Давно планували цю поїздку, але ніяк не виходило. Нарешті на цих вихідних виїхали і ось що в нас вийшло. Межирів – Жмеринка – Северинівка – Чернятин – Носківці – Браїлів – Винниця (ночівля) – Селище – Гнівань – Сутиски – Тиврів – Вороновиця – Немирів – Бабин – НовоживотівДороги в цілому не дуже, особливо до палаців, розбиті, або бруківка. Як що б не побачене то було б зовсім кепсько. Але мандрівка удалась, подивились багато палаців, я в захваті. В 7 годин вже їхали. Перший день Межирів – Жмеринка – Северинівка – Чернятин – Носківці – Браїлів.

Межирів сподобався, але доїхати до нього, це жах, думаю що туди мало хто добирається. Файний краєвид, Костел Вознесіння побудований у 1794р за кошти Андрія Орловського, Церква Олександра Невського, польський цвинтар, та руїни синагоги не шукали, на зворотному шляху в хащах побачили руїни старих печей, яки дуже схожы на залишки замку.

Жмеринка, перший облом це ремонт вокзалу який був зроблений за проектом Городецького.

Трошки погуляли по місту по знімали ще деякі пам’ятки і далі в Северинівку та Чернятин, дорога нормальна, тільки коли до самих палаців повертати то традиційно погана. Палаці цікаві особливо спобався в Чернятині, палац в якому проживав польський магнат Вітославський, у минулому – коронний обозний, досить поважний чин при польському монарху.

Наступний пункт Носківці, подивились на мапі що не далеченько та біля траси, але ж як ми помилялись. Треба було бачити здивовані обличчі селян яки не розуміли що ото ми шукаємо і зовсім яким вітром занесло. Дорога це капець повний, довго питали одних тіток, поки з «допиту» не з’ясувалось що є якась школа, яка згоріла і зовсім там нічого нема і нічого дивитись. Досвід підказує що це як раз те що ми шукаємо, проїхав все село діти підказують що до школи треба повертати праворуч, дорога веде в хащі якийсь. Але жага побачити володінні магнатів Потоцьких бере в гору. Цікаво, але сумно що все так занепадає. Тут робимо перекус запасами з холодильника і їдемо в Винницю ночувати.

По дорозі заскочили в Браїлів, відзняли палац фон Мекків. Швидко доїхали до Вінниччини.

Знайшли готель Сафарі, дуже нам сподобався, все зроблено під сафарі, звірки, то що … 300 грн полу люкс з кондиціонером, сніданок, вечерю можна замовляти в номер. Доречи сніданок 50 грн., вечеря 60 грн., різноманітне меню. В цілому дуже сподобалось, наші рекомендації, будемо тепер там зупинятися.

 

З ранку попив чаю поїхали на Вороновицю, вірніше вона була у нас в планах, але вирішили зробити невеличкий гак через Селище – Гнівань – Сутиски – Тиврів. Я вже був тут 4 роки тому, вирішили обновити фото, та подивитись як воно там зараз стоїть. Селище, башта від замку українського роду Черленковських стоїть. Поруч будують щось на подобі замку, в якому планують зробити готель, ресторан, але щось робота не дуже йде. Також раніше біля замку був пантон через річку, вже нема ;)

Поруч Гнівань, живе містечко, костел так і стоїть в своїй красі.

Сутиски, Маєток графа Д. Ф. Гейдена.

Тиврів, тут ми походили довгенько поки подивились великий домініканський монастир, 1742р., який постраждав від рук комуністів. Дуже великий, мало таких збереглось. Починає оживати, келії відреставровані, ведуть службу, маємо надію що костел буде жити. За костелом можна побачити палац Ярошинського який у кровопролитній битві з родом Калитинських здобув право на власність Тиврівом. Ну і звісно спустилися до Бугу, ух красота …

Далі нарешті Вороновиця, колись я був пізно у вечорі, мало що було видно, а тут палац Грохольського во всій красі, гарне місце. А для тих для кого це мало може зробити як на мене подвиг та подивитись дерев’яну Михайлівську церкву, до якої важко доїхати, а топати прийдеться далеченько.

Наступний пункт в наших планах був останній, це Немирів де знаходиться палац Щербатових. Зараз там знаходиться санаторій Авангард, гарне місце, як що їхати то треба виділяти пару годин щоб насолодитися парком, посидіти на лавці відпочити.

Ну і ось дорога додому, хоча наші відкриття не закінчились, випадково натрапили в Бабині на палац Ярошинських та цукровий завод. Приємна знахідка. Та не змогли проїхати Новоживотів де побачили дерев’яну церкву.

Разом 840 км.Бюджет 2х денної мандрівки 1400 грн.

Село Бабин, Іллінецького району, Вінницької області розташованеза 11 км від районного центру. У 1862 р. на місці сільської гуральні (винокурні) відома родина цукрозаводчиків Ярошинських будує завод.На вул. Ватутіна, №7 посеред старого парку знаходиться палац Ярошинських, 1863 р.

***********

Ще про Бабин тут

***********

Село Гукливий (угор. Zugo) Воловецького р-ну, Закарпатської області розташоване в долині між полониною Боржава та Бескидським хребтом за 6 км від районного центру. Село відоме старовинним рукописним документом - "Гукливським літописом", з якого відомо, що Гукливий був заснований вихідцями з Галичини. Перша письмова згадка про Гукливий сягає 1588 р. Назву села пов'язують з невеличким потічком Гукливчиком.

В Гукливому є три храми. Один із них - найдавніший ансамбль лемківського дерев'яного церковного зодчества Воловецького району - тризрубна церква св. Духа та дзвіниця,18 ст.

В інтер'єрі храму зберігся старовинний бароковий іконостас, виконаний німецьким художником Францом Пеєром, 1784 р.

В 1967 р. з Гукливого до Ужгородського музею народної архітектури та побуту була перевезена бойківська хата, сер. 19 ст.

У селі є єдиний в Україні та країнах СНД мілітарі-готель "GrunHof" http://hof.net.ua, зведений на фундаменті бункера, де знаходилася ставка угорської армії часів Другої світової війни. Саме тут проходив мукачівський напрямок лінії Арпада. До нашого часу збереглися залишки дзотів, дотів, ліній протитанкових споруд, вогневих точок, протитанкових ровів, ліній мінних полів тощо.

а ще зустріли таких ось хлопаків ;) Львівський якісь клуб так мандрує.

***********

Ще про Гукливий тут

***********

У судовому засіданні ЮВТ заявила, що не розуміє російської мови Миколи Азарова. Можна було б повірити, якби ми не знали про те, яку мову ВОНА розуміє, слухаючи Володимира Путіна, свою доньку, чоловіка, а також соратника Олександра Турчинова. Кажуть, що всі ВОНИ розмовляють однією мовою.

Так навіщо влаштовувати такий спектакль на весь світ, знаючи про те, що народ вже не той "лох", яким був до 2004 року?

Юлія Владіміровна, у Вас слабкі піарники, які програли Вас і Вашу мету. А Ви не робите висновків.

УГКЦ розпочала десятиденну пішу прощу паломників до Зарваниці
Із міста Самбір (Львівська область) розпочалася піша проща родин мігрантів до Зарваниці (Тернопільська область), яку організувала Українська греко-католицька церква.
Із Самбора вирушило близько 300 осіб.За інформацією УГКЦ на 5 серпня, участь у паломництві беруть представники з усієї України: Донецька, Києва, а також з-за кордону: Чехії, Естонії, Італії, Казахстану, Іспанії, Польщі, Росії, Португалії, Великобританії, Бельгії, Ізраїлю, США, Білорусі.



Проща триватиме із 5 по 14 серпня і пройде трьома областями: Львівською, Івано-Франківською, Тернопільською. Загальна відстань складає близько 240 км. Щодня паломники долатимуть відстань близько 30 км.

Депутати Львівської обласної ради розпочали роботу над створенням історико-археологічного заповідника на території Стільська Миколаївського району Львівщини.

Польські, чеські, угорські та прибалтійські вузи полюють на українських абітурієнтів. Так "нова" Європа намагається уникнути дефіциту висококваліфікованих трудових ресурсів.

На сьогодні 30 тис. українських студентів вирушили здобувати вищу освіту за межі батьківщини. Із них, наприклад в Польщі, навчаються 2,5 тис. студентів, пише видання "Корреспондент". Базу для цього зростання кількості українських студентів за кордоном даєвсе зростаючий інтерес до юних уродженців Україні з боку університетів нової Європи - Польщі, Чехії, Угорщини та країн Балтії.

Так, за останні три роки Польща щорічно приваблювала в свої вузи по 300-400 нових студентів-українців. В вузах інших країн вихідців з берегів Дніпра також стає все більше.На думку експертів, вузи найближчих західних сусідів доброзичливо налаштовані по відношенню до студентів зі сходу по ряду причин.

По-перше, українські абітурієнти відомі своєю хорошою базовою підготовкою, особливо з точних предметів.
По-друге, в українців з'явилися кошти і бажання вчити своїх дітей за кордоном, а ближній закордон хоче отримати ці гроші, тим більше що платаза навчання там невисока - близько 2 тис. євро на рік, що раз на п'ять-вісім менше, ніж розцінки визнаних світових лідерів, британських вузів.

Правила проведення "Фотоконкурсу Я-Корреспондент" на сайті korrespondent.net

1. Загальні положення.

1.1. Ці Правила проведення "Фотоконкурсу Я-Корреспондент" на сайті korrespondent.net (далі – Правила) розроблені з метою визначення умов, порядку, строків та місця проведення "Фотоконкурсу Я-Корреспондент" на сайті korrespondent.net (далі – Конкурс).

1.2. Під наданням переможцям подарункиів cлід розуміти придбання подарунків переможцями за 1 грн.

1.3. Організатором Конкурсу є адміністратор сайту http://korrespondent.net/ (далі – Сайт) ТОВ "КП-ТВ" (далі – Організатор), що розташоване за адресою: 01601, м. Київ, бульвар Л. Українки, 34. Тел.: 496-45-63.  

1.4. Для проведення Конкурсу та підведення підсумків Організатор створює Організаційний комітет (далі – Оргкомітет) склад якого додається до Правил. Оргкомітет в своїх діях керується діючим законодавством України та Правилами і несе відповідальність за їх дотримання.

1.5. Конкурс проводиться з метою підвищення інтересу до сайту http://korrespondent.net/ (далі – Сайт), розширення аудиторії користувачів Сайту, нагородження подарунком учасника Конкурсу.

1.6. Місце проведення Конкурсу: 02140, м. Київ, просп. Бажана, 14-А, 7-й поверх. Строк проведення Конкурсу: з 26 липня по 22 серпня 2011 року включно.

[ Читати далі ]

Вам приходилось встречать что-то украинское за границей? Пришлите фото или истории таких встреч и выиграйте фотоаппарат и электронную книгу. Спонсор проекта – Nemiroff, вошедший в тройку самых популярных водок мира по данным международного рейтинга Drinks International.

Отправляясь в путешествие, мы ждем новых впечатлений, ожидаем погрузиться в совсем новый мир, так непохожий на нашу жизнь.

И вдвойне приятно, находясь на неизведанных широтах, вдруг встретить что-то родное и знакомое – увидеть афишу концерта украинской группы или знакомый логотип на боксерском ринге, памятник украинскому поэту или бутылку горилки в баре, где никто не знает и слова по-украински, встретить украинских звезд на вечеринке в честь нашего кино на самом главном кинофестивале или увидеть наш флаг на яхте в порту с непроизносимым названием…

События нашей истории и культуры, родные лица и бренды за границей – все это вызывает законное ощущение гордости за нашу страну, чувство уважения к украинским символам, а это так важно для всех тех, кто любит свою Родину.

C 26-го июля по 22-е августа на странице конкурса все зарегистрированные пользователи Корреспондент.net могут загрузить свои фотографии с историями встречи с тем, что напомнило им об Украине за границей.

Все репортажи, загруженные на страницу конкурса, будут опубликованы на фан-странице Я-Корреспондент в Facebook в  разделе Фотографии.

Победители будут выбраны путем голосования фанов страницы Я-Корреспондент в Facebook. Голосовать необходимо за фотоальбомы участников, посредством кнопки Like. Голосование будет проходить до 18:00, 22-го августа.

Из 10 участников, собравших наибольшее количество "лайков" под своим фотоальбомом, будут отобраны 2 победителя, по мнению представителя компании Nemiroff. Победители получат в подарок:

Фотоаппарат Nikon D 3100 (18-55 VR) - за лучшее фото.

Электронная книга Amazon Kindle 3 Wi-Fi+3G Black - за лучшую историю.

Итоги конкурса будут подведены 23-го августа на странице конкурса на Я-Корреспондент