Жизнь вечная.
- 02.01.22, 18:12
(2 Коринфянам 5:1)
(2 Коринфянам 5:1)
2021 був багатий на наукові відкриття та технічні винаходи. Деякі з них вже почали змінювати наше життя, інші можуть вплинути на нього вже зовсім скоро.Отож, до Вашої уваги найяскравіші та найбільш значущі дослідження у різних галузях.
Новий вид жаб, названий на честь рок-групи
[ Читати далі ]Вік живи, вік навчайся, а все одно мало буде – так звучить менш грубо, ніж у загальноприйнятому варіанті. Але це правда в будь-якому разі, адже недарма ж ще літературний Шерлок Холмс казав, що наша пам’ять і розум як горище з мотлохом. І чим більше він забитий, тим важче ним користуватися, тому знання потрібно запасати з розумом. Або ж можна чинити як ми, дивитися всякі цікаві добірки див, і захоплюватися побаченим!
Автомобілі розвантажують із корабля, який доставив їх із Японії
[ Читати далі ]
В хаті сонячний промінь косо
На долівку ляга з вікна…
Твої чорні шовкові коси
Припорошила вже сивина.
Легкі зморшки обличчя вкрили —
Наче праці тяжкої слід…
Але в кожному русі — сила.
В очах юності видно слід.
Я таку тебе завжди бачу,
Образ в серці такий несу —
Материнську любов гарячу
І твоєї душі красу.
Я хотів би, як ти, прожити,
Щоб не тліть, а завжди горіть,
Щоб уміти, як ти, любити,
Ненавидіть, як ти, уміть.
Василь Симоненко

Любов Кіник, педагог
Іменем твоїм живу, рідна моя земле. Святим ім’ям твоїм засинаю і прокидаюся, мріючи, аби ти відродила свою споконвічну велич і знову стала сильною, квітучою, щасливою. Ім’ям твоїм, для мого серця і ще сотен тисяч СПРАВЖНІХ звертаюся у молитві до Господа і прошу миру нашій українській Нації.

Святим ім’ям твоїм пишаюся, але замовкаю, коли високо в небі кричить сміливий та вільний сокіл, вселяючи надію в мою душу. Ім’ям твоїм уповаю, коли бачу зовсім ще маленьких українців, котрі своїм беззастережним усвідомленням українства наповнюють ніжністю моє серце. Ім’ям твоїм захоплююсь, тихо звертаючись до Господа у вранішній та вечірній молитві. Ім’я твоє бринить в моїй непокірній душі, котра стане на коліна лише перед Богом і Україною.

Катерининська церква дзвеніла величною тишею. Я присів біля святої Катерини та посміхнувся сонячному промінчику, що ніби оживляв образи святих на церковних іконах. Цей день був сповнений спілкуванням зі священиками та капеланами моєї рідної церкви.

Та не тільки глибиною душ та силою духу священиків та капеланів запам’ятався мені той день. Героїня цієї «Сповіді» дала свою згоду, а її чоловік, Роман Кіник, дав своє благословення на зйомки й уперше за майже чотирирічну історію цього проекту я знімав програму з дружиною священика, з Любов’ю Кіник.

Жінка, мати, дружина, українка, педагог з дивовижно красивою душею, в якій так багато любові. Мудра та любляча українська берегиня. Наша сила і наша слабкість у величному слові МАМА. У буденній метушні ми часто забуваємо про це слово, це відчуття. Руйнуємо кувалдами твердиню звершень, а душею знаємо та розуміємо — без величного слова Мама усі ми сироти.

Мама. У кожного своя мить для цих слів. Своє звершення. Своя майбутність. І крізь призму свого усвідомлення ми кристалізуємо це поняття як Неня, Берегиня, Батьківщина. Україна. Мама… Ніжно і ласкаво. Слів можна сказати багато, та головне те, як відчуває себе душа, доторкаючись до цього дива творіння. І що в цю мить в тебе на серці.

Тоді… чотири роки тому, на красивій площі Львова під похмурим дощовим небом моя українська душа, ніби почувши це, почала молитися. Посеред великого і красивого міста. Молитися і плакати, ніби свічка, що палає під іконами. І не важливо, і не складно потім чути будь-який акомпанемент під звуки цього дощу. Найважливіше — знати, запам’ятати святість цього розуміння. Ми — як символ сильної та величної Матері-України. Ми — як відображення кожного з нас. Ми — ті, хто так свято і безумовно любить свою рідну землю.

Я не буду говорити саме про неї. Проте переконаний, що якби вона почула те, про що я пишу, вона, як українка, матір та дружина зрозуміла б мене, відчула душею те, що я хочу сказати. Душею, котра вінчана Богом зі священиком нашої Української Церкви. Душею, для якої Україна — набагато більше ніж просто навколишній простір. Душею, для якої Бог і Україна — базові постулати буття.

Вона мовчить про це, не говорить в голос. Але любить та вірує. І лише в молитві, наодинці з Господом, всім серцем молить Всевишнього про щастя для наших дітей і мир для нашої країни.

Головне в цій «Сповіді» зовсім не запитання та відповіді. За цією розмовою стоїть набагато більше. Головне те світло та тепло, котре відчуваєш поруч з цією людиною, цією душею. Українською душею. Я чув душу нашої рідної країни.

Саме в пошуках цього відчуття я щоразу збираюся в нову мандрівку, знімаю все нові та нові «Сповіді» з нашою неймовірною Нацією. Це моя молитва за майбутнє нашої країни. Коли МИ — це більше ніж усе, що ти маєш. Що мав. І що матимеш.
Авторська програма Олега Володарського «СПОВІДЬ». Героїня програми — Любов Кіник, педагог
На цьому тижні я часто зустрічав полярні коментарі про фільм «Не дивіться вгору». Така підсвітка серед потоку інформації та неоднозначність поглядів спонукала мене переглянути його. Фільм подається в жанрі драми, комедії та фантастики. Такий коктейль жанрів називається одним словом гротеск. Комічні епізоди мені були зовсім несмішні, бо за ними я відчував тінь апокаліпсиса. Хто має здатність бачити наш світ цілісно і відсторонено за межами егоїстично-споживацьких координат, той зрозуміє, що гротескний сюжет фільму відбиває як в дзеркалі реальність сучасного світу. До того ж жахає те, що з сюжетом «Не дивіться вгору» можна провести очевидні паралелі з життям та світосприйняттям українського суспільства за останні три роки, то який тут може бути сміх. Ще одне, любителям конспірологічних теорій. Погляди, які базуються на уявленнях, що світом можна керувати чітко і сплановано з одного центру є нікчемними. На прикладі сюжету фільму можна помітити це. Якщо з’являється якесь явище, то його тему може використовувати будь-хто і для будь-яких цілей, хоч для отримання політичних бонусів чи то для заробляння грошей. В житті важко об’єднати в одну упряж, щоб тягнули воза в одному напрямку лебедя, рака і щуку, то яка тут може бути конспірологія, лише гротеск! Мені фільм сподобався, для охочих переглянути його залишаю посилання. https://uaserials.pro/5706-ne-dyvitsya-vgoru.html
Мислення/Відчуття
T/F

[«За і Проти» - «Це для мене важливо»]
І ось переходимо до функції, які відповідають за обробку інформації та прийняття рішень. Judging функції. Хай почнеться срач між гуманітаріями та технарями! =D
Є два варіанти відповісти на комент: "Твоя робота - гуано, там серйозні трабли в А, Б і В"
Варіант 1: "Тобі не подобається, що я роблю? Тобі нічого не подобається! Я, принаймні, намагаюсь робити приємні речі і не бути злою людиною, як деякі"
Варіант 2: "Чому?"
Найперше, що можна визначити в людині – це вона Мислитель (T - Thinker) чи Чутливий (F - Feeler). Поки постраждаю над тим, як краще перекласти. Прийнято вважати, що Мислителі більш розумні, а Почуття взагалі ні до чого, але Чутливі можуть так само використовувати логіку. Якщо у тебе перша функція Мислення, то обробка Почуттів вже проходить не найкращим чином. Те, що в тебе провідна функція Мислення – ще не значить, що вона працює добре. Те, що в тебе провідна функція Почуття – ще не значить, що ти добра людина.
Мислителі (Thinkers) люблять знаходити у всьому сенс. Для них світ – як задача, яку треба розв’язати. Це все про логіку і ефективність. У них є почуття, але найперше вони керуються логікою. Тобто за МБТІ Мислення – це здатність відділити почуття від роботи. Вони отримують свою дозу дофаміну, коли можуть логічно пояснити емоції.
Відчуваючі (Feelers) люблять відчувати емоції. Вони знають що і як треба цінувати, як сказати правильне слово, щоб тебе почули. Там є емоції, але F не тільки про емоції. Це про мораль і етику. Чутливість - здатність оцінити речі на певній шкалі цінностей.
T: Я тебе не розумію.
F: Мене треба не розуміти, а любити.
Як розпізнати? Людина, яка віддає перевагу Почуттю в принципі чи тільки в конкретній розмові з вами, буде використовувати слова, що вказують на цінність «Вау!», «круто!», «повний відстій», «мені подобається», «я люблю», якщо це інтровертне Чуття (Fi). Можливо людина не захоче говорити про це, тоді спробуйте на екстравертне Чуття (Fe), яке відповідає на те, чи сподобається щось іншим людям, чи принесе це комусь користь, чи взагалі це комусь потрібно, що є правда. Мислителі тим голову не забивають, їм байдуже на правду: якщо речі працюють – хай працюють, нічого не чіпай. (Як було в одному серіалі, де учень завантажив собі в мозок всю енциклопедію і весь час відповідав правильно на запитання Олімпіади, інший учень каже вчителю, що той махлює, що завантажив собі в голову енциклопедію, а вчитель відповідає: «Мені байдуже, що в нього в голові, хоч чайник! Якщо воно працює – значить, воно працює»). Навіть якщо ви будете вести розслаблену розмову в барі, вони будуть говорити про робочий процес, про інструменти, про те, як зробити щось краще чи щоб просто працювало, вони дбають про ефективність. Фрази: «Хм, цікаво», «це значить це, а те – те», «отже», «тоді», «таким чином», «тому, що».
Або іншими словами, якщо чуєте багато емоційних слів, гарячу промову, що запалює серця - то це Fe. Якщо вас наче облило холодною водою - це Te. (До речі, в новинах правилом хорошого тону вважається уникнення емоційних слів. Тобто не можна казати "прекрасний", "жахливий" і т.д., а замість них мають бути конкретні цифри).
Значить, якщо ви визначили, що перед вами Мислитель, закінчуйте говорити про почуття і починайте говорити про причину. Якщо перед вами Чутливий, далеко не факт, що він до вас прийшов, щоб вирішити якусь свою проблему. Можливо йому тільки треба плече, щоб поплакати, тільки щоб вислухали і все. Тож уявіть зобі заставку Юніверсал Пікчурс і слухайте.
Розмова Мислителя і Чутливого може звучати десь так:
F: - Я почуваю себе погано.
T: - То не почувай себе погано.
F: - Але я не можу просто так змінити свої почуття.
T: - Ось, візьми цей олівець в зуби. Науково доведено, що олівець затиснений між зубами змушує мозок думати, що ти посміхаєшся, бо все добре. Таким чином це покращить тобі настрій. – так і залишить Відчуваючого з запханим олівцем. – Потім подякуєш.
Або в музеї:
F: - Подивись перед якою грандіозною картиною ми стоїмо!
T: - Ага, в неті написано, що хтось відвалив за неї 1,5 млн доларів.
F: - Ти не розумієш, ця картина неоціненна.
T: - Однозначно, хтось таки зміг оцінити.
F: - Це не про гроші. Подивись, в цій картині стільки історії, стільки сенсу, що це в мене викликає почуття.
T: - 1,5 млн доларів у мене теж викликають почуття. Треба подумати, як втулитись в художній бізнес.
F: - Це останній раз, коли я тебе з собою кудись беру.
Чи на роботі:
T: - …і тоді мені довелось його звільнити.
F: - Який сором.
T: - Так, але я думаю, він впорається.
F: - Я маю на увазі, він звільнений, а в наш час так важко знайти хорошу роботу.
T: - Це життя. Виживає сильніший.
F: - Ти хоч був з ним лагідним?
T: - Ну… Зрештою, для лагідності у нього є дружина і двоє маленьких дітей.
F: - Ще й діти?
T: - Так.
Відчуваючі будуть турбуватися про атмосферу в колективі, слідкувати щоб усім було добре, делікатно підходити до питання. Мислителі це вважають марною тратою часу, а турбота – це дійсно енергозатратний процес. Тут Мислителі люблять зрізати кути і переходити одразу до суті справи: «Що ти все ходиш довкола? Скажи прямо. Чи ти зовсім не дбаєш про правду?» - «Я дбаю про правду, але люди куди важливіші. Чувак, ми живемо в одному світі» - «Ми за весь цей час фактично не зробили нічого! Не зрушили з мертвої точки!» - «Ми зрушимо, коли всім буде добре, що я й хочу зробити,.. але виходить, що випадково засмутив тебе».
Перемогти Мислителів можна тільки на їхньому полі бою – логіка і факти. А в цьому вони неперевершені. Проте якщо у вас вдасться, то ви значно виростете в їхніх очах. Зі сторони Мислителі виглядають дещо сухими, беземоційними: «Я не з тих друзів, що погоджуються з тобою тільки тому, що ми друзі. Якщо ти помиляєшся – значить ти помиляєшся. Тож позлись і ми продовжимо пізніше». Але емоції і почуття у них є, просто що для них важливіше – це сфера логіки.
Далі Чутливість. Що це? Взагалі, почуття – це віра в те, що щось є правдою. (Ніякої логіки. «Мені шкода, що тебе засмучую, але звучить так, ніби ти злишся» - «Я не злюсь, я перечислюю факти, щоб вирішити, що з ними робити»). Вони є натуральними миротворцями з сильними моральними принципами. В принципі, живуть довше ті люди, які перебувають в мирі з собою і оточуючим світом.
Іноді почуття складно переварити. Людям, які надто страждають над почуттями можу запропонувати хіба рішення з боку Мислення. Ставте собі запитання: а чи правда це? Чи є в цьому сенс? Що це означає? Чи покращить це мою роботу? Що насправді за цим стоїть? Так, емоцій стане менше, але так можна опрацьовувати негативні емоції. (Вітер, у тебе проблеми з емоційним впливом на людей).
Знаєте, як виглядає продукування функції F для Мислителя:
- Привіт. З тобою все ок?
- Ні, мені дуже кепсько.
- Добре, просто перевіряю.
Хм… та ні, у них з F-функцією не так все кепсько, бо у них ще є метод – постукати по плечу і сказати «ну-ну».
|
Цінність (F) |
Причини (T) |
|
Я люблю свою машину, тому я її помию. |
Через те, що я краще за інших вмію мити машину, це маю робити я. |
|
Чи є якийсь спеціальний миючий засіб для цього? Я не знаю. |
Ось цей інструмент найкращий для миття машини. |
|
Я використаю просто стару сорочку, мило і багато любові. |
Переконай мене, що є кращий спосіб робити це! |
|
Це займає вічність і скрізь видно смуги, що залишились. |
Якщо ти вважаєш, що знаєш кращий спосіб, я тебе засперечаю до смерті. |
|
Я приготував обід і це всім сподобалось. Отже вони мені повинні допомогти з роботою. |
Я навіть не люблю цю машину і сусіди не стануть зі мною говорити… |
|
Вони всі такі дурненькі. |
Вони навіть не уявляють наскільки я турбуюсь. |
|
«Найрозумніша» людина в околиці, але тільки у випадку, якщо вони люблять те, що роблять. |
Буде бурчати про те як що працює, а всім байдуже. |
Частина 4 - http://blog.i.ua/user/2222714/2385003/
Ви є: