Усе мине... Зотліє... Втратить значення...
Згорить у часопростору вогні
Зітруться всі побачення... Пробачення...
Розтануть візерунки на вікні....
Зів'януть квіти, облетять пелюстки
Й листки пожовклого календаря
Закінчаться стосунки і відпустки...
Повисихають ріки і моря...
Ми теж забудемо те, наше, "вчора",
Де нас п'янив любові аромат...
Дивлюсь у небо, в синь... Кудись угору...
Когось молю тебе вернуть назад...
Дивлюсь у небо... В грудях серцю тісно...
Молюся - не відповідають.
Там вирішили, що ми надто різні -
Відмовлено нам в доступі до раю...
Відмовлено... Зачинено ворота...
Заплаче дощ над нами винувато...
Чи то на щастя закінчилась квота,
Чи й дійсно - різні ми занадто...