хочу сюди!
 

Марта

48 років, козоріг, познайомиться з хлопцем у віці 50-60 років

Замітки з міткою «україна»

Не буди лихо пока оно тихо.

Что не говори, но события последнего времени дали возможность увидеть, чьим человеком был бывший президент Украины Янукович и чьи интересы защищал. Десять лет назад Путин впервые попытался реализовать свой план по включению территории Украины в состав "великой и неделимой", которую он намеревался воссоздать в рамках границ бывшего СССР. Именно с Украины должен был начаться процесс объединения славянских земель. Усилиями спецслужб России в восточной части Украины была создана мощная "пятая колонна" во главе с премьер-министром Януковичем, которому всего лишь надо было стать президентом, дабы, находясь на этом посту, реализовать механизм "добровольного вхождения" Украины в состав "единой и неделимой" в качестве ее западной окраины.
Тогда возникла первая "нестыковка" в реализации плана, связанная с фальсификацией партией регионов результатов голосования выборов президента и последующим протестным движением оппозиции. Так впервые на слуху появилось новое понятие "Майдан", которое стало реальной проблемой на пути реализации планов Путина. Решить ее предполагалось в стиле "спецоперации КГБ", для чего в пустующих домах отдыха и санаториях вокруг Киева был размещен личный состав российского спецназа. Именно он должен был разогнать Майдан и привести к власти Януковича, который, в свою очередь, попросил бы Путина оказать "братскую помощь" украинскому народу в деле восстановления конституционного порядка в стране. Размещение воинского контингента России в Украине стало бы гарантией успешного продвижения ее интересов. Этот план провалился, так как спецназ России не "сработал" по причинам, которые и поныне составляют государственную тайну.
Янукович воспринял события на Майдане в 2004-м, как личное поражение, и предпочел отправиться на лечение в "родную" Россию. Повторному его появлению в политической "обойме" власти способствовал недавний соперник, а в то время президент Ющенко, который на президентских выборах в 2009-м не менее успешно передал свои полномочия "вновь избранному" президенту Януковичу. План Путина в отношении Украины вновь обрел реальные черты. Правда опять возникла проблема, решение которой не удавалось найти на протяжении всего времени пребывания Януковича на посту президента Украины. Речь идет о размещении воинского контингента России на территории Украины. Вся информация о ней стала также государственной тайной. Кроме всего прочего Путин пытался решить вопрос вхождения Юго-востока Украины в состав Российской Федерации с помощью Польши путем отмены пакта Риббентропа -Молотова, но потерпел фиаско. По неизвестным причинам самолет с подписантами из Польши разбился.
Последней надеждой Путина стал план по дестабилизации политической обстановки в Украине и ее разделе руками самих украинцев. Его реализация началась в первых числах декабря 2013-го и привела к появлению Евро-Майдана, разгром которого должен был ознаменовать установление "криминальной диктатуры" в стране. Именно Янукович должен был стать гарантом продвижения интересов России в Украине. О том, что он готов был пойти на все для установления диктатуры, свидетельствует организация расстрела протестующих на Майдане. Говорить о слабости режима Януковича и его "смотрящих" было бы неправильно. Этот механизм работал жестко и использовал все возможные ресурсы. Поэтому падение режима стало полной неожиданностью, как и паническое бегство Януковича и его подельников, что не могло не привести Путина в ярость. Хорошо спланированная операция была успешно провалена без видимых на то причин. Это событие заняло свое место в череде не поддающихся логическому объяснению.
Ситуацию взялся исправлять сам Путин. Ему не в малой степени помогло бездействие новой власти Украины, пребывавшей в состоянии эйфории от победы, которой не было. Благодаря ей, "легитимный", но отстраненный президент Янукович смог объявиться в России, где получил защиту и шанс на возвращение в Украину.
Путин не терял надежду на то, что дезориентированное российской пропагандой население Юго-востока Украины готово подняться на борьбу с новой властью под знаменами воссоединения с Россией, а это дало бы ему повод для ввода войск в Украину. Именно для этой цели в Харькове был созван съезд партии регионов, на котором планировался показ видеозаписи обращения беглого президента к своим однопартийцам. Харьков был избран точкой начала "крестового похода" на Киев. Не зря Мирошниченко и Шуфрич старались отстрочить принятие решения Верховной Радой по Януковичу на 48 часов, дабы тот был воспринят делегатами как легитимный президент. Но и этот план провалился. Тогда и было принято решение "стимулировать" процессы противостояния "пятой колонны" новой власти путем ввода войск на территорию Крыма. Правда, при этом все происходило в рамках договора о статусе базы Черноморского флота в Севастополе без применения силы в отношении населения и органов власти Крыма. Провокация не сработала, и ожидаемой активизации протестных действий населения Юго-востока явно не наблюдалось. А ведь буквально недавно проблем с этим не было, чему подтверждением стал съезд в Харькове. Думаю, что Путин не посчитал это досадной случайностью. Действие рождает противодействие. Правда, население Украины пережило не лучшую ночь, пребывая в неведении о планах агрессора и его возможных дальнейших действиях.
Дабы придать "убедительность" своим намерениям, Путин устроил публичное шоу в Совете Федерации по получению мандата на ввод частей российской армии в Украину. Честно говоря, такой мандат у него уже был в виде решения того же Совета времен вторжения в Грузию, ведь его никто обратно не отзывал.
Такого рода решение Совета Федерации мотивировало мировое сообщество к адекватному реагированию, что явно не входило в планы самого Путина, который хотел использовать угрозу вторжения, как инструмент давления на власть в Украине. Это была лишь угроза намерений и не более.
Почему так? Да потому что никто не мешал ему это сделать в 2004-м и в 2010-м, когда условия были на много благоприятнее нынешних. Вероятно к тому были причины объективного характера, которые возникли и сейчас. В придачу к несостоявшейся интервенции Путин получил реальные проблемы внутри страны, и это очень серьезно. Под угрозой оказалось само существование режима Путина. Процесс будет набирать обороты, а тут еще и возможные санкции со стороны мирового сообщества. Надеюсь, командование армии и флота России по достоинству оценили возможный вариант полной потери управления войсками на территории всей страны. Подобное уже имело место в Ливии и Сирии, а также во время событий "арабской весны". Не зря говорят: "Не буди лихо пока оно тихо".
Пора понять, что желать - еще не означает мочь. И дело вовсе не в Украине, а в том что беспределу силы в мировой политике пришел конец. Появилась сила, способная подавить сопротивление любой армии мира. Это познали США и НАТО. Теперь пришел черед России.

За Україну !


За Україну, за волю !

Війнуло війною


Почну з найголовнішого - з агресора: Російської Федерації на чолі з президентом Путіним, що надумали в черговий раз надати "братню інтернаціональну допомогу" і окупувати сусідню країну. Яка причина? Причина цілком поважна: а захотілось. А набридло бачити, як хохли гарно вільно живуть, своєму президенту конпяка дають, до Європи йдуть, а нас, братанів-баранів, з собою не беруть тощо. Обідно, однако...

За тим досить цікаво чути від речників РФ заяви типу, що "нелегітимний український народ скинув свого легітимного президента"; або коли представник РФ єдиний з міжнародних представників не підписав договір 20 лютого в Києві між опозицією та Януковичем, але тепер Путін і його банда вимагає саме його дотримання і виконання, при тому, що якраз підписаний РФ відомий міжнародний Будапешський меморандум вони абсолютно не збираються дотримуватись. Чисто по-москальскі: як схочу - так і здрочу. Але менше з тим.

Мене взагалі мало хвилює те, що речники МЗС РФ так безпардонно брешуть перед міжнародною спільнотою, бо як каже народна приказка "брехнею світ перейдеш, та назад не вернеш". Чого хвилюватись, якщо розвідувальна агентура всеодно доповість, як все насправді було кожному уряду. Тут я більш-менш спокійний. Мене хвилює значно більше те, що брехуни самі повірили у свої побрехеньки. Для більшості федеральних військ є досить несподіваним, що фактично все (ВСЕ !!!) населення Криму без національного поділу дуже негативно ставляться до окупації. Вони ж сподівались бути визволителями Криму і кримчан. Очікували, що їх будуть зустрічати з квітами та хлібом-сіллю, аж тут суцільна ненависть. Одностайна озлобленність і пасивний спротив. Ось де брехня зіграла злий жарт з самими брехунами. Аншлюсу не вийшло.

Ще дуже важливо, що цю недолугу брехню бачать власне ті, кого начебто хоче захищати РФ - російськомовні громадяни України і навіть наявні громадяни з РФ. Все було цілком спокійно доти, доки федеральні війська не ропочали військову агресію "на їх захист" в Крим і вже саму Україну через Донецьк та Харків під виглядом "місцевих мешканців з федеральним громадянством" і з виправкою ВДВ. При тому я більш ніж певний, що за пару днів справжні місцеві дембеля-ведевешники з Харкова і Донецька поставлять "залётных орлов" на своє місце і конкретне стойло. Знаю чітко, про що говорю. Бував у тих краях і переконався достименно, що місцеві не полюбляють, коли хтось нагло лізе до них наводити свої порядки і помикати ними. Певен, що ще два-три дні, як з аншлагом у готелях Донбасу та Слобожанщини буде покінчено без застосування міжнародного контингенту ООН. Референдум буде проведено: бюлетні покинадють назад до літаків і вантажівок, та відправлять у зворотньому няпрямку.

З прямою військовою агресією РФ буде дещо важче, але події Майдану 2014 р. показали, що в країні У неможливого не існує. Голіруч і "Беркут" розігнали, і снайперів перелапали. Після цього я реально задумався: а чи потрібна в Україні така величезна армія у 100 тис. вояків? Вистачило б і караульного полку для параду, а все інше на місцевому рівні розберуться. У нас тих демобілізованих кожен другий, учасників бойових дій кожен четвертий-п'ятий, а звання офіцера кожен десятий має. З тим проблем немає. Проблема є в іншому: наші хлопаки не полюбляють далеко від власної хати мандрувати, а так писок підправлять тому, хто того заслужив, копняків надають і вже вертають назад додому за господаркою доглядати. А в мене якраз прохання буде в разі реальної активної війни з РФ дещо помандрувати в глиб цієї федерації, а не воювати на власній землі. В першу чергу звертаюсь до спеців диверсійного вишколу, але і фахові аматори згодяться.
Що показав досвід Чечні або Грузії в протистоянні з військами РФ? Зосереджуватись на малій фронтовій території не варто, бо хоч та армія федералів дурна, але "дури" отої - НЕМЕРЯНО! Ну непомірно багато. Нам з тим ніяк не потягатись: ні зброї, ні солдат, ні боєзапасу, ні техніки федерали не шкодують, щедрість в пролитті крові що чужої, що своїх просто неймовірна, тому тривала локальна війна неможлива, але ж можна навпаки! Не битись на своїй території, а розчинитись на ворожій і там працювати так і доти, доки війська з окупованих земель не заберуть для охорони власних. Або й сама федерація припинить своє жалюгідне існування. То вже деталі.

Фактично це все, що я і хотів наразі сказати, якщо мене хтось зі знавців прочитає і сподіваюсь належно зрозуміє. Воно саме зараз багато що є вирішальним, тому і прошу вирішувати вже!

Богдан Гордасевич

рядовий в/ч 32155, ракетні війська стратегічного призначення, Бродівська дивізія  

Додаткова література

http://blog.i.ua/community/1925/855765/
ДАУ - Добровільна Армія України

Цитата з http://blog.i.ua/user/1820604/?p=3

Є тільки ще одна окрема тема, паралельна всім трьом пунктам. Прошу подумати і визначити: що є першопричиною нашої теперішньої державної кризи в Україні? Катастрофічної кризи!
Моя особиста думка і висновок також однозначний, як і певен, що його підтримає кожен з нормальномислячих людей: тільки грубе і цинічне втручання з боку правлячої кліки Російської Федерації у внутрішні і зовнішні суверенні справи держави України призвело до глобальної політичної кризи і громадянського конфлікту в нашій країні.
За тим йде ще один висновок: щоб навести лад в своїй державі – ми повинні почати з ліквідації першопричини наших негараздів, тобто ізолювати Україну від негативної діяльності та впливів з боку РФ, як і Митного Союзу в цілому.
Якщо керівництво РФ погрожує введенням різноманітних караючих санкцій проти України при входженні її до асоціації з країнами Євросоюзу, то нам просто необхідно почати новий процес домовленостей щодо асоціації з ЄС з того, що вже (!) позбавити Україну від всіх загроз і впливів з боку РФ, а також МС. Задля цього потрібно паралельно з реалізацією вище перелічених пунктів проголосити, що на протязі півроку всі уряди світових країн і наші й не наші підприємці та населення загалом підготувались до того, що кордон між Україною та РФ буде закритий за принципом «залізної стіни». Одночасно буде припинено будь-які дипломатичні та інші стосунки між Україною та РФ, або і всіма країнами МС. Тільки так! Як при епідемії щоб вижити, потрібна максимальна ізоляція. Ми в Україні хочемо вижити.
Наголошую, що ізоляція – то не є війна. Ми жодним чином не шукаємо ворогів ні зовні, ні в середині країни. Всі росіяни можуть спокійно жити в Україні, як повноправні громадяни і дивитись через супутникові антени російські телеканали або спілкуватись по Інтернету через закордонні сервери тощо. Так само всі, хто не є «персона нон грата» і захоче до нас в якості підтримки приватних контактів або туристів, той може спокійно побувати в Україні через треті країни світу, але прямий зв'язок буде повністю закритий, як і всі ресурсні й матеріальні постачання, транзити тощо. Наголошую: однозначна повна ізоляція до того моменту, коли Україна підпише асоціативне членство з країнами Європейського Союзу. Після цього режим суворої ізоляції кордону і стосунків з РФ та МС буде знято з нашого боку, а як вони вже поведуться тоді – най вирішують самі, бо що нам до того? То їх внутрішні справи і ми в це не втручаємось.
Простіше кажучи об'ява звучить так: «Шановне панство в Україні, в інших країнах світу і окремо гаспада РФ та МС, оголошуємо всім-всім, що від 30 червня 2014 р. Самостійна Соборна Українська Держава повністю закриває свої кордони з країнами Митного Союзу, особливо щільно з Російською Федерацією, і припиняє всі дипломатичні та інші взаємозв'язки з ними в зв'язку з переобліком та ремонтом в державі Україна. Просимо вибачити за деякі тимчасові незручності. Після підписання асоціації з Євросоюзом запрошуємо всіх на наше свято відкриття у новому форматі» ТЧК. Відповіді не потрібно.
Таке і тільки таке «камо грядеши» я передбачаю, як непросте, але найкраще майбуття для нашої країни – України.

Богдан Гордасевич
10:09 05.12.2013


Три президенти України вимагають розірвати "Харківські угоди"

Три президенти України закликали владу розірвати Харківські угоди про базування Чорноморського Флоту Росії в Криму, підписані Дмитром Мєдвєдєвим та Віктором Януковичем у 2010 році. Про це йдеться у спільній заяві президентів Леоніда Кравчука, Леоніда Кучми та Віктора Ющенка.

Вони зазначають, що "вперше в новітній історії український народ зіштовхнувся з кризою, яка загрожує єдності, суверенітету і державності нашої країни і яка може обернутися національною катастрофою, що загрожує руйнацією України".

Президенти вважають, що "народи України та Росії штучно підштовхуються до братовбивчої війни".

"Відлік часу йде на години. Україна, яка дуже важко виходить з політичної кризи, зараз поставлена на межу ескалації конфлікту, який має усі ознаки військової агресії", - сказано у заяві.

Кучма, Кравчук та Ющенко вважаютьщо Росія, "скориставшись внутрішньополітничними труднощами в Україні, вирішила розіграти так звану кримську карту в своїх інтересах, нехтуючи своїми зобов’язаннями перед Україною".

"Крим є територією України, це є аксіомою для будь-якого українського громадянина, для будь-якого українського політика. Спекуляції на цю тему, зазіхання на українську територію є неприпустимими", - вважають президенти.

Вони звернулися до президента Росії Владіміра Путіна з проханням "без політичних упереджень оцінити внутрішньополітичні події в Україні і реально визнати право на самовизначення, непорушність кордонів та виявити повагу до державного суверенітету України".

Президенти також звернулися до Федеральних Зборів та Держдуми Росії: "Зробіть крок назад, відмовтеся від рішення про збройне втручання, яке може українців та росіян зробити ворогами".

Кучма, Кравчук та Ющенко також звернулися до української влади з проханням,  "приймаючи будь-які рішення, враховувати історичні особливості регіонів України, уважно слухати і Схід, і Захід, Південь і Північ. Не розглядати поспіхом питань, які можуть викликати загострення в суспільстві".

Вони також закликали СБУ та ГПУ  "миттєво реагувати на будь-які загрози розколу України, виявляти зваженість та витримку".

"Адекватна реакція українських правоохоронців та вищого політичного керівництва ще може зупинити появу в Європі "гарячої точки", - сказано у заяві.

Президенти також попросили "відмовитися від поділу українців на своїх та чужих, від тоталітарних люстрацій та підміни закону політичною доцільністю".

"Ми всі маємо сьогодні усвідомити, що вихід з кризи можливий лише на основі узгоджених позицій, порозуміння та взаємної поваги", - йдеться у заяві.

"Ми звертаємося до Верховної Ради України негайно провести засідання. Оголосити мобілізацію та бути готовими до захисту нашої землі. Верховна Рада має денонсувати Харківські угоди. Українська влада має домагатися рішення про негайне підписання Угоди про Асоціацію з Євросоюзом", - вважають президенти.

Вони також закликають Росію "рахуватися з волею всього українського народу, а не лише його частини", а також "дати можливість самій розв'язати свої проблеми".

"І не робіть спроби допомогти нам збройним втручанням", - сказано у заяві.

"Цілком зрозуміло, що Україна буде захищати свою територіальну цілісність. А це – конфлікт між народами-братами, що може увійти драматичною сторінкою у нашу історію. Автори цього конфлікту також будуть оцінені у відповідний спосіб українським і російським народами та світовим співтовариством", - йдеться в повідомленні.

Президенти також закликали ЄС "максимально дієво позиціонуватися в Україні".

"Поки дипломати ще можуть говорити голосніше, аніж зброя, Євросоюз має якомога швидше надіслати в Україну постійну місію з авторитетних переговорників та спостерігачів для врегулювання можливого конфлікту в Україні", - вважають Кравчук, Кучма та Ющенко.

"Ми також звертаємось до світової спільноти, до Сполучених Штатів Америки, Великої Британіі, Європейського Союзу, які свого часу надавали Україні гарантії безпеки з вимогою дотриматися даного вами слова. Нам зараз потрібна ваша підтримка, допомога, і активна участь у діалозі стосовно мирного врегулювання ситуації навколо України", - сказано у заяві.

джерело

І тільки наш вінценосний яйцепришибленник за введення військ stena

А давай ВСІ РАЗОМ зустрінемось

Пропоную зустрітися всім разом.
На Червоній площі, в Москві.

А також пропоную з понеділка записуватися в цікавий тур у вашому військоматі.

Слава Україні!

Ще одна Кримська війна чи Третя Світова?



Події останніх днів лютого 2014 року в Криму виглядали досить дивно: тихо і спокійно жив собі півострів, жодних заворушень чи інших проблем, аж раптом нізвідки з'являються військові, щоб захистити людей від фашизму і ще чогось, невідомо чого. Всі в абсолютному шоці і аж тепер стало ясно, що то була прихована і вже відтепер - неприхована окупація Криму військами Російської Федерації.
Нагла і нічим не спровокована агресія військ РФ проти суверенної світової держави України є настільки шокуюча, що важко не те, щоб дати пояснення, а взагалі осягнути. Хіба що на думку спадає класична фраза з байки Крилова "Вовк та ягня": "Ты виноват уж тем, что хочется мне кушать" - іншої причини важко віднайти. Провал зимової олімпіади в Сочі з шаленим кошторисом потрібно якось приховати, так само і загальну соціальну кризу в країні-імперії треба чимось перекрити, тому розпочато війну, яка все спише...
Ще пригадалась одна стара пісня з такими словами: "Хотят ли русские войны, спросите вы у тишины..." і мені завжди звучало автоматично продовження наступного рядка пісні у такому звучанні: "И отвечала тишина: -Да!!!" Пісня загалом досить непогана, але ж брехлива, що вже не раз доведено раніше і ось зараз. Важко пояснити, чому ця народність має таку жагу лізти до сусідів наводити свої порядки, які і порядками важко назвати. Однозначно нас очікує широкомаштабне паскудство, на яке я відповідаю, на жаль, не автоматною чергою, а чергою анекдотів на цю тему зумисно російською:

-Видел, что клика Путина вытворяет в Крыму? 
-Теперь: спасибо жителям Кузбасса за президента…
  
-Если коренное населения Крыма татары против перехода под юрисдикцию России, то зачем тогда референдум?
-А когда это мнение коренного населения интересовало оккупантов? Не они же будут голосовать, а окупанты.

-Почему россияне митингуют в Крыму, в Харькове и в Донецке?
-Потому что в Москве их за это уже бы посадили!!!

-Говорят, Путин хочет сделать Януковича правителем Крыма. 
-То есть в Бахчисарае из дворца крымского хана сделают дворец донецкого хама?

Киселев на канале "Россия". Новости:
-Cегодня здание Парламента Крыма окружили агрессивные толпы татарских бандеровцев.

Надпись на стене туалета: Путин, обдолбаный извращенец, долби свою Кабаеву, а не Украину!

За єдину УкраЇну

 Дуже багато сміття накопичилось в головах моїх земляків на півдні сході і в Криму.Це разьєднуе Україну і може привести до тяжких наслідків для всіх громадян.. Прошу всіх хто не байдужий до нашої долі вести на сайтах і соцмережах разьяснювальні діалоги і розвіювати провокації Це буде ваш дійсний вклад в збереження спокою і миру в нашій державі.

"Да ниспошлет Господь всем силы и разума одолеть..."

Cлева - глава крымского правительства Кривошеин, по центру - Главнокомандующий Русской армией Врангель, справа-генерал Шатилов, Крым, 1920 г. 

Приказ Правителя юга России и Главнокомандующего Русской Армией. Севастополь. 29-го октября 1920 года.

Русские люди. Оставшаяся одна в борьбе с насильниками Русская армия ведет неравный бой, защищая последний клочек русской земли, где существует право и правда. В сознании лежащей на мне ответственности, я обязан заблаговременно предвидеть все случайности. По моему приказанию уже приступлено к эвакуации и посадке на суда в портах Крыма всех, кто разделяет с армией ея крестный путь, семей военнослужащих, чинов гражданского ведомства, с их семьями, и отдельных лиц, которым могла бы грозить опасность в случае прихода врага. Армия прикроет посадку, памятуя, что необходимые для ея эвакуации суда также стоят в полной готовности в портах, согласно установленному расписанию. Для выполнения долга перед армией и населением сделано все, что в пределах сил человеческих. Дальнейшие наши пути полны неизвестности. Другой земли, кроме Крыма, у нас нет. Нет и государственной казны. Откровенно, как всегда, предупреждаю всех о том, что их ожидает. Да ниспошлет Господь всем силы и разума одолеть и пережить русское лихолетье.

Генерал Врангель.

Врангель П.Н. Записки. Кн.2. // Белое дело. Летопись Белой борьбы., Берлин, 1928. С. 235.

Главнокомандующий Русской Армией П.Н.Врангель в кругу офицеров и правительства Крымской республики, 1920 г. 

Генерал Врангель у графской пристани. Последние дни перед эвакуацией, ноябрь 1920 г.

Чому Європа інертна до подій в Україні


Коли Україна за право життя
З катами боролась, жила і вмирала,
І ждала, хотіла лише співчуття,
Європа мовчала.

Коли Україна в нерівній борьбі
Вся сходила кров'ю і слізьми стікала
І дружної помочі ждала собі,
Європа мовчала.

Коли Україна в залізнім ярмі
Робила на пана і в ранах орала,
Коли ворушились і скелі німі,
Європа мовчала.

Коли Україна криваві жнива
Зібравши для ката, сама умирала
І з голоду навіть згубила слова,
Європа мовчала.

Коли Україна життя прокляла
І ціла могилою стала,
Як сльози котились і в демона зла,
Європа мовчала.

Олександр Олесь 1931 рік