[Приєднана картинка]Усе мине... Зотліє... Втратить значення... Згорить у часопростору вогні Зітруться всі побачення... Пробачення... Розтануть візерунки на вікні.... Зів'януть квіти, облетять пелюстки Й листки пожовклого календаря Закінчаться стосунки і відпустки... Повисихають ріки і моря... Ми теж забудемо те, наше, "вчора", Де нас п'янив любові аромат... Дивлюсь у небо, в синь... Кудись угору... Когось молю тебе вернуть назад... Дивлюсь у небо... В грудях серцю...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Роки відлітають птахами у вирій,В далекі краї – за обрій летять,А тобі сьогодні на ниві життєвійУже шістдесят! Сьогодні уже 60!«Міцного здоров’я з роси і води»,Дзвінки, телеграми, вітання!А серце щемить і кричить підожди!Ще хочетьсь трішки кохання!Час зупинить ніщо не в змозіІ ліс шумить, і сад цвіте,На тій, з гори уже дорозі!Де заблудилось, де ти? де…А душі двох так й не зустрілисьЙ в снах-примарах порожнінь,І щоб домріять, добажати, долюбити…Лишилось п’ять секунд...

Читати далі...

[Приєднана картинка]До шибки горнеться холодна темна ніч І в душу загляда мені незримо... Щось тисне каменем печалі поміж пліч - То ангел споминів вмостився за плечима! І серце крилами своїми обійняв, І міцно стиснув так, що аж до крику! - Усе мине, - мене він тихо запевняв, А серце плакало і голосило дико... Коли не стало вже ні сил, ні сліз, ні слів, І пустка серце оплела лозою — Здійнявся в небо чорне, мовчки відлетів, І все у ніч пішло холодною сльозою...

[Приєднана картинка] Можливо, душі двох стрічаються у снах?Як ніч на вії опускається блаженно,Долають душі поміж нами шлях…Чи правда це? Ніхто не знає достеменно.А ніч безсонням згризена, немов іржею!Відлічать чесно мудрі стрілки-ворожбитиЛиш п’ять хвилин, щоб встигнути душеюДомріять, добажати, долетіти, долюбити…Присниться той, хто снитись не повинний,Хапаю подих, сміло губ торкаючись вустами.Дай сил утримати момент цей хуткоплинний!Як зберегти цю двоєдиність поміж нами?Й несу той сон в...

Читати далі...

«Найкращий раб той – хто вважає себе вільним!» [Приєднана картинка] Ну, клич мене, гукай мене, проси… Ти чуєш, я чекаю… Ще чекаю На тепле слово, на яскраву мить, На чудо зверху... Світ мовчить лукаво. Сиджу, тереблю пальці – і думки Вилущуються, як дрібні фасолі. А ще от час… летить собі, летить… Втрачаю віру в казку мимоволі. Чого я жду? Чого марную дні? Чого у мозку ще зневіра свище? Розпростираю крила, наче птах – І над земним злітаю попелищем. Лечу! Лечу...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Спішімо мовити люблю, бо б’є годиник невмолимо. Так і не зчуєшся, як зими на тебе сивий цвіт проллють… Та доки ще той сніг ітиме, спішімо мовити люблю! Кому судилася весна – не зволікайте – щиро мовлю: Все почекає, крім любові, все виправдовує вона. Щастить хай юнці, юнакові, кому судилася весна. У тих, у кого тепле літо ллє промінь з неба золотий, Усе устигнеться в житті, коли встигається любити. Зеніт сердечних почуттів у тих, у кого...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Ви – в стосунках. Принципово не важливо, в яких. Секс без зобов'язань, з серйозними намірами, стосунки з відтінком закоханості, несуттєво... Насправді, будь-який більш-менш близький контакт з іншою людиною – це стосунки. Навіть той, що без зобов'язань. Відсутність обопільних зобов'язань – це не відсутність пошани, не відсутність такту, не відсутність уваги до потреб іншої людини. Будь-які стосунки між людьми грунтуються на тому, що ти усвідомлюєш свої інтереси і...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Мені ти снилася вночі. Манають дні, але і досі Те, що між нами не збулося,Отак крізь час мені гірчить. Та й сон – фантастика якась, Але приємний, що лукавить: В нім ми кохаємось намзаєм, Чого не сталося якраз. Та що не трапиться вві сні! Сон не з’являється нізвідки: Із головою видає він, Чого б хотілося мені. Й тоді – в примарні ті часи… Та, що лукавити, – і досі! Тому й болить, що не збулося. Тому й смутні мої думки...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Заметілі-завірюхи І морози люті-люті… За вікном я вітер слухав. А немов ридали люди. Потім стихло – ані віхол, Ані вітру, ні ридання. І надія на утіху – Та, що кажуть, мре остання. Та екрану мерехтіння Каже щораз – надія марна: Бомж замерз... Боєць загинув: Снайпер наших б’є безкарно... А хотілось крихти свята, Тільки ж де воно – он бачиш: Над синочком плаче мати. Лід довкіль – а "Плине кача…" &nbsp...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Ще серцю хочеться дорігУ листопад. Ще любі серцю Осінні сповіді вітрівПід срібні дзвони й спів у церкві.Та їх все менше – тих бажань…Думки – осінні листолети:І осінь жаль, і трішки жальСебе невдалого поета.Уже ровесниці меніПро душу радять більше думать.Чи не тому такі пісні,Як пізня осінь, повні суму.Коли все встигло відцвісти?Невже це я – у тім свічаді:На клен осінній схожий такВ холодну пору листопада.Гілки та стовбур… Постарів... Ото хіба що душу тішатьЦерковні ...

Читати далі...