстравагантні, товариські і позитивні. Ви бачите в людях тільки хороше, і від цього вам самим добре. А ще ви любите тварин, фільми і цікаві бесіди. Напевно, вам цікавіше спілкуватися з друзями і близькими, ніж шукати романтичні пригоди.

[ Читати далі ]