Тіна кароль зняла кліп в карпатах
- 13.11.15, 23:02
- Ми любимо тебе, Україно!
Тіна Кароль знялася в новому кліпі «Здатися ти завжди встигнеш». 
2
хочу сюди!
-
-
50 років, козоріг, познайомиться з хлопцем у віці 37-65 років
Замітки з міткою «пісня»
чиєсь обличчя у сльозах...
- 18.09.15, 14:40
- Стих_и_я
...чиєсь обличчя у сльозах
і звідкись лине сміх веселий
надії квіточка в руках
піском просипалась на землю -
чи то поезія була
лунає піснею тривожно
і давить неба синя мла
і слово вимовить не можу...
і звідкись лине сміх веселий
надії квіточка в руках
піском просипалась на землю -
чи то поезія була
лунає піснею тривожно
і давить неба синя мла
і слово вимовить не можу...
5
Далекобійник про Арсенія.
- 17.09.15, 04:08
КОМЕНТАРІ ВАТНИКІВ БУДУТЬ ВИДАЛЕНІ, А ЇХ АВТОРИ ВІДПРАВЛЕНІ У БАН.
12
...мелодія пісні в неспокої вітру -
симфонія мови осіннього листя,
танок що танцюють у спогади літа,
кружляють у злеті висОко і швидко,
лягають у зморі на землю у сні...
віддалено літо в минуле імлисте -
у казку, над обрій, в імжу, за тумани,
симфонія мови осіннього листя
виспівує пісню в холодне світання,
фортецями хмари пливуть в вишині...
хитаються сумно до осені віти,
кричить у відлунні невидимий крук,
журливою пісня в неспокої вітру
і золотом листя спадає в зорю...
симфонія мови осіннього листя,
танок що танцюють у спогади літа,
кружляють у злеті висОко і швидко,
лягають у зморі на землю у сні...
віддалено літо в минуле імлисте -
у казку, над обрій, в імжу, за тумани,
симфонія мови осіннього листя
виспівує пісню в холодне світання,
фортецями хмари пливуть в вишині...
хитаються сумно до осені віти,
кричить у відлунні невидимий крук,
журливою пісня в неспокої вітру
і золотом листя спадає в зорю...
7
-
-
-
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.
13
Засвистали козаченьки
- 30.04.15, 22:34
- ВАРТА
Українська народна пісня
Слова: Маруся Чурай
Музика : Микола Лисенко
Виконує; Гурт Рушничок
Засвистали козаченьки
В похід о півночі,
Заплакала Марусенька
Свої карі очі.
Не плач, не плач, Марусенько,
Не плач, не журися,
А за свого миленького
Богу помолися!
Стоїть місяць над горою,
А сонця немає.
Мати сина в доріженьку
Слізно проводжає:
"Іди, іди, мій синочку,
Та не забаряйся,
За чотири неділеньки
Додому вертайся!"
"Ой рад би я, матусенько,
Скоріше вернуться,
Та щось мій кінь вороненький
В воротях спіткнувся.
Ой бог знав, коли вернусь,
В якую годину;
Прийми ж мою Марусеньку,
Як рідну дитину!"
"Ой рада б я Марусеньку
За рідну прийняти,
Та чи буде ж вона мене,
Сину, шанувати?"
"Ой не плачте, не журітесь,
В тугу не вдавайтесь:
Заграв мій кінь вороненький
Назад сподівайтесь!"
6
