Друзьям

Мы заходим к друзьям, либо так - без причины.
А быть может сегодня у них именины.
Может кто-то взгрустнул и печаль одолела.
Может это, от жизни, душа заболела.
Ты, когда одинок, выбирайся из дома
И пройдись по гостям - по друзьям и знакомым
Пусть тебя не смутит ни жара и не стужа.
Заходи просто так, ведь кому-то ты нужен...
cvetokdruzhba

Жара!

Тридцять вісім. І два. Нас обох розплавляє у спеці. Гарячкові бажання морозива, льоду, дощу. Випаровує місто асфальти і запахи спецій із маленьких кафе... Попри все я тебе не пущу. Бо мене лихоманить. І що там оті тридцять вісім? Нам обом і за сорок цілунки, як вперше, печуть... А давай заховаємось вдвох у дрімучому лісі. Там, бодай, тридцять шість... До шести повернемось, мабуть. Автор: © Софія Кримовська

Друзям близьким і далеким!



Покладу тобі в кишеню
Що згодитись тобі може,
У скрутну тяжку хвилину
Тобі миттю допоможе

Покладу шматочок неба,
Що вночі зірками грає
І про теплі літні ночі
Коли треба нагадає.

Покладу листочок жовтий,
І букетик трав духмяний,
Аромат п`янкий, осінній
яблук стиглих і рум`яних.

Покладу тобі веселку,
Що фарбує небо сіре,
Що приносить щастя й радість
після зливи всьому миру.

Покладу і шепіт моря,
Що жене на берег хвилі.
І хмарки, що пливуть в небі
У блакиті сніжно-білі.

Покладу й малу сніжинку,
Що танцює в хуртовину,
Й вітру подих прохолодний
У жарку пекучу днину.

Покладу й промінчик сонця,
Що крізь хмари виглядає.
Хай тебе в скрутну хвилину
Він надійно зігріває.

Тож, якщо тобі погано -
Загляни в свою кишеню.
І якщо це допоможе -
Не забудь згадать про мене!

Друзья!

Друзей не бывает много: Тех, кто может понять, Войти в твоё положенье, Возможно обиды прощать. Ты другу раскрыть можешь Всю душу, совета спросить, И он для тебя тоже Крестовый поход совершить Готов не моргнув глазом, Не дрогнув мышцой лица, Проблемы решить разом И хлопнуть бокальчик винца. Бывает года разделяют И вёрсты друзей от друзей... Отдельно живут, процветают Среди разноликих людей... Но случай, фортуна, удача Вас сводит когда-нибудь вновь, И чувствуешь, будто иначе Течь стала в артериях кровь. Те годы далёкие снова Всплывают в сознанье твоём Отрывками прошлого, чтобы Напомнить как были втроём, Как шкодили на переменах И даже частенько дрались, гуляли и в карты играли, Как с болью в душе разошлись. Пусть время стирает лица, И память способна забыть, Но другу от друга не скрыться, Иначе не может и быть! И чувствуешь ты, понимаешь, Что близкий тебе человек Стоит пред тобой, занимает Забытое место в душе. Друзей не бывает много. Но кто же такое решил? Друзей может быть столько,

Сколько ты заслужил.

Свято славних первоверховних апостолів Петра і Павла

Первоверховні апостоли Петро і Павло.

12 липня православна церква відмічає День славних і всехвальних первоверховних апостолів Петра і Павла. Цього дня закінчується Петрів піст.

Апостол Петро - уродженець міста Вифсаїди, брат апостола Андрія, жив зі своїм сімейством в Капернаумі і займався рибальством. Звали його Симоном, а ім'я Петро (що означає камінь) він отримав від Ісуса Христа. Життя Петра висвітлене в Євангельському оповіданні більше інших апостолів тому, що він увесь час знаходився поряд з Христом, особливо сильно був прив'язаний до нього. Він перший беззастережно вірить в Божественне послання Господа. За це він був удостоєний особливої близькості до Господа. 

Христос, затвердивши Петра в апостольському званні, триразово повторив: "Паси овець Моїх". І Петро став одним з найсміливіших проповідників Євангелія. Вже в день П'ятидесятниці він обернув в Христову віру спочатку 5000, а потім ще 3000 чоловік.

Петро прославився багатьма зціленнями, а в Іоппії воскресив з мертвих Тавіфу, безтрепетно свідчив про Христа перед начальниками іудейськими і судом синедріону, був двічі заточений в темниці, прирікався на смерть, але після дивних звільнень ангелом не залишав свого проповідницького подвигу. Він побував в різних країнах Сходу і Заходу і, нарешті, мученицьки помер в Римі приблизно в 57 році. Засуджений до розп'яття на хресті він попросив розіпнути його вниз головою, вважаючи себе негідним померти, як Господь.

Апостол Павло носив ім'я Савл, що означає той, що "випросив", "вимолив", і тільки через деякий час після звернення до Христа став називатися Павлом. Він був родом з Тарсу, жителі якого користувалися правами римських громадян. Виховувався при Гамаліїлі, відомому іудейському законовчителі того часу. Савл виріс несамовитим захисником вітчизняного закону і батьківських надбань. Євангельська проповідь апостолів викликала його гаряче обурення і він став одним з головних їх гонителів. 

Апостол Павло, як і апостол Петро, багато потрудився в поширенні Христової віри і справедливо шанується разом з ним "стовпом" Церкви Христової і первоверховним апостолом. Вони обоє мученицьки померли в Римі при імператорові Нероні, і їх пам'ять святкується в один день.

Любопитно. Незвичайні могильні пам'ятники.

Деякі люди являються великими оригіналами на протязі всього свого життя. А деякі з них залишаються такими і після своєї смерті.

Зацініть політ людської фантазії. death

Життя!

Життя - це посмішка уранці,

Це фотографія у рамці, Життя - це посмішка крізь сльози, Життя - це сонце і морози. Життя - це вулиці, це люди, Життя - природа, що усюди. Життя - це віддане кохання, Життя - це мрії, сни. зітхання. Життя - це бачити себе В очах. що люблять лиш тебе! Життя - це інколи образи, Життя - обірвані всі фрази! Життя - це ревнощі, сумління. Життя - це страх, це рух, горіння........ Життя - це все ж таки й страждання... Але і дружба і кохання...... Життя - це погляд несміливий, Це погляд ніжний і звабливий!.... Життя - холодні грози літом, Життя - це бути з цілим світом!. Життя - побути в небезпеці, Життя - це вижити у спеці...... Життя - кричати досхочу, Життя - зізнатись ,"так брешу".. Життя - протанцювати цілу ніч, Здолати будь що пліч-о-пліч!.. Життя - це когось врятувати.

Життя - комусь коханим стати.

Ой на Івана, ой на Купала...

Гей, на Івана, гей, на Купала, Красна дівчина долі шукала. Квітки збирала, віночок вила, Долі водою його пустила. Полинь, віночку, по бистрій хвилі, Поплинь під хату, де живе милий, Поплив віночок долі водою,

Серце дівчини забрав з собою. 

Найколоритніше та найцікавіше свято, яким закінчується літній сонячний цикл календарних дохристиянських свят – це свято молоді – Купало або Купайло, що з часом, після прийняття християнства, деякою мірою трансформувалося в церковне свято. Йдеться про народження Івана Хрестителя, яке святкується церквою 7 липня. Після поширення християнства давнє народне свято Купала в результаті «християнського нашарування» почало називатися святом Івана Купала, а в окремих місцевостях побутували навіть такі назви, як Іванець, на Буковині – Іван Лопушник.

Івана Купала святкували 23-24 червня в час літнього сонцестояння: увечорі, вночі і в самий день Купала. Свято Купайла відбувалося саме в період, коли сонце приходило до зеніту – найвище піднімалося над землею, давало найбільше тепла і світла, виявляло свою найвищу чудодійну силу для рослинного і тваринного світу та для людини. Вся рослинність досягала свого апогею, все нестримно росло, розцвітало, множилося, раділо життю.

Це свято припадає на день літнього сонцевороту, тому символізує народження літнього сонця - Купала, і тим самим завершує панування весняного сонця - Ярила. В цей час небесне світило перебуває у куполі - найвищій небесній точці, тому дні тоді найдовші, а ночі - найкоротші. Рослинний і тваринний світ отримує найбільше тепла і світла, визрівають зерна і плоди. Купала називають Богом плодючості і зображають з відповідними ознаками, що символізують чоловічий початок та запліднюючу силу. Головні персонажі свята - Купала та Марена, які уособлюють чоловіче (сонячне) і жіноче (водяне) божества. Ці дві дійові особи обираються, відповідно, хлопцями й дівчатами або виготовляються як опудала. Поєднання чоловічої і жіночої стихій породжує життя, яке на святі символізує гілка верби - Купайлиця.

Свято починається ввечері, напередодні Купала. Основним стрижнем, довкола якого відбуваються дійства, є купальський вогонь, який символізує сонце-зародок у материнській утробі. Він має горіти цілу ніч - від заходу Сонця-Ярила до лона Матері-Землі (смерті) до сходу (народження) Купала. Перед запаленням вогнища чотири чоловіки зі смолоскипами стають квадратом навколо хмизу, що позначає чотири сонця (чотири пори року). Потім всі сходяться до хмизу і запалюють вогнище, що символізує "сонячне сплетіння".

У надвечір'я дівчата гадають на судженого - кидають у воду свої вінки, а хлопці повинні їх дістати. Вінок - це символ щастя та одруження. Чий вінок хлопець дістане, того й дівчина повинна поцілувати і мусить бути з ним у парі на це свято (як правило, вибір зарання узгоджують). Якщо дівчата примушують хлопців (вогонь) зайти за вінком у свою стихію (воду), то після запалення вогню при заході сонця хлопці перестрибують через вогонь спочатку самі, показуючи свою спритність, а потім, як стихне полум'я, у парі з тими дівчатами, вінки яких дістали. Кожен вважає за честь очиститися вогнем, тричі перестрибнувши через багаття. Існують прикмети пов'язані з цим: якщо парубок найвище стрибнув - буде гарний урожай у його родини, вскочить у полум'я - чекай біди. Коли ж вдало перестрибнуть багаття юнак з дівчиною - вони неодмінно одружаться і проживуть у злагоді все життя. Тому важливо знати, що не можна стрибати через Купальське вогнище будь із ким, а лише з судженим (судженою). Хлопці спускають з гори вогняне колесо-сонце (символ літнього сонцевороту), або ж розкручують його на стовпі під загальне пожвавлення і радість. Коли забави стихають, люди від вогнища запалюють свічки на заготовлених зарання кошиках-віночках і йдуть до річки, щоб пустити їх водою й ушанувати предків. Після цього всі сідають за святкову вечерю, віддаючи шану предкам і молячись за народження літнього сонця Купали.

Бажаючі йдуть у ліс шукати цвіт папороті, як правило, парами. Хтось намагається знайти за її допомогою скарби, а хтось знаходить своє щастя - кохання. В цей час рослини набирали чарівних, лікувальних та цілющих властивостей. Лише в Купальську ніч на папороті, серед ночі розцвітала чарівна вогняна квітка щастя – кочедижник. Хто її зірве, той усе на світі знатиме, дістане без труднощів усі скарби, матиме чудодійну силу робити все тією рукою, яка зірвала Квітку щастя. Той щасливець причарує найкращу дівчину, матиме найвищий урожай, не боятиметься лихих сил. Але ж за Квіткою щастя чигають не тільки люди, а ще лихі сили, з якими важко боротися тій людині, яка її знайде. Вони намагаються перешкодити, відвернути увагу молодого парубка, який цю квітку знаходить – старому, як правило, не щастило її знайти. І якщо молодому чоловікові все ж пощастило знайти квітку щастя, він мусив прорізати шкіру мізинця-пальця на лівій руці і всунути ту квітку під шкіру. Можна було сховати квітку під капелюхом на голові або на серці під сорочкою. Далі людина мусить взяти в ліву руку полин або татарзілля й обвести навколо себе крейдою – лише тоді лихі сили не змужуть нічого вдіяти щасливцеві. Квітка щастя розцвітає раз на рік – саме на Купайла – або раз на 3-5 років. А коли розцвітає, чується наче постріл, наче грім. Ліс зашумить, загуде... І висока стрілка вмить виросте. А на ній з’явиться червона, невиданої краси вогняна квітка, яка розквітне, а пахощі підуть по всьому лісу. І навколо неї з’являться добрі духи-души предків, які також радіють. Жінкам ця квітка не трапляється, бо то великий страх її взяти.

Головний сенс ІВАНА-КУПАЛА- очищення душі і тіла від усього темного і незрозумілого, від непотрібних дій, від злості і нещасть.

Джерело: http://traditions.org.ua

Я пам'ятаю про тебе, я скучаю за тобою, я люблю тебе..

Шекспір назвав його "печаткою любові", а Кольридж - "нектаром дихання". У більшості культур, існуючих на Землі, він оспівується як незмінний атрибут любовних стосунків. Про що ж йде мова? Звичайно, про поцілунок! Чому говоримо про нього тут і зараз? Та усе просто! 6 липня - Всесвітній день поцілунку. Цілуйтеся на здоров'ї!

Поцілунок - це чудовий засіб спілкування, причому спілкування, наповненого теплотою, дружньою участю, ніжністю.. Або - пристрастю, запалом, несамовитістю почуттів.. Або турботою, увагою, втіхою.. Поцілунком можна освідчитися в коханні, відновити стосунки між подружжям, утішити дитину, подякувати батькам, підтримати друга.

Словом, поцілунок, як елемент спілкування, цілком може виконувати роль своєрідного повідомлення друзів, подружжя, коханців, батьків, дітей, просто близьких людей один одному: ти мені важливий, ти мені потрібний, я пам'ятаю про тебе, я піклуюся про тебе, я хочу тебе, я.. Ох, як багато можна сказати простим поцілунком.. Іноді він здатний замінити собою найпрекрасніші, найголовніші слова.. І не даремно на честь поцілунків, які стали для всього світу своєрідним культурологічним символом засновано (і навіть затверджене років 20 тому Організацією Об'єднаних Націй) свято - Всесвітній день поцілунків.

Цього дня прийнято влаштовувати різні заходи і конкурси, пов'язані з поцілунками. Наприклад, змагання на найдовший поцілунок під водою або на суші. До речі, цілувальні досягнення потрапили навіть в книгу рекордів Гіннеса : під водою довше за усіх змогли цілуватися молоді люди з Японії - їх цілування тривали 2 хвилини 18 секунд. Було це дуже давно - в 1980 році. Відтоді багато пар намагаються побити рекорд екстремального підводного поцілунку.

Ще декілька рекордів "поцілунків" : Згідно з тією ж книгою Гіннесу, найдовший поцілунок на суші тривав майже 18 діб. Ось це поцілунок так поцілунок! Є і інші рекорди, пов'язані з цілуванням. Наприклад, один чоловік по прізвищу Вольфрам зміг обдарувати поцілунком більше 8 тисяч людей всього за 8 годин. Справжній цілувальних справ майстер!

Самими вражаючими кіношними цілуваннями американці назвали поцілунок Скарлетт О'Хара і Ретта Батлера у фільмі "Віднесені вітром" - Ретт так майстерно цілував вередливу красуню, що її опір незмінно виявлявся зломленим. Цілувальні рекорди можна перераховувати довго - було проведено немало різних конкурсів, досліджень і марафонів. Такий ажіотаж навколо поцілунку зайвий раз доводить його необхідність для людини. Тільки одне питання залишається без точної відповіді - як і чому з'явився поцілунок? Як з'явився поцілунок? Чому люди цілуються?

Т. Едісон винайшов лампу розжарювання, А. Попів - радіо, А. Белл - телефон. А хто винайшов поцілунок? На жаль, цей першовідкривач залишився невідомим. Поцілунки існують з давніх пір - на жаль, в ті часи патентів на винаходи не видавалося. Та і чи був поцілунок винайдений штучно, або він є природним для людини? Вчені мужі висунули декілька теорій відносно появи поцілунку в нашому житті.

- По одній з гіпотез люди стали цілуватися (по-справжньому - що називається "взасос"), щоб "заправитися" шкірним салом, яке просто потрібне людині. Нібито під час цілувань можна зарядитися великою кількістю цього сала. Ця теорія досить слабка, адже відомо, що людина може жити без поцілунків роками і спокійно обходитися без "орального заряджання шкірним салом". Схожа теорія свідчить, що люди стали цілувати (облизувати) своїх побратимів щоб отримати певну кількість солі, яка, як відомо, виробляється при потовиділенні.

- Більше схожа на істину думка, згідно з якою закохані почали цілуватися по-справжньому, щоб обмінюватися диханням. Древні вірили, що в диханні знаходиться душа людини. Цілуючись взасос, чоловік і жінка нібито обдаровували один одного своїми душами. Ще одна схожа на правду теорія уподібнює людський поцілунок тваринному акту обнюхування. Неспроста з'явилася приказка "на дух не переносити". Для людей дуже важливий запах партнерів. Буває що симпатична зовні людина чомусь не притягає в сексуальному плані. Причина, за словами учених, криється в запаху.

Поцілунок допомагає впізнати партнера "на дух". Новоспечені коханці удаються до цілувань, щоб переконатися, що ідеально підходять один одному за смаком і запаху. Проте і у цієї теорії є недоліки: цілуються адже не лише закохані, але і пари зі стажем. Хіба їм потрібна ця перевірка?

- Правдоподібніша теорія про те, що поцілунок - це ні що інше, як відгомін дитинства. Материнську любов і їжу дитина отримує за допомогою смоктання. Коли людина стає дорослим, він використовує губи і акт смоктання для вираження своєї любові. Саме таке пояснення поцілунку дає Эдриэнн Блю, автор книги "Поцілунок, або Чому ми не можемо відірватися один від одного"?. Вона говорить про те, що в дитинстві ми використовуємо губи, щоб приймати любов. Ставши дорослими ми починаємо не лише приймати, але і віддавати любов губами. Ось така красива теорія, в якій, погодьтеся, присутнє розумне зерно.

Хто багато цілується - той довго живе!

В усякому разі, саме такий висновок можна зробити з результатів досліджень вчених про користь поцілунків. Дев'ять причин, чому цілуватися просто необхідно:

1. Поцілунки розвивають легені: якщо зазвичай ми робимо близько 20 вдихів в хвилину, то під час поцілунку це число може збільшитися втричі;

2. Пристрасні поцілунки посилюють серцебиття - це проводить до поліпшення кровообігу і обміну речовин. Крім того, ці приємні дії тренують серцевий м'яз;

3. Люди, що часто цілуються, рідше страждають від карієсу. Річ у тому, що поцілунки стимулюють підвищене утворення слини, яка у свою чергу очищає зуби не гірше, ніж Орбіт без цукру;

4. Під час справжнього поцілунку працює велика кількість лицьових м'язів - це чудова гімнастика для профілактики зморшок;

5. За один поцелуй длиной в минуту можно потратить 12 ккал. Ученые подсчитали, что если ежедневно целоваться по 3 минуты, за год можно сбросить целых три килограмма – без диет и изнурительных тренировок;

6. Оскільки під час поцілунку покращується кровообіг і обмін речовин, клітини мозку насичуються киснем, а це позитивно впливає на розумову роботу, пам'ять і здатність до концентрації;

7. Під час поцілунку відбувається викид адреналіну в кров - організм заряджається енергією і приходить в тонус;

8. Ферменти, що виділяються при поцілунку, перешкоджають виробленню гормону стресу - глюкокортикоїду. Саме тому поцілунок - прекрасні ліки від стресу і депресій;

9. Під час поцілунку відбувається викид в кров гормону ендорфіну, який ще називають гормоном щастя. Поцілувався - і життя забарвилося яскравими фарбами!

Поцілунки приємні і корисні - прекрасне поєднання! Гасло "цілуйтеся на здоров''я"! треба розуміти буквально і прагнути наслідувати його. Не варто позбавляти себе такого корисного задоволення, адже пристрасний поцілунок - це міцне здоров'я і міцні стосунки!

До речі, у Великій радянській енциклопедії ви не знайдете статтю про поцілунок. А ось Володимир Даль описує поцілунок так: "Цілування, лобизання, одноразове прикладення вуст, на знак любові, дружби, привіту, пошани та інше". Знавець "живої російської мови" повідомляє також, що за старих часів і замість "До побачення!" наші предки жартома говорили: "До першого поцілунку".

Ну, целуй меня, целуй, Хоть до крови, хоть до боли. Не в ладу с холодной волей Кипяток сердечных струй. С. Есенин

І, до речі, ще один факт на користь поцілунків: чоловіки, які йдучи на роботу цілують своїх дружин, живуть на 5 років довше.

Мужики, візьміть на замітку!!!

Як часто ви цілуєтесь?


42%, 5 голосів

17%, 2 голоси

0%, 0 голосів

8%, 1 голос

33%, 4 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

З Всесвітнім Днем ПОЦІЛУНКІВ вітаю всіх!!!

Поцілунок


Немов з тендітної пелюсточки троянди, Торкаючись від сонця промінець, Блискучі крапельки роси, немов гірлянди, Він спрагло п’є. Цілунок двох сердець Весь переповнений енергією сонця… Він також дуже схожий і на дощ: Такий раптовий, - тарабанить в шибки серця, Що аж відлуння, наче щастя плач. Ще він, як вітер: з диким вихорем та свистом, Тільки не холодом пронизує все тіло, А жаром, здатним обігріти ціле місто, В ту мить здається, що в крові щось закипіло… Весь у намисті із пелюсток та росинок, (Нема такого в найсолодших снах), Із сонця променів, вітрів, дощу краплинок –

Тремтячий поцілунок на вустах.