Не уходи, побудь со мною,Давай мы вместе погрустим,Смотри – луна над головою – Незрячий, хладный побратим.Не уходи, душа с тобою Минуты счастья обретет,Пусть поразит наш мир грозою – Мгновений тех не отберет.Пока мы дышим – будем живы,Пока мы помним и хранимМинуты, где душой грустили,И пел, мерцая, побратим.[Приєднана картинка]т.е.с.13,06,10

Пусть будет свет, пусть будет тьма,Пускай грядет гроза немая,Под шум дождя я вновь одна,И вновь бреду, пути не зная.Не ясен день, не темна ночь,Не огонек души заветной,И гонит сон покой мой прочь,Не находя любви ответной.Не сладок сок, бездушна ночь,Года плывут, стирая грани,Улыбки сон и гордость прочь,Лишь пусть не будет расставаний.т.е.с. 08,05,10

Хвилина до закінчення життя - Три вдихи й видихи, думок мільйонний рій… Останній сон готує сповиття. Обабіч тебе – білокрилих стрій Співає колисанку: "Люлі-лю!.." - Добраніч! До побачення… люблю… 14.11.2012 © Copyright: Марина Степанська Раздел: лирика философская Свидетельство о публикации № 16654

[Приєднана картинка] Руки голі - гілля Клен кістлявий схиля, Ляска ним рвучко, злісно в обличчя. Шелест серцебиття - Миті й роки життя – Листям жовтим сухим на узбіччя… 13.11.2012 © Copyright: Марина Степанська Раздел: лирика философская Свидетельство о публикации № 16566

Поховайте на Говерлі! І у братську кучуПоложить зі мною разом Кравчука і Кучму.Хай співають наді мною журливо „Ґринджоли”, Прощавайте, любі друзі, й кохані бджоли!На труну намотайте з помаранча банта —Хай країна пам’ятає про свого Гаранта!А щоб були шахтарі на Донбасі задовольні,Януковича за ноги закиньте до штольні.Ще виріжте із вугілля тяжкого брикета І в копальні придавіть їхнього Ахмета!Народ каже, що не знає — де в них він узявся;В Казахстані, народ каже, без племені-роду,Його...

Читати далі...

"Будь прихильною, – молила –Доле!" "Забарися, невблаганна Смерте! Ще не час…" – благала ревно, вперто. Вдруге…всоте… вдев'ятсот четверте… Марно! Ось Вона, холодночола, ...

Читати далі...

Слабує людське милосердя. Глитайство, гладке збайдужіння Натомість жиріють… О, смерди [ Читать дальше ]

Жовтневої пориРозкішні кольори -Форшлаги та морденти,СинкопАплодисменти! Акорди золоті,Арпеджіо багряні -Всі tutti й соло ті –Арфові й фортеп'янні – Жовтневих кольорівЕкзистенційний джаз…***А день вже постарів,За обрій втік від нас… 18.10.2012 © Copyright: Марина СтепанськаРаздел: лирика пейзажнаяСвидетельство о публикации № 15571

.Де мандрувала Твоя Душенька учора? Що бачила? Де спочивала уночі? Вже необтяжена, крізь простір неозорий Літа вона… Голівонька свічі Леліє золотаво…Бачиш, Тату, Це сяєво? Чи, може, поруч ти? І...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Розкажу тобі думку таємну, дивний здогад мене обпік: я залишуся в серці твоєму на сьогодні, на завтра, навік. І минатиме час, нанизавши сотні вражень, імен і країн, – на сьогодні, на завтра, назавжди! – ти залишишся в серці моїм. А чому? То чудна теорема, на яку ти мене прирік.То все разом, а ти – окремо. І сьогодні, і завтра, й навік.Ліна Костенко.