ТОП 5 Замків Карпат / TOP 5 Carpathian Сastles FPV
- 24.04.14, 14:44
Я час від часу відповідаю поштою на запитання щодо моїх подорожей і, зокрема, щодо їх організації. Як? З чого починати? Куди бігти і що робити? Останнього разу на мене накинулося натхнення і я написав досить розлогу відповідь про те, як я планую та готуюся до подорожей зацікавленому товаришу з нашого сайту. Коли дописав - вирішив, що після незначного доведення напильником цю розповідь можна й опублікувати.
На самостійну подорож за кордон нелегко наважитися вперше, до цього звикнувши до безпечних, давно накатаних, але тому й "прісних" організованих туристичних груп. У мене "організованого" досвіду було небагато, тому на першу авантюру самостійної поїздки з товаришем ми пішли досить легко.
Першою стала єгипетська 2007 року. Поїхали ми удвох з другом без всяких планів. Точніше, план був: розберемося на місці. Для початку ми купили квитки в Каїр і назад, тоді я забронював на пару днів хостел в Каїрі, а там у них, якщо вірити опису готелю, якраз була штука під назвою travel desk. Я спочатку було подумав, що це просто консультант там у них сидить на пів-ставки, але цей travel desk виявився повноцінною турфірмою, а готель у них був, виглядало, всього лише паралельним доходом. Отже, по приїзду нас особливо не запитуючи взяв в оборот менеджер, показав першим ділом товсті зошити з відгуками вдячних туристів, ну і за чайочком, раз таке діло, ми почали з ними планувати маршрут, втискуючи щось, викидаючи щось, щоб поміститися у наші два тижні. Ну от, власне, і все. Далі у нас голова не боліла. В кожному місті нас зустрічали і проводжали з поїзда/автобуса/джипа представники їхніх партнерів. Селили в готелі, пакували в екскурсійні автобуси. Мороки мінімум, коротше кажучи, і при цьому залишається достатньо свободи і "контакту з країною". Бо тебе не возять всюди на туристичному автобусі з натовпом таких же, як і ти, підневільних туристів. Замість цього - звичайні рейсові автобуси, задрипані вагони другого класу і т.д. На перший раз - чудово, незвично, цікаво! Але далі, все ж таки, хочеться більшої самостійності.
Окремим списком йдуть всі цікаві місця та інформація про те, як до них дістатися. Для цього також чудово згодяться книги-путівники на зразок LonelyPlanet.
02.07 | Стамбул (9:30 приблизно) Купити план центру, поїхати в центр на метро до кінцевої ст. «Aksaray», пересадка на трамвай ст.«Yusufpasa», поїсти, погуляти: Yerebatan Sarnici (цистерни), Gedikpasa Hamam, ст. трамвая «Beyazt-Kapalar», Hamam Caddesi65-7, off Gedikpasa Caddesi (подумати, чим ще зайнятись) 20:00 – Karakoy ferribot (from 20:00 ferries depart every 30 minutes, on the hour and half hour,) 21:00 – Kadikoy ferribot, звідти автобусом E10 (20:25, 20:55, 21:00, 21:25, 21:55) 23:00 - Gokcen Airport http://www.turkeytravelplanner.com/go/Istanbul/Transport/ataturk2gokcen.html виліт 01-50 |
03.07 | Casablanca (05:30 приблизно). З аеропорта доїхати поїздом (відправлення кожної години: 6:00, 7:00 etc, в дорозі 30-35 хв.). Потусити день, відпочити. Переночувати: Hotel Central, 20 Placa Ahmad al Bidaoui, 00212661162826 |
04.07 | Casablanca->Fes поїздом зранку (8:15). Тусити день у місті, Переночувати: Riad Damia, 10 rue Sornas, Ziat, 00212 62 18 97 77 |
05.07 | Fes цілий день Fes ->Rissani увечері нічним автобусом ONCF (20-30 відпр.) |
06.07 | Rissani в 06:44 Rissani->Merzouga на таксі,або організувати там же на місці. Можна пошукати спосіб дістатися до озера, тамфламінго та інша живність. Увечері виїзд в пустелю на ніч. |
07.07 | Зранку повернутися в Rissani. Можливо, озеро глянути цього дня. Rissani -> Marrakesh нічним автобусом CTM в 18-00 |
08.07 | Marrakesh в ??? Тусити весь день. Переночувати: RiadMarrakech Rouge, Riad Zitoune Jdid, Derb Zinka Dika 40 |
Уже скоро тиждень, як завершився фестиваль справжнього українського духу «Бандерштат», приурочений 70-тій річниці Української Повстанської Армії, який відбувся 3-5 серпня в Луцьку в Парку культури та відпочинку ім. Лесі Українки. Час лине, але і йому не підвладні яскраві і незабутні враження, які залишили в наших серцях «Бандерштат», Луцьк і його гостинні жителі.
Але про все з початку. Наша (Українк@+Maxno) поїздка в Луцьк розпочалася із запрошення RnR. Їхати чи не їхати — довго не вагалися: дуже вже хотіли побувати на «Бандерштаті», нарешті побачити Луцький замок і, звичайно, ближче познайомитися з нашими луцькими інтернет-друзями RnR і Moren@.
Зізнаюся чесно — була ще одна потаємна мрія: я дуже хотіла побачити вживу Песів RnR Рексу та Роккі, а також уже легендарного кота Мотю, відомого на порталі http://www.i.ua/ своїм героїзмом і винахідливістю, проявленими в нерівних «боях» з вищезгаданими псами. Хто знав, що і цій моїй мрії судилося здійснитися?! …Але про все по порядку.
А замків в Україні вистачить не на один рік подорожей! Попри те, що більшість замків перебувають у стадії руйнування, а від деяких не залишилося і сліду, кожен вартий уваги. Ці споруди відіграють значну роль у житті українських земель, оскільки були пов'язані з відомими родинами, постатями і залишили вагомий слід в історії України.
Отож, подорожуймо Україною, вивчаймо історію рідного краю!
[ Дивитися далі ]Почну із банального. Ми живемо серед краси. Той хто тримає фотокамеру в руках, а тут таких абсолютна більшість, легко зі мною погодиться. Так, наша земля – це унікальна краса! А ще ми ходимо по грошах. Мова піде не про чорноземи, а про туризм. Заробляти ми не вміємо не тому що ледацюги, а тому що такі у нас порядки… були, є і… То ж виникає логічне запитання: для чого ж заробляти, коли все рівно ці зароблені багатства присвоїть хтось. Народ живе сам по собі і успішно, як бачимо, виживає. Та все ж можливо дещо перепало б і народу. Ну хоча б із заробленого (присвоєного, відібраного…) хтось колись зробить нормальні дороги..!
Давненько мріяв побувати у Кам’янці Подільському і нарешті вчора побував. То ж перші враження від дороги. Ділянка від Гримайлова (територія Тернопільщини) до річки Збруч – жахлива! Саме на ділянці де шлях перетинає гірський кряж Подільські Товтри і розташований природний заповідник «Медобори» - яма на ямі((( Тут декілька кілометрів тягнеться густий грабовий ліс, підвищена вологість ґрунту, траса мало захищена від цього. Рух на мінімальній швидкості, автобус оминає вибоїни, час від часу чути удари гілок об дах.
І ось нарешті Збруч, ріка-кордон і ріка єднання. Так, дорога тут краща і до самого кінцевого пункту автобус мчав гарненько. Але про річку єднання. Не стану вдаватись у пропагандистські штампи. Час робить своє, грань у менталітеті людей що мешкають по обидва боки цієї ріки поступово стирається, якби того комусь не хотілось. Хоч і стоїть при в’їзді Лєнін, стоїть відповідна символіка і в самому Кам’янці, але люди тут ні при чому. Вони хороші і привітні. Взагалі люди що звикли приймати туристів відкидають всякі стереотипи, це я помітив навіть у Криму, а люди які подорожують, збагачуються спілкуванням та гордістю за нашу землю.
Кам’янець святкує у ці дні своє свято – день міста. Нажаль мені не пощастило, бо зустрів він мене дощем, або я його привіз. Вдома, як виявиось згодом, хоч і було дуже похмуро, але день був сухим. Незважаючи на погоду привіз дуже яскраві враження. Це місто без перебільшення перлина Поділля, це місце яке приваблює туристів з всіх куточків України та з-за кордону. Гарне охайне містечко, прекрасні краєвиди каньйону ріки Смотрич з небаченими переходами та місточками, архітектура старого міста та велична фортеця, храми, зелень парків... а багатовікова історія його стратегічного розташування. Цікаво надзвичайно! Все це викликає лише захоплення та бажання побувати ще і ще.
Урочистості та розважальні заходи тривають і сьогодні. А вчора на площі біля міської ратуші відбувся концерт колективів що приїхали із країн СНД, та близького зарубіжжя. Атмосфера по справжньому святкова незважаючи на погоду. Запросити багатолюдні колективи, розмістити їх, на це спроможне не кожне місто. Тим більше, що Кам’янець, це все ж таки райцентр.
Отже, заробляти на туризмі вигідно! Цьому треба повчитись. Зокрема моя область нараховує понад 30 замків. Нажаль більшість із них у плачевному стані. Почитаймо історію, всі вони збудовані польськими вельможами. Ми побачимо, що самі козаки по декілька разів їх руйнували ведучи війну проти поляків. Потім був період руйнування «до основанья, а затем… Такий край, така історія! Але виникає запитання, а хіба на території скажімо Чехії, чи у Кракові пройшло менше «революцій, бунтів і постань…», хіба у їхніх замках та палацах жили не такі ж вельможі? Чому там на це є кошти? Там вміють заробляти гроші, там дещо перепадає і народу, там є що залишити майбутнім поколінням.
Що залишиться після нас? Хотілось щоб замітка була святковою, бо день міста все ж, але як не зачепити тему Андріївського узвозу? Це ж навіть варварством не назвати! Це щось гірше, бо намагаються вирвати серце…
Якщо хтось про альбом... Буде!