«Свято свят і торжество торжеств», — так називають Великдень - свято перемоги добра над злом, світла — над темрявою, свято виходу з життя гріховного і знайдення життя вічного.
Вважається , що у Великодню ніч відкриті ворота до раю , а також відкриваються всі земні скарби, які світяться на землі чарівними вогниками, проте побачити їх може лише дуже мала дитина, помисли якої чисті.
Ой ти гілко, гілко вербова!
На тобі зелена обнова.
Ще холоднувато надворі,
А ти вже в святечнім уборі.
Верба б”є, не я б”ю,
За тиждень – Великдень!
Уже недалечко
Червоне яєчко.
Лоза б”є, не я б”ю,
За тиждень - Великдень!
Будь здоровий, як вода,
І багатий, як земля.
Невід’ємною частиною Великоднього свята є крашанки й писанки. Яйце — це символ весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду.
П И С А Н К А
Виводить мама дивним писачком,
по білому яйці воскові взори.
Мандрує писанка по мисочках,
із цибулиним золотим узваром,
з настоями на травах і корі,
на веснянім і на осіннім зіллі –
і писанка оранжево горить
у філіграннім сплеті ліній.
То вже вона, як дивовижний світ,
то вже дзвенить, як згусток сонця,
буяють буйно квіти у росі,
олені бродять в березневім соці.
І стилізовані сплітаються сади
у маєві густих обрамлень,
мереживом найтоншим мерехтить
геометричний космацький орнамент.
І я поплив у світ дитячих мрій
на білі колискові оболоні...
Котились писанками ізгори
ясні сонця у мамині долоні. (Ігор Калинець)