хочу сюда!
 

D-E-V-A

36 лет, дева, познакомится с парнем в возрасте 35-43 лет

Заметки с меткой «сонце»

Компактна електростанція, що працює 24 години на добу цілий рік

Изображение


Giraffe 2.0 гібридна електростанція, яка здатна живити енергією ваш електромобіль або заміський будинок круглий рік. Її продуктивність від 10000 до 13800 кВт-год на рік, навіть у країнах з низьким сонячним випромінюванням і помірним вітром, вона забезпечуватиме вас енергією 24 години на добу, протягом усього року.
Перша така установка була змонтована на найбільшій виставці Business of Design Week вГонконзі і відразу привернула увагу громадськості.
Вона дійсно нагадує жирафа, довга шия висотою 12 метрів з вітряком замість голови і 24 сонячних панелі на спині.
Особливості конструкції полягають у специфіці монтажу сонячних панелей. Це займає на 4 години  більше, ніж звичайний монтаж. Дерев'яна конструкція зменшує вуглецевий слід установки, але може позначитися на її довговічності.
Переваги відновлюваної гібридної установки Giraffe 2.0.
Така установка прекрасно підійде для автономного живлення невеликої дачі, як заміна дизельного генератора.
У місті вона може функціонувати в якості точки для зарядки електричних транспортних засобів, як поновлюване джерело енергії для школи, її навіть можна використовувати в якості навісу, що забезпечує тінь для дитячих майданчиків.
Вітер і сонце добре доповнюють один одного: енергія вітру генерується в основному у вечірній час і холодні місяці року, у той час як сонячна енергія генерується тільки протягом дня, особливо в літні місяці.
Є декілька чинників, які сприяють цій взаємодоповнюваності: повітря має більш високу щільність в зимові місяці і в нічний час, тим самим збільшуючи кількість енергії вітру. Крім того, на основі досліджень клімату, стійкі вітри бувають у вечірній час і холодні місяці року. Таким чином, енергія, вироблена за допомогою гібридних сонячно-вітрових електростанцій має більш рівномірний потік у порівнянні з чистим вітром або чистими сонячними системами. 

Таки осінь....

 
 
           02.10.15. 7-20.                    Ще , начебто, ласкаво сходить сонце..


Ще квітує з червня фуксія в кабінеті хімії. 23.10.15.

Але - осінь. Покірно знітилися на Верхній Терсі очерета....


Берізки струшують на ялини золотаве листя біля  магазину "Добробут" і засвітили собою центральну площу Новомиколаївки.




Осінь. село Михайлівське.
 


Село Веселий Гай. Вулиця Набережна.

Фото автора 2013 - 2015. Nokia 6300

віршування в окупації.

47. самотний сталкер.

а час іде, життя триває...
біда схитнула метроном,
трима на ниточці, хитає
твій світ, в якому злам і злом.

віднині ти самотний сталкер -
шукаєш стежку між руїн,
каміння де, прути з металу
стирчать в іржі з бетонних стін.

з"їдає очі дим ядучий,
що від згасаючих вогнів... -
прямуєш вперто і рішучо
в таємний схрон від ворогів.

а в завтра знов ввійдеш понуро
шляхом, який і пил, і прах -
не озираючись в минуле! 
зола і мор зворотний шлях.

ідеш спираючись на костур
крізь дим і попіл безнадій,
брудне обличчя миють сльози,
що озов жалібний од мрій.

тобі вже сонце не зорею -
мов в оценкованій труні
воно холодне над землею,
бліде, ледь світиться у дні.

...то все в уяві малювалось
в непевний день тривожним сном,
коли людське нівелювалось,
у скронях клацав метроном.

віршування в окупації

9. шлях у падінні (двовірш).

вЕсна рання так схожа на осінь стару у дощах
вітер зниділий шепче жалі-протиріччя гілкам,
слота сивою падає сіткою вод по дахах
і калюж каламуть дріж в уламках дзеркал хідникам.
і розхитує місто у холоді подихом бриж,
що заблуканий сплутаний сіткою крапель сльоти.
і у небі овальний іржею покоцаний спиж
ледь висвітлює шлях від самотності до самоти
крізь лінивощедротний нудотний з небес водоспад
весь скорючений йду...і бездумновнікуди мій рух.
а цей вітер з дощем у весні наче безлад у лад
ворохобні силкуються викрасти мій капелюх.
раптом вщухло усе - ні дощу, ані вітру нема -
освітився мій шлях у маячний манливий оман...

2.

...камнепадінням в хаосі бруківкою шлях у нікуди.
і під літаврою спеки, що сонце в пустелі безлюдній -
накри палаючи шумно у день у весні не весінній
і надокучні фанфари гучнії у камнепадіння.
кроки мої на шляху що крихкий ненадійний і згубний
і над безоднею - звідти мелодії лірні і трубні.
звуки відлунні ті наче лілеї лілеючий локон
і легкодимні в стрічках серпантинних - по ним мої кроки...
куди і навіщо знадливий цей шлях у захмарені далі,
обрисом де мерехтію ілюзія пилу скрижалей
й в долі попелом тінь по камінню ніхто у нікуди?..
згорблений скрючений мерзло неспішно у млінні
тану в заобрії - й гине мій шлях у падінні каміння!...



такі яскраві дні...

такі яскраві дні.
але й сумні в одночас.
прозорі та ясні
розлуки час пророчать.
а зронені слова
луною впали в осінь,
у схилені гріва,
в жорсткі пожовклі коси.
і вітер уві сні
зітхає мов поночі
в такі яскраві дні,
але й сумні в одночас.
у сонячную рань
гаї скидають листя,
птахи крізь біль прощань
до вирію знялися.
за ними неба синь
накрили сірі тучи -
погоди не проси
у сірості гнетючий.
ідуть дощі рясні
немов сльоза на очі...
осінні мерзлі дні
й печальнії в одночас.



* * *

не ангелом крилатим і не духом
а легітом що в листі у ночі
тобі єдиній розповім на вухо
кохання наше й стихну на плечі
я розхвилюю подихом волосся
торкнуся перс, стривожу твої сни
тобі навію пристрасті і млості
щонайніжнішим шепотом луни...
і відійду у світанкову тінь я
хмаринкою розстану в небесах
я розчинюсь у сонці, у цвітінні
у пісні, в росах, у твоїх очах... -
ім"ям твоїм у розсвітах зоріє
кохання світ трояндою зорі!..

віршування в окупації

28. спотворення свят.

в золотому кухлику золоте вино
в золотих промінчиках сонце у вікно
в синє небо хмарками білі вензеля
світлим снігом - сліпить аж! - вкрилася земля
від морозу схована тихо на вікні
рудобіла кішечка муркає у сні
в сухозлотах в іграшках - диво над усі! -
строями ялинонька краля у красі
і спокійно затишно на душі мені
вірю і не віриться що у цій війні
я заручник в"язень я в стійлі бандюка
москаля загарбника паранойїка... -
враз помітив грати я на своїм вікні
що у небі синьому чорні вензеля
стогне понівечена батьківська земля
що нафантазована кішка на вікні
як і та ялинонька й іграшки святні -
виплеснув вино те у раковину я
матюкнувся в день цей
- ...тьфу! чисто мервіЯ!.. -
і налив у чарочку оковитої
- ...з новим роком, в"язенцю... -
пошепки в пітьмі
привітав себе й також
місто у тюрмі...

____
мервіЯ (від мерва) - паскудство, мерзенність

віршування в окупації

21. мить.

...клепсидра неба висипала сонце
піском червоним поміж хмар сипких -
сяйнула іскра, тліючи, погасла -
яскравий спомин невловимий стих.

і обрій звис у мріях невідбулий
на тих шарагах, з місяця в зірках -
у зграї нетлі давній попіл праху
здіймають мов квітковий пил в степах.

то злую гру затіяло минуле
напівтонів, у світло й тінь, з відлунь
і відзеркалень, де в скляних відламах
безликий мім штовхає в ніч валун...

Останні промені

21.06.2015  От і закінчився самий довгий світловий день цього року. Останні промені літнього сонцестояння  по праву дісталися дубові.
 Фото автора - 21/06/15