Апологiя лицарства[Приєднана картинка]
Ліна КостенкоТам за вiками за гiрким туманом,Де Вiчнiсть трубить у Роландiв рiг,Була Любов єдиним талiсманом,А талiсман той звався оберiг.[Приєднана картинка]
Було життя овiяне красою,Любов i честь цiнились над життя,I що там смерть з великою косою -Мужчина, лицар, сонячне дитя.[Приєднана картинка]
В моїх садах мелодiї Провансу -I жiнка, жiнка, жiнка всiх вiкiв.За неї лицар гинув без авансу,Вона ж чекала цокоту пiдкiв.В монастирях, фортецях i столицях,...
Читати далі...