Люди добрі, не бійтесь, не замерзнемо!

      От читаю тут різні жахіття про те, як нам буде холодно взимку, як ми майже не зможемо існувати без гарячої води і т.д. і т.п... 
        Люди добрі! Ще не так давно, наприкінці минулого століття, будинки, навіть багатоповерхові опалювались вугіллям. Я пам"ятаю це особисто. Були централізовані котельні, які подавали тепло в поряд стоячі будинки і установи. 
Ви думаєте зараз все на газу? Ні, шановні, ви дуже помиляєтесь. Розумієте, світ не закінчується вашою власною оселею. Є люди, які і в XXI столітті не опалюють свої будинки газом. Наприклад, на Західній Україні ціле літо йде заготівля дрів і люди топлять всю зиму дровами. А у нас, здавалося б такий великий обласний центр Дніпропетровськ, теж є люди, і їх все більше, які опалюють будинки вугіллям. Та що там будинки? Є державні установи, які опалюються вугіллям. І це не десь там у віддаленому селі, а саме в Дніпропетровську. Також є установи, які ще декілька років назад перейшли на опалення електричними котлами. Ціна опалення вугіллям, електрикою і газом майже однакова.

      А тепер розповім Вам коротеньку історію з власного життя минулої зими:
Всим відомо, які події відбувались у нас в країні в січні-лютому цього року. І от за збігом обставин наша сім"я, як і сім"ї багатьох українців потрапила під прес влади.... Подробиці писати не буду, не хочу... Так от один епізод: В один з морозних січневих вечорів (в той вечір було -20 С) до нас "завітали" люди, їх було 6 чоловік, а я вдома була з молодшим сином, в той час коли старший, побитий тітушками лежав в лікарні. До лікарні мені їхати довго, отже щоб зварити сину супик (іншого він їсти не міг) і добратись до лікарні мені треба було просинатись о 5 годині ранку. Можете уявити який був мій емоціональний стан, плюс до того фізичне виснаження.... І от я о 20-00 була вдома, почала топити котел, який у нас на вугіллі, а тут неочікувані гості - Здравствуйте Отдел с организованной преступностью. У нас постановление на обыск... Выходить из дома Вам запрещено, звонить по телефону - запрещено, передвигаться по комнатам без нашего разрешения и присмотра тоже запрещено... 
Звичайно мій котел, без підкидання туди вугілля, перестав топитись... Обшук продовжувався до 2 годин ночі. І коли наші "гості" вже пішли, сенсу топити знову котел зовсім не було, бо спати мені залишилось 3-4 години, тому що з ранку знову треба було готувати їсти хлопцям у лікарні. Так ми з малим і лягли спати, обійнявшись і вкрившись трьома ковдрами.
І знаєте, що мене вразило? Ми навіть не захворіли, навіть нежиті не було. Мабуть Бог знав, що нам ще 2 місяці потрібно буде багато сил.....

Так що, шановні мої друзі, все можна пережити. Саме головне залишатись людиною! І жити не на колінах, пресмикаючись перед кимось, а достойно, з високо піднятою головою!

Бажаю Всим сил, терпіння, поваги один до одного, нашої перемоги і МИРУ! druzhba  

Ребята, ремонтники, подскажите про линолеум ;)

Переделываем полы, делаем всё сами. Бетонная стяжка уже высохла, теперь возник вопрос как лучше постелить линолеум. Много всего перечитали, решили, что наверное лучше делать его с подложкой, чтобы и линолеум лучше лег, и теплее было. Вроде как остановились на вспененном полиэтилене (полотно ППЭ). 
Но возник вопрос: какой лучше брать? вот такой?
  Как его правильно укладывать? Фольгой вниз или вверх?
Чем закреплять?
Большое спасибо за помощь!

Мари_НКа, ты настоящий друг ))

 Ну что можно сказать? Наш Ы.ЮА пАчти кАрмилец lol  Походишь тут,  фоток насмотришься, начитаешься, с людями пообщаешься, там глядишь и над ужином голову ломать не придётся. Вчера смотрела фотки, узнала интересный рецепт, спасибо Маринке spasibo  Вчера же и испекла вкуснявку. Вся братва довольна осталась, вот крохи отбила для фотосессии lol 



Завтра собираюсь с другой начинкой забацать, уже даже придумала с чем mmmm 

Так ось для чого він потис йому руку )))

А колись же вони були простими хлопчиками

Все починається з пісочниці.....


Враг не пройдет! )))

А вот это мои фотки. Попробуй подойди к ним ближе чем дозволено папашкой и мамашкой podmig


Пікантні сливи під водочку ;)

        Ось ще одну консервашку вчора закрила. Ми з друзями називаемо це блюдо - українські оливки lol  А все елементарно просто: сливи і часник прижились у нас українців. В наших садочках ростуть не тільки вишні, але і різноманітні сорта слив. А часник так це взагалі кладізь: його і до смачного сальця з прорістю додають, і борщ без часника немає того пікантного смаку, і в куліш обов’язково бабуся вчила додати. А ще часник оберігає від різної нечисті і має лікувальні властивості. 

    Ну та ладно, перейдемо до головного: рецепту Слив із часником.

 На 2 кг слив, 750 гр. води, 300 гр. цукру, 100 гр. оцту, 6 горошинок духмяного перцю, 3 цяточки гвоздики, часник – по кількості слив.

     Сливи миємо, виймаємо кісточку, на її місце вкладаємо часточку зубчика часнику. Зубчики я розрізаю, щоб часник віддав більше свого смаку сливі. В стерильні літрові банки кладемо по 2 шт. духмяного перцю горошку, по 1 шт. гвоздики і сливи  – з порції виходить 3 банки.  З води, цукру та оцту варимо розсіл і заливаємо ним сливи, даємо постояти 5-10 хвилин. Розсіл зливаємо, знову закипячуємо, заливаємо ним сливи і закатуємо. Банки вкутати і залишити до ранку.

 Ці сливи дуже смакують до м’ясних страв ну і на закуску  mmmm  

               


Картинки не мої, знайшла для наглядності ))

Что происходит с кошкой,когда ее забывают гладить

......Сначала она не верит в происходящее. И продолжает ластиться, будто все так, как она привыкла. И никак не может взять в толк, почему он больше не ищет ее первым делом по всему дому, когда приходит, чтобы погладить, заглянуть в ее счастливые глаза и с улыбкой сказать: "А вот и я. Скучала?" Поэтому она бежит здороваться первая и не замечает, что он, машинально почесывая ее за ушком, думает о чем-то совершенно другом.


Затем она начинает задумываться, почему от нее снова нетерпеливо отмахнулись. Может, он просто не в духе? Мало ли что... И покорно ждет ночи, чтобы пробраться в кровать и свернуться клубочком у него в ногах, когда он уже спит.

Когда он впервые в жизни приходит под утро, она понимает, что что-то таки случилось. Она ждет с утра и до вечера, а потом всю ночь спит чутко, боясь пропустить приход самого важного для нее человека. И так безумно радуется, когда он все-таки появляется, что сразу прощает его. Она ведь его кошка.
Однажды недопонимание все же превращается в ссору: он снова ее грубо оттолкнул, а она впервые выпустила когти. И вот он с недоумением и легким раздражением смотрит на нее, обрабатывая поцарапанный палец йодом, а она сидит в самом темном углу и ругает себя за случившееся. Как она могла так с ним поступить? Ведь это же ее он... Ее все чаще посещают сомнения: что же с ним случилось? Может, она что-то сделала не так? Да, это все ее вина - она не была достаточно внимательна... ведь так?..

Он впервые на нее накричал. Она забивается в дальний угол и плачет. Потому что не видит выхода. Слезы тяжелыми каплями падают в пыль, она брезгливо отдергивает лапки от грязных лужиц и торопливо умывается.

Они все время ругаются. Он кричит, она со слезами на глазах шипит на него, с каждым разом все более яростно. И все чаще, вонзая в него когти, не чувствует его боль так, как раньше. Ей стало все равно?

Он пришел злой, уже привычно накричал на нее за разбросанные по коридору тапки. Она подбежала к нему и угрожающе зашипела... испуганный визг, стук падающего тела и скрип когтей по полу. Он ударил ее. Ночью, вылизывая ушибленную лапку, она принимает решение.

Утром он находит только открытую форточку. Она ушла гулять сама по себе. И лишь изредка и с неохотой вспоминает того, кто забывал ее гладить... (с)