Чергові фантазії Жириновського:Україна буде в імперії?

   Украина войдет в союзное государство с Россией. Все вернутся в семью народов Российской империи и СССР ( ??? ), об этом заявил вице-спикер Госдумы РФ Владимир Жириновский в интервью «Новому региону».

«Украина с Молдавией войдут не только в общее таможенное пространство, но даже в союзное государство Россия-Белоруссия. В перспективе создание нового союзного государства из тех же пятнадцати республик. Только мы предлагаем систему федеральных округов. Вот восемь есть, девятый – столичный будет в этом году. Десятый – белорусский, минский. В перспективе туда войдет Прибалтика. Одиннадцатый – Киевский, двенадцатый – Одесский вместе с Молдавией, тринадцатый – Южносибирский, северный Казахстан, четырнадцатый – Ташкентский, среднеазиатский и пятнадцатый – прикаспийский, Азербайджан. Все! Все вернулись обратно, в семью народов Российской империи и Советского Союза», – сказал Жириновский.

По мнению лидера ЛДПР, Евросоюз теряет свою привлекательность и движется к закату( ??? ).

«Сегодня Восточная Европа с удовольствием бы вернулась обратно (???- цікаво,вони самі про *своє палке бажання* знають - автор блогу ). Никто из них не выиграл, вступив в Евросоюз, в НАТО, в Шенгенскую зону, ВТО.Никто не выиграл, все проиграли(??? чим він вимірював здобутки, стаканами? - автор блогу ).Нормально себя чувствует только три страны:Германия, Франция и Британия. Все остальные проиграли, и Евросоюз рухнет( ??? ). Германия первая выйдет из него. И из НАТО она выйдет и из Шенгена и зоны евро. Поэтому будущее у Евросоюза тусклое и все, кто в него стремятся, уже опоздали», – утверждает Жириновский.

Как сообщал Главред ранее, Владимир Жириновский уже заявлял, что в будущем Украина сама захочет присоединиться к Таможенному союзу России, а Беларусь войдет в состав РФ как девятый Минский федеральный округ.

Всюдихід "Спецназ"- на озброєнні армії України.

  • 01.09.11, 23:37
    Автомобіль-всюдихід КрАЗ-5233 «Спецназ» виробництва холдингової компанії «АвтоКрАЗ» (м. Кременчук, Полтавська обл.) прийнято на озброєння української армії згідно із наказом глави оборонного відомства Михайла ЄЖЕЛЯ. Про це УНІАН повідомила прес-служба холдингу.

За їх даними, відповідний наказ №523 «Про прийняття на озброєння Збройних Сил України автомобілів підвищеної прохідності КрАЗ-5233ВЕ і КРАЗ-5233НЕ» підписаний 23 серпня 2011 року.

Автомобіль підвищеної прохідності КРАЗ-5233ВЕ і його модифікації призначені для оперативної доставки особового складу військових частин, підрозділів спеціального призначення, а також різного устаткування, артилерійських систем калібром до 152 мм, комплексів зв`язку і радіоелектронної боротьби.

Нові автомобілі призначені для заміни вантажівок Урал-4320, КамАЗ-4310 і їх модифікацій, які морально і фізично застаріли, а також підвищення рівня уніфікації військової автомобільної техніки і бойової готовності військових частин видів Збройних Сил.

Довідка УНІАН. Холдингова компанія «АвтоКрАЗ» випускає 27 основних моделей і майже 150 модифікацій і комплектацій великотоннажної автотехніки.

Холдингова Компанія «АвтоКрАЗ» є індустріальним крилом фінансово-промислової групи «Фінанси та Кредит», яку контролює депутат від БЮТ Костянтин Жеваго.

«АвтоКрАЗ» у 2010 році, порівняно з 2009 роком, в 3,6 разу збільшив обсяги виробництва автомобілів - до 1 тис. 2 шт. і майже вдвічі збільшив відвантаження споживачам автомобілів - до 1 тис. 63 шт.

Цього року «АвтоКрАЗ» планує виробити 3 тис. автомобілів.

В Книге рекордов - одесситы.

1000 КМ ЗА РУЛЕМ... МОТОВАННЫ

Одессит попал в Книгу рекордов Украины, преодолев самое большое расстояние, «не выходя из ванной». Свой исторический пробег ОдессаКиев — Одесса (1000 км) на мотованне (именно такое название получил агрегат, собранный из ванны и мопеда. — Авт.) Роман Билык и Артем Шиперенко совершили в апреле 2007 года.

«Мы больше суток провели в пути, не смыкая глаз, хотя изначально планировали заночевать в палатке. Амортизации никакой, поэтому копчик после такого вояжа побаливал», — рассказывал нам тогда Артем. После этого владелец чудо-транспорта Роман неоднократно демонстрировал свое изобретение на городских праздниках, а иногда и ездил на мотованне за покупками. Сейчас ванна пылится в гараже. «Во время съемок передачи для одного из центральных каналов мы повредили колесо, а подобрать ему аналог я до сих пор так и не смог. Поэтому пока мотованна хранится как раритет, — признался Роман Билык. — Хотя, в принципе, она остается на ходу и при большом желании по городу на ней можно ездить».

«ИЗБИЛ» ТРЕНИРОВОЧНУЮ ЛАПУ НА ГИННЕССА

Одессит Александр Липовой попал в Книгу рекордов Гиннесса в 2006-м. Кикбоксер установил мировой рекорд по количеству нанесенных ударов по тренировочным лапам — 4 тыс. ударов руками и ногами за 48 минут (почти 100 в минуту), побив предыдущий рекорд англичанина (3,6 тыс. ударов за час).

«Я мог бы продолжать, но когда увидел, что уже побил предыдущий рекорд, то расслабился, — признался нам Александр. — Это как во время поединка: если видишь соперника проигравшим или в нокауте, то где-то внутри тебя бой уже закончился».

У ВЕЛОГОНЩИКА — 25 РЕКОРДОВ!

Свое место в Книге рекордов Гиннесса одесский велосипедист Михаил Рыбальченко заслужил еще в 1937году. В течение полутора лет он участвовал в 4-х многодневных велогонках, проехав 10 тыс. км и оставаясь лидером на всех 58-ти этапах. Рекорд попал в книгу Гиннесса в 1995-м (вскоре после этого спортсмен скончался в возрасте 85 лет) и не был побит по сей день.

Рыбальченко принадлежит еще несколько рекордов: в 1935-м он осуществил беспрецедентный в истории спорта по своей сложности велопробег Одесса — Владивосток (15 тыс. км), а незадолго до начала войны всего за месяц установил 18 всеукраинских и 7 всесоюзных рекордов на треке.

ПЕРЕШЕЛ АТЛАНТИКУ СОЛО

В семье одесситов Резвых целых два мировых рекордсмена! Еще в 2001-м Теодор Резвой попал в Книгу Гиннеса как первый украинец, который в одиночку пересек океан (в Атлантической регате он добрался от Канарских островов до Барбадоса) на весельной лодке. Расстояние по прямой составляет 4678 км. А уже через три года в книгу рекордов Украины попал отец Теодора — Павел.

66-летний одессит стал самым старым человеком, который в одиночку пересек Атлантику на весельной лодке. Пожилой гребец преодолел 5 тысяч км за 61 сутки, хотя планировалось, что на переход уйдет три месяца. До него старейшим участником в океанской гребле был американец Рэй Жарден, которому на момент старта было 57 лет.

80 КРАСАВИЦ ЗАЦЕЛОВАЛИ БИЗНЕСМЕНА

Еще одному рекорду Одесса благодарна своим прекрасным жительницам. 12 февраля этого года в одном из ночных клубов города 80 девушек побили мировой рекорд по количеству поцелуев за одну минуту. Одесские красавицы поцеловали в щеки американского бизнесмена 118 раз, что на 6 поцелуев больше предыдущего мирового достижения, которое было зарегистрировано в Вашингтоне.

ОТРАСТИЛА РУСУ КОСУ В 131 СМ

Алла Перькова, 27-летняя одесситка, в этом году едва не попала в Национальную книгу рекордов Украины как девушка с самыми длинными волосами. Ее коса достигает 140 сантиметров, при том, что когда об этом сообщили СМИ, рекорд был 131 см (у киевлянки Анны Гнатюк).

Однако рекордсменкой ей побыть не удалось. Только она подала заявку, как объявились соперницы, причем обе — из Львовской области. Студентка местного университета внутренних дел Кристина Кречкивская предъявила организации свою чудо-косу длиной 186 см.

А победила в этом заочном состязании жительница села Остров Галина Тымчак с 2,1 м. Мировой рекорд, к слову, принадлежит китаянке Си Ципинг, которая отрастила волосы до 5,6 метра!

«Русскій мір» як технологія.

Петро Охотін.  

Передусім ми маємо справу із гнучкою та продуманою технологією поширення впливу окремої групи, яка ідентифікує свій інтерес і бачення світу із національним інтересом Росії (географічне охоплення цього поняття у носіїв ідеї «руского міра» значно ширше територіальних меж Російської Федерації).

Для початку спробуємо з’ясувати, що вкладали у концепцію «русского міра» його ідеологи. Ольга Батанова визначає «Русскій мір» як глобальний культурно-цивілізаційний феномен, що складається з Росії як материнської ( ??? ) держави та російського зарубіжжя, що об'єднує людей, які незалежно від національності відчувають себе росіянами, є носіями російської культури і російської мови, духовно пов'язані з Росією і небайдужі до її справ і долі». Саме слово «мір» у цьому контексті означає не суто «світ», а й «світське життя», «простір» тощо.

Патріарх Кирил у вітанні до Дня православного козацтва окреслив географію цієї концепції, назвавши спадкоємцями Святої Русі Росію, Україну, Білорусь, Молдову( ??? ) та Казахстан( ?????). У програмовій статті А.Ставицького «Украина и Русский мир» є такі рядки: «Русскій мір не проти України, але за ту Україну, яка цивілізована, поліетнічна і полікультурна(??? )... звідси зрозуміло, що «галицький» варіант логіки російсько-української взаємодії як протистояння за принципом «все, що добре для росіян, – погано для України і навпаки для русского міра абсолютно чуже...»

У статті політконсультанта Петра Щедровицького чітко звучить й інтерес «русского міра» – всіляко підвищити продуктивність російського капіталу ( як основи відтворення багатства; залучення зовнішнього неросійського) капіталу, створення спільного капіталу, розглядаючи і оцінюючи все це як один з факторів структурного упорядкування російського капіталу). Як бачимо, такий ідеологічний аспект логічно обґрунтовує купівлю акцій енергетичних компаній Прибалтики Газпромом, будівництво АЕС на території Білорусі та інших практичних дій, спрямованих на створення потужної бази для «русского міра».

«Русскій мір» – справа не лише посадовців у Москві. Для методів своєї роботи на територіях інших країн творці «руского міра» взяли усе найкраще з досвіду взаємодії між батьківщиною та діаспорою, функціонування транснаціональних корпорацій (Газпром, Сбербанк і Роснефть постійно фігурують у світових фінансових рейтингах), практики оксамитових революцій через неурядові організації і банального підкупу впливових людей (наприклад, Герхард Шредер як один із основних лобістів «Північного потоку»).

Офіційно просуванням «русского міра» займаються: Урядова комісія зі справ співвітчизників за кордоном, Міжнародна асоціація викладачів російської мови і літератури, Федеральне агентство зі справ, Фонд «Русскій мір», РПЦ (зокрема, Відділ церковних зовнішніх зв’язків.

Перейдемо до аналізу діяльності Фонду «Русскій мір» як найбільш видимого інструменту підтримки проросійських організацій. Офіційно метою його діяльності є поширення російської культури та підтримка гуманітарних наук. Головою правління є призначений Путіним Вячеслав Ніконов, а до членів правління та опікунської ради, крім викладачів і науковців, входять представники РПЦ, Адміністрації Президента, Генерального секретаріату МЗС, генеральні директори медіахолдингів ВГТРК та ИТАР-ТАСС. Цей фонд є передусім фінансовим інструментом, за допомогою якою можна підтримувати потрібні проекти цілком легально.

Те, що сам Фонд був заснований 2007 року дає підстави припустити, що в його основі лежить концепція фінансування оксамитових революцій через недержавні фонди. Основним, але не єдиним, партнером фонду в Україні є Всеукраїнська координаційна рада організацій російських співвітчизників, до якої входить понад 140 неурядових організацій, що займаються відстоюванням російської культури.

Масштаби фінансування цієї структури дають змогу утримувати таку кількість: лише бюджетом РФ у 2009-му на фонд було виділено 500 млн руб. (близько 100 млн грн), а враховуючи участь у фонді таких структур, як «Российские железные дороги», РПЦ, медіахолдингів тощо, ця сума значно більша. Відповідною є географія діяльності фонду: за 2007–2010 рік було втілено 710 проектів, з них у Європі – 254, СНД – 154, Південній та Північній Америках – 35, на Близькому Сході – 20, в Азії – 20, в Австралії – 6, та один у Африці.

РПЦ, зокрема її представництво в Україні, є потужним організаційним ядром, яке оперує як людськими, так і фінансовими ресурсами, має вихід на політиків і бізнесменів республіканського та регіонального масштабу. Станом на сьогодні УПЦ МП налічує 11 790 громад (без урахування тюремних і лікарняних), 179 монастирів, де перебуває близько 4700 ченців і черниць, 13 місій, 34 братства, 20 духовних навчальних закладів, де щороку навчається понад 4000 учнів, кількість священнослужителів офіційно становить близько 9518, а також виходить друком 108 періодичних видань. Враховуючи кількість інших російських громадських організацій, ми бачимо широкий розмах, який підкріплений не лише спекуляціями на історичну тематику.

На прикладі нафтопереробної галузі чітко проглядається вхід російського бізнесу в Україну на цілком легальних підставах. Таким чином, Кременчуцький НПЗ потужністю 18,6 млн тонн нафти на рік був викуплений фірмою «Татнефть» ще 1994 року; Лисичанський (16 млн тонн/рік) 2000-го перейшов у власність російської ТНК; Одеський НПЗ (3,6 млн тонн/рік) був викуплений 1999-го Лукойлом, а Херсонський (8,7 млн тонн/рік) у 2000 році – НК «Альянс». На цьому прикладі видно, як цілком сучасна практика розвитку корпорації допомагає реалізації національних інтересів.

У темах, присвячених роботі із російською діаспорою, вживається поняття «логістика Русского міра». Її функціонування забезпечується через мережу урядових, громадських і благодійних структур. На державному рівні є юридичне визначення категорії «співвітчизник за кордоном», що закріплена в Федеральному законі від 24.05.1999 року № 99-ФЗ «Про державну політику Російської Федерації стосовно співвітчизників за кордоном».

У 2007–2008 роках за підтримки Урядової комісії зі справ співвітчизників за кордоном проводилися дослідження та вийшли у світ збірки матеріалів про історію та сучасність російської діаспори в Казахстані, Узбекистані, Туреччині, Словаччині, Данії, Німеччині, балтійських і скандинавських країнах, проводяться регулярні моніторинги політичної активності діаспор ЄС, США та СНД. Окрім вивчення ситуації, що склалася, ведеться робота із видання часописів і підтримка їх коштом держбюджету та приватних спонсорів, можливості дистанційного вивчення мови та спілкування через інтернет-портали, юридичної підтримки, створення російських центрів у більшості країн світу (програма «Кабінети русского міра», метою якої є організація в кожній країні місць, де можна отримати матеріали про Росію, а отже – сконтактувати з уповноваженим представником).

За такими «невинними» та «культурологічними» діями чітко простежується структурована робота щодо зв’язків із діаспорою, її підтримки та подальшої роботи, що спрямована на контакти із політичними та бізнесовими колами країн і збільшення впливу окремих представників діаспори. Наприклад, колишній працівник відділу зовнішньої розвідки КДБ Алєксандр Лєбєдєв, донедавна депутат Держдуми, наразі є власником британських  часописів Independentі EveningStandart.

«Русскій мір» – це технологічна концепція, що відповідає вимогам часу та яка об’єднала російських державних і культурних діячів та комерційні структури; досвід розбудови транснаціонального бізнесу та встановлення геополітичної гегемонії любителів «метафізичних» і релігійних пошуків і адептів чітких, аналітично виважених бізнесових рішень. «Русскій мір» використовує всі доступні методи, діючи не лише на рівні держав, а й на рівні медіа, освіти, громадянської роботи та підприємництва. Відповідь «русскому міру» полягає не в марних спробах перекричати політичних клоунів, а в адекватній реакції у всіх вимірах суспільного життя.

Приблизна схема реалізації ідеї «Русского міра»:

10-річний силач Пантелей Бахматов встановив рекорд України.

Парк Перемоги у дарницькому районі столиці на цілу годину перетворився на циркову арену. Десятирічний силач Пантелей Бахматов встановлював рекорд України. Хлопець повинен був на шиї протягнути півторатонний автомобіль з чотирма людьми  аж  26 метрів.

За дійством пильно спостерігали експерти Національного реєстру рекордів. Хлопець став наймолодшим рекордсменом України. Тренованість у хлопця з 3-х років, так що ми стали свідками унікального явища. ВАЛЕНТИН ЩЕРБАЧЕВ - ЕКСПЕРТ НАЦІОНАЛЬНОГО РЕЄСТРУ РЕКОРДІВ: Він встановив перший у своїм житті рекорд, рекорд на всю Україну -протяг машину вагою 1596.9 кг  на відстань 26 м. Унікальне досягнення.

Неймовірну силу хлопець успадкував від батька. Чоловік – чемпіон світу серед атлетів. Свого часу він руками розривав залізні ланцюги, жонглював гирями та підіймав зубами ядра вагою 32 кілограми. Коли ж хвороби підкосили силача, він став шукати послідовника. І знайшов! Батько силача сподівається, що скоро син почне виступати у цирку, щоб заробляти гроші своїми здібностями. Бо те, що може десятирічний хлопець, дорослому не під силу.   

http://gorod.kiev.ua/news/news.php?id=28776

"Табачник будет уволен"- Льовочкін...Невже ???

Зміни в уряді восени. Табачника *підуть*?

Как передает УНИАН, об этом сообщил глава Администрации Президента Сергей Левочкин на встрече с представителями СМИ.

«Будет много изменений в структуре Кабинета Министров», - сказал он. По словам Левочкина, ожидаются кадровые изменения в ключевых министерствах.

«Основные факторы при кадровых изменениях – профессионализм и результативность»,(???-авт.) - сказал он.

На вопрос, будет ли освобожден министр образования Дмитрий Табачник, Левочкин ответил: «Несомненно, да».

Он также не исключает возможности смены некоторых губернаторов областей.

Вместе с тем возможность освобождения от должности премьер-министра Николая Азарова Левочкин комментировать отказался.

Українська Вікіпедія вивела Україну на 14 місце у світі.

Українська Вікіпедія за кількістю статей майже обігнала норвезьку і найближчими днями посяде 14 місце у світі.
Про це заявив сьогодні виконавчий директор Громадської
організації «Вікімедіа Україна» Юрій Пероганич
під час прес-конференції в
медіа-холі ІА «RegioNews». Він підкреслив, що на одну тисячу українців
припадає 7,5 статей Вікіпедії
. «Українська Вікіпедія вже зараз
перевищила в 6 разів розмір Української радянської енциклопедії за
кількістю статей. Кожного дня створюється 200 нових статей і вноситься 7
тис редагувань.
Як правило, основними редакторами української Вікіпедії
на 90% є неодружені чоловіки віком від 20 до 30 років», - сказав Юрій
Пероганич.
Кожного місяця українську Вікіпедію переглядає 30
мільйонів користувачів.
«Наразі головнім конкурентом української
Вікіпедії в Україні є російська її версія, але ситуація поступово
змінюється на користь української»
, -повідомив виконавчий директор
Громадської організації «Вікімедіа Україна».



Донбас : коктейлі Молотова для місцевої еліти.

Невідомі намагалися спалити три житлових будинки та адміністративну будівлю у місті Часів Яр (Донецька область) у ніч з 22 на 23 серпня.

Обстрілу «коктейлем Молотова» піддалися особняки і офіси, що мають відношення до представників місцевої влади. Так, за словами джерела, невідомі намагалися спалити будинки колишнього мера міста Володимира Гірчака, генерального директора Часовоярського вогнетривкого комбінату Костянтина Третьякова, власника міської дискотеки «Шарк» Олександра Сорокіна та генерального директора ТОВ «Часовоярський ремонтний завод» (виробництво мікроавтобусів на базі російських «ГАЗелей» ) Олексія Плосухіна. Окрім того, було зроблено спробу підпалити адміністративну будівлю Часовоярського вогнетривкого комбінату.

Факт спроби серійного підпалу житлових і адміністративних будівель підтвердив начальник Відділу зв'язків із громадськістю Головного управління МВС України в Донецькій області Ігор Дьомін. При цьому у міліції відмовилися надавати офіційну інформацію про власників будівель, які намагалися спалити.

«У період з 24 години до першої години ночі невідомі особи здійснили спроби підпалити три житлових будинки та адміністративну будівлю. Невідомі особи кинули пляшки з рідиною, яка займається», — розповів І.Дьомін. Начальник відділу повідомив, що жодна з будівель не постраждала, лише у дворі однієї з них оплавився пластиковий контейнер.

За його словами, у даний час експерти встановлюють хімічний склад запальної суміші, що знаходилася у пляшках.

Правоохоронцями проводяться оперативно-розшукові заходи щодо встановлення осіб, причетних до даних дій. «Розшукуються особи, які вчинили протиправні дії ... Вони будуть знайдені, не сумнівайтеся», — пообіцяв Ігор Дьомін, зазначивши, що факти серійних підпалів у практиці донецької міліції зустрічаються вкрай рідко.
Znuasmall За матеріалами: Остров

Партійці "сантехніка" Ющенка підтримують мовні ініціативи ПР.

В *Едином Центре* поддерживают принятие законопроекта регионалов Колесниченка и Кивалова о языках.      Глава Народного совета русинов Закарпатья и депутат областного совета от «Единого центра» Евгений Жупан надеется, что русинский язык будет региональным на Закарпатье.

Об этом он сказал в интервью «Главкому»,комментируя новый законопроект регионалов Сергея Кивалова и Вадима Колесниченко о принципах государственной языковой политики.

Жупан «очень положительно» оценил такую инициативу регионалов. «Во всех соседних государствах, где проживают русины, они признаны отдельной национальностью. Только у нас нет», - сказал он.

«Русинский язык будет региональным на Закарпатье, я на это очень надеюсь. Мы не будем забывать о государственном украинском языке, его все у нас знают. Но родной язык нужно лелеять», - сказал Жупан.

Поего мнению, для объявления русинского языка региональным главное - хорошо провести будущую перепись населения. «Предыдущая была недемократической относительно отношения к русинам, если перепись 2012 года проведут демократически, то у нас есть шанс добиться статуса регионального языка для русинского», - считает Жупан.

31 серпня: це цікаво знати.

 

«Вже в стільниках стерні немає меду сонця.
І дика груша журиться: одна.
Лиш клаптики червоного суконця
Шляхам лишає сіра далина…»
Ліна Костенко

31 серпня за григоріанським календарем 243 день року. До кінця року залишається 122 дні.

В останній день літа згадаємо про найважливіші свята, за якими визначалася погода на наступний сезон і майбутній врожай.
Цьогорічне літо не було спекотним, але, дякуючи такій погоді, рік видався врожайним на овочі та фрукти.
Перший місяць, що зарум'янив літо – червень — подарував нам свято Вознесіння Господнього та Трійцю (Зішестя Духа Святого). За цими днями колись визначали майбутній врожай.
Верхівка літа – липень — приніс не лише пахощі липи, але й свята Івана Купала та Петра і Павла, з найкоротшим і найдемократичнішим Петрівським постом. За цими днями визначали погоду на осінь.
Що ж до серпня, то за погодою трьох Спасів і Першої Пречистої теж визначали погоду осені, а також зими.

У народі 31 серпня вшановували мучеників Флора і Лавра, які вважалися покровителями коней, тому цей день називали Кінським святом. Коней цього дня добре годували, купали, а після цього у хвіст і в гриву вплітали стрічки. Звичайно, тварини у своє свято не працювали, їх навіть не сідлали.

Господині випікали тістечка у вигляді підкови і роздавали їх дітям та коням. А господарі прибивали стару підкову на дверях – на щастя. Ввечері коней окроплювали освяченою водою, щоб вберегти від усіляких напастей.

Вважалося, що від цього часу розпочинаються вранішні заморозки.

За церковним календарем 31 серпня вшановують мучеників Флора і Лавра, мучеників Єрма, Серапіона і Полієна, святих Омеляна, Іларіона, Діонісія і Єрмиппа, святителів Іоанна та Георгія, преподобних Макарія та Іоанна Рильського.

Іменинниками 31 серпня є:

Омелян, Іларіон, Лавр, Макар, Флор.

31 серпня народились:

1883 — Осип Назарук, український громадський і політичний діяч, письменник, журналіст, публіцист. Літописець українських січових стрільців «Слідами Українських Січових Стрільців», «Над Золотою Липою». Автор творів «Князь Ярослав Осмомисл», «Роксоляна: Жінка халіфа й падишаха Сулеймана Великого, завойовника і законодавця", за яким знято перший український телевізійний серіал.

«…немов на знак, які великі спосібності криються в народі нашої землі, видвигнула з нього Божа воля якраз в тім часі одну жінку як найбільшу жіночу постать світової історії тієї епохи. Тією жінкою стала Анастасія Лісовська, дочка священика... Присвячую українським дівчатам сю працю про велику українку, що сяяла умом і веселістю, безоглядністю й милосердям, кров'ю і перлами.» (Осип Назарук).

Події 31 серпня:

1995 — на навколоземну орбіту запущено перший український науково-дослідницький супутник Січ-1.

Чи знаєте ви, що:

Кінь — священна тварина двадцяти трьох народностей. В основному коням поклоняються там, де без них ніяк не обійтися: у Північній Африці й на Близькому Сході.

Найкоротше слово, що означає кінь, це «Ук». Так називають коней кочівники в Монголії. Найдовше ж слово для назви коней використовували індіанці перуанського племені мицран — «оквила упара кламару коалу накла ната», що означало «лисий гуанако білої людини, що прийшов з моря».

Найпоширеніша кличка коня у світі — Чжу-Хань. Китайських коней найбільше у світі, так само, як і людей-китайців.

Негри племені масаї вірять, що людина, вбита конем, автоматично попадає у рай.

Їхати на коні задом наперед не скрізь ганебно. Воїни суахілі їздили на конях, винятково сидячи спиною вперед і дивлячись через плече.

Якщо поставити перед конем відра з кавою й з какао, кінь у чотирьох випадках з п'яти вибере каву.

Вчені стверджують, що коні бачать кольорові сни. А ще вони вміють упізнавати себе на картинках. Побачивши на картинці побратима, кінь може «вітатися» з ним тихим іржанням і обнюхувати.

Аліна Астахова, «Рідна країна»