хочу сюди!
 

Катерина

42 роки, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 43-50 років

Замітки з міткою «україна»

Душа болит за Украину


(ВПЕЧАТЛЕНИЕ ДНЯ)

Крым отошел во владения России...

Наверное, со времени окончания афганской войны население Украины не чувствовало такую боль, которую испытывает сегодня.

Сегодня Россия наплевательски поступила с мольбами и обращениями всемирной общественности. Поступила не по-братски, несмотря на последние заверения Путина о братстве двух народов. Поступила как библейский Каин, который сначала тихо вредил своему брату Авелю, но после, опаленный завистью и злостью, коварно его убил.

[ Читать дальше ]

Петиция за Мир в Украине!

Петиция за мир в Украине
Можно подписать здесь: ссылка
 

Референдум об отделении США от территории планеты Земля

Китай согласен.
Иран тоже.







4%, 1 голос

50%, 13 голосів

35%, 9 голосів

12%, 3 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Підтримайте українську армію!!!!

Дорогі співвітчизники українці мільярдери допоможіть зайвим мільоном для героїв військових!

1. Ринат Ахметов ($12,5 млрд),
2. Виктор Пинчук ($3,2 млрд),
3. Геннадий Боголюбов ($2,3 млрд),
4. Игорь Коломойский ($2,1 млрд),
5. Юрий Косюк ($1,5 млрд),
6. Вадим Новинский ($1,5 млрд),
7. Петр Порошенко ($1,3 млрд),
8. Константин Жеваго ($1,2 млрд)
9. Сергей Тигипко ($1 млрд).

Підтримай Українську армію!

Увага!!! Підтримай Українську армію! Зателефонуй або надішли СМС
на номер 565. Один дзвінок або СМС - 5 грн. (єдиний телефон всіх
мобільних операторів).

"В Україну гратися не можна"

В Україну гратися не можна! 
Україну треба розуміть» — 
Гучно, плачно і пересторожно 
Голос наших пращурів звучить. 
В Україну гратися не можна! 
Україну треба відчувать... 
А щоб так відверто, так безбожно 
Зраджувать її і продавать?., 
Їй би розуміння хоч краплину, 
Їй плеча б надійного й добра... 
Гратися не можна в Україну, 
В Україну — небезпечна гра! 
В Україну гратися не можна, 
Незважаючи на чин і ранг. 
Той, хто зваживсь на цю гру — 
то кожний 
Врешті-решт пізнає бумеранг! 
Україна все іще спроможна 
Прояснити штучну каламуть. 
В Україну гратися не можна. 
Нею дихають. 
Нею живуть. 

Людмила Гнатюк
17.VI.2001р.

Попередження!


І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОЖДЕННИМ ЗЕМЛЯКАМ МОЇМ В УКРАЙНІ І НЕ В УКРАЙНІ МОЄ ДРУЖНЄЄ ПОСЛАНІЄ


Аще кто речетъ, яко люблю Бога, а брата своего ненавидитъ, ложь есть.

Соборно[е] послание Иоанна. Глава 4, с. 20


І смеркає, і світає,

День божий минає,

І знову люд потомлений,

І все спочиває.

Тілько я, мов окаянний,

І день і ніч плачу

На розпуттях велелюдних,

І ніхто не бачить,

І не бачить, і не знає —

Оглухли, не чують;

Кайданами міняються,

Правдою торгують.

І Господа зневажають,

Людей запрягають

В тяжкі ярма. Орють лихо,

Лихом засівають,

А що вродить? побачите,

Які будуть жнива!

Схаменіться, недолюди,

Діти юродиві!

Подивіться на рай тихий,

На свою країну,

Полюбіте щирим серцем

Велику руїну,

Розкуйтеся, братайтеся,

У чужому краю

Не шукайте, не питайте

Того, що немає

І на небі, а не тілько

На чужому полі.

В своїй хаті своя й правда,

І сила, і воля. /349/

Нема на світі України,

Немає другого Дніпра,

А ви претеся на чужину

Шукати доброго добра,

Добра святого. Волі! волі!

Братерства братнього! Найшли,

Несли, несли з чужого поля

І в Україну принесли

Великих слов велику силу,

Та й більш нічого. Кричите,

Що Бог создав вас не на те,

Щоб ви неправді поклонились!..

І хилитесь, як і хилились!

І знову шкуру дерете

З братів незрящих, гречкосіїв,

І сонця-правди дозрівать

В німецькі землі, не чужії,

Претеся знову!.. Якби взять

І всю мізерію з собою,

Дідами крадене добро,

Тойді оставсь би сиротою

З святими горами Дніпро!


Ох, якби те сталось, щоб ви не вертались,

Щоб там і здихали, де ви поросли!

Не плакали б діти, мати б не ридала,

Не чули б у Бога вашої хули.

І сонце не гріло б смердячого гною

На чистій, широкій, на вольній землі.

І люди б не знали, що ви за орли,

І не покивали б на вас головою.

Схаменіться! будьте люди,

Бо лихо вам буде.

Розкуються незабаром

Заковані люде,

Настане суд, заговорять

І Дніпро, і гори!

І потече сторіками

Кров у синє море

Дітей ваших... і не буде

Кому помагати.

Одцурається брат брата

І дитини мати.

І дим хмарою заступить /350/

Сонце перед вами,

І навіки прокленетесь

Своїми синами!

Умийтеся! образ Божий

Багном не скверніте.

Не дуріте дітей ваших,

Що вони на світі

На те тілько, щоб панувать...

Бо невчене око

Загляне їм в саму душу

Глибоко! глибоко!

Дознаються небожата,

Чия на вас шкура,

Та й засядуть, і премудрих

Немудрі одурять!


Якби ви вчились так, як треба,

То й мудрость би була своя.

А то залізете на небо:

«І ми не ми, і я не я,

І все те бачив, і все знаю,

Нема ні пекла, ані Раю.

Немає й Бога, тілько я!

Та куций німець узловатий,

А більш нікого!..» — «Добре, брате,

Що ж ти такеє?»

«Нехай скаже

Німець. Ми не знаєм».

Отак-то ви навчаєтесь

У чужому краю!

Німець скаже: «Ви моголи».

«Моголи! моголи!»

Золотого Тамерлана

Онучата голі.

Німець скаже: «Ви слав’яне».

«Слав’яне! слав’яне!»

Славних прадідів великих

Правнуки погані!

І Коллара читаєте

З усієї сили,

І Шафарика, і Ганка,

І в слав’янофіли

Так і претесь... І всі мови

Слав’янського люду — /351/

Всі знаєте. А своєї

Дас[т]ьбі... Колись будем

І по-своєму глаголать,

Як німець покаже

Та до того й історію

Нашу нам розкаже, —

Отойді ми заходимось!..

Добре заходились

По німецькому показу

І заговорили

Так, що й німець не второпа,

Учитель великий,

А не те, щоб прості люде.

А ґвалту! а крику!

«І гармонія, і сила,

Музика та й годі.

А історія!.. поема

Вольного народа!

Що ті римляне убогі!

Чортзна-що — не Брути!

У нас Брути! і Коклеси!

Славні, незабуті!

У нас воля виростала,

Дніпром умивалась,

У голови гори слала,

Степом укривалась!»

Кров’ю вона умивалась,

А спала на купах,

На козацьких вольних трупах,

Окрадених трупах!

Подивіться лишень добре,

Прочитайте знову

Тую славу. Та читайте

Од слова до слова,

Не минайте ані титли,

Ніже тії коми,

Все розберіть... та й спитайте

Тойді себе: що ми?..

Чиї сини? яких батьків?

Ким? за що закуті?..

То й побачите, що ось що

Ваші славні Брути:

Раби, подножки, грязь Москви,

Варшавське сміття — ваші пани /352/

Ясновельможнії гетьмани.

Чого ж ви чванитеся, ви!

Сини сердешної Украйни!

Що добре ходите в ярмі,

Ще лучше, як батьки ходили.

Не чваньтесь, з вас деруть ремінь,

А з їх, бувало, й лій топили.

Може, чванитесь, що братство

Віру заступило.

Що Синопом, Трапезондом

Галушки варило.

Правда!.. правда, наїдались.

А вам тепер вадить.

І на Січі мудрий німець

Картопельку садить,

А ви її купуєте,

Їсте на здоров’я

Та славите Запорожжя.

А чиєю кров’ю

Ота земля напоєна,

Що картопля родить, —

Вам байдуже. Аби добра

Була для городу!

А чванитесь, що ми Польщу

Колись завалили!..

Правда ваша: Польща впала,

Та й вас роздавила!


Так от як кров свою лили

Батьки за Москву і Варшаву,

І вам, синам, передали

Свої кайдани, свою славу!


Доборолась Україна

До самого краю.

Гірше ляха свої діти

Її розпинають.

Заміс[т]ь пива праведную

Кров із ребер точать.

Просвітити, кажуть, хочуть

Материні очі

Современними огнями.

Повести за віком,

За німцями, недоріку, /353/

Сліпую каліку.

Добре, ведіть, показуйте,

Нехай стара мати

Навчається, як дітей тих

Нових доглядати.

Показуйте!.. за науку,

Не турбуйтесь, буде

Материна добра плата.

Розпадеться луда

На очах ваших неситих,

Побачите славу,

Живу славу дідів своїх

І батьків лукавих.

Не дуріте самі себе,

Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь.

Бо хто матір забуває,

Того Бог карає,

Того діти цураються,

В хату не пускають.

Чужі люди проганяють,

І немає злому

На всій землі безконечній

Веселого дому.

Я ридаю, як згадаю

Діла незабуті

Дідів наших. Тяжкі діла!

Якби їх забути,

Я оддав би веселого

Віку половину.

Отака-то наша слава,

Слава України.

Отак і ви прочитай[те],

Щоб не сонним снились

Всі неправди, щоб розкрились

Високі могили

Перед вашими очима,

Щоб ви розпитали

Мучеників, кого, коли,

За що розпинали!

Обніміте ж, брати мої,

Найменшого брата —

Нехай мати усміхнеться, /354/

Заплакана мати.

Благословить дітей своїх

Твердими руками

І діточок поцілує

Вольними устами.

І забудеться срамотня

Давняя година,

І оживе добра слава,

Слава України,

І світ ясний, невечерній

Тихо засіяє...

Обніміться ж, брати мої.

Молю вас, благаю!

Тарас Шевченко

Молимося за Україну разом

взято зі сторінки на фейсбук "Україна з Любов'ю":

Друзі, ми створили невелику аффірмацію, яку треба читати з вірою, а також вкладати тільки позитивну енергію в слова. Написана двома мовами, кому як зручно. Допоможемо країні разом!

"Я живу в цілісній, мирній, вільній та процвітаючій Україні. Я надсилаю любов кожному її куточку і кожному її мешканцю. Мій народ - народ України, живе щасливо, у мирі, достатку та згоді. Так є і так буде! Слава Україні!"

 "Я живу в целостной, мирной, свободной и процветающей Украине. Я посылаю любовь каждому ее уголочку и каждому ее жителю. Мой народ - народ Украины, живет счастливо, в мире, достатке и согласии. Так есть и так будет. Слава Украине!"


***

Недавно имела беседу с другом. Собирается уезжать в Россию. Сына уже туда "переправил". Мол, мальчик уже пересек границу, и ему (его отцу) стало спокойней. Здесь же повестки на войну присылают. А так... Сын образование ЗДЕСЬ получил, ЗДЕСЬ в армии отслужил. Сейчас он в России, хули там, бояться нечего. 

И мне пришла в голову такая мысль. Я читала, что Россия упростила «беженцам» из Украины получение российского гражданства. Ну вот, допустим, они быстренько сделали парня гражданином России, и тут же призвали его в армию. Ну а шо? Докажи, мол, свою лояльность и готовность служить. И тут же быстренько отправили его в Крым. Вы тут все  такие умные, кричите про груз 200, и про цинковые гробы, которые прибудут в российские города, и что ИХ матери кровью своих сыновей умоются и тут же поднимут бунт. А вдруг всё ещё страшнее? Вдруг первыми в Крым отправят тех, кто пытался уйти от этой войны? И Путин убивает сразу нескольких зайцев: 

1.     - Он  принимает беженцев из Украины. Красивая мина при плохой игре.

2.     - Его верноподданные не пострадают (не получают своих сыновей в цинковых гробах).

3.     - Отстрел доверчивых идиотов (новоявленных граждан, которые ему на фиг не нужны).

               А вдруг получится, что мой друг послал своего сына в ту самую жопу, от которой хотел его спасти? 

Я простая женщина, я далека от политики. Но если такая мысль пришла в мою светлую блондинистую голову, неужели она не была продумана заранее таким политиком, как Путин? 

  

Эй, вы там, на Майдане!

За какую валюту,
За какие медали
Вы Россию так нагло,
Так жестоко продали? !
Кто Вам дал это право -
Братьев русских поганить?
Кто Вам дал это право -
Осквернять нашу память?!
Мы по крови -славяне,
Наши семьи едины!
Эй, вы там, на Майдане!
Вы — не вся Украина!
Вы шахтеров спросили,
Работяг вы спросили -
Что Восток Украины 
Ненавидит Россию?!!
Каждый день планомерно
Пополняется касса -
Сколько дали вам евро
За продажу Донбасса?
Или доллары в пачках
К вам летят в переводах?
Кто позволил вам пачкать
Души наших народов?
Жалкий хвост поджимая,
Как пристало холопу,
Голым задом виляя,
Побежите в Европу!
Кто за вашей спиною,
Кто вы сами такие,
Что открытой войною
Прёте прямо в Россию?!
Что, нациста Бандеры
Сине-жёлтые внуки,
От фашистской холеры
Сильно чешутся руки?
Русский вам не по нраву?
Слово наше немило?
Учинили расправу 
Нашим братским могилам?
Наши прадеды, деды
Жизнь свою положили
Чтоб вы нашу победу
За гроши заложили?
Есть терпенью граница,
Лица наши суровы!
И в казачьих станицах
Шашки к бою готовы!
Слава предков сквозь годы

Нас на битву сподвигнет!
Кто с мечом к нам приходит-
От меча и погибнет!
**********
Лена Василек и группа Белый День
http://lenavasilek.ru/030314/