А дарма...

Сорти були різні, я всі й не знаю. Але вмію їх збирати: треба стати на драбинку й акуратно зривати, передавати вниз татові, а він складатиме у ящики. А гірші - у відро. З відра їстимемо в першу чергу, вони ж підуть на пиріжки, компоти, запікання тощо. І не дай Боже те яблучко кинути або стукнути, бо тоді гнитиме, попсує увесь ящик.

Батько помер, кілька дерев померло слідом. Наразі в мами залишилося вісім різносортних яблуньок. 

Оце моя улюблена. Колись давно вона достигала якраз на яблучний Спас. Яблучка м'якенькі, червоно-жовті, соковиті та запашні.

І ще пара інших дерев.

Таке велике впало. Наче й вітру не було.

Мамуська зібрала всі докупи на компот. Я перестала чомусь їсти домашні яблука. Купую кілограм 50 флоріни на зиму аж у вересні-жовтні.

Але обов'язково в сезон вкидаю кілька домашніх літніх яблучок в машину. Щоб пахло літом. І дитинством. І молодими батьками.

У минулій замітці писала про грушу, насправді їх двоє, стоять, як сестри.

І припрошують скуштувати таких соковитих плодів.

І білий налив цього року вродив, як кулак в гарного боксера.

Лісна красуня, бідненька, хилить віти від ще не дозрілих плодів, і скидає частину, щоб зберегти життя іншим.

І троянди, це вже насадив мій дядько. В бабуні на цьому місці квітнули айстри.

Ще погляньте на абрикоску: ну хто скаже, що це - каліровка? Цього року рясно, але плоди зовсім маленькі й не м'ясисті з величезними "каліровочними" кістками. А я на неї так чекала!

І як вишенька на тортові - шовковиця. Так, досі є. І навіть незрілі ягідки деколи висять.

Я щаслива з того, що досі маю можливість повертатися в дитинство. Наступний фоторепортаж зроблю з батьківського двору.

Дякую за допомогу у створенні замітки моїм чудовим подружкам, що навчили постити фото в текст напряму з планшету.

Місто сподобалося, воно дуже самобутнє з приємними людьми та дешевими таксі. З вокзалу до готелю "Франція" доїхали за 41 грн, а назад чомусь за 37. Маршрутки по місту не ходять, лише муніципальний транспорт та таксі. Таким чином колишній мер зробив прибутковими міськтранс. Всі місцеві дуже гарно говорять про Гройсмана та негарно - про діючого президента.

Але замітка про хороше: гарний ресторан Монблан в готелі Франція.

Дуже сподобався будинок-музей Пирогова. Толерантні екскурсоводи провели екскурсію нам двом та терпляче відповідали на всі питання. Музей розташовано саме там, де жив великий вчений, збереглося багато експонатів. Впорядкована територія, гарна енергетика.

 

Липову алею насадив особисто Микола Іванович.

Увечері були фонтани, вони теж чудові, але відяха з планшету не заливається, тому хто сильно захоче - нагуглить.

В місцевих магазинах гарні ціни. Оце платтячко ми купили.

Гарна архітектура та краєвиди. Буг теж прекрасний.

Приїздіть, вам сподобається 

Це дерево садив дідусь, коли був молодшим від мене теперішньої.

І двоє лелек з трьома дітками.