Мені дивно: всього 25,848 чоловік у світі проти Путіна

  • Jobs Act Speech

  • Create and Sign Petitions Now

    We the People


we petition the obama administration to: Impose personal sanctions on President of Russian Federation Vladimir Putin

Beginning on February 26, pro-Russian forces began to gradually take control of the Crimean peninsula. Many of them were widely believed to be Russian military personnel without insignia. On March 1 Vladimir Putin addressed to the Federation Council for permission to use the armed forces of Russia in Ukraine. On March 18 Russia annexed Crimea. On April 17 Russian president Vladimir Putin confirmed Russian involvement in Crimea, remarking that "Of course, Russian servicemen backed the Crimean self-defense forces".Beginning in April on the Eastern Ukraine, pro-Russian forces began seizing government buildings including seats of local governance, police stations, and other security facilities. We demand to impose personal sanctions on Mr Putin and Cabinet of Ministers of Russian Federation

Created: May 22, 2014
Learn about Petition Thresholds

It's up to you to build support for petitions you care about and gather more signatures. A petition must get 150 signatures in order to be publicly searchable on WhiteHouse.gov.

Over time, we may need to adjust the petition signature thresholds, but we'll always let you know what the thresholds are.

Signatures needed by June 21, 2014 to reach goal of 100,000
74,152
Total signatures on this petition
25,848
A whitehouse.gov account is required to sign Petitions.
WHY?
If you're logged in, but having trouble signing this petition, click here for help.
Signatures: 39 of 25,848
creator
Р. А.
Bomont, WV
May 22, 2014
Signature # 1
T. N.
June 18, 2014
Signature # 25,848
T. L.
June 18, 2014
Signature # 25,847
G. Z.
June 18, 2014
Signature # 25,846

(і так далі)

31.05.2014

На сайті Білого дому розміщено нову петицію, автори якої закликають Сполучені Штати запровадити персональні санкції проти президента Росії Володимира Путіна.
 
«1 березня Володимир Путін звернувся до Ради Федерації для отримання дозволу на використання збройних сил Росії в Україні. 18 березня Росія анексувала Крим», – ідеться в петиції.
 
«17 квітня президент Росії Володимир Путін підтвердив участь Росії у розпалюванні ситуації в Криму, відзначивши, що це були «звичайно, російські військовослужбовці за підтримки кримських сил самооборони», – нагадують автори звернення, які також вказують на захоплення проросійськими силами адміністративних будівель на сході України.
 
Для того, щоб адміністрація президента США Барака Обами була зобов’язана розглянути петицію, до 21 червня її мають підписати 100 тисяч людей.
 
За станом на 31 травня петицію підписали близько 20 тисяч осіб.
 
Петицію може підписати громадянин будь-якої країни, не лише США.
 
Раніше в травні понад 100 тисяч підписів зібрала петиція про визнання Росії спонсором тероризму.
 
Адміністрація президента США зобов’язалася розглядати і давати відповідь на громадянські петиції, оприлюднені у спеціальному розділі сайту Білого дому, якщо вони набирають визначене число підписів за певний час. Відповідь не мусить полягати у виконанні вимог петиції.


Загинули за Україну

Терористи збили літак під Луганськом - 49 загиблих

Бойовики в ніч на суботу, 14 червня, збили під Луганськом військово-транспортний літак Іл-76. Загинули 49 осіб. Прокуратура розслідує теракт.



 14.06.2014

На борту збитого терористами під Луганськом Іл-76 було 40 українських військовослужбовців і дев’ятеро членів екіпажу. Усі вони загинули, повідомляється на сайті Генеральної прокуратури України. Військово-транспортний літак Збройних Сил України було збито пострілами з зенітної установки та крупнокаліберного кулемета, зазначається на сайті Міністерства оборони України.

Трагедія сталася під час заходу на посадку в аеропорту м. Луганська близько першої години ночі у суботу, 14 червня. За цим фактом прокуратура почала досудове розслідування кримінального правопорушення, за ч. 3 ст. 258 КК України (терористичний акт, що призвів до загибелі людей та значної майнової шкоди).

За даними міністерства оборони, ІЛ-76 здійснював перевезення особового складу з метою ротації. На борту літака перебували військовослужбовці, техніка, спорядження та продовольство.

Наталя Неділько


Збройні зіткнення на Луганщині тривають другу добу

Другу добу в місті Щастя (Луганська обл.) відбуваються збройні зіткнення, повідомляє прес-служба Луганської міської ради.

13 червня в місті Щастя відбувалися збройні зіткнення, які станом на ранок 14 червня тривають.

Другу добу в місті Щастя (Луганська обл.) відбуваються збройні зіткнення, повідомляє прес-служба Луганської міської ради.

"13 червня в місті Щастя відбувалися збройні зіткнення, які станом на ранок 14 червня тривають. Вчора з 02.05 до 02.10 на території міста був проведений запуск сирен систем оповіщення. Можлива причина - летів літак", - йдеться в повідомленні.

За даними відділу з питань захисту населення і території від надзвичайних ситуацій департаменту забезпечення життєдіяльності міста Луганської міської ради, за минулу добу в обласному центрі "ситуація була відносно стабільною, надзвичайних ситуацій не відбувалося".

У міськраді наголошують, що всі комунальні та екстрені служби міста працювали і продовжують функціонувати в штатному режимі, безперебійно курсує громадський транспорт. Луганськ забезпечений продуктами харчування, медикаментами, паливом.

Як повідомлялося, 12 червня представники самопроголошеної "Луганській народної республіки" захопили в місті Щастя будівлю училища професійної підготовки працівників міліції. Вони зажадали виділити приміщення для розміщення "комендатури" самопроголошеної "ЛНР".


У двох областях оголошено жалобу за загиблими в аеропорту Луганська

Виконуюча обов'язки Луганської облдержадміністрації Ірина Верігіна оголосила суботу, 14 червня, днем жалоби за загиблими біля луганського аеропорту військовослужбовцями.

Про це повідомляє прес-служба Луганської облдержадміністрації, - передає Інтерфакс-Україна.

У день жалоби на всій території області передбачено приспустити державні прапори України на будинках і будівлях органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій.

Також буде внесено відповідні зміни до програм теле- і радіопередач.

Луганська облдержадміністрація висловлює щирі співчуття рідним і близьким загиблих.

"Луганщина сумує разом із рідними загиблих військових. Це страшно, що сьогодні на луганській землі гинуть люди. Терористи за це відповідатимуть", - заявила Верігіна.

Разом з тим, на Дніпропетровщині 15 та 16 червня 2014 року також оголошено Днями жалоби.

"У зв'язку з загибеллю 14 червня 2014 року військовослужбовців, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, брали участь в антитерористичній операції", - йдеться у розпорядженні голови Дніпропетровської облдержадміністрації

У дні жалоби на всій території області будуть приспущені державні прапори України на будинках і спорудах органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій, а також скасовані розважально-концертні заходи, спортивні змагання.

Як відомо, у ніч із 13 на 14 червня терористи підбили військово-транспортний літак Повітряних сил Збройних сил України ІЛ-76, який заходив на посадку в аеропорту Луганськ. Загинуло 49 осіб.




Танки, Іл-76, що далі?

Величезний транспортник з чотирма двигунами Іл-76 при заході на посадку – просто ідеальна мішень, у яку влучить навіть дитина, якщо їй дати в руки ПЗРК. Літак з випущеними шасі і закрилками, гасить швидкість і, ніби зависає в кількох сотнях метрів над землею. Здавалося, що після загибелі людей на борту збитого Мі-8, керівництво АТО мало б зробити висновки. Висновків не зроблено.

Так, війна – це завжди смерть. Але так втрачати людей – це злочин. Дмитро Тимчук пише у своєму ФБ: "В районі розташування аеропорту раніше були зафіксовані вогньові точки противника – фактично об'єкт, контрольований українськими силовиками, знаходиться в облозі". Тобто, на аеродром, навколо якого не встановлено зону безпеки, саджати величезний транспортник – це означає грати в "російську рулетку". Вистрілять, чи не вистрілять? Як пощастить. Знаєте, це треба бути або непрофесіоналом, або мерзотником, щоб гратись чужими життями в такі ігри. Або – ще один варіант – ну дуже ненавидіти і українську армію, і все, що пов'язано з Україною.

Буквально кілька днів тому спостерігав, як генерал-майор Розмазнін намагається відповісти на питання, що зроблено для захисту наших вертольотів, які виконують бойові завдання. Генерал розповів про броньові щити, які встановлюють на гелікоптери. Так, посилення броні – дуже гарна ідея. Броня, звісно, захистить. Від хуліганів, які стрілятимуть з карабіну "Сайга" по вертушці, що пролітає над їхнім будинком. Від ракети вони не врятують. Тут треба перевірити, чи заряджені касети з тепловими ловушками і чи вистачає бортових акумуляторів, які живлять мережу для відстрілу антиракет. Маю інформацію, що з цим ситуація така ж, як і з бронежилетами. І, звісно – встановлення периметру охорони аеродромів, який гарантує безпеку повітряних суден під час зльоту і заходу на посадку. Патрулювання бойових гелікоптерів, здатних знищити вогневі точки бойовиків, під час приземлення авіаційної техніки.

Пане Президенте, починайте діяти! Можливо, в Адміністрації кипить робота, але люди про це нічого не знають. Звісно, тиждень після інавгурації – це дуже мало. Але Україна обрала Президента військового часу. І це змінює всі наші уявлення про час і терміни прийняття рішень. Звісно, ми чули про якісь телефонні розмови Петра Порошенка з Володимиром Путіним – саме під час заїзду на територію України трьох танків з Росії. Дехто із спостерігачів факт перетину нашого кордону танками і їх пересування центральними вулицями українських міст кваліфікує, як стандартну процедуру танкової розвідки, мета якої: визначити наявність і глибину протитанкової оборони, дії авіації, розташування мінних полів, наявність підрозділів з протитанковим озброєнням та інше. Противник розвідку провів. Що далі? Люди, які здатні з окремих повідомлень відтворювати загальну картину, дають жорсткий прогноз. Хоча, навіть російські генерали не можуть зазирнути в голову до свого головнокомандувача. В таких ситуаціях діє класичний принцип: хочеш миру – готуйся до війни.

Дмитро Тузов Політичний оглядач

http://uainfo.org/blogosphere/politika/339917-yegor-sobolyev-yaku-lyustracyu-mi-zaproponuvali-petru-poroshenku-blogi-up.html
http://www.newsru.ua/ukraine/14jun2014/schastia.html
 

Рада Європи шокована діями бойовиків у Луганську

Рада Європи шокована новиною про загибель 49 українських військових, які були на борту літака ІЛ-76, підбитого терористами в аеропорту Луганська в ніч на 14 червня



 14.06.2014
Терористи нічого не досягнуть "холоднокровним безглуздим вбивством" українських військових, які були на борту збитого у Луганську транспортного літака. Про це йдеться у заяві генерального секретаря РЄ Турбйорна Ягланда.

Рада Європи шокована новиною про загибель 49 українських військових, які були на борту літака ІЛ-76, підбитого терористами в аеропорту Луганська. Про це йдеться у заяві генерального секретаря РЄ Турбйорна Ягланда, яку він зробив зранку у суботу 14 червня. "Я вражений і глибоко стурбований цією звісткою про трагічну втрату людських життів в Україні", - йдеться у заяві. Турбйорн Ягланд наголосив, що "терористи нічого не досягнуть цим холоднокровним безглуздим вбивством" і заявив, що Рада Європи продовжуватиме робити усе можливе у "межах свого мандату", щоб стабілізувати ситуацію в Україні. "Президент Порошенко може розраховувати на нашу підтримку", - сказав він.

Як відомо, Тубйорн Ягланд не раз наголошував на тому, що Рада Європи не займатиме позицію щодо підтримки якоїсь однієї зі сторін у конфлікті між Україною та Росією, а розглядатиме ситуацію лише з точки зору захисту прав людини, чим напряму опікується РЄ. Проте, як повідомило сьогодні DW джерело в апараті Ради Європи, новина з Луганська змусила Турбйорн Ягланд "переглянути свою позицію нейтралітету". "Фактично, у цій заяві вперше від початку конфлікту генсек чітко зайняв позицію на підтримку України", -- сказало джерело.

 Вікторія Власенко


Сенатор Менендес закликав Обаму вдатися до секторальних санкцій проти Росії


14 червня 2014, 13:19

Вдатися до жорсткіших санкцій проти Росії закликав американського президента Барака Обаму керівник сенатського комітету з закордонних справ Роберт Менендес.

За його словами, російська влада продовжує підтримувати та комплектувати загони бойовиків на Сході України. Такі ворожі та дестабілізуючі дії Кремля - вимагають від США термінової реакції у вигляді обмежень щодо низки секторів російської економіки, наголосив сенатор.

Згадав Менендес і про російські танки, що перетнули українські кордони. Це, на думку Менендеса  є свідченням значної ескалації конфлікту, яке міжнародна спільнота не має права проігнорувати.


http://www.5.ua/ukrajina/suspilstvo/item/386412-senator-menendes-zaklykav-obamu-vdatysia-do-sektoralnykh-sanktsii-proty-rosii
підготував огляд ЗМІ Богдан Гордасевич, «РАЗОМ TV»

94%, 29 голосів

6%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Олег Ольжич. Поет національного героїзму



У радянські часи його ім’я було під жорстоким "табу". Водночас без цієї людини неможливо уявити культурне та політичне життя української нації у 1920-1940-х рр., не кажучи вже про національно-визвольний рух періоду Другої світової війни.

Олег Кандиба-Ольжич народився 21 липня 1907 року в Житомирі. Його батьком був відомий український поет Олександр Олесь. У1909 році сім’я Кандиб переїхала до Києва. Згодом — до Пущі-Водиці, ближче до місця роботи батька.

Олег був свідком бурхливих і трагічних подій української революції 1917 року. У 1919 році його батько стає культурним аташе Української Народної Республіки в Будапешті, що згодом негативно відбилося на долі Олега та його матері, які після поразки УНР та з приходом радянської влади стали "ворогами народу".

У січні 1923 року Олег з мамою покидають Україну й прибувають до Берліна. Там довго не затримуються й переїжджають до Чехословаччини, оселяються за п’ятдесят кілометрів вiд Праги у Горніх Черношицях, згодом — Ржевницях.
 
До 1924 року О.Кандиба навчається в Українському громадському комітеті в Празі, а в зимовому і літньому семестрах 1924-1925 років стає слухачем філософського факультету Карлового університету. Водночас він відвідує лекції з передісторичної археології та історії мистецтва, пише наукові та дослідницькі роботи з археології та суспільствознавства.

Ґрунтовні праці молодого археолога привертають увагу фахівців Гарвардського університету. Олега Кандибу запрошують до США, а згодом до Італії, де він читає лекції. У Римі Олег, який на той час був уже відомим науковцем, зустрічається з головою Проводу українських націоналістів полковником Євгеном Коновальцем.


Євген Коновалець і наша доба

Як стверджують біографи Ольжича, ця зустріч мала вирішальне значення для його подальшої долі як діяча націоналістичного руху. Полковник Коновалець побачив у молодому вченому та видатному поетові обізнану з тодішньою дійсністю в Україні людину, яка дуже добре розуміла значення духовного фактора у визвольно-революційному процесі державного відродження українського народу.

У 1928 році в Празі з’являється друком перше оповідання молодого літератора під назвою "Рудько", підписане псевдонімом О. Лелека. Навчання на філософському факультеті Олег Кандиба завершив у 1929 році, водночас навчаючись на літературно-історичному відділі Українського педагогічного інституту імені М. Драгоманова. Того ж року в журналах "Літературно-науковий вісник", "Студентський вісник" публікуються перші вірші поета.

Як стверджував Улас Самчук, відомий український письменник, публікації О.Ольжича у "Віснику" забезпечили йому "одне з перших місць емігрантського Олімпу".
 
У 1929 році О. Кандиба вступає до Організації українських націоналістів й одразу ж стає її провідним діячем. На доручення полковника Є.Коновальця він організував "Культурну референтуру ОУН", яка налагодила випуск легальних і нелегальних видань українських націоналістів, об’єднала довкола себе чимало відомих діячів культури та мистецтва.

Ольжич був одним із будівничих та оборонців Карпатської України, яка постала у березні 1939 року внаслідок розвалу Чехословацької Республіки.

У 1940 році стався розкол ОУН, зокрема група молодих націоналістів на чолі зі Степаном Бандерою утворила "революційний провід ОУН". Ольжич різко засудив розкол і беззастережно став на бік ОУН під керівництвом полковника Андрія Мельника.


"Найкраща людина, яку можна мати за вождя". До 120-річчя Андрія Мельника

З вибухом Другої світової війни О.Ольжич на чолі перших похідних груп ОУН вирушає в Україну й очолює націоналістичне підпілля в Києві. З його ініціативи у столиці розпочинається розбудова українського політичного і культурного життя. Постає Українська національна Рада як майбутній парламент незалежної України. Починає виходити газета "Українське Слово", організовуються інші українські інституції.

З метою мобілізації народу на побудову Української держави О.Ольжич за дорученням проводу ОУН організовує багатолюдне відзначення та звеличення подвигу героїв, які у 1921 році були розстріляні більшовиками поблизу села Базар, що на Житомирщині. Незважаючи на протидію окупаційної німецької влади, до Базару зійшлася велика кількість українців з усієї України. Німці, здивовані розмахом маніфестації, зайняли спочатку вичікувальну позицію. Але вже невдовзі розпочалися арешти, зокрема, найбільш масові — на Житомирщині та Коростенщині. До початку грудня було заарештовано понад 200 активістів ОУН.

Активізація діяльності ОУН на східних теренах призводить, врешті-решт, до масових арештів у Києві. Зокрема заарештовано, а згодом страчено у Бабиному Яру Олену та Михайла Теліг, Івана Рогача, Петра Кошика, Ореста Чимеринського та інших чільних діячів ОУН.

На той час О.Ольжич як заступник голови ОУН фактично керує всією роботою націоналістичного підпілля в Україні, а тому змушений постійно переховуватися від окупантів. Він покидає Київ та оселяється на Прикарпатті, де на той час вже активно діють партизанські відділи ОУН та загони УПА.




"Незриме військо поневоленої нації". Якими мали бути його солдати?

Усвідомлюючи неминучість поразки у війні Німеччини та окупації Радянським Союзом території України, О.Ольжич ухвалює рішення про створення "Куреня смерті", загону добровольців, який мав залишитися за лінією фронту з метою проведення широкомасштабних диверсійних акцій в тилу ворога.

Очевидно, він добре розумів приреченість людей, які б відважилися на цей крок, однак вважав, що ідея нових Тернопілів чи Крутів неодмінно підніме на нову боротьбу майбутні покоління українців. Але О. Ольжичу так і не вдалося реалізувати свою ідею.

Фашисти чатують за ним, а в травні 1944 року на конспіративній квартирі у Львові гестапівці знаходять його й заарештовують. На сьогодні існують три версії, що пояснюють причини та обставини арешту провідника ОУН.

Зокрема, висловлюється припущення, що арешт О. Ольжича відбувся через "провал" однієї з його зв’язкових, яка раніше потрапила до гестапо й видала керівника українського націоналістичного підпілля.

Арешт провідника міг бути спричинений цілеспрямованою діяльністю німецьких спецслужб, які розшукували рукопис книжки "Революція рве кайдани", де О.Ольжич зібрав факти про злочини нацистської Німеччини проти українського народу.


Українська націоналістична преса УВО, ОУН, УПА, УГВР (1928-1951)

Також існує припущення, що арешт керівника ОУН зумовлений його намаганнями встановити контакти із західними союзниками, які на той час готувалися до відкриття другого фронту. У всякому разi можна стверджувати, що питання арешту О.Ольжича — одне із малодосліджених у його біографії й потребує додаткового вивчення.

Як особу, особливо небезпечну для Рейху, його терміново везуть на допит у Берлін, а згодом — у концтабір Заксенхаузен, де після неймовірно жорстоких катувань він загинув. Тіло героя було наказано спалити у крематорії.

Творча спадщина О.Ольжича, якщо не брати до уваги його наукових праць, невелика: три поетичні збірки, низка публіцистичних статей та кілька нарисів про культуру. Але, як стверджує Зенон Городиський, соратник О. Ольжича з національно-визвольної боротьби, вона "багата за змістом, бо в ній він глибоко з’ясував ідеологічні засади і напрями культурної політики".

За життя О. Ольжич видав лише дві книжки поезій: "Рінь" (Львів, 1935) та "Вежі" (Прага, 1940). Третя збірка "Підзамчя", упорядкована самим автором, побачила світ уже після його смерті.

Поетична творчість О. Ольжича має безпосередній зв’язок із його ідеологічними та політичними переконаннями. Саме у поетичних формах він намагався скристалізувати власні ідеологічні й навіть політичні концепти.

Ольжич вважав, що прогрес та відносне матеріальне благополуччя зіпсували людину, а бездуховність або ж фальшива соціалістично-інтернаціоналістська культура вбивала у ній творчі потенції. Саму ж людину він хотів бачити якісно оновленою.

Це добре підмітив Олег Штуль-Жданович, соратник О. Ольжича, який, зокрема, відзначав: "Маємо на увазі, що та людина була не зіпсута, та людина не вміла на конференціях говорити про мир, а в суті готувати війну, та людина не вміла говорити про боротьбу за правду, а торгувати тією правдою одночасно". І до образу людини морально чистої звернувся зір О. Ольжича.

У цьому контексті характерною є поема "Городок 32", яку можна вважати програмним твором поета. "Городоцький чин", "городоцька трагедія" — тема, з відомих причин маловідома в українській літературі. А тому доробок О.Ольжича і в цьому плані видається значущим.

Василь Білас і Дмитро Данилишин, бойовики УВО-ОУН у 1932 році здійснили невдалий напад на поштову установу в місті Городку, що на Львівщині. Тікаючи, молоді хлопці були схоплені польськими жандармами й заарештовані, а згодом страчені. Але геройська постава, мужність, лицарська поведінка молодих хлопців під час суду вразили українське суспільство.

Як інтерпретує цю тему О.Ольжич? Для поета подвиг молодих галицьких хлопців, — це привід для розмови більш широкої та важливої. Для автора це нагода порушити низку проблем, які й сьогодні залишаються актуальними. Найголовніша з них — формування в українця характеру безкомпромісного воїна, готового віддати життя за визволення своєї Батьківщини.


До питання про ідеологію Організації українських націоналістів

Ольжич у притаманній йому манері — стиль, мов переблиск гострого меча, наче крицевий передзвін — не залишає ворогам України жодних шансів. Рубікон перейдено, моральний бар’єр слабкодухості подолано, всяка жертва віднині потребує помсти. Все особистісне, що пов’язане з добробутом, віднині має відійти на задній план.

Лише "дух одвічної стихії", що об’єднає мільйони, поведе до вистражданої волі:


Потрібно всіх у роботі,

А серце б’є, як обух.

Прокляття моїй плоті,

Що слабша за мій дух.


Подвиг В.Біласа і Д.Данилишина став зразком мужності й жертовності покоління, до якого належав О.Ольжич. Це була одна з найтрагічніших подій, яка глибоко вплинула на почуття і свідомість не лише галичан, а й всього українського народу.

Як поет, О. Ольжич усіляко пропагував цінності, що підкреслювали героїчну суть українця та української нації. В одній із статей він писав: "Віднайшовши героїчний життєвий ідеал, нація не боїться уже ніяких фізичних ударів. З почуттям власного благословення на чолі, назавжди рішена на свойому шляху, в революції народжена, сучасна Україна спокійним ликом зустрічає негоди і бурі, знаючи, що вони розвіються, а вона буде".

Ольжич гартував характер української людини, бо хотів, щоб залізний характер мала українська нація.



P.S.Більше про життя, творчість і боротьбу О.Ольжича можна дізнатися у книзі - Б. Червак "Слово, що стало зброєю" (До 100-річчя від дня народження О.Ольжича) - Київ; Видавництво ім. Олени Теліги, 2007 р.

Богдан Червак
http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/08/27/92187/

85%, 17 голосів

0%, 0 голосів

15%, 3 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Перемога Небесної Сотні !!!

УРОЧИСТЕ ЗАСІДАННЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ, ПРИСВЯЧЕНЕ СКЛАДАННЮ ПРИСЯГИ НОВООБРАНИМ ПРЕЗИДЕНТОМ УКРАЇНИ ПЕТРОМ ПОРОШЕНКОМ
 


У СУБОТУ, 7 ЧЕРВНЯ 2014 РОКУ, ВІДБУЛОСЯ УРОЧИСТЕ ЗАСІДАННЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ, ПРИСВЯЧЕНЕ СКЛАДАННЮ ПРИСЯГИ НОВООБРАНИМ ПРЕЗИДЕНТОМ УКРАЇНИ ПЕТРОМ ПОРОШЕНКОМ
Голова Верховної Ради України Олександр Турчинов зазначив: відповідно до статті 104 Конституції України новообраний Президент України вступає на пост з моменту складання присяги Українському народові на урочистому засіданні Верховної Ради України.
О.Турчинов повідомив, що в урочистому засіданні беруть участь: народні депутати України, Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк та члени Уряду, Президенти України Леонід Кравчук, Леонід Кучма, Віктор Ющенко, колишні голови Верховної Ради України та Уряду України, Голова та члени Конституційного Суду України, Голова Верховного Суду України та голови вищих спеціалізованих судів України, виконуючий обов'язки Генерального прокурора України, Голова Національного банку України, Голова та члени Центральної виборчої комісії, Президент Національної академії наук України, Секретар Ради національної безпеки і оборони України, Київський міський голова, голови обласних рад та адміністрацій, предстоятелі церков і релігійних об'єднань України.
В урочистому засіданні також беруть участь високоповажні іноземні гості: Федеральний Президент Австрійської Республіки Гайнц Фішер, Президент Республіки Албанія Буяр Фаїк Нішані, Президент Республіки Білорусь Олександр Лукашенко, Президент Республіки Грузія Георгій Маргвелашвілі, Президент Литовської Республіки Даля Грібаускайтє, Президент Республіки Польща Броніслав Коморовський, Федеральний Президент Швейцарської конфедерації, діючий голова ОБСЄ Дідьє Буркхальтер, Президент Федеративної республіки Німеччина Йоахим Гаук, Президент Республіки Македонія Георге Іванов, Президент Республіки Молдова Ніколае Тімофті, Президент Румунії Траян Бесеску, Президент Республіки Словенія Борут Пахор, Президент Словацької республіки Іван Гашпарович, Віце-президент США Джозеф Байден, Прем'єр-міністр Канади Стівен Гарпер, Прем'єр-міністр Казахстану Карім Масімов, Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд, Президент Ради Європи Герман Ван Ромпей, Генеральний секретар ОБСЄ Ламберто Дзанньєр, Прем'єр-міністр Латвії Лаймдота Страуюма, Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, екс-Президент Республіки Польща Александер Квасьнєвський, екс-Президент ЄП Пет Кокс, Голова парламенту Азербайджану Октай Асадов, представники іноземних делегацій, дипломатичного корпусу, духовенства та громадськості.
Учасники урочистого засідання оплесками зустріли Петра Порошенка.
Голова Верховної Ради України Олександр Турчинов відкрив урочисте засідання.
У виконанні хору прозвучав Державний Гімн України.
Слово для оголошення результатів виборів Президента України було надано Голові Центральної виборчої комісії Михайлу Охендовському. Він оголосив, що за результатами позачергових виборів Президента України, які відбулися 25 травня 2014 року, Президентом України обрано Порошенка Петра Олексійовича.
Голова Конституційного Суду України Юрій Баулін повідомив про виконання новообраним Президентом України усіх конституційних вимог щодо несумісності з посадою Президента України та відсутності інших обставин, що унеможливлювали б складення ним присяги.
Голова Конституційного Суду Ю.Баулін вручив новообраному Президенту України Петру Порошенку текст присяги Українському народові, визначений Конституцією України.
Новообраний Президент України, поклавши руку на Конституцію України і на Пересопницьке Євангеліє, проголосив присягу Українському народові.
У сесійний зал було внесено штандарт Президента України.
Голова Конституційного Суду Ю.Баулін оголосив, що Петро Порошенко вступив на пост Президента України.
Президент України Петро Порошенко зайняв спеціально визначене місце у сесійному залі Верховної Ради України, поруч з яким розташовано Прапор (штандарт) Президента України, підписав текст присяги і передав його Голові Конституційного Суду України.
Голова Конституційного Суду України Ю.Баулін оголосив: новообраний Президент України склав присягу відповідно до статті 104 Конституції України і вступив на пост Президента України.
Президент України підписав Указ про призначення П.Порошенка Верховним Головномандувачем Збройних Сил України.
Голова Центральної виборчої комісії М.Охендовський вручив посвідчення Президента України.
Голова Конституційного Суду України вручив Главі держави офіційні символи влади - Знак Президента України, Гербову печатку і Булаву.
О.Турчинов запросив Президента України на трибуну для виголошення Звернення до Українського народу.
У сесійному залі прозвучав духовний Гімн України "Боже великий, єдиний, нам Україну храни".
Президент України Петро Порошенко з трибуни Верховної Ради України звернувся до присутніх з інавгураційною промовою.
Він зазначив: "Від Львова до Донецька, від Чернігова до Севастополя, ми, українці, живий вогник у сім'ї європейських народів, діяльні співробітники європейської цивілізаційної праці". Так казав Іван Франко.
"Стояти ногами й серцем на Україні, свої голови держати в Європі", - заповідав Михайло Драгоманов", - процитував він.
П.Порошенко відзначив, що повернення України до свого природного, європейського, стану було омріяне багатьма поколіннями.
"Диктатура, що панувала останніми роками в Україні, прагнула позбавити нас цієї перспективи - народ повстав.
Переможна Революція гідності змінила не лише владу.
Країна зробилася інакшою. Іншими стали люди.
Настав час невідворотних позитивних змін.
Щоб запровадити їх, нам необхідні в першу чергу мир, безпека та єдність.
На заваді колосальних можливостей, які з падінням тиранії відкрилися для європейської модернізації України, стала справжня війна, спланована і розв'язана на українському Донбасі.
Досі багато хто думав, начебто Незалежність дісталася нам без жодних зусиль.
Це - неправда! За нашу незалежність, самостійність боролися цілі  покоління українських патріотів.
За неї полягли герої Небесної сотні", - зазначив П.Порошенко і звернувся з проханням до учасників урочистого засідання вшанувати хвилиною мовчання пам'ять всіх, хто поліг за волю й незалежність України.
Учасники урочистого засідання хвилиною мовчання вшанували пам'ять всіх, хто загинув за волю і свободу України.
П.Порошенко далі зазначив, що йде на посаду Президента, щоб зберегти і зміцнити єдність України, забезпечити тривалий мир і гарантувати надійну безпеку.
"Знаю: мир - найголовніше, чого прагне сьогодні український народ.
У глави держави - широкий вибір різноманітних інструментів для забезпечення територіальної цілісності України і мирного життя громадян.
Повноважень і рішучості не забракне. Я не хочу війни. Я не прагну помсти. Хоча перед очима - великі жертви, принесені українським народом.
Я прагну миру і доб'юся єдності України. Тому розпочинаю свою роботу з пропозиції мирного плану", - наголосив Президент України.
П.Порошенко закликав всіх, хто незаконно взяв до рук зброю, скласти її, гарантуючи у відповідь "звільнення від кримінальної відповідальності тих, на чиїх руках не має крові українських воїнів та мирних людей і тих, хто не причетний до фінансування тероризму".
Глава держави також гарантував контрольований коридор для російських найманців, які захочуть повернутися додому і мирний діалог. "Зрозуміло, що не зі "стрєлкамі", "абвєрамі", "бєсамі" чи іншою нечистю. Йдеться про діалог з мирними громадянами України", - уточнив він.
П.Порошенко окремо звернутися до співвітчизників з Донеччини та Луганщини російською мовою:
"Дорогие наши братья и сестры, сограждане!
Многие из вас уже успели ощутить на себе "прелести" правления террористов.
Они, помимо мародерства и издевательства над мирными гражданами, привели и без того кризисную экономику региона на грань полной катастрофы.
Но мы ни при каких обстоятельствах не оставим вас в беде.
Всенародные выборы Президента поставили жирный крест на мифе о якобы нелегитимной киевской власти.
Этот миф посеян и взращен российской пропагандой и кланом Януковича, который предал Донбасс и ограбил его еще в большей степени, чем всю страну.
Донецкой областью он безраздельно правил 17 лет. А теперьь финансирует террористов.
Именно он несет полную ответственность за политическую и социально-экономическую ситуацию, в которой оказался регион.
И за безработицу, и за бедность, и за беженцев.
И за убитых граждан, и за слезы матерей".
П.Порошенко зазначив, що найближчим часом приїде в Донбас "з миром, з проектом децентралізації влади, з гарантією вільного використання в регіоні російської мови, з твердим наміром не ділити українців на правильних і неправильних, з повагою до специфіки регіонів, до права місцевих громад на свої нюанси у питаннях історичної пам'яті, пантеону героїв, релігійних традицій, з опрацьованим ще до виборів спільним проектом з нашими партнерами з Євросоюзу по створенню робочих місць на Сході України, з перспективою інвестицій, з проектом програми економічної реконструкції Донбасу".
"Сьогодні нам потрібен легітимний партнер по діалогу. Говорити з бандитами ми не будемо. А діючі місцеві депутати вже нікого не представляють. І ми готові оголосити дострокові місцеві виборі в Донбасі. Такий мій мирний план для Донбасу та всієї країни!", - заявив П.Порошенко.
Президент України наголосив на тому, що "дискусії не підлягає питання про територіальну цілісність України". "Щойно я присягнув "усіма своїми справами боронити суверенітет і незалежність України", і завжди буду вірний цій святій обітниці", - зазначив він.
П.Порошенко також відзначив, що "Україна - різноманітна, але вона сильна духом і духом єдина!", і він був глибоко вражений "патріотизмом мешканців південних та східних українськими областей від Одещини до Харківщини". "Мир ще не настав, але вже сьогодні ми твердо можемо сказати, що важкі випробування об'єднали українську родину. Вони зміцнили нас як українську політичну націю, впевнену у своєму європейському виборі", - наголосив він.
Президент України у виступі неодноразово говорив про мир: "Мир, якого ми сподіваємося досягти найближчим часом, не буде тривалим, якщо ми належним чином не зміцнимо нашу безпеку. Щоб мир став довготривалим, нам слід призвичаїтися до життя в умовах постійної бойової готовності. Ми повинні тримати порох сухим".
П.Порошенко назвав найголовнішим пріоритетом армію та її переозброєння зусиллями вітчизняного військово-промислового комплексу. За його словами, завантаження державними замовленнями підприємств ВПК дасть поштовх реіндустріалізації економіки. "Хто шкодує коштів годувати свої збройні сили, той годує чужу армію. А наша армія повинна стати справжньою елітою українства", - наголосив Глава держави і зазначив, що "все, від чого залежить забезпечення стійкого миру та безпеки України, ми повинні зробити своїми силами".
"Найнадійніші наші союзники і найкращі гаранти миру - армія, флот, Нацгвардія та професійні спецслужби!
Ніхто нас не захищатиме, доки ми не навчимось оборонятися самі", - наголосив він.
Президент України зазначив, що використає свій дипломатичний досвід, щоб забезпечити підписання міжнародного договору, який прийшов би на заміну Будапештському меморандуму. Такий договір має надати прямі та надійні гарантії миру та безпеки - аж до військової підтримки в разі загрози територіальній цілісності.
П.Порошенко торкнувся питання повернення Криму. "Росія окупувала Крим, який був, є і буде українським.
Вчора під час зустрічі в Нормандії я саме так і сказав Президенту Путіну - Крим є українським. І крапка.
Ні з ким не може бути компромісу в питаннях Криму, європейського вибору і державного устрою.
А все інше повинно обговорюватися і вирішуватися за столом переговорів. Будь-які спроби зовнішнього і внутрішнього поневолення українців - зустрічають і зустрінуть найрішучішу відсіч.
Ми хочемо бути вільними.
А жити по-новому - це і означає жити вільно в умовах такої політичної системи, яка гарантує права та свободи людини і нації", - наголосив він.
П.Порошенко заявив про свою відданість ідеї парламентсько-президентської республіки. "Ніякої узурпації влади! Європейська демократія для мене - найкращий спосіб державного правління, винайдений людством.
Саме європейський досвід підказує нам, що значну частину повноважень вже зараз треба делегувати з центру місцевим органам влади.
Реформа щодо децентралізації розпочнеться вже цього року змінами до Конституції.
Нові повноваження отримають новообрані місцеві Ради.
Але Україна була, є й буде унітарною державою", - зазначив він.
П.Порошенко вважає важливою частиною суспільного запиту на повне перезавантаження влади дострокові вибори парламенту. За його словами, чинний склад Верховної Ради не відповідає настроям суспільства.
Президент України частину виступу присвятив майбутньому України і змінам, які чекають українців, наголосивши, що "для цього треба знищити корупцію" і запропонував загальнонаціональний антикорупційний пакт між владою та народом.
П.Порошенко наголосив на "європейському виборі України", назвавши його "серцем нашого національного ідеалу". Він нагадав про Угоду про політичну асоціацію та зону вільної торгівлі з Євросоюзом. "Ми разом докладали зусиль до цього документу. Тепер мрію втілити його в життя, а для цього нам треба якнайшвидше підписати економічну частину угоди.
Моя ручка - вже в руках, і як тільки ЄС ухвалить відповідне рішення, підпис українського Президента миттєво з'явиться під цим доленосним документом", - наголосив він і зазначив, що "ми не маємо права зволікати із підписанням економічної частини угоди".
За його словами, "те ж саме стосується і якнайшвидшого запровадження безвізового режиму для України з ЄС". "Ми завершили перший етап і дуже швидко зможемо завершити другий, щоб вже з січня 2015 року українці мали можливість подорожувати без віз. Угоду ж про асоціацію ми розглядаємо лише як перший крок до повноправного членства України в ЄС.
Ніхто не має права вето на європейський вибір України.
Визнати це значить проводити політику миру та спокою в Україні", - наголосив він.
Президент України, завершуючи виступ, наголосив: "Немає сумніву в тому, що ми здолаємо всі труднощі. Відстоїмо територіальну цілісність нашої держави, забезпечимо мир та спокій.
Нас уже ніхто не оберне в рабів криміналу та бюрократії, в прислужників колоніальної влади.
Нас підтримує цілий світ. За останні три дні я мав можливість пересвідчитись в цьому.
Навколо ідеї незалежності, свободи, гідності, правової держави, європейської інтеграції об'єдналася вся Україна і все світове українство.
Народ своє вагоме слова сказав. Під час революційних подій. Під час спротиву агресії. Під час виборів. Тепер черга - за нами, за владою.
Простягаю руку миру всім, хто подав голос за мене, і тим, хто не голосував.
Всім, хто допоможе встановити мир, порядок і спокій в Україні.
І всім, хто вірить у європейську майбутність України.
Ми - народ, що був одірваний від своєї великої Батьківщини Європи - повертаємося до неї.
Остаточно і безповоротно.
Мир нам!
Нехай нас благословить Господь!
Слава Україні!"
Промова Президента України неодноразово переривалася оплесками.
Голова Верховної Ради України О.Турчинов закрив урочисте засідання.
Прозвучав Державний Гімн України.
http://www.rada.gov.ua/news/Top-novyna/94013.html

6%, 2 голоси

68%, 23 голоси

26%, 9 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Виступ Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка у ВРУ

Виступ Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка у Верховній Раді України за підсумками ста днів роботи Уряду


06.06.2014 | 14:34

Резюмуючи цих 100 днів, які прожила наша країна, я хотів би їх охарактеризувати тільки однією фразою: ми вистояли. Ми вистояли як українська держава. Ми вистояли як український народ. Це – одні з найдраматичніших викликів за всю історію нашої країни.

Вперше за історію української незалежності ми зіткнулися з неприкритою російською військовою агресією. Ніколи на території України не було війни. Росія розв’язала цю війну. Росія анексувала українську територію, а саме територію Автономної Республіки Крим. Не зупинившись на Кримі, вони намагалися і намагаються зараз піти далі. І все, що відбувається в Донецьку і Луганську, є прямою російською військовою інтервенцією.

Ми разом зібрали всі сили, зібрали в кулак нашу волю і продемонстрували, що Україна – це не територія, а держава, а українці – це не населення, а народ, Народ – з великої літери.

Коли ми, шановні колеги, з вами 100 днів тому затверджували Програму дій Уряду і формували новий склад Кабінету Міністрів України, навіть тоді, розуміючи, що казна пуста, бюджет розграбований, державні компанії – банкрути, платити нічим ні по зовнішніх, ні по внутрішніх боргах, але тоді нам важко було спрогнозувати, які неймовірні проблеми будуть стояти перед країною.

Колишній президент, розграбувавши країну, втік з держави. І український Парламент оголосив про проведення дострокових президентських виборів. У цих умовах, коли російські війська, майже 40 тисяч військових збройних сил Росії знаходилися і знаходяться в безпосередній близькості до українських кордонів, коли Росія направила тисячі терористів на територію України, коли йде фінансування терористичної діяльності і коли було все спрямоване на те, щоб зірвати президентські вибори, ми продемонстрували, що український народ мудрий. І саме в першому турі Україна отримала Главу держави, а ми провели чесні і прозорі вибори. І те, що завтра в цьому залі новообраний Глава української держави буде приймати присягу, - це є заслугою мільйонів українців, які прийшли, проголосували і сказали: це наша країна, ми будемо визначати, хто в ній керує, і в Україні буде законний і легітимно обраний Президент України. В нас тепер є Президент, і Україна представлена і всередині держави, і назовні як держава, яка внаслідок чесних і прозорих виборів довела, що ми віддані демократичним принципам, і не дивлячись на всі спроби зірвати президентські вибори, у нас є законний, конституційний Президент.

Усвідомлюємо про те, що в багатьох, і в першу чергу в українців, буде питання, як далі буде працювати нова українська влада. Як глава українського Уряду хочу чітко заявити: Президент, Парламент і Кабінет Міністрів будуть діяти як єдине ціле. Мільйони українців очікують реальних змін. І ці зміни також лежать в площині єдності, спільності завдань і політичної відповідальності. Політичної відповідальності за те, за що люди стояли на Майдані, і політичної відповідальності за те, за що зараз тисячі наших хлопців зі зброєю в руках воюють. А воюють вони за нашу країну, за наше майбутнє, за український стяг, за український герб, за наші українські родини і за нашу європейську країну. Якщо ми разом, то це є єдина запорука нашої перемоги.

Саме тому ми перемагаємо і переможемо. Україна позбавиться терористів і ми звільнимо Донецьк і Луганськ від тих, хто також посягає на їхнє майбутнє. Бандитизм і тероризм, який спонсорується Росією, буде знищений.

По економічній ситуації, шановні члени Парламенту. Ви пригадуєте ті жахливі цифри, які з цієї трибуни я вам доповідав. Сотні мільярдів, які були розкрадені з державної казни, відсутність коштів на оплату заробітних плат, пенсій, соціальних стандартів, відсутність коштів на погашення внутрішнього боргу і зовнішнього боргу.

Нам вдалося уникнути в економічній сфері цього жахливого слова – дефолт, а по-простому це – банкрутство держави. Всі соціальні виплати, повністю всі пенсії і заробітні платні, всі соціальні стандарти, які прийняті чинним Законом України «Про Державний бюджет», виплачуються. За цей період часу ми отримали фінансову допомогу від наших західних партнерів. Мова йде про відновлення співпраці з Міжнародним валютним фондом. Окрім Міжнародного валютного фонду, це Світовий банк, це Європейський банк, це Європейський банк реконструкції та розвитку, це Уряд Сполучених Штатів Америки, це Уряд Канади, це Уряд Японії, це Європейський Союз з макрофінансовою допомогою. Це дало можливість Україні далі платити людям і це дало можливість Україні не оголосити дефолт і не впасти в економічну прірву, з якої треба виходити не роками, а десятками років.

В рамках нашої програми по економічній стабілізації країни ми змушені були йти і будемо йти далі на непопулярні кроки в короткостроковій перспективі. Але нам вкрай необхідні заходи, які не робилися в Україні протягом останніх 20 років, які, звичайно, не є популярними, яким зараз ніхто не буде аплодувати. Але для того, щоб вилікувати цю хворобу, хворобу економічної розрухи, хворобу економічного банкрутства, ми повинні пройти через складні, але правильні заходи по економічній стабілізації. Ці таблетки дуже кислі, дуже гіркі, але їх треба використати для того, щоб потім наш український організм української економіки був сильний, живий і здоровий.

Ми прийняли рішення про одне з найбільших скорочень витрат державного апарату. Починаючи з того, що чисельність державних чиновників скорочена на 25 тисяч осіб і закінчуючи тим, що ми урізали всі видатки на органи державного управління. Фактично зараз фінансуються тільки захищені статті. Що таке захищені статті? Це заробітна платня.

Нам вдалося протягом останнього місяця вперше за рік дати можливість профінансувати так звані незахищені статті. Загалом ми відправили 2,5 мільярда гривень на те, щоби кожна міська рада, кожна область отримала кошти на ремонт школи, на ремонт лікарні, на закупівлі найбільш необхідних речей, які зараз треба для того, щоб місцева влада і центральна влада виконували свої зобов’язання. Окрім соціальних, це зобов’язання по підтримці хоча б на мінімальному рівні життя у відповідних областях по підтримці інфраструктури.

Нам вдалося в економічному плані також зробити декілька позитивних кроків. Я їх не переоцінюю, тому що складно назвати будь-який з цих кроків великим досягненням. Вони далекі від досягнень. Досягнення будуть, шановні члени Парламенту, тільки не так швидко. Ми прогнозуємо в поточному році падіння економіки мінус 5%. Але це буде залежати також від того, яким чином будуть відбуватися події на Сході України.

При падінні економіки, при зменшенні промислового виробництва нам все-таки вдалося позакривати хоча б низку податкових і митних ям. Зупинюся на окремих цифрах. В першу чергу те, що стосується митниць. Загальний обсяг імпорту за останніх 5 місяців впав на 20%, тобто товарів в Україну ми завозимо на 20% менше, ніж ми завозили в минулому році. Але при цьому доходи по митниці, я підкреслюю, саме в доларовому еквіваленті, не в гривні, тому що ви розумієте, що в гривні було б неправильно міряти, так як пройшла девальвація національної грошової одиниці, тому саме в доларовому еквіваленті, не дивлячись на падіння імпорту 20%, на падіння промислового виробництва 5%, - ми збільшили доходи по митниці в доларовому еквіваленті на 13%. Якщо порахувати з курсовою різницею, то це 64% додаткових доходів.

Друге, що стосується відомих податкових ям, а це акцизи на нафтопродукти і це акцизи на тютюн і на алкоголь. В травні місяці збільшення доходів від підакцизних товарів по тютюну і алкоголю склали 40%, в попередньому місяці – 19,5. Що стосується акцизу по нафтопродуктах, ми додатково отримали в Державний бюджет близько 2-х мільярдів гривень, на відміну від минулого року, де через компанії Курченка і де через схему відмивання коштів до Державного бюджету не надходило жодної копійки.

Третє, також з економічних результатів. За цих 2 місяці ми почали відшкодовувати податок на додану вартість. Українська економіка почала повертати суб’єктам підприємницької діяльності ті кошти, які були вилучені з економічного обігу, а, відповідно, підприємства не могли ні погашати кредити, ні закуповувати продукцію, ні реально не могли працювати. 11 мільярдів гривень – це те, що ми протягом останніх 2-х місяців відшкодували суб’єктам підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність прозоро і відкрито.

Також окремо хотів би зазначити, що разом нами був прийнятий законопроект, який тепер оприлюднює всю інформацію по всіх суб’єктах, які отримують відшкодування ПДВ. Я можу чітко заявити про те, що зараз відшкодування поточного ПДВ здійснюється в автоматичному режимі і одна з основних корупційних складових, яка була притаманна протягом останніх 5 років, а це «відкати» за відшкодування ПДВ, зараз не існують.

Що стосується відшкодування податку на додану вартість по минулих періодах. Тут, на цій трибуні, ми визначилися, що той обсяг боргу, який був накопичений, неможливо повернути «живими» коштами. Саме тому було прийнято рішення, яке узгоджено з нашими західними кредиторами, щодо емісії облігацій внутрішньої державної позики на суму боргу. Уряд прийняв відповідне рішення на загальну суму 16,7 мільярда гривень, з яких зараз вже близько 10 мільярдів гривень знаходяться на оформленні для того, щоб суб’єктам підприємницької діяльності видати облігації ПДВ ОВДП.

Що стосується нашої енергетичної незалежності, а, точніше, енергетичної залежності. Тут, з цієї трибуни Парламенту, декілька днів тому я вам доповідав про ті заходи, які Уряд зробив, щоб у камфорах був газ і щоб підприємства не були відключені від газу. Ми прийняли пусті газові сховища. Загальний обсяг газу був близько 5 мільярдів кубічних метрів газу, це буферний газ, який неможливо викачати.

За останні 2 місяці в українських газових сховищах вже накопичено більше 12 мільярдів кубічних метрів газу. Думаю, що ми завершимо цей місяць цифрою вище 13 мільярдів кубічних метрів газу. Звичайно, цього не вистачає для того, щоб пережити зиму. Але цього вистачає для того, щоб обігріти український народ взимку.

Зараз ми робимо все для того, щоб диверсифікувати джерела енергопостачання. Нами підписаний, завдяки зусиллям Європейської комісії, реверсний потік. Поки що цей обсяг не може забезпечити повністю постачання природного газу і перекрити наші потреби, але 500 мільйонів кубічних метрів газу, які ми на даному етапі можемо отримувати щомісячно з Польщі, Угорщини і Словаччини, є першим кроком до енергетичної незалежності.

Ми далі очікуємо на остаточне рішення сусідів, тому що партнерами їх навряд чи можна назвати. Верховна Рада України буде проінформована про остаточні результати, про ціну і про умови контракту, якщо такий контракт буде підписаний. Якщо не буде підписаний, значить, доля наших двосторонніх стосунків буде вирішуватися в суді.

В рамках наших політичних завдань хочу всім нагадати, що українці в листопаді місяці повстали за своє європейське майбутнє. І тому Урядом України була підписана політична частина Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Що стосується економічної частини, то Європейський Союз в односторонньому порядку відкрив ринки для України. Загалом відкрито ринки по більше ніж 120 товарних позиціях, в першу чергу по агропромисловій продукції і по промисловій продукції. Таке одностороннє відкриття ринків Європейським Союзом дає українському бізнесу додаткові доходи в обсязі 500 мільйонів євро до 1 листопада поточного року.

Економічна частина угоди з Європейським Союзом повинна бути підписана якомога швидше. Наш курс на Європу є незворотній. Це курс політичний, економічний, юридичний, демократичний. Тому що Україна за своїми цінностями є європейською державою. І підписання цієї Угоди є першим кроком до того, щоб у перспективі Україна стала членом Європейського Союзу.

Переконаний, що ми заслуговуємо на те, щоб бути членом Європейського Союзу. І наш поступ щодо європейського майбутнього є незворотній, впевнений і рішучий.

Що стосується, шановні колеги, Збройних Сил, армії і Національної гвардії. Ви розумієте, що на всі економічні проблеми у нас наклалися видатки, які ми не могли спрогнозувати 3 місяці тому, а це саме видатки на бойові дії по захисту національної незалежності України, по захисту нашого суверенітету і по захисту людей від бандитів.

Загалом було прийнято рішення про виділення додаткових коштів у розмірі 6,7 мільярда гривень на потреби української оборони, Національної гвардії, Прикордонної служби і Міністерства внутрішніх справ. Окрім цього, за цей період часу ми безпосередньо профінансували 10,5 мільярда гривень на потреби національної безпеки і оборони.

Знаємо і усвідомлюємо про всі проблеми, які є в забезпеченні армії. Але якщо 20 років єдине, що робилося в Збройних Силах, - це продавали те, що ще можна продати, і навіть те, що неможливо продати, якщо корупція роз'їла і знищила всю систему національної безпеки і оборони, якщо в БТР і танках не те що пального – акумуляторів не було, якщо Збройні Сили тяжко собі уявляли, як виглядають бронежилети, то за ці 3 місяці ми сформували українське військо, Національну гвардію і сили безпеки в країні. Вони захищають країну.

Що стосується подальших кроків. Далі буде складно. Не менш складно, ніж є сьогодні. На кожен такий виклик нам разом спільно треба шукати відповідь. Саме тому вкотре я хотів би зазначити, що такі відповіді ми будемо шукати разом, разом всі інститути української державної влади.

Нам треба шукати політичні, економічні і безпекові відповіді. В політичній сфері Уряд чітко задекларував свою позицію: Україні потрібно завершити процес конституційних змін. В рамках змін до Конституції ми вважаємо, що влада повинна бути децентралізована. Низка державновладних і фінансових повноважень повинні бути передані на регіони. Передані з тією метою, щоб місцева влада, з одного боку, отримала важелі впливу, а з іншого боку, отримала всю повноту відповідальності. Концентрація влади в одних руках чи в одних інститутах призводить або до диктатури, або до втечі в Росію.

Саме тому ми звертаємося до Парламенту з тим, щоб завершити процес конституційних змін, який би передбачав три елементи. Перший елемент – децентралізація влади, передача влади від центральних органів державної виконавчої влади на місця. Другий елемент – зміна Бюджетного і Податкового кодексів і надання економічних стимулів для регіонів щодо залучення інвестицій, щодо збільшення кількості робочих місць і щодо відповідальності перед своїми людьми. Третій елемент – позбавлення органів прокуратури функції так званого загального нагляду, яка є одним з найбільш корумпованих елементів чинної правоохоронної системи. Четвертий елемент – це завершення судової реформи.

На жаль, той законопроект, який був прийнятий Парламентом, відрізняється від законопроекту, який був запропонований Урядом щодо люстрації судової системи. І сумнівність цієї люстрації зараз на лице. Саме тому ми також звертаємось до Парламенту з тим, щоб зробити все для очистки судової системи від корупції, яка там є до сьогоднішнього дня. І не тільки там.

Наше друге завдання спільне, шановні колеги, - це реальна боротьба з корупцією. На верхніх ешелонах вдалося досягнути того, що ми розрушили піраміду корупції, де збирали з самого низу і несли на самий верх. Але чи знищена ця корупція в середній і нижній ланках? Ні, вона, звичайно, не знищена. Саме тому в рамках нашої реальної боротьби з корупцією ми звертаємось до Парламенту – заснування Національного антикорупційного бюро. Це раз. Друге – подальша дерегуляція. Зроблені серйозні кроки щодо зменшення кількості дозволів вдвічі. Але поки що це косметичний ремонт. Внизу як брали гроші, так і беруть. Хабарі як носили, так і носять. Ставки як були внизу, так і є. І тому в рамках нашої реформи по боротьбі з корупцією завдання номер 1 – Національне антикорупційне бюро. Друге – внесення змін до Закону України «Про міліцію». Третє – нова редакцій Закону України «Про прокуратуру». І четверте – політична відповідальність всіх політичних сил, які запропонували своїх кандидатів як в Уряд, як в центральні органи влади, так і на місця. Без «посадок» нічого не вийде. Народ повинен побачити, що за скоєння злочину є відповідальність. Пустими словами нікого не переконаєш.

Що стосується подальших кроків по економіці. Завдяки отриманим коштам від наших фінансових структур вдалося не тільки уникнути дефолту, але вдалося втримати національну грошову одиницю. В чому в нас є зараз проблема? Проблема полягає в тому, що ми обмежені в кредитному ресурсі для української економіки. Чим більше Національний банк дає рефінансування, тим більше йде тиск гривні на ринок. Чим більший йде тиск гривні на ринок, тим вище може вискочити валютний курс. Чим менше Національний банк дає рефінансування, тим менше кредитів. Чим менше кредитів, тим менший ріст економіки.

Саме тому зараз ми знаходимося в складній ситуації, яка полягає в тому, що в банківській системі не вистачає коштів на кредитування. Абсолютно природно, що, починаючи з податку поточного року, ми втратили майже 20% депозитів українців. Коли по телевізору показують про те, що стоять російські війська, коли в Слов'янську, коли в Донецьку, коли в Луганську йдуть бойові дії з терористами, коли є просте людське відчуття страху, - люди йдуть і знімають депозити. Загалом було знято близько 70 мільярдів гривень цих депозитів. А це – відтік з економіки, а це – неможливість кредитування.

Проте на фоні цієї картини у нас зараз почалися позитивні зрушення. Позитивні зрушення в тому, що за останніх 10 днів люди почали повертати кошти в банківську систему. Приріст невеликий – 0,4%. Але у нас кожні 0,01% - це вже позитив, це вже дає надію на те, що банківська система почне працювати і що банківська система почне знову кредитувати.

Також в рамках нашої роботи в Кабінеті Міністрів України ми повинні змінити в цілому систему державного управління в країні. Ми повинні її адаптувати до європейських стандартів. Ще раз підкреслюю, що на фоні війни, на фоні стрільби, на фоні тероризму це робити непросто. Але, окрім цих завдань, є стратегічні завдання. Стратегічні завдання, які полягають в тому, що модель місцевої і центральної влади повинна відповідати тим стандартам, які є сьогодні в Європі.

Ми отримали не тільки фінансову, але й технічну допомогу від наших європейських партнерів. Створена група підтримки України в Європейському Союзі. В кожному міністерстві у нас будуть фахові консультанти і аналітики, які разом зі спеціально призначеною особою, а саме Міністр в кожному Міністерстві з питань європейської інтеграції, будуть змінювати якість і систему управління в органах державної влади.

Такі завдання стоять зараз перед цим Урядом. Такі завдання стоять зараз перед країною.

Наша спільна мета – це зберегти країну. Наша спільна мета – це дати українцям впевненість у завтрашньому дні, це захистити їх. Це допомогти тим родинам, які позбавилися годувальника. Це допомогти тим сім'ям, чий батько воював за Україну як герой і загинув. Це допомогти кожній українській родині відчути впевненість в українському майбутньому, відчути нашу спільну силу. І вірити в те, що за нами всіма – велике майбутнє, що ми разом, ми, як український народ, великим поступом пройдемо всі випробування, всі ці драматичні сторінки української історії. Так формується нація, так формується держава – через кров, через піт, через волю, через віру, через впевненість і через єдність. Це є формула нашого успіху. І Україна буде успішною державою.

Дякую за увагу!

44%, 12 голосів

22%, 6 голосів

15%, 4 голоси

19%, 5 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Товар з України для Пукіна



40 терористів повернулися в Росію у гробах

Тіла терористів, які загинули при захопленні аеропорту в Донецьку, везуть на батьківщину - до Росії. 40 найманців Путіна повернулися додому в одному рефрижераторі, повідомляє Інформаційний опір.

Нагадаємо, пропуск автомобілів з убитими іноземними громадянами з території України до Росії пов'язаний з тим, що вбиті бойовики не потрібні на українській території. Про це на брифінгу повідомив помічник голови Держприкордонслужби України Сергій Астахов.

"Наскільки я володію ситуацією, Україна демонструє свою гуманітарну позицію, і ми повертаємо тих іноземців (убитих), які були на нашій території. Вони не потрібні для того, щоб удобрювати землю України", - сказав Астахов, додавши, що вивезенням трупів займаються громадські організації, які визнають місцеву нелегітимну владу.

За його словами, цей вивіз здійснюється на абсолютно законних підставах.

Що стосується живих бойовиків, які намагаються залишити територію України, співробітники прикордонслужби повинні їх затримувати точно так само, як і тих, які намагаються прорватися на територію України з боку Російської Федерації.

"Вільного виходу з України немає. Своїми силами ми намагаємося захищати кордон і на вхід і на вихід", - сказав він.
http://gazeta.ua/articles/np/_40-teroristiv-povernulisya-v-rosiyu-u-grobah/561366



Терористи вивезли до Росії три десятки трун

Російські журналісти проводили до кордону фуру з Донецька, що перевозила 31 труну з наклейками "Донецька народна республіка".
 
Про це у своєму блозі на сайті "Эхо Москвы" розповіла кореспондент Марія Турченкова.
 
"Усередині фури 31 труна, промаркіровані наклейками "Донецька народна республіка", з громадянами Росії, які загинули в Донецьку під час бою в аеропорту 26 травня", - пише журналістка.
 
За її словами, супроводжувати вантажівки з тілами росіян до прикордонної застави в Устинівці попросила співробітників російських ЗМІ, які працювали в Донецьку, людина з оточення так званого прем'єр-міністра самопроголошеної ДНР Олександра Бородая.
 
"Він сказав, що наступного дня з Донецька до Росії відправиться колона з двох вантажівок із тілами, і попросив журналістів про послугу -супроводжувати їх до кордону. Він обіцяв за півгодини повідомити, куди саме їх повезуть і хто супроводжуватиме "вантаж", і попросив тоді дати йому відповідь, чи згодні ми поїхати. Ми були приголомшені почутим. Це було перше визнання, що у боях на Донбасі гинуть російські громадяни", - відзначає Турченкова.
 
Вона нагадує, що ще два тижні тому в соцмережах поширювалися чутки про те, що тіла росіян, які загинули у боях на сході України, таємно переправляють через кордон до Росії. "Але в ДНР ніхто це не підтверджував, і вже тим паче, не афішував", - підкреслює журналістка.
Її дивує, як усе побачене на українсько-російському кордоні може співвідноситися із заявами з Москви, де наполягають на "народній боротьбі" Донбасу і заперечують участь російських громадян у конфлікті.
 
"Жоден із вітчизняних федеральних телеканалів, що місяцями бетонують ідею про геноцид росіян на сході України і засилля фашистів на заході, так і не повідомив про те, що 31 громадянин Росії загинув у Донецьку 26 травня", - констатує Турченкова.
 http://www.ukrinform.ua/ukr/news/teroristi_vivezli_do_rosiii_tri_desyatki_grobiv_1943974



об'ява на східному кордоні України:

"Госпогранслужба Украины сообщает, что в связи с переполнением моргов, въезд боевикам в Украину временно ограничен"


93%, 40 голосів

7%, 3 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Петиція щодо санкцій проти Путіна

Петиція щодо санкцій проти Путіна за агресію проти України зібрала наразі лише 20% необхідних голосів

31.05.2014

На сайті Білого дому розміщено нову петицію, автори якої закликають Сполучені Штати запровадити персональні санкції проти президента Росії Володимира Путіна.
 
«1 березня Володимир Путін звернувся до Ради Федерації для отримання дозволу на використання збройних сил Росії в Україні. 18 березня Росія анексувала Крим», – ідеться в петиції.
 
«17 квітня президент Росії Володимир Путін підтвердив участь Росії у розпалюванні ситуації в Криму, відзначивши, що це були «звичайно, російські військовослужбовці за підтримки кримських сил самооборони», – нагадують автори звернення, які також вказують на захоплення проросійськими силами адміністративних будівель на сході України.
 
Для того, щоб адміністрація президента США Барака Обами була зобов’язана розглянути петицію, до 21 червня її мають підписати 100 тисяч людей.
 
За станом на 31 травня петицію підписали близько 20 тисяч осіб.
 
Петицію може підписати громадянин будь-якої країни, не лише США.
 
Раніше в травні понад 100 тисяч підписів зібрала петиція про визнання Росії спонсором тероризму.
 
Адміністрація президента США зобов’язалася розглядати і давати відповідь на громадянські петиції, оприлюднені у спеціальному розділі сайту Білого дому, якщо вони набирають визначене число підписів за певний час. Відповідь не мусить полягати у виконанні вимог петиції.


Я - Богдан Гордасевич підписався:

 B. H.
June 01, 2014
Signature # 21,089

Це мій номер під петицією


88%, 15 голосів

12%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Він завжди був поряд зі своїми бійцями…




29 травня, поблизу міста Слов’янська Донецької області, унаслідок падіння гелікоптера Мі-8 Нацгвардії, що потрапив під обстріл терористів, загинув начальник управління бойової та спеціальної підготовки Головного управління Національної гвардії України генерал-майор Сергій Кульчицький.

Звістка про трагічну смерть схвилювала усіх, хто знав та служив з Сергієм Петровичем.

Скрізь, де доводилося служити генералу Кульчицькому, люди були найкращої думки про нього: порядність, розсудливість, врівноваженість, доброзичливість - далеко не усі якості, притаманні цьому талановитому та енергійному командирові.

Вимогливий, принциповий офіцер вимагав від себе й від підлеглих сумлінного виконання службових обов’язків на благо Вітчизни. Він віддавався роботі наповну, турбувався про підлеглих і в тяжку хвилину ставав горою на їх захист. Високий, мускулистий, міцної статури, з мужнім, вольовим обличчям він мав неабиякий талант командира…

«…Справжній командир… Завжди був поряд зі своїми бійцями: жив у палатці їв нехитру солдатську їжу, яку бувало, сам і готував, - так охарактеризував Сергія Петровича користувач соцмережі, який спілкувався з генералом під час виконання завдань на сході. – Він завжди літав чи їздив туди, де стоять його солдати. Він захищав Україну і робив це добре, робив це чесно. Мені пощастило бути знайомим з цією людиною…»

Подібні слова вимовить кожен резервіст першого батальйону Нацгвардії, адже останні місяці свого життя генерал-майор Сергій Кульчицький присвятив підготовці саме цих бійців.

Від першого дня навчань він був поряд з добровольцями. Пригадується день відправки батальйону на схід для служби на блокпостах… З оптимістичною посмішкою Сергій Петрович того дня вселив надію кожному, що все буде добре, - перемога за нами...

Більше місяця він разом із бійцями перебував на сході в зоні проведення АТО, з честю виконував свій обов’язок та до останнього подиху залишався вірним своєму народу, служінню якому присвятив усе життя…

Цікавим і непростим був життєвий шлях доблесного офіцера. Народився Сергій Петрович Кульчицький 17 грудня 1963р. у Східній Німеччині у місті Веймар, де проходив службу його батько, Петро Іванович, радянський офіцер.

З дитинства Сергій Кульчицький мріяв стати офіцером, як батько, а тому в 1981р. вступив у Далекосхідне вище загальновійськове командне училище в місті Благовіщенську Амурської області.

У 1985 р. він закінчив училище з відзнакою, отримавши військове звання лейтенанта, для проходження служби відправився за Полярне коло в селище Печенга-І Мурманської області, де обіймав посаду командира десантно-штурмового взводу 61-ї окремої бригади морської піхоти Північного флоту.

Молодий лейтенант Кульчицький мав І розряд з бігу та лижних гонок, І розряд з подоланням смуги перешкод і гирьового спорту. В рукопашному бою переважав одночасно двох-трьох супротивників, навіть сміливці не наважувались зійтись з ним у двобої.

У 1991р., після проголошення незалежності України, прослуживши майже 8 років в Заполяр’ї, Сергій Кульчицький перевівся служити до України в місто Тернопіль в батальйон Національної гвардії на посаду заступника командира батальйону.

Наступні роки Сергію Петровичу довелося проходити службу в Криму та на Івано-Франківщині.

З 2010 по 2012 рік Сергій Кульчицький обіймав посаду заступника начальника управління Західного територіального командування внутрішніх військ МВС України, а з серпня 2012 року - начальник управління бойової та спеціальної підготовки Головного управління внутрішніх військ МВС України (тепер Національної гвардії України).

За умілі та сміливі дії під час ліквідації наслідків повені в Хустському районі Закарпатської області його відзначено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

За заслуги перед Вітчизною генерал-майор Сергій Петрович Кульчицький нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, орденом «Ілля Муромець», орденом «1020 років хрещення Київської Русі», вищою нагородою товариства Червоного Хреста України «Почесна відзнака» та 8-ма медалями, зокрема медаллю «За відзнаку у військовій службі».

Командування та особовий склад Національної гвардії України низько схиляє голови в скорботі. Відданому та мужньому Офіцеру - вічна пам’ять…


Генерал-майора, начальника управління бойової та спеціальної підготовки Національної гвардії України Сергія Кульчицького поховають у Львові на Личаківському цвинтарі в пантеоні героїв України.

http://www.vv.gov.ua/news.php?nid=4893&lang=ua


95%, 42 голоси

0%, 0 голосів

5%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Загинули журналісти Андреа Роккеллі і Андрій Миронов

Під Слов'янськом загинули італійський журналіст Андреа Роккеллі і його перекладач Андрій Миронов

Війна є війна, а куля чи бомба не вибирає кого вбивати – їм всеодно і це засвідчує смерть двох журналістів, які перебували у Слов'янську


Фото novayagazeta.ru

24.05.2014, 23:50

У суботу ввечері під Слов'янськом були вбиті італійський журналіст Андреа Роккеллі і його перекладач Андрій Миронов. Цю інформацію ИТАР -ТАСС підтвердили в штабі ополчення Донецької народної республіки. За словами ополченців, журналісти були вбиті в результаті мінометного обстрілу селища Андріївка. Осколкове поранення ноги отримав ще один кореспондент – француз Вільям Рогульон, що працює на WordPress. Його стан не викликає побоювань.

Сам Рогульон розповів, що перебував з італійцем і його перекладачем в одному автомобілі. Машина потрапила під обстріл. Останнє, що він бачив – своїх колег, які лежали на землі.

Андреа Роккеллі було 30 років. Він – фотокореспондент і засновник проекту Cesura.it. Роккеллі працював на Кавказі, в Киргизії, в Тунісі і в Лівії під час «арабської весни».

19 травня «Нова газета» опублікувала матеріал Андрія Миронова і Андреа Роккеллі «Ми – не звірі. Не треба нас колючим дротом обтягувати!»


У Донецькій області України під містом Слов'янськ при мінометному обстрілі загинули російський правозахисник і журналіст Андрій Миронов та італійський фоторепортер Андреа Роккеллі. Був поранений французький журналіст Вілльям Рогелон.


Миронов завжди був там, де гаряче

Як розповів Радіо Свобода голова правління "Меморіалу" Олександр Черкасов, Миронов входив до складу товариства "Меморіал", був радянським політичним в'язням, працював у Чечні, розслідував застосування різних видів зброї ; був постійним учасником протестних мітингів :

– Андрій Миколайович Миронов, навряд чи б ви сказали, побачивши його, що йому 60. Між тим він журналістикою займався і поширенням інформації ще тоді, коли це було проблематично, коли Радіо Свобода була одним з небагатьох джерел інформації. Його посадили за самвидав в 1985 році, дали 4 роки таборів, 3 роки заслання. Сидів він в Мордовії. У висновку вивчив італійську мову на додаток до англійської. Далі його доля була зумовлена , він працював журналістом, працював з італійцями всі роки, що я його знаю. Він завжди був там, де жарко. У жовтні 1993 року він був в Останкіно, в 1994-96 роках був у Чечні, причому там, де насправді жарко, під обстрілами. Міна знайшла його під Слов'янськом, могло б бути в Грозному в 94 -му, 96 -му чи 99 -му. Андрій Миронов, як і багато інших колишні політв'язні, входив до " меморіальское " спільнота, він був членом правозахисного центру " Меморіал". Він з нами співпрацював в поїздках на Кавказ в 1990 -і роки. На останній нашій конференції він не був присутній, тому що був на Україні, тому що був там, де гаряче. І він виявився на передньому плані під Слов'янськом.
 
– А що-небудь ви знаєте про обставини його роботи під Слов'янськом ?
 
– Це околиця міста, де, очевидно, розташовані якісь вузли оборони ( сепаратістов. – РС). Українські силовики використовують важке озброєння, коли ведуть вогонь по вузлах оборони. Вони вели вогонь з 122 – міліметрових мінометів – це визначається по осколках. Кілька днів тому там в ніч було знищено, зруйновано 6 будинків, пошкоджена психлікарня, що знаходиться тут же поруч. Зрозуміло, що на це місце їздили і журналісти, і правозахисники. Комусь пощастило. Коли приїхав Андрій зі своїми товаришами, очевидно, по цьому місцю відкрили вогонь. Вогонь вели із закритих позицій, тобто вони не могли прямо бачити, по кому стріляють. Під'їхала машина і по цьому району знову відкрили вогонь з мінометів.

У Роккеллі недавно народилася дочка

Міністерство закордонних справ Італії офіційно підтвердило смерть італійського журналіста – фрілансера, фоторепортера Андреа Роккеллі, що потрапив під обстріл і загинув разом з перекладачем в Україні.
Міністр закордонних справ Італії Федеріка Могеріні оголосила про проведення досконального розслідування інциденту, що призвів до загибелі італійського журналіста.

Андреа Роккеллі, 30 років, уродженець міста П'яченца, був засновником асоціації фотографів – репортерів Чезура ( Cesura ). Неодноразово виїжджав в гарячі точки : працював у Чечні, Лівії, Афганістані, Алжирі, Киргизстані. Протягом декількох місяців висвітлював події на Майдані – його фотографії і тексти публікувалися в режимі реального часу на сайті його асоціації Чезура – Лаб ( Cesura – Lab). Загиблий був внесений до списку виступаючих на Міжнародному фестивалі журналістики, який пройде в Перуджі в 2015 році, де він повинен був поділитися досвідом роботи журналіста в гарячих точках. Журналіст також співпрацював з телепрограмою " Визнання репортера ", що виходить в ефір на телеканалі Італія – 1, що належить медіахолдингу " Медіасет ", яким володіє сім'я Сільвіо Берлусконі. У цій програмі журналіст ділився власним досвідом роботи в гарячих точках.

Зовсім недавно у журналіста народилася дочка.

В офіційному повідомленні прес-служби президента Італії наголошується, що Джорджо Наполітано " з болем у серці сприйняв звістку про загибель співробітника італійських засобів масової інформації при виконанні ним своїх професійних обов'язків – що знову привернуло увагу до близької нам країні, яка переживає трагедію, пов'язану з кровопролиттям ".

Ось, по всій видимості, остання журналістська робота Миронова і Роккеллі.
 
Там сильні обстріли ночами

Співробітниця правозахисної організації "Хьюман Райтс Вотч" Тетяна Локшина працює зараз у складі місії в Донецькій області:

– Я зараз перебуваю в Донецьку, але в районі Слов'янська була за день до того, як туди приїхали італійський журналіст та Андрій Миронов. Ми звідти виїхали швидше, ніж очікували, саме тому, що посилювався обстріл. Звичайно, ситуація там дуже неблагополучна. Вчора ввечері ми дізналися, що машина з журналістами потрапила під вогонь, швидше за все, мінометний вогонь. До сьогоднішнього ранку не було впевненості, але зараз вже зрозуміло, що один з цих журналістів – Андрій Миронов, який перекладав для свого італійського колеги, допомагав йому в роботі і сам робив матеріали.
 
– Яка ситуація там ?
 
– Слов'янськ вже досить довго фігурував у новинах як місце високої концентрації антикиївських, антиукраїнських сил. Там, дійсно, великі загони бойовиків. Коли ми там були, там йшла перестрілка між ними та українськими військовими, які теж там розташовані неподалік.
 
– Мова йде про якісь житлових районах або лісосмузі ?
 
– Окраїна Слов'янська – це села, маленькі села, які приліплені власне до місту, селищу міського типу під назвою Слов'янськ. Типові села, де живуть люди, я хочу це підкреслити – живуть люди і дуже сильно страждають від обстрілів. Ми були в селі Семенівка на околиці Слов'янська, були там саме тому, що ми знали, що село обстрілюють вже третю ніч поспіль. Коли ми туди приїхали, ми оглянули деякі зруйновані будинки, треба сказати, що в ніч до нашого приїзду досить сильно постраждали шість будинків, два будинки були зруйновані дуже сильно, а ще чотири пошкоджені в одну ніч, всього в селі 9 пошкоджених будинків. Ми поговорили з місцевими жителями, вони нам розповідали про інтенсивність обстрілів, про те, що стає гірше, по наростаючій. Наша організація "Хьюман Райтс Вотч " займається порушенням прав людини в усьому світі. І зараз, коли ситуація в Україні напружена, ми, звичайно, дуже багато тут працюємо, збираємо інформацію про те, що відбувається на Україні, зокрема, на південному сході. Але при цьому ми працюємо з порушенням прав людини усіма сторонами. Що стосується того обстрілу, про який я говорю, то будинки жителів постраждали саме від обстрілу з боку українських сил.
 
– Чи не перешкоджають чи українські влади або місцеві сепаратистські влади вашій роботі ?
 
– На даному етапі ми тут працюємо вже тиждень, ми працюємо достатньо гладко. З іншого боку, ми постійно, це теж одна з наших завдань, отримуємо інформацію про те, з якими перешкодами стикаються журналісти у своїй роботі, перешкодами як з боку інсургентів, так і з боку офіційної влади. Зовсім недавно ми опублікували матеріал про затримання і зникнення на певний строк журналістів антикиївських толку, журналістів російських ЗМІ. Вони теж стикаються з проблемами. Тут палітра порушень вкрай різноманітна.
 
– Ви говорите, що ви покинули цей район, тому що посилювалися обстріли.
 
– Там не постійний бій, там не безперервні бойові дії, там сильні обстріли ночами, а вдень бувають окремі удари.
 
– Там загинули два журналісти, чи є у вас дані про загибель мирного населення в цих районах в результаті цих обстрілів ?
 
– Ми знаємо, що кілька днів тому на околиці Слов'янська результаті такого обстрілу було поранено жінку, отримала осколкове поранення і госпіталізована була. Ми розмовляли з 80 – річною бабусею в селі Семенівка, у якої будинок дійсно зруйнований, зруйновано практично повністю. Те, що вона вижила в результаті цього удару, – справжнє диво. Вона встигла сховатися під низеньким столиком у себе на кухні, і це їй врятувало життя. Поруч був ще один будинок дуже сильно зруйнований, наполовину зруйнований. У цьому будинку теж постраждати могли люди з дуже високою ймовірністю, на щастя вони поїхали. Звичайно, потрібно згадати про те, що обстрілюють українські військові не просто так. Обстрілюють, тому що там досить серйозна присутність інсургентів і звідти, з околиці цього села стріляють по військовим. Але це все-таки не такий інтенсивний обстріл, і це село, в якому живуть люди. Ви собі уявіть, як себе почуває людина, яка виявляється вночі під мінометним обстрілом. Люди панічно бояться, вони сидять у підвалах, вони сидять у підвалах всю ніч, закривши голову руками, їм моторошно страшно. Ті, хто може виїхати, ті, кому є куди поїхати, куди евакуюватися, це роблять, але далеко не всі мають таку можливість.

Я додам, що Андрій Миронов дуже багато років працював у Чечні, правозахисна робота абсолютно безстрашна під час першої війни, під час другої війни. Звичайно, будь-яка людина, правозахисник чи журналіст, який займався Чечнею, знає Андрія в обличчя і по імені, знає його роботу. Звичайно, для всіх нас величезне особисте горе. Дуже не хотілося б у це вірити. Стільки років Андрій працював в таких небезпечних умовах, а чому тут загинув. Страшно, абсурдно і важко уявити, що це все відбувається на Україні тут і зараз, – сказала Тетяна Локшина

Підготував за джерелами і переклав з російської Богдна Гордасевич
http://www.novayagazeta.ru/news/1682552.html
http://www.svoboda.org/content/article/25397651.html

Ірина Токарська «Я ходила до раю»

Презентація збірника відбулась 22 травня 2014 року о 18 - 20 год. у Львові в книгарні "Книжковий дворик"





РАЙСЬКІ    ВРАЖЕННЯ

Роздуми над новим збірником поезій та авторських малюнків Ірини Токарської «Я ходила до раю»



Хто ще не читав збірника поезій Ірини Токарської «Я ходила до раю» – того прошу мене далі не читати! Спершу нехай прозвучить поезія. Ось хоч би й цей вірш

* * *
І цілувалися квітки
В рожеву ранність,
І сонця сходила в блакить
Червона рана.

І пломеніла на землі
Нова прийдешність
На переліг, на сонний ліс,
На сонну стежку.

На наші стомлені серця,
На звичність свята.
Тобі сьогодні до лиця
Свята посвята.

Святило сонцем нас обох –
В короні сонях.
Зіходив з неба світлий Бог
В земні долоні.

І далі, далі, далі... Перечитайте всі поезії збірника, а тоді і тільки тоді варто поговорити, щоб мати власні щирі враження. [ Читати далі ]