Дуже хотілось відключити мозок від навантаження, так би мовити зробити перезавантаження файлів у голові ))) Часу і грошей на дальні поїздки немає, так що кожен сам собі режисер. Подивились ми карту місцевості і вирішили прогулятись на окраїни міста. Тим більше з недавніх пір у нас є захоплення - збирання старої цегли і черепиці. День був пасмурний, туманний, але чудовий іній на деревах заворожував очі. Отже ми вирушили в дорогу.

Ми майже на старті

Йдемо далі, я такого інія не бачила жодного разу 

І ось ми вже на стежці, що веде до кінця геграфії 

Велетень-охоронець стежки )))

Ми дійшли до озера, його називають Мертве озеро. Не знаю в якому році його створили, але точно знаю, що воно штучне і було створене в балці. Вдалині видніються пеньки дерев, які були затоплені. І рибаки вийшли на зимову рибалку.

Осінній привіт зимі )))

Наші прекрасні українські яри. Це те, що дає нам енергію, це наше рідне. Наша колиска. Я обожнюю такі місця.   Взимку там можна відчути потоки вітру, на хребтах дуже холодно, вітер, неначе кусається, а спустившись в низинку тебе огортає теплом і хочеться сісти на суху траву, заплющити очі і згадати дитинство. Ми там відчули на собі зміни вітрів. Такі вдчуття були, коли ми стояли на верхівках Ай-Петрі або на Мангупі, або на Тепе-Кермен. Там відчувається подих природи    Навесні там зелено і смачно пахне весною, квітами, все устелено кульбабками, бджілки створюють атмосферу релаксу, гудучи над квітами. В липні там пахне підсушеною травою і чебрецем. А осінь розфарбовує дерева і навкруги все кольорове. Краса!!!

А це те саме тепле кубелечко, в якому хотілось лягти і заснути. Там було тихо-тихо і тепло-тепло 

Хоч прогулянка і була цікавою, але хотілось чогось кольоровенького і ось, по заявкам тєлєзрітєлєй 

Диво природи. Дерева ловлять туман на себе і наряжаються у причудливі чарівні вбрання. Це МЕГА ІНІЙ   Дивишся на нього і здається, що ті колючки дуже колкі, але береш його у руки і вони розсипаються м"яким сніжком. 

Але після споглядання всієї краси, почали ми дорогу додому і вийшовши з посадки натрапили на Зомбі-апокаліпсис   Продукти жизнєдєятельності чєловєка  

Походили, подивились, пожурились і відчули що вже і ноги гудуть, і їсти хочеться, і котик нас зачекався мабуть , а додомку ще йти і йти. І почемчикували у напрямку дому.

Ой, а це, що таке? Ну звичайно, коли ми йшли вперед був ранок і цей струмочок був ще підмерзлий, а тепер він неначе нагадав, що весна скоро. Вже мало мало чекати залишилось

Ну і звичайно ж наші трофеї 

Прийшовши додому, відкрили карту, щоб подивитись де ми набродили. Та не просто подивитись, а ще й виміряти намотаний кілометраж, таки не жарт бродити 5 годин )))) І виявилось, що набродили ми 8,3 км, але зважаючи на те, що йшли не тільки по дорозі, а петляли як бешені зайці, то думаю десятку в зачьот можна поставити   Ось тільки маленький відрізок, по якому ми петляли

Ось таке у нас було Стрітення з Весною  

Ну звичайно ж...., а чим же ще можна порадувати душу бандерівця, як не снігурами    Смажених снігурів вони вже об"їлись, а на свята їм краще дарувати "Снігурів заспиртованих у шоколаді" 

Серце і душа розриваються від болю… Не сплю вже троє суток.  Там тримають оборону найкращі сини України! Не дивлячись на те, що їм прийшлось покинути частину Аеропорту, вони переможці. Вони найкращі воїни! Наші кіборги найсильніші!

Звернемось до історії, а саме до Сталінградської битви:

Сталінградська битва (17 липня 1942 — 2 лютого 1943) — битва радянських військ проти німецьких, італійських, румунських і угорських військ у ході Німецько-радянської війни. Битва була однією з найважливіших подій Другої світової війни й поряд з битвою на Курській дузі була переломним моментом у ході воєнних дій, після яких німецькі війська втратили стратегічну ініціативу.

На окремих етапах з обох боків у ній брало участь понад 2 мільйонів людей, до 2 тисяч танків, більше 2 тисяч літаків, до 26 тисяч гармат.

В Донецькому аеропорту значно менша кількість людей і техніки.

Але Сталінградська битва тривала 200 днів, а Кіборги тримаються 243 дні!

І навіть якщо ми зовсім втратимо контроль над аеропортом, це не буде поразка, тому що там перемога ДУХУ! Духу наших бійців, славних синів України!

Тим, хто загинув – вічна пам'ять і слава у віках! 

Тим, хто поранений – дай Бог якнайшвидше загоїти рани, врівноважити свій стан і прийти до мирного життя!

Тим, хто в полоні – дай Боже вижити, витримати і повернутись додому!

Тим, хто зміг вийти звідти – триматись! 

І всім низький уклін за те, що не дають розповзатись ворогу далі і тримають оборону! Героям слава!!! 

 А вороги нехай пощезнуть і забуття їм у віках! Смерть ворогам!