-- отсутствие мобилизации (во всех смыслах).
-- отсутствие информационной безопасности.
-- масса российских сексотов (наследие агрессивной страны) буквально на всех уровнях - и доколе?
-- почему не проводятся быстрые реформы?
Ответы простые:
1. Военная перспектива ближайшего времени - наступление плохишей. Интенсивная фаза - не более десяти дней, успехи - ограниченные. Далее - по ситуации.
2. Военное положение - это смена системы управления государством. Политики и партии, удерживающих власть, сильны в существующей модели управления. Смена модели, отдача массы рычагов в руки военных - это для них слишком рискованный вариант. Пока не припрет - не введут.
3. Отсутствие адекватных действий в отношении укрепления системы национальной безопасности объясняются:
- отсутствием исторического и практического опыта проведения оргмобмероприятий в масштабе страны;
- отсутствие необходимого теоретического багажа и нежелание его использовать;
- присутствует приоритет личных интересов над государственными.
4. Комплекс российских мероприятий по масштабной смене государственного устройства и политики Украины спланирован с 2005 года. Его реализация начата в 2007. Сейчас мы имеем дело с результатами: агентура на всех уровнях и во всех службах.
Кроме того, Украина 400 лет просуществовала в статусе колонии России.
Невозможно избавиться от этого влияния менее чем за год. Рабская психология еще сильна.
Что касается намерений "политической элиты", то их интересуют, в первую очередь, личные политические и экономические интересы, а не интересы страны.
Под давлением военной необходимости, протестных настроений масс, и коллективного Запада, олигархи дрейфуют в нужном направлении. Если бы народ активно помог, то процесс прошел бы быстро.
5. Быстрые реформы не проводятся потому, что так называемым "реформаторам" нужно время,
чтобы "переформатировать" награбленные активы и обеспечить им устойчивость
в новых условиях (легализоваться).
Быстрые реформы - означают, что они могут не успеть и активы потерять.
Вне зависимости от его остроты, процесс смены элиты произойдет в ближайшие два года.
И будет строиться совсем другая, нужная всем нам страна, Украина.Це не відійшло в
минуле, це пульсує в жилах як жива кров нового Часу, що його відлік розпочався з
Майдану, полум’я якого пробудило Націю до духовного Поступу.
Історія
нашої Революції, Історія Майдану, що триває, його кордони — це Україна, а
вогняні барикади — це східна її частина, де проти нас воюють поруч із колишніми
"беркутівцями" найпотворніші нелюди та зайди з Імперіїї зла, що в
передсмертній власній агонії намагається знищити Українську Державність.
А чи не забули про
найважливішу Ідею, яку так недолуго використовують вороги зі сходу, проте вона
залишається на наших знаменах! Ключові її слова:
"Починається
відродження Русі-України. Починається відродження Європи. Починається з нашого
Майдану! Слава Україні!
— ВЕЛИКЕ УКРАЇНСЬКЕ
ВІДВОЮВАННЯ —
"Ми, бійці і
командири «Правого сектору», пам’ятаючи героїчну боротьбу Святослава Хороброго
і Данила Галицького, Богдана Хмельницького і воїнів УПА, усвідомлюючи
відповідальність перед загиблими Героями України, ведемо бій:
- ЗА УКРАЇНСЬКУ
НАЦІОНАЛЬНУ ДЕРЖАВУ ТА ЇЇ ЦІЛІСНІСТЬ!
- за право кожного
українця на людську гідність,
- за справедливий суд над
злочинцями та вбивцями українських патріотів та мирних громадян,
- проти приниження і
зубожіння українського народу,
- проти війни влади із
власним народом,
- за відповідальність
виборця і відповідальність політика,
- за виборність суддів,
- проти продажної
маргінальної демократії,
- проти виродження і
тоталітарного лібералізму,
- за традиційну народну
мораль та сімейні цінності,
- за багатодітну
українську родину, фізично і духовно здорову молодь,
- проти культу наживи і
розпусти,
- проти будь-яких
інтеграцій на умовах, які диктує не Україна,
- за єдність і світову
велич української Нації,
- за велике українське,
велике європейське майбутнє.
Все тільки починається.
Починається відродження Русі-України. Починається відродження Європи.
Починається з нашого Майдану.
СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ
СЛАВА!
У каждого из нас своя война и каждый написал свою автобиографию войны |
Разбирая крупинки жизни и боли.
Душистую. Сладкую, с узваром из яблок и домашнего изюма. Соленую, с «вышкварками», так бабушка называла вытопленное сало. А потом, когда у нас появились соседи молдаване, мы варили мамалыгу, кашу с брынзой и луком.
Что-то получалось, что-то нет. Когда получалось, и складывалась картина, накатывало отчаянье. Видимое предательство, узоры заговоров и договоров, гримасничали с картин войны душа горло спазмами и делая воздух сухим и твердым, который похрустывал на зубах, как угольная пыль. И тогда, чтобы не потерять себя, я думала о мире. О моем маленьком мире, где цветут желтые лилии. О мире, где вызывают улыбку соседей, заглядывая к ним через забор огромные золотисто - оранжево-красные подсолнухи, выращенные моей дочерью. А еще о пушистом негодяе, уснувшем у меня на руках с умиленной мордой. И о даче, где мы с кумой сделали кусочек Прованса, высадив лаванду, розмарин, чабер, шалфей и лимонное сорго. Ведь у каждого, думала я, кто пошел воевать был такой мир. Может без лаванды и сорго, но с чем-то другим, не менее важным и приятным. Например, с улыбкой внука, морской волной, пойманной рыбой или даже пивом в гараже с друзьями тайком от жен, но был. Был же. Была работа, семья, друзья, отпуск.
Почему же люди разрушили это? Почему кровь? Война? Предательство? Руины? И внук плачет от испуга, и к морю не пробраться, там войска и мины, и пиво купить не за что, и гаража то уже нет, разбит и…и только лилии, лаванда и шалфей вырастут, не смотря ни на что. Весной…
|
Останнім часом стало популярним шахрайство, яке псує репутацію волонтерського руху.
Збираються гроші в АТО, на теплу форму і берці для друзів, що йдуть на війну, поширюються картки, встановлюються скриньки… Як зрозуміти і відрізнити тих, хто справді допомагає, збирає і доправляє допомогу, від тих, хто на цьому наживається?
Викладаю тут свою думку, щодо цієї діяльності, зі свого досвіду.
Якщо мова йде про благодійні фонди, які займаються допомогою армії, тут простіше. Фонд має реєстраційні документи ,відкритий рахунок, контакти, сторінку в інтернеті, де відкрито звітує про зібрані та використані кошти. Зазвичай, фонд має місце збору допомоги-склад. Скриньки, що виставляються від фонду, мають бути опечатані ти містити інформацію для кого збирається ця допомога.
Складніше, коли мова йде про волонтерів-фізичних осіб. Не секрет, що армія зараз тримається на допомозі людей: друзів, родичів, знайомих і незнайомих. Підтримка включає в себе як допомогу харчами, так і засобами гігієни, ліками, одежею, взуттям, ліхтарями, раціями, тощо. Якщо продукти харчування можна зібрати під супермаркетами, то одяг,взуття та рації можливо лише купити за гроші. Тож для тих, хто хоче допомогти варто взяти до уваги декілька пунктів:
1.Знаю особисто-довіряю.
Особисте знайомство. Завжди легше допомагати людині, яку знаєш і яка має вашу довіру.
2.Адресна допомога.
Добре знати на що саме і для кого збирається ця допомога. Не виключено, що цьому батальйону/роті/ загону вже допомагають волонтери і варто лише звернутись до них.
3.Звітність.
Бажано, щоб після оголошення про збір коштів, людина відзвітувала про результат: зібрано-витрачено-доставлено.Все це має підтверджуватись відповідно звітом з картки-чеком,квітанцією-фотографією з отримувачем.
Якщо ви маєте певні сумніви, то краще запропонувати придбати щось з необхідного. Адже, як правило, від такої допомоги шахраї відмовляються – їх цікавлять лише гроші.
Але, якщо ви все ж зважились надіслати гроші за оголошенням незнайомої вам людини, то ви можете попросити її відзвітувати за тим форматом, який вас влаштує. Але тут є купа ризиків, бо людина може пообіцяти,але не відзвітувати. Тож пам`ятаймо, що завжди залишається людський фактор,а довіру потрібно заслужити.
Якщо в когось є свій досвід та бажання ним поділитись, як відрізнити справжнього волонтера від шахрая, будь-ласка поділіться.
Як підсумок,хочу сказати,що волонтери-це люди з активною життєвою позицією, які мають брати на себе не лише функцію допомоги, але й контролю. Адже від нас з вами залежить не лише Перемога в цій війні, але й подальша розбудова нашої держави.
Слава Україні!
Ну чо, три варіанти.
Варіант №1. Утопічний.
Верховна Рада знімає Яценюка, а паровозом і весь уряд.
Призначає Прем'єр-міністром Юлію Тимошенко, яка формує уряд так, як вважає за потрібне.
Порошенко подає у відставку.
Повноваження Президента переходять до Прем'єр-міністра.
Юлія Тимошенко витягує Україну з прірви, а Верховна Рада тим часом прибирає посаду Президента з Конституції. Прибирає нафуй. Нічого гарного для України від цієї посади не було. Тільки мафіозно-кримінальні клани, та бандити, які грабували країну, знищували армію, що призвело до того, що ми не можемо дати гідну відсіч рускім фашистам.
Утопічний, тому, що Порошенко блядіна підзаборна, депутати в більшості підари, а народ в більшості дебіловатий.
Варіант №2 Реалістичний.
Порошенко здає Україну. Порошенко зберігає весь свій бізнес. Путін, можливо, призначає Порошенка генерал-губернатором Українського округу(а скоріше Малороского, чі ще якась там москальська фуйня)
Реалістичний, тому, що Порошенко блядіна підзаборна. Як і в першому варіанті.
Варіант №3. Фантастичний.
Тут два підваріанти.
Підваріант №1
Народ влаштовує Майдан-3, і не дає Порошенку втекти за кордон.
Ну а далі, як і в першому варіанті, Рада знімає Яценюка, призначає Юлію Тимошенко, одночасно вона стає в.о. Президента, витягує країну з прірви, а Рада тим часом прибирає посаду Президента з Конституції.
Цей підваріант фантастичний, тому, що депутати в більшості підори, а народ в більшості дебіловатий.
Підваріант №2
Депутати проводять процедуру імпічменту Порошенку. І не дають втекти за кордон.
Ну а далі, знов. як і в першому варіанті, Рада знімає Яценюка, призначає Юлію Тимошенко, одночасно вона стає в.о. Президента, витягує країну з прірви, а Рада тим часом прибирає посаду Президента з Конституції.
І цей варіант фантастичний, тому, що довгий, і тому що депутати в більшості підори.
Да, ось так, в лоба. Правда-матка. З відповідними, супутніми епітетами. Щоб не було різночитань.
Дякую за увагу.
p.s. Там за діючою Конституцією Голова Ради повинен виконувати обов'язки Президента. Трішки схема міняється. Але стратегія та сама. Думаю розумний зрозуміє, а дурню воно і не потрібно...