Впольований. Хижо – хтива усмішка заграла І пожирає погляд твій Мене немов голодна львиця впольоване ягня. І як той надихавсь конопляним димом Здобиччю став твоєю і немічним Я полонений, спутаннй Чортма вже й відірватись. Благаю – мого юнацького життя ти не губи Мою ти кров то не буди. О, Паво, Гурія Прекрасна, Чарівна Славо, Пощади!

Холодна крапля впала з даху на обличчя як льодовий дотик як мало ми вділяєм тендітним дрібницям, втрачаючи Чутливість грубієм серцем..

В яких лісах іще ви забарложені? Що яничари ще занапастять? І мертві , і живі, і ненароджені Нікого з вас довіку не простять! © Ліна Костенко

А вже весна! В барвінковій хустині, В лляній сорочці, вишитій хрестом. Хрести… і схлипи журавлині – Небесна сотня лине… за Христом, Супроти Зла поставши й беззаконня, Життя поклавши й душі за братів І за Вкраїну… Квіти на осонні – На вшанування страчених життів - На шинах розквітають, на бруківці, В серцях, на вишитій хрестом Сорочці… Линуть весноспівці В тремке підхмар'я чисте за Христом… Вітрець гойда скривавлену пір'їну, Що човником пливе з височини… Весну в...

Читати далі...

Ланки ланцюга - Намертво зчеплені дні - ЛистопаДвадцятьПершогоЛютого… Ланки ланцюга Вогнем заґартовані, Скипнем лютим; кров'ю скроплені... Ланки ланцюга Схожі на автошини В кіптяві… й попелі кісток згорілих… Ланки ланцюга… В них душі вплавлені. Реліквія, життями освячена… 06.04.2014 © Copyright: Марина Степанская, 2014 Свидетельство о публикации №114040705198

Скарбничка душі Є в кожного в душі скарбничкаІ в кожного – вона своя,Лежать в тій скриньці таємничійЯкесь число, чиєсь ім’я, Напівзабуті сни і мрії,Колючі реп’яшки образ,Далекі вогники надії,Уривки голосів і фраз, Близьких людей ясні усмішки,Розчарувань найперших біль,Красива пісня, гарна книжка,Улюблений з дитинства фільм... І скільки б ми скарбів не мали –Коштовних, срібних, золотих –Та скринька, що в душі сховалась,Є найціннішою із них. &nbsp...

Читати далі...

я придумаю тебе різним. якогось трохи дивного, з дурними снами. із зеленими очима, у білій футболці і сильними руками. ти будеш жахливим художником час від часу писатимеш абстрактну прозу французькою. поміж тим я знатиму що ти любиш холодний чай з молоком півтори ложки цукру два шматочки лимону. видкидатимеш у смітник мою косметику постараюсь не злитись на це я придумаю тебе різним поміж тим ти приходь, який є.

МЕДОМ АРОМАТЯТЬ СПАСИ[Приєднана картинка]Медом ароматять Спаси,Скоро вже до школи йти,Дітей чекають класи,І не відкриті ще світи Лиш отави нескошені зостались,Уже комбайни стихли на полях,До літа з грозами сховалисьВеселки в хмарах, на горбах Тільки ще снують полями,Невтомні коні – трактори,Креслять по землі плугами. Холодні вже ранки й вечори Вже вода холодна в рікахІ риба йде на дно,Хліба сховалися в засіках,А з винограду цідиться вино Линуть ключі вже...

Читати далі...

Не просто так [Приєднана картинка] Я завжди пам”ятаю, Ті місця солов”їні, Де вперше несміло – кохаю Признався чорнявій дівчині Пам”ятаю білу хату край села, Що сховалась між дерев високих, Там юнь моя пройшла, Серед озерець синьооких Вперше там відчув любов, В чеканні серце колотилось, Коли на перше побачення ішов, Здавалось, все село услід дивилось А, я йшов і запитував...

Читати далі...