хочу сюди!
 

Ladybug

62 роки, лев, познайомиться з хлопцем у віці 58-68 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Блаженні ті, хто увірують

  • 07.01.22, 01:27
Як казав Господь...і не буде більше війн, і стане пустеля садом...
Я не вірю, сліпо не вірю, як фанатики...
Я знаю, що Ти є. Слава Господу нашому Ісусу Христу!
Нехай в кожне серце війде Віра, Надія, Любов і мати їх Мудрість(Софія). А Добро здолає Зло.
Амінь. Ты веришь в Бога? Я его не видел… Как можно верить в то, что не видал? Ты извини, что я тебя обидел, Ведь ты такой ответ не ожидал… Я верю в деньги, их я видел точно… Я верю в план, в прогноз, в карьерный рост… Я верю в дом, что был построен прочным… Конечно… Твой ответ довольно прост… Ты веришь в счастье? Ты его не видел… Но видела его душа твоя… Прости, наверно, я тебя обидел… Тогда у нас один - один… Ничья… В любовь ты веришь, в дружбу? Как со зреньем??? Ведь это всё на уровне души… А искренности светлые мгновенья? Увидеть всё глазами не спеши… Ты помнишь, как тогда спешил на встречу, Но пробки… не успел на самолёт?! Твой самолёт взорвался в тот же вечер, Ты пил и плакал сутки напролёт… А в тот момент, когда жена рожала, И врач сказал: «Простите, шансов нет…», Ты помнишь, жизнь как слайды замелькала, И будто навсегда померкнул свет, Но кто-то закричал: «О, Боже, чудо…» И крик раздался громкий малыша… Ты прошептал: «Я в Бога верить буду" И улыбалась искренне душа… Есть то, чего глаза узреть не в силах, Но сердце видит чётче и ясней… Когда душа без фальши полюбила, То разум возражает всё сильней… Ссылается на боль, на опыт горький, Включает эгоизм, большое «Я»… Ты видел Бога каждый день и столько, Насколько глубока душа твоя… У каждого из нас своя дорога… А вера и любовь важней всего… Я не спросил тебя: «Ты видел Бога?» Я спрашивал, поверил ли в него…

Знакові подорожі. Ткварчел

  • 07.01.22, 00:43
     Розділ 2. Ткварчелі або Ткварчел
     Все літо 1992 року я провела в Абхазії. Мамина кума була звідти родом і вони вирішили три місяці пожити на курорті без чоловіків. Туди ми добиралися довго, але з шиком! З Одеси до Сухумі ми три доби йшли теплоходом вздовж чорноморського узбережжя, по ходу зупиняючись в портах Ялти і Батумі. На теплоході був басейн. Я з Олькою (мамина хрещениця) любили сидіти в ньому і спостерігати за гарною жіночкою в офігенному сріблястому купальнику. Вона у великій шляпі з самого ранку займала місце на лежаку і іноді кудись ходила з чоловіками, але потім верталася і займала своє звичне положення. Це тепер я вже розумію, що то була звичайна шльондра, а тоді в тому сріблястому купальнику вона здавалася чарівною русалкою.
     Мама моя дуже переживала, що нас з Олькою скосить морська хвороба і постійно придумувала нам ліки. Ми то смоктали сірники, то лизали валідол, то гризли м'ятні цукерки. Пам'ятаю, що першу ніч я зовсім не спала. Це тільки здається, що коли тебе колихає, то міцно спиться. У мене було навпаки. До ранку я ледве дожила. Я "спала" на другому ярусі, вентилятор, який був наді мною, постійно постукував. На другу ніч мій організм вже звик до качки, але вентилятор заснути так і не дав. Вже під ранок 13-ти річна я, тиха папина квіточка, влупила по вентилятору з ноги і він, падлюка, замовк. З тих пір всі мої проблеми приблизно так і вирішуються: я дуже довго терплю, а потім просто роблю так, щоб проблема зламалася. Ну ви зрозуміли... я з тих, на кому можна довго їздити, але якщо я вирішу, що доста, то скину раз і назавжди. 
     Грузія - це дивовижна за красою країна. Повітря там пахне зеленою кінзою, гарячим лавашем, соусом ткемалі і смаженим м'ясом. Ну мені тоді так здавалося, бо нас наперебій запрошували у гості якісь родичі і ми постійно щось їли. Ми з Олькою знали, коли завозять в крамничку гарячі лаваші і щодня зжерали їх по 2 штуки на день кожна. 
     Мами наші їздили в гори на радонові джерела і поки вони лежали в тих ваннах, ми бігали в сусідню крамницю прикупити щось смачненьке. 
     Майже все літо ми або купалися в морі, або їздили в гори, або просто лазили по місту і весь час їли, їли, їли. Було таке враження, що все там обертається навколо їжі. Всі розмови про рецепти ткемалі, або про те, яку кінзу краще додавати в аджику і, звісно, як смачніше готувати м'ясо. Саме там я закохалася в прянощі і гостре. Коли ми приїхали додому, то мій папуля з жахом дивився, як його булочка лупить з борщем по парі стрючків червоного перцю.
     Літо добігало кінця, а з ним і наш відпочинок. Мами складали в сумки пачки запашного чаю, пакети з пряними травами і банки з соусами, які дарували всі, де б ми не були в гостях. Ми з Олькою пакували в сумки наші старі сандалі, бо тепер на ногах у нас красувалися рожеві тапки мильниці. Щастя наше не мало меж.
     В серпні у нас були куплені білети на літак з Сухумі до Одеси. Ми їхали з міста в аеропорт, а на зустріч нам йшли російські БТРи. В місті почалась паніка. Люди збирали речі і їхали кто куди. Хтось в Росію, хтось ближче до Батумі, а хтось поодиноко стояв з квітами і махав військовим долоньками. Для мене було таке відчуття, що я опинилася всередині кіно і все навколо просто декорації. 
     Наш літак відірвався від землі. Казка скінчилася.
     Далі була війна.
     Абхазія заявила про незалежність. Великій брат надав їй кришу, але взамін ... але взамін він забрав майже все: людей, міста, шахти, мандаринові сади і сотні тисяч щасливих судеб.
     На даний час Абхазія - це територія страху і зникаючих міст. Ткварчел, колись друге після Сухумі місто, покинуло все населення, тепер це місто - привид, його шахти затоплені, будинки заросли деревами, а в крамницях не пахне лавашами. Там панує руський мір. Але я іноді читаю відгуки росіян, які подорожують в Ткварчелі дикунами:"Такой удівітєльний город бєз людєй, как в фільмє ужасов. І всьо пачті на шару. На морє нікаво. В гарах нікаво. Ми так чудєсно атдахнулі." 
     Суки! Які же ви суки! Ви все перетворюєте на фільм жахів.


Коли я шукала фото міста, то мене на цій світлині наче вдарило струмом. Я впізнала цей будинок і цей балкон, і ці двері біля балкону. На цій довгій лоджії ми з Олькою гризли фундук (((.


     
     

Христос ся рождає!

  • 06.01.22, 22:48
Славімо Його!

усім щастя та миру, злагоди на Божої ласки! kiss

Про Різдво.

  • 06.01.22, 22:24
Що таке Різдво? Коли народився Ісус невідомо. Звідки взялося Різдво? У Римський імперії було таке свято, Сатурналії. Це коли день ставав на трохи довший, ніж у попередній день. Тобто природа повертала на літо. І ось коли християнство стверджувалося у Римі, хитрожопі попи (а попи самі хитрожопі з людей) вигадали Різдво, яке співпало із Сатурналіями. Щоб люди так і святкували, але вже інше. Дійсно, сама суть сатурналій, поворот від темряви до світла, перекликається із християнською ідеологією.
Я взагалі проти релігійних свят. Бо вони не релігійні, а піпівськи. А я дуже погано відношуся до самозваних посередників між Богом і людьми. Але якщо ви бажаєте святкувати - ваша справа. Але святкувати 7 січня - це взагалі абсурд. Просто щоб ви розуміли, про що мова.

«Шеф! Всьо пропало!»

  • 06.01.22, 20:02
  • зе
Джон Сміт


Те, що Вова побіг до начальника, коли рейтинг падає, а в другому турі його вже випереджає навіть “антирейтинговий” Порошенко, це прогнозовано. Тут питання для зустрічі назріло давно і звучить воно як: “шеф! всьо пропало! гіпс снімают! клієнт уєзжаєт!”. Зеленський розуміє, що кільце навколо нього стискається, що запас особистої яскравості стлів, що довів країну до ручки, і окріп вже починає зривати кришку, що наслідив вже в такій купі кримінальних епізодів, що довести зможе навіть слідчий середньої руки. І ще Вова розуміє: тікати практично нікуди.

Але більш цікаве питання, що Коломойський-то його, виходить, послав.

Частина олігархів вже поставили на нову кандидатуру, якою швидше за все буде Го(р)дон. Зеленський для них – відпрацьований матеріал. Вмирати на барикадах за нього Коломойський теж не буде, бо ні за яку зі своїх маріонеток він не бився, а всіх цих юль і корбанів зливав і давав посадити, віддаючи перевагу домовитися з новою владою на своїх умовах.

Вова міг його просити лише про забезпечення позицій для відступу в Ізраїлі. Коломойський має там якісь можливості, бо давно працює на політичну розвідку Ізраїлю (в одному зі своїх інтерв’ю ізраїльським ЗМІ він хизувався, що приймав участь в операціях Моссаду проти Ірану, а познайомив його з головою Моссаду Вадим Рабінович). Тому Зеленський міг просити його про допомогу в цьому питанні.

Я б на місці української контррозвідки зараз сильно напружився і відслідковував всі контакти цієї кліки. Не вистачало нам завербованого президента ще якоюсь країною, окрім Рашки. (Але ж ми розуміємо: не при сусіді по під’їзду).

Ну і можна очікувати, що Коломойський зі шмакодявки виторгував ще якусь Укрнафту. З паршивої вівці хоч шерсті жмуток.

А так, в цій новині прекрасне все. І те, що під час війни, воно вже в 40-у відпустку їде, труженік. І те, що “бореться з олігархами” в готелі олігарха, на курорті олігарха, які держава давно мала забрати в рахунок вкрадених вкладів ПриватБанку. І те, що зустріч цього разу відбулася вже не в кабінеті з попільничкою, а довелося бігти на чужу територію. Це промовистий знак – бігти до нього вже ніхто не бачить сенсу. Ну і те, що шеф вже відкрито хамить на всю країну і показує місце цієї шмакодявки: “не чув, не бачився і не планую” ©.

Пройшли ті часи, Володю, коли всі починали бігати, дзвонити одне одному, що “к нам єдєт прєзєдєєєєнт”. Тепер про тебе не чули, не бачили і зустрічатися з тобою не планують.





«Три тысячи линий»


Мы три тысячи линий,
Что срослись поцелуем на век,
Два бушующих моря,
Миллион внутримышечных рек,
Мы два облака ваты,
Мы салют новогодних огней,
Мы забытое счастье,
Пережитки зажиточных дней,
Мы сцепились губами,
Прикоснулись остатками тел,
Мы срослись языками,
Мы колчан купидоновых стрел,
Мы любви магистрали,
Две дороги меж ропотных слов,
Килотонны запретов,
Километры привычных оков,
Мы тяжёлые вздохи,
Мы тепло замороженных душ,
Обновлённая радость,
В отражениях радужных луж,
Две мелодии песни,
Два мотива для музыки сфер,
Мы красивые листья,
На деревьях былых полумер,
Мы три тысячи лилий,
Два букета цветущих надежд,
Небо нас поливает,
Не снимая причинных одежд,
Две свечи догорают,
Их поставил над нами господь,
В этом пламени тает,
Наша общая страстная плоть,
Мы слились воедино,
И друг друга заполнив собой,
Мы однажды отыщем,
Бесконечно желанный покой.

© William van Warg

Святий вечір, Вам дорогі сосайтівці

  • 06.01.22, 19:16

Ви знаєте, як пам.ять працює?

Було мені років шість може сім.

Моя бабуся  в платок загорнувши  миску з кутьою , брала мене за руку, і ми йшли до моїх хрещених. Бабуся повчала, як зайдеш, кажи що батько і мати передали вечерю в Свят Вечір. Бажають Вам, здровля, достатків.

  Що я пам,ятаю, дорослі люди, плакали і дякували, давали якісь цукерки і копійки.

Але я тепер розумію тих старих, десь 1912 року народження, які  пережили першу імпераілістичну, і другу світову, зустрічали нас молодих дитинчат українців, з надією.

Дякую Богу,  що я цю традицію зберіг, 

  З Святом  Вас мої сосайтівці, з Свят Вечером.

Христос Народжається!



56%, 14 голосів

12%, 3 голоси

32%, 8 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Якби психологи на терапії говорили правду

Знайшла тут запис «Якби психологи говорили правду».

Ділюсь перекладом.

 

 

- Ласкаво просимо на терапію. Скажіть, про що Ви думаєте?

- Ок. Отже. Мені просто іноді здаєтеся, що весь світ проти мене, знаєте?

- Чому Ви так кажете?

- Ну, для початку, я з друзями ніколи не бачусь лицем до лиця. Забагато напруги.

- З чим Ви не згодні?

- Пф, та з усім. Ось, наприклад, пару днів тому моя подруга була зла на мене тільки тому, що я хотіла залишитись вдома і дивитись «Чорне дзеркало» замість того, щоб кудись вийти. Хех, я розумію, що це її День народження, але ж це нова серія.

- Розумію.

- Ага, а потім вона заводиться і починає мені перечислювати кожну річ, що вона колись для мене зробила. Я особисто вважаю це дріб’язковістю. Угу. Я не роблю так. Скільки разів я ще маю вислухати історію про те, що вона мені подарувала нирку? Я це пам’ятаю.

- …

- А минулого тижня. Коли у неї зламалась на трасі машина, думаєте, кому вона подзвонила?

- …

- Мені! То хто насправді поганий друг?

- Вона була принаймні вдячна, коли Ви приїхали забрати її?

- Га? А, ні. Ні-ні-ні, я викликала їй Убер з своєї постелі. Була нова серія «Чорного дзеркала». Ви цього не записали?

- Ага, так. Добре. Я Вам зараз покажу кілька картинок.

- Порно?

- І Ви мені розкажете, що на них побачили. *показує першу картинку*

- Жахливий витвір мистецтва

- …

- Виконаний жахливим художником. Це доволі погано зроблено.

- *показує наступну*

- Виглядає, як моя сестра, коли її кинули. Хех, це кумедно.

- *наступна картинка красивої фотомоделі*

- Хвилинку. Та це ж зображення мене. Хіба ноги не зовсім не схожі, але це я. Це я?

- Цікаво.

- Лікарю, що не так зі мною? Чи я маю тривожність через те, що постійно маю рацію? Чи може я в депресії через поганий вибір інших людей, наприклад, носіння кроксів? Ох, багато людей так роблять.

- Ні! Я гадаю,.. на мою професійну думку,.. проблема в тому, що… Ви погана людина.

- Що?

- Ви зла, злопам'ятна, зарозуміла, егоцентрична людина, якій треба багато над собою працювати, щоб усе це виправити.

- Хм… 

- ...

- То є від цього якісь пігулки?

 

 

Цей незручний момент, коли ти думаєш, що з тобою щось не так, в той час як насправді ти просто мудак!

Не будьте мудаками і йдіть їсти кутю)

Христос ся рождає! =)

БОГ. Толковый словарь


БОГ - Большой Органический Генератор, суперсистема.
Как и в любой системе, действуют общие физические принципы, например, закон сохранения энергии. В эзотерической литературе, а также у "магически-одарённых" сознаний, (для описания процессов) часто встречается альтернативная терминология: карма, судьба и т.д.Для упрощения системного анализа, а также с целями облегчения управления ("разделяй и властвуй"), выделяют отдельные подсистемы (что, в свою очередь, также вносит дополнительную путаницу). Особо показателен доисТОРический подход разделения по родоплеменному и производственно-территориальному принципам, давно признанный неэффективным, но до сих пор используемый на практике. Древнегреческие БОГи: ХаОС, ЭрОС, ТИТАН-ы (БОЖества 2-го поколения): КронОС, МнемОСина и др.; ГелиОС (несколько версий); "БОГи-олимпийцы" 3 и 4-го поколения: ЗЕВС, АФИНА, ГЕРМЕС, АРТЕМИДА, ДИОНИС и др. Схожая система использовалась в древнем Риме. Естественно, принципы формирования, состав и функции подсистем зависят от региона, культурных особенностей, менялись со временем, а их описания в источниках имеют существенные отличия (даже, и особенно, сейчас, в эпоху глобализации). В индустриальную эпоху подсистем стало настолько много, а иерархия столь сложной и запутанной, вплоть до министерств, ведомств, корпораций и надгосударственных структур. Понадобились принципиально новые инструменты (политические, экономические и т.д.). Также см. "эгрегор".
Также в узком смысле (в зависимости от контекста), БОГ - Большая Организация Говномутов, Братство Говномутов (особенно часто встречается на территориях, связанных с иудейским глобальным проектом) - формальное или неформальное объединение, бюрократическая машина (и их филиалы). Пример для сравнения: "Сын БОГа" и "Раб БОЖий". "БОГ Украину не оставит!" (как же, "не с нашим счастьем"). Можно предположить схожее значение выражения "ГОГ из пределов севера" (Г - глобальная). Также обращение: "БОЖе", "ГОСподИ" (что означает: "Государство - это Я!").
В англоязычной литературе наиболее часто употребляются выражения: "Oh my God!" (произносится как [гад]) и "O lord!" (лорд, феодальный сеньор, повелитель, владыка, господин).

Как видим, БОГ един, и, в то же время, различных подсистем так много, а их филиалов и представительств ещё больше "расплодилось и размножилось"! Поэтому, убедительная просьба, при обращении к БОГу указывать конкретного адресата. (И, само-собой, надеяться на ЧуДо...)

ХристОС...
Весёлого Рождества! И с Новым годом!

Upd:
GOD – General Operational Device – ядро бортовых компьютеров (Станислав Лем, «Фиаско», 1986г).
«Если в кране нет воды, а в кармане денег, виноваты не G-d, виноват Пинзенык» (с)zombobox

По следам ХРИСТИАНСКОЙ терминологии. Особенности перевода.