Профиль

Чарівниця

Чарівниця

Украина, Запорожье

Рейтинг в разделе:

Важные заметки

Свежие фотографии

Третій фестиваль "Співочий Степ"

Вже втрете, традиційно, на Запорізькій землі пройшов фестиваль

«Співочий Степ»

       

Українська пісня є неоцінимим скарбом нашого народу, червоно-чорною ниткою, душею і духом, постійним живим зв’язком поколінь української нації. Зв’язком, як казав Тарас Шевченко, «…і мертвих, і живих, і не народжених». Пісня лікує душу, бадьорить тіло, дає наснагу та поштовх до позитивного, гармонійного збагаченого теплом любові життя людини. Допоки є пісня, є любов, є надія, є Україна, є віра в добро й світле майбуття.

 Хоровий спів завжди був та є одним з видів колективної виконавської діяльності, який сприяє не тільки розвитку співочої культури, а й підвищує загальний та музичний розвиток, виховує духовну культуру, сприяє становленню світогляду, формуванню майбутньої особистості.

18 травня 2013 року, вже втрете, в селі Скельки Василівського району Запорізької області зібрав навколо себе друзів обласний фестиваль дитячого хорового мистецтва «Співочий Степ».

Організаторами конкурсу було Запорізьке обласне Товариство «Просвіта» ім. Т. Шевченка. Підтримку надавали департамент освіти і науки, молоді та спорту Запорізької облдержадміністрації та Класичний Приватний Університет (ректор — Віктор Огаренко).  Головним завданням фестивалю було залучення дітей сільських шкіл області через пісню, шляхом їх прямої участі у фестивалі, до української культури та духовності.

Проведення обласного фестивалю дитячого хорового мистецтва «Співочий Степ» є унікальним явищем на Запорізькій землі. Ідея його проведення виникла не на пустому місці. Річ у тім, що ЗОО ВУТ «Просвіта» ім. Т. Шевченка перейняли досвід Сумщини, де просвітянин, народний артист СРСР та України, професор Української Музичної Академії Анатолій Мокренко за підтримки Сумської облдержадміністрації, ось вже більше десяти років поспіль проводять обласний фестиваль сільських хорових колективів «Співаймо Разом». Запорізька «Просвіта» підтримує тісний зв'язок з метром А. Мокренко. Це надихає і дає можливість з більшою користю служити дітям, яким колись ми передамо нашу життєву естафету.

Конкурс відбувся. З радістю повідомляємо, що переможцями третього обласного фестивалю сільських дитячих хорових колективів «Співочий Степ» став хоровий колектив хлопчиків Азовської ЗОШ І-ІІІ ст. Якимівського району (художній керівник — Янєв Анатолій Семенович). Друге місце достойно посів хоровий колектив Чернігівської загальноосвітньої школи-інтернату «Дзвіночок» (художній керівник — Зикун Дмитро Вікторович). Третє місце було присуджено старшій групі хорового колективу «Веселі нотки» Матвіївської ЗОШ-інтернату (художній керівник — Осипова Олена Анатоліївна). Диплом «Глядацьких симпатій» отримали наймолодші учасники фестивалю — молодша група хорового колективу «Веселі нотки» Матвіївської ЗОШ-інтернату (художній керівник — Осипова Олена Анатоліївна).

Гостями фестивалю був зразковий колектив бандуристів та вокальний ансамбль «Сузір’я» центру дитячої та юнацької творчості Василівської районної ради міста Василівка. Пізнавально-розважальну програму (ігри, хороводи, майстер-класи: лялька-мотанка, обереги) показав фольклорно-обрядовий колектив «Оріани» (художній керівник — Наталя Лук’яненко, м. Запоріжжя).

Просвітяни достеменно знають, що дорослі просто зобов’язані займатися питаннями духовного та культурного розвитку нашого козацького краю, вболіваючи за долю підростаючого покоління. Тому висловлюємо велику подяку всім членам організаційного комітету та кваліфікованому журі фестивалю. Низький уклін спонсорам фестивалю: Олегу Шостаку — керівнику провідної української компанії з виробництва кухонного посуду “БІОЛ», м. Мелітополь; Ярославу Пенгрину — директору ТОВ «Прогрес» м. Розівка; інформаційним спонсорам — ТРК "Запоріжжя", «Слово Просвіти», «Субота плюс», «Запорізька правда», «Дніпрові пороги». Впевнені, що без допомоги всіх перерахованих осіб та організацій проведення заходу на належному рівні було б неможливе.

Про фестиваль є безліч позитивних відгуків, як в Запорізькому краї, так і за межами нашої області, тому з метою подальшої систематизації патріотичного виховання населення, розвитку хорового мистецтва, долучення сільських дітей до гуртового співу та виховання підростаючого покоління в дусі українських народних традицій, Запорізьке обласне об'єднання ВУТ "Просвіта" ім. Т. Шевченка звертається до всіх небайдужих з проханням приєднуватися до організації проведення обласного фестивалю сільських дитячих хорових колективів «Співочий Степ». Адже метою фестивалю є не скільки майстерність та професіоналізм, скільки долучення якомога більшої кількості сільських дітей до гуртового співу. Фестивалю три роки. Започатковано конкурс у той час, коли культура на селі (зокрема традиції хорового співу) не має тих можливостей, які має сучасне місто (музичні й художні школи).

Висловлюємо свою стурбованість стосовно того, що з тих чи інших причин (інертність мислення, неналежне бажання працівників освіти деяких районів працювати для духовного збагачення дітей; ненадання транспорту; недостатня поінформованість сільських закладів освіти; недостатнє фінансове забезпечення) діти не всіх сільських районів Запорізької області мали можливість стати учасниками фестивалю «Співочий Степ». Як результат, через «дивний» збіг обставин не всі бажаючі хорові колективи змогли приїхати до с. Скельки і приєднатися до «співучої родини».

І все ж, розуміючи нагальну необхідність підняття культурного рівня на селі, сподіваємося на те, що з кожним роком якомога більше дітей (принаймні по одному колективу від району) будуть мати можливість долучитися до духовних джерел через пісню, ставши повноправним учасником фестивалю.

Фото 1 – Переможці фестивалю хоровий колектив хлопчиків Азовської ЗОШ І-ІІІ ст. Якимівського району

Фото 2 – Засновник фестивалю Олег Ткаченко разом з фольклорно-обрядовим колективом «Оріани»




 

Язык до Киева доведет

http://news2000.com.ua/news/sobytija/v-ukraine/216626#artbot

 «Січовий шлях«Просвіти»»

Сьогодні 09листопада 2012року о 12-00, в День української писемності та мови з Запоріжжядо Києва з акцією «Січовий шлях «Просвіти»» вирушив голова ПравлінняЗапорізького обласного об’єднання «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, член січовогодуховного братства Олег Ткаченко.

ОлегВалентинович планує пройти відстань 560 км за 29 днів, на своєму шляху відвідавшиблизько ста населених пунктів і прибути до головпоштамту м. Києва через місяць8 грудня 2012року о 12-00, в День 144- річницістворення «Просвіти».

Мета акції  «Січовий шлях «Просвіти»» принести з Запоріжжядо Києва дух Хортиці, дух Січі і зареєструвати в секретаріаті новообраноїВерховної Ради України «Вимоги» Вих. 09/14 від 07 вересня 2012року:«Розпалюванню міжнаціональної ворожнечі та міжетнічному протистоянню –поставимо надійний заслон, друге, це донести нашим співвітчизникам, основнегасло акції – що «МИ УКРАЇНЦІ» незалежно від національної, політичної тарелігійної приналежності і не треба політиканам нас ділити, ми одна монолітнаукраїнська родина, а українська нація нарешті повинна взяти на себевідповідальність за долю держави і кожного з нас. Ще Олег Валентинович хочеподивитися на нашу неньку Україну очима пішого мандрівника-паломника – як живеУкраїна по обидві сторони Січового шляху.

Шлях пролягаєЗапорізькою – Дніпропетровською – Полтавською – Кіровоградською – Черкаською -Київською областями та м. Києвом у кожному населеному пункті будуть проходитизустрічі та збиратися підписи на підтримку «Вимог». Перша велелюдна зустрічвідбудеться незабаром, після мандрівки чисельними селами, 11.11.2012року о16-00 планується зустріч-братання на мітингу біля пам’ятника Тарасу Шевченку вмісті Дніпропетровську.



 

Уникальность человека!

Первая картинка черно-белая, но человеческий мозг способен раскрасить ее!!!

Смотрим на белую точку на второй картинке 15 секунд, а потом нажимаем на фото и смотрим на черно-белую - она ЦВЕТНАЯ!

вірш

Ми затерли вже все, затерли до болі, Затерли ми тему любові до крові, Про рідне село тема вже вмерла, Про місто, про річку та країну зелену. Про дівчину пишемо ми карооку, Або про коханого у хмарну погоду. Давно все написано про владу, Про улюбленого песика була вже балада. Про хліб наш насущний, про булки Затерли асфальт ми до дир вже прогулками. Ісписані вже теми розумні, теми сумні, Веселі, грайливі.. пишемо в будні, Пишемо на відпочинку.. У нас багато проблем,

Але немає для віршів нових тем )

С. Сисоєв

Тіні забутих предків

1

Знову мені тривожно,

Наче жду іспит в школі.

Вимкнуть неспокій можна

Кнопкою валідолу.

Марно мить оборони,

Бо все одно постука

Біль той вселенський в скроні,

Вічна душевна мука.

Часу зламавши коди,

В крапку зібравши простір,

В сни мої знов приходять

(Може, і явно?) гості.

Пустять до мене всіх їх

Стіни і двері хати.

Я тим гостям не смію

Навіть в думках збрехати.

Прийдуть у дощ і в спеку

І не дадуть заснути

Тіні забутих предків,

Тіні богів забутих.

2

Вийдуть, немов з туману,

Вже й не боюсь зустріти –

Перед очима стануть

Тіні старого світу.

Там від свободи п’яні,

Мчать, мов казкове диво,

В дикім степу тарпани

З вітром у довгих гривах.

Там мій далекий предок,

Гідний обранець долі,

Рід засіває щедро

На оріянським полі.

Там на  гончарнім крузі

Пише листа, як пісню,

Нам ясноокий, русий

Славний митець трипільський.

 

Мудрих волхвів завіти

В хмарах, гаях, дібровах

В єдності  учать жити

З Весела віщим словом.

Вишивка з кодом Роду,

Писанка з кодом Світу –

Аж забиває подих,

Наче гарячий вітер.

 

Крові вулкан – навиліт,

От-от розірве вени.

То у моєму тілі

Їхні озвались гени.

3

Тіні забутих предків

Ніби питають: доки?

Тіні забутих предків –

Ніби безмовний докір.

Дивляться пильно в душу

Тіні богів забутих.

Знаю: порвати мушу

Віри чужої пута.

Візьмут не кров у жертву –

Приймуть мою спокуту

Тіні забутих предків,

Тіні богів забутих.

Будять моє сумління,

Долю міняють круто

Предків забутих тіні,

Тіні богів забутих.

 

І поборовши сутінь,

Після віків опали

Тіні богів забутих

Знову життям заграли.

Віра Коваль

Перший фестиваль дитячого Хорового мистецтва "Співочий степ"

 УКРАЇНСЬКА ПІСНЯ ПЕРЕМОГЛА! Для популяризації української народної пісні, долучення дітей до духовності українського народу нещодавно в Запорізькій області відбувся перший фестиваль дитячого хорового мистецтва «Співочий степ». Засновник — Запорізьке обласне об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка — для проведення фестивалю обрало мальовниче с. Скельки Василівського району на березі Дніпра саме для того, щоб привернути увагу суспільства до того складного стану, який маємо в селах України сьогодні. В організації фестивалю взяли участь сільський голова села Скельки В. Брик, Василівська районна державна адміністрація, районний відділ освіти та науки, обласне управління науки та освіти Запорізької ОДА, Запорізьке обласне об’єднання Союзу українок «Роксолана», обласна федерація «Спас». Допомогли меценати: Олександр Білоусенко (народний депутат ВР України першого скликання), Андрій Цеберко (директор заводу «Дніпрокераміка», м. Пологи), Олег Шостак (керівник провідної української компанії з виробництва кухонного посуду - “БіОл», м. Мелітополь), Геннадій Карачевцев (м. Мелітополь), В. Огаренко (ректор Класичного приватного університету, м. Запоріжжя). Будинок культури с. Скельки був переповнений бажаючими почути барвисте пісенне розмаїття, яке мали подарувати хори-учасники. Такого яскравого свята Скельки ще не бачили! А переможцями конкурсу стали: хор «Мелодія» з м. Молочанськ Токмацького району (3 місце); Зразковий хоровий колектив старших школярів «Світанок» Нововасилівського НВК «Гармонія» Приазовського району (2 місце); хоровий колектив «Мрія» Азовської ЗОШ І-ІІІ ст. Якимівського району (1 місце). Після завершенню фестивалю всі смакували козацьким кулішем, який організував для учасників сільський голова с. Скельки, й дивилися показові виступи школи «Спас» з м. Степногорська. Покидаючи гостинні Скельки, кожен загадував бажання повернутися у це село наступної весни, у травні 2012 року. Зміцнівши й подорослішавши, знову з’їхатися на нове пісенне змагання, знову наповнити народною піснею околиці, пісенним різнобарв’ям зігріти серце і душу всім, хто приєднається до дружної хорової родини «Співочого степу». Олег ТКАЧЕНКО, голова оргкомітету фестивалю,голова Запорізького обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка.

http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8992

Как правильно отдыхать по гороскопу

В одних странах мы чувствуем себя комфортно, как дома, в других же, наоборот, испытываем постоянную тревогу, дискомфорт и желание поскорее покинуть это место. Каждая страна несет на себе влияние какой-либо планеты. Двенадцать знаков зодиака определяют тип отношения к жизни, к отдыху, к характеру перемещений и поиску своих удовольствий.

Если вы еще не определили для себя, какие страны вам подходят, а какие - не очень, то предлагаем вам список стран, соотносящихся с солнечными знаками Зодиака.

Овнам

необходимо постоянное движение, перемещение, смена впечатлений. Для активного отдыха им подойдут Германия, Австрия, Бирма. Овнам подойдут и места военных действий - например, Иран.

Тельцы

любят покушать и отдохнуть с комфортом, чтобы можно было на пляже или возле бассейна поваляться, лениво позагорать, наблюдая за игрой солнечных зайчиков на воде.
Для этих целей им подойдут Египет, ОАЭ, Чехия, Украина, Швейцария, Венгрия и Греция

Непоседливым Близнецам

необходима постоянная смена впечатлений, в полной мере удовлетворить эту потребность может Америка с ее невероятным разнообразием, а также Греция, Польша и Турция, где люди общительны и готовы поторговаться.

Ракам

для путешествий и отдыха требуются проверенные места, где тихо, мирно и уютно, но если вы решитесь и поедите в Индию, место почитания женского начала и белых людей, вы поразитесь, какой знакомой и удивительной покажется вам эта страна.
Обязательно посетите Гоа - это райский уголок, где все люди - братья! Близки по духу вам также Непал, Литва, Коралловые острова.

Льву,

как царю зверей, необходимо, чтобы вокруг него происходило все действо, чтобы ощутить себя полноправным правителем мира. Обязательно посетите Бразилию с ее карнавалами, Италию с ее древними прекрасными городами с их неповторимыми памятниками и сокровищницами искусства.
Подойдет Львам и Испания, которая может предложить вам бои тореадоров, музеи, готические соборы. Франция поразит вас своей гламурной тусовкой, Париж - как центр мировой моды - вскружит голову. Если вы любите проводить время в казино, то не забудьте посетить Лас-Вегас.

Трудолюбивая Дева

не умеет отдыхать по-настоящему, она умудряется взять работу даже на отдых. В близких по духу странах - Швейцарии, Японии, Латвии - вы получите не только моральное удовольствие от точности работы транспорта, общения людей, но и переймете стиль работы, интересные идеи, которые можно применить и в собственном бизнесе. Но не все же работать, - необходимо и подправить здоровье!
Для этого подойдут любые страны, славящиеся своими минеральными источниками, грязевыми ваннами: Южная Германия (Баден-Баден), Чехия (Карловы Вары), Израиль (Мертвое море), Россия (Кисловодск).

Изысканные Весы

на отдыхе хотят «себя показать и других посмотреть». Париж очарует вас красотой со вкусом одетых людей, модой, Англия заворожит красотами древних замков, Китай - своими обычаями и нравами, китайской стеной. Аргентина покорит вас танцами в ритме танго.

Скорпионы

не особенно любят отдыхать в местах спокойных, им подавай экстрим, бурю страстей или неповторимые впечатления. В этом вам помогут такие страны: Турция, Азербайджан, Иран, Афганистан, Пакистан, Куба.

Стрелец

настоящий путешественник! Ему больше всего подойдет кругосветное путешествие, но если вы пока себе этого позволить не можете, рекомендуем вам посетить Италию, Испанию, Польшу, Грузию, Армению, Мексику, Аргентину, Монголию.

Козерогу

близки по духу страны, расположенные высоко в горах. Вас очарует аскетичная красота Тибета, строгость Эстонии, холодность и простота Норвегии. Подойдет и Англия со своей величавостью и традициями.

Водолеям

хотелось бы посетить другую планету - Марс, например - или полететь на Луну. Но пока эти маршруты еще не открыты для туризма, вы можете насладиться незабываемыми просторами России, Канады, слетать в заокеанскую Австралию.

Рыбам

подходят многие страны, расположенные на побережьях и островах: Израиль, Новая Зеландия, Индонезия, Таиланд, Португалия, Средиземноморье, Океания, Бразилия, о. Цейлон, о. Мальта, Турция.

Дай лапу, друг!!!!

"Дай лапу, друг!" - это запорожский приют по защите прав животных

Нам нужна ваша поддержка! http://day-lapu-drug.zp.ua

http://vkontakte.ru/album30460859_134599510

Помогите нашему приюту!smile

Легенда о всаднике

Путь был долог и шел в гору, солнце пекло нещадно, и все трое измучились от жары и жажды. И вот за поворотом открылся им величественный мраморный портал, а за ним - площадь, вымощенная чистым золотом. Посередине бил фонтан холодной и чистой воды. Путник направился к стражу, охранявшему вход. - Здравствуй. - Здравствуй. - Как называется это прекрасное место? - Это - рай. - Как славно, что мы добрались до рая, нам очень хочется пить. - Можешь войти и пить, сколько захочешь. - Но мои конь и собака тоже страдают от жажды. - Очень сожалею, - ответил страж. - Но животным сюда нельзя.

Путник огорчился, потому что жажда мучила его нестерпимо, но в одиночку пить не стал, а поблагодарил стража и пошел дальше. Долго шагали они вверх по склону и совсем выбились из сил, но вот наконец увидели некое поселение, обнесенное покосившейся и ветхой деревянной оградой, а за ней - не мощеную дорогу, с обеих сторон обсаженную деревьями. В тени одного  из них лежал, прикрыв лицо шляпой, какой-то человек и, по всей видимости, спал.

- Здравствуй, - поздоровался путник. Тот молча склонил голову в знак приветствия.

- Я, мой конь и моя собака умираем от жажды.

- Вон за теми камнями есть источник. Пейте вволю. Путник, конь и собака пошли к источнику и утолили жажду.

Потом путник вернулся, чтобы поблагодарить. - Приходите, всегда будем вам рады, - отвечал тот. - А не скажешь ли, как называется это место? - Рай. - Рай? А страж у мраморного портала сказал нам, что рай - там. - Нет, там не рай. Там - ад. - Отчего же вы не запретите им называться чужим именем! - растерялся от неожиданности путник. - Эти ложные сведения могут вызвать страшную путаницу!

- Ничуть не бывало; на самом деле они оказывают нам большую услугу. У них остаются все те, кто оказывается способен предать лучших друзей.

Бразильская Легенда о Жар-птице

Жила-была птица. Птица с сильными крыльями, со сверкающим разноцветным оперением. Существо, созданное для вольного полета в поднебесье, рожденное, чтобы радовать глав тех, кто следит за ней с земли.

Однажды женщина увидела ее и полюбила. Сердце ее колотилось, глаза блестели от волнения, когда с открытым в изумлении ртом, смотрела она, как летит эта птица. И та позвала ее лететь с нею вместе — и отправились они по синему небу в полном ладу друг с другом. Женщина восхищалась птицей, почитала и славила ее.
Но как-то раз пришло ей в голову — да ведь птица эта наверняка когда-нибудь захочет улететь в дальние дали, к неведомым горам. И женщина испугалась — испугалась, что с другой птицей никогда не сможет испытать ничего подобного. И позавидовала — позавидовала врожденному дару полета.
И еще — испугалась одиночества.
И подумала: «Расставлю-ка я силки. В следующий раз птица прилетит — а улететь не сможет».
А птица, тоже любившая эту женщину, на следующий день прилетела, попала в силки, а потом посажена была в клетку.

Целыми днями женщина любовалась птицей, показывала предмет своей страсти подругам, а те говорили: «Теперь у тебя есть все». Но странные дела стали твориться в душе этой женщины: птицу она заполучила, приманивать ее и приручать больше не было нужды и мало-помалу угасал интерес к ней. Птица же, лишившись возможности летать — а в этом и только в этом заключался смысл ее бытия, — облиняла и утратила свой блеск, стала уродлива, и женщина вообще перестала обращать на нее внимание: только следила, чтобы корму было вдоволь да чтоб клетка чистилась.

И в один прекрасный день птица взяла да и умерла. Женщина очень опечалилась, только о ней и думала и вспоминала ее днем и ночью, но только не то, как та томилась в клетке, а как увидела в первый раз ее вольный полет под облаками.
 
А загляни она себе в душу — поняла бы, что пленилась не красотой ее, а свободой и мощью ее расправленных крыльев.
Лишившись птицы, лишилась ее жизнь и смысла. И постучалась к ней в дверь смерть. «Ты зачем пришла?» — спросила ее женщина.
«Затем, чтобы ты снова смогла летать со своей птицей по небу, — отвечала смерть. — Если бы позволила ей покидать тебя и неизменно возвращаться, ты любила бы ее и восхищалась бы ею пуще прежнего. А вот теперь, чтобы тебе снова увидеть ее — без меня дело никак не обойдется».
Страницы:
1
2
3
предыдущая
следующая