хочу сюди!
 

Sveta

33 роки, телець, познайомиться з хлопцем у віці 29-39 років

Замітки з міткою «зрадники у владі»

Сповідь і заповіт Ющенка українському народу.


Поховайте на Говерлі! І у братську кучу
Положить зі мною разом Кравчука і Кучму.
Хай співають наді мною журливо „Ґринджоли”, 
Прощавайте, любі друзі, й кохані бджоли!

На труну намотайте з помаранча банта —
Хай країна пам’ятає про свого Гаранта!
А щоб були шахтарі на Донбасі задовольні,
Януковича за ноги закиньте до штольні.

Ще виріжте із вугілля тяжкого брикета 
І в копальні придавіть їхнього Ахмета!
Народ каже, що не знає — де в них він узявся;
В Казахстані, народ каже, без племені-роду,
Його Кучма відкопав і явив народу!

І в Донеччину покликав, посадив над шахти
Геній Кучму переплюнув — так зумів накрасти!
Ще послухайте сьогодні ви свого Гаранта,

Ви зірвить із Симоненка червоного банта!
Бо за ним, якщо іти, „труден путь и долог” —
Він такий є комуніст, як я — гінеколог!

А якщо народ спитає, де ті партократи,
То народу розтолкуйте — всі вже демократи.
Партбілети поздавали, піджали хвости —
І в новій Верховній Зраді зайняли пости!

Ще я дам вам перед смертю таку пораду — 
Запустіть токсичні гази у Верховну Зраду!
Щоб усі на віки вічні виродки заглохли
І у тих доходних кріслах щоб усі подохли!
А за те, що Україну завели в розруху,
Хай з’їдають їх усіх черв’яки і мухи!

Ми керуєм двадцять років, два Льоні й два Віті,
І набралися ми сраму геть по всьому світі!
Наплодили хижих звірів, котрі вміють жерти —
Рвуть, терзають і гризуться, а народ — їх жертви!

Кравчук хатку в селі взяв в Україні милій
Сидить в ній, на зорі зирить, щось згадує, мріє …
І у Пущі Білоруській для свого народу
Самостійно підписав Волю і Свободу!

Знав би я, що таке буде, то собі відрізав би ручку …
Бо народ із тої Волі має лише „кравчучку”!

В Україні цій стражденній вже правди немає:
Крали всі і красти будуть — це Мороз зізнався …
Щось Луценко розкопав — я й перелякався, 
Юру Януку я здав, а Янук — за грати, 
Бо не треба вам, народе, все про нас узнати.

Народ каже, що добро розтягли по норах,
Й заховали мільярди в якихось офшорах.
”Я не крав! Я ж вам казав — руки ці не крали!” — 
Ну а ви мені за віщось личко змарнували!

Був до цього хлопець файний, любив цю країну!
Першу жінку вам залишив, а з Америки завіз собі Катерину!
Троє діток змайстрували, мав двоє дорослих —
Я не крав, а брав, бо треба — дітки ж їсти просять!

Я не крав, а в руки брав лише одну хлібину,
Ну а ви мені пришили, що здав Україну!
Я старався, будував Нашу Україну!
Юлю Путіну я здав, бо спасав Дубину!

Юля! Юлечко! Прости, що сіла за грати, 
Не мені ж туди іти! Вітька Янек, ворог наш!
Це він винуватий!

Кучма правив десять років, ставленик російський
Хай йому „хвалу” возносить народ український!
Нема добра в цій державі і правди немає!
Україна ще жива, але вже конає!

Що скажу вам, любі друзі, чим я вас утішу, 
Простіть люди ви мене,
Що клявся і згрішив!

Україно! Бджіл ти маєш — то народу сила!
Тільки в вуликах своїх трутнів ти пригріла!
Розкинь розумом бджолиним, розумом трудящим —
Гони з вуликів своїх трутнів тих ледащих!
Все, що мав, я вам сказав — толк я знаю в бджолах,
Може тоді в Україні задзвонять „Ґринджоли”.
Амінь!
©