хочу сюди!
 

Milana

56 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 25-70 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Манчкін Альберт! Котики цієї нової породи не ростуть!

Кожен, у кого вдома були коти або кішки, знає: ці тварини особливо милі, коли зовсім маленькі. Вони виглядають так невинно, а поводяться так грайливо …

І якщо ви сумуєте за котячим дитинством, для вас з’явилося справжнє диво! Нещодавно з’явилася нова порода кішок, які ніколи не ростуть. І ця порода називається Манчкін.

Знайомтеся, це Альберт. Він уже відомий інстаграммер і взагалі дуже милий. За його життям спостерігають сотні тисяч людей!

  [ Читати далі ]

Знайдено бідони з зерном часів голодомору 1947

Кілька днів тому у лісі біля Перемишлян, що на Львівщині так звані "чорні копачі" виявили дві металеві бочки, по вінця засипані зерном.
Про це у своєму фейсбуці поавдомив історик Микола Бандрівський.

За його словами, скоріш за все, ці дві бочки належать до часів страшного голоду, який спіткав Галичину у 1947 році.

"Чому це зерно залишилося невикористаним тією особою (чи, особами), які його закопували, сьогодні навряд чи вдасться встановити", - зазначив історик.

Варто зауважити, що про знахідку вперше написали у фейсбучній групі Копачі України у пошуках скарбів.

"Гадаю, що той "копач", якому пощастило натрапити на таку - прецікаву й інтригуючу уяву, знахідку - передасть її до котрогось з музеїв. А, те зерно, яке на диво вціліло у бочках (хоча б дві-три пригоршні), мож, по весні, висіяти, а коли заколоситься, то зрізати і зв'язати у сніп. І, той сніп, виставлений у музеї чи в місцевій школі, буде нагадувати і сучасникам і нащадкам про ті часи, коли за окраєць хліба люди ладні були віддати останнє, що мали...", - додав Микола Бандрівський

Текст https://galinfo.com.ua/news/na_lvivshchyni_znayshly_dvi_bochky_iz_zernom_chasiv_golodu_1947go_roku_375066.html
Фото https://m.facebook.com/groups/kopachi.ukraine/permalink/919518118984772/?m_entstream_source=group




Как я стала отличницей.

Я была немного чудовищем в детстве, все меня любили, я росла в любви всех ко мне...И вот я пошла в школу, в первый класс...Дело было в доме моей бабушки. Я там особенно себя свободно чувствовала... )))) Мама начала меня заставлять делать уроки, а у меня было игривое настроение, и хотелось баловаться, и я говорила :- Нет, не буду. Не буду делать уроки. Издевалась над своей мамой, знала, что она меня любит безгранично. И вот  мама хватает мой детский зонтик и начинает бить им по дивану и кричать, чтобы садилась делать уроки...я ее никогда такой не видела, и пока она не поломала мой зонтик я упиралась...ну и ее вид на меня подействовал. Я была под впечатлением, что довела ее до такого состояния, и я была под впечатлением от того, что она даже мой зонтик сломала, вобщем я села делать уроки, и всегда их потом делала, пока не выросла)))), да ..

Поліомієліт

  • 06.11.21, 20:50
Перше, що треба розуміти – хвороба справді страшна, із невиліковними наслідками і дуже заразна.

Про саму хворобу: тут буде навіть трохи спільного із ковідом – вона не прямо всім дає однакову важкість – у 70% видимих симптомів і не буде. 1 із 4 матиме щось схоже на грип – біль у горлі, головний біль, нудота, які за 5 днів проходять. 

Але: 

в 1 із 25 виникає менінгіт
в 1 із 200 – параліч (із них 20 – помирають, бо паралізуються дихальні м’язи).

Хворіти можуть люди будь-якого віку, але найбільше страждають діти до 5 років.

А тепер про цікаве, бо ковід геть близько не валявся із своїми синдромами, коли на сцену виходить постполіомієлітний синдром: 

слабкість у м’язах, втома, біль у суглобах, яка розвивається далеко після того якк людина навіть безсимптомно перехворіла на поліомієліт. 

От уявіть – навіть якщо у дитинстві хтось легко відбувся поліомієлітом, та у віці 25-40 у кожного з 4х починається ота втома, і викручує суглоби.

Зараз ми маємо зафіксовані два випадки паралічу від поліомієліту: на Рівненщині (півторарічна дитина) і на Закарпатті (12 річна дитина). 

Обидві вже не зможуть ходити. 
Бо батьки “забили” на вакцинацію. 

Розуміючи, що параліч трапляється раз на 200 випадків, очікуємо, що кількість носіїв поліомієліту серед нас вже близько пів тисячі. 

Збудник дуже гарно зберігається в довкіллі. 
Шлях передачі – через немиті руки, воду, слину. 

Єдиний порятунок – вакцинація.

Тож саме час перевірити свої медичні книжки – чи ви і ваші діти маєте кожен по свої 6 доз. 

До слова, CDC, рекомендує деяким категоріям дорослих (працівникам лабораторій, лікарям-інфекціоністам та при поїздках в ендемічні зони) бустерні дози від поліомієліту. 

І, здається, ми зараз перетворюємося на ендемічну зону

ФБ Olena Livinska



Пуганая ворона

Повстречала непуганая ворона пуганую, и ну над ней надсмехаться:
 - Всего-то ты, подруга, боишься! Все-то оглядываешься, и лучшие куски добычи
достаются нам, смелым!
 - Осторожность еще никому не помешала! – возразила пуганая.
 - Смотри, как бы с твоей осторожностью тебе лапы не протянуть от голода! –
громко засмеялась непуганая ворона.
 Тут рядом треснула ветка, и пуганая ворона мигом снялась с места и улетела.
 А непуганая, продолжая смеяться, даже не заметила, как сзади к ней подкралась
лиса.
 Пришлось, чтобы спасти себе жизнь, остаться ей без хвоста…
 Зато с тех пор и она стала пуганой!
*
Монах Варнава(Санин)

Я сам дивуюся щораз...

Стояти – не перестояти,

Любити – не перелюбить,

Тут кожен день – велике свято,

І трохи менше кожна мить.

Не плач, не плач, повір в удачу,

Це наш настав, нарешті, час,

Я навіть сам тут вперше наче,

Я сам дивуюся щораз.


Фуншал, частина 3. Всього потроху

  • 06.11.21, 19:30

На заключну замітку про столицю Мадейри я залишив усе, що не влізло в дві попередні. Хоча від цього воно не стає менш вартісним, а місцями мова якраз про те, що сподобалося найбільше.


1. Умовно цю третю частину можна поділити також натроє, а почати хочу взагалі із видів світанкового неба з вікна готелю, ну хоча б тому що я про них тупо забув, коли розказував про готель та його околиці.



[ Читати і дивитись далі ]

Холєри нема!

  • 06.11.21, 19:13
Холерні бунти. Декілька іст(е)оричних фактів.

Єпідемія холери внаслідок аномальної жари. 1909 рік. Торговці Обжорного ряду, який мають закрити аби зповільнити росповсюдження, натравлюють натовп на лікарів, розпускаючи плітки, що ті їх не лікують, а вбивають. Що холери нема, лікарі продалися полякам, ті забирають здорових у лікарні і там отруюють. А іноді закопують живими.

Натовп факти зазвичай не аналізує, наприклад те, що вмирають не тількі бідні, а і вельможі, і купці. 22 червня натовп вдерся в холерну лікарню, все там розніс, декілька лікарів було вбито.
Хворих повиносили на вулицю, тяжких потягнули в церкви, потім по домівках... В Новгородській губерніі влада розпорядилася окурювать домівки для профілактики та обеззараження. Але люди уявили собі, що таким чином їх хтять отруїти, що потім забрати їх скарб.

В Старій Руссі поручик заради ососбистої помсти розпустив плітку, що відповідальний за хлорування криниць майор Соколов травить таким чином людей. Натовп довго не розмірковував (бо їм же у вайбер написали). Почалися погроми, били лікарів та фельдшерів, декількох було забито.

У Закарпатті, під час холери 1830-х бунти виникли внаслідок того, що міри безпеки заважали селянам їздити на заробітки у (Польщу та Чехію) Угорщину. Там також були погроми, бо хлорування криниць вважали (розпилом 5G та чіпуванням населення) отруєнням води.


И.С Тургенев.

Наша жизнь не от нас зависит, но у нас у всех есть один якорь, с которого, если сам не захочешь, никогда не сорвешься. Это чувство долга!