хочу сюда!
 

Olga

43 года, водолей, познакомится с парнем в возрасте 40-55 лет

Заметки с меткой «бандерштат»

Бандерштат 2013. Як це було.



3-4 серпня у місті Луцьку відгриміли, відзмагались, відіграли та відгуляли два фестивальні дні української культури та опору. Дві музичні і літературна сцени, спортивні змагання, дитяче містечко, зустрічі з ветеранами УПА, політиками і журналістами - далеко не все, чим був багатий цьогорічний Бандерштат. Це і спілкування, спорт, відпочинок, свіже повітря, відмова від тютюнопаління і вживання алкоголю, тверезий і здоровий образ життя, перемоги і поразки, щирі посмішки, справжня історія і патріотичний дух. Єдиним алкогольним напоєм на фестивалі був квас, яким усі охочі рятувалися від спеки. Та і як би я його не любив, але все ж сила волі взяла своє і придбала мені пляшку звичайної води, якої начебто у світі більше, ніж будь-чого іншого, звісно за гроші...




Цьогоріч Бандерштат зібрав кілька тисяч гостей з різних куточків України, і ця цифра не має собі за мету зупинятись. Це вам не примусове таємне нікому не відоме зборище простого народу на мітинг проти фашизму внутрішніми окупантами, і розтрата грошей того ж народу. Це Бандерфест, який єднає, який не нівечить і не паплюжить українську історію, робить опір українською культурою, опір режиму Януковича, опір всяким українофобам при владі і олігархам, пропагує спорт і здоровий спосіб життя. У час, коли влада лише здатна доїти гроші з народу, рекламуючи алкогольні напої цілодобово, організатори закликають відмовлятись від вживання отрути не тільки на час проведення фесту, а назавжди залишити шкідливі звички.

Без всяких забаганок, без детекторів брехні, не на броньованих лексусах можна було потрапити на територію фестивалю, просто показавши вміст своєї сумки охороні, у моїй ще на той час ховалась і чекала на свою місію маленька камера. Ну і без квиточка теж ніяк. 3 серпня його можна було придбати за 100 гривень.



О дев"ятій ранку на території фестивалю ще монтували і налаштовували світло і звук, наметове містечко потрошки збільшувалось, борячись із наслідками нещодавнього потопу, територія готувалась до початку фестивалю.




 В одинадцятій годині спекотного суботнього дня традиційно розпочалась зустріч із ветеранами УПА, і далі все помчалось по програмі: презентація націоналістичної збірки поезії, складання пазлів, турнір з армреслінгу.. Свій час для зустрічі приділили громадський і культурний діяч, український політик Олесь Доній, екс-міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, екс-гендиректор телеканалу ТВI Микола Княжицький. Але не все склалось так, як хотілось, адже на зустріч не зміг приїхати журналіст і телеведучий Юрій Макаров, а гурт "Механічний апельсин" потрапив у аварію, добираючись до Бандерштату. Щоб не робити ями в програмі, з промовою виступив Ігор Гузь, голова оргкомітету фестивалю, а лідер гурту "Механічний апельсин", який прибув раніше на фест - зіграв на акустиці.



На гутірках було багато питань і відповідей, діалогів і монологів. "Я скрізь кажу одне і те саме. Ви можете по різному ставитися до прізвищ Бандери і Шухевича, Петлюри, Махна, інших, але ви маєте зрозуміти, що ці люди жертвували життям заради того, щоб бути людиною, а не рабом.Ви можете говорити що завгодно, але не можна підтримуати незалежність України, не підтримуючи жертовну місію УПА. Для мене є аксіомою. Той хто не визнає місії УПА -  не може вважатись громадянином незалежної України." Так висловився Луценко і закликав усіх готуватись до зміни влади в 2015 році, і голосувати не серцем, а головою, при цьому зазначивши, що ще немає єдиного кандидата, він нікого не підтримує  ні за кого не агітує.





На головній сцені фестивалю виступали гурти "Залізний Хрест" зі Львову,Golev з Луцька, Злам (Київ), Різак (Калуш), Холодне Сонце (Тернопіль), та і хедлайнери Тартак і Скрябін. Неймовірною енергетикою мегатоннами децибел зі сцени заряджали публіку хіти Кузьменка і Положинського .  "Вперше бачу тверезий драйв. Якби знав, що так можна, то півжиття поводив би себе по-іншому", "Я гордий, що живу з вами під одним небом. Я хочу жити в "Бандерштаті" - в основному вів діалог з бандерштатівцями Кузьма, а в перерві виконував свої пісні. Та особливою атмосферою радувала і зігрівала нічна акустична сцена, і нічна ватра. Після завершеня офіційної денної програми, Бандерштат продовжувався показом короткометражних фільмів, та витсупами різних виконавців.







У неділю з неба падала земля, хтось заліз на дерево і потім щиро вибачався за кілька падаючих на глядачів гілочок, а на полі битви українські повстанці воювали проти військ армії "Вермахту". Події тих часів було відторено театралізовано , але враження глядачів були не награні.

Про Бандерштат можна писати багато, оскільки залишилось багато приємних спогадів, але все ж зупинюсь і більш зконцентрую вашу увагу на фото, яких є дуже багато, і найближчим часом будуть усі закинуті у альбом.












Організаторам і всім, хто допомагав створювати цей фестиваль, великий респект і подяка, надіюсь, наступна версія  "Бандерштат-2014" все ж вийде в світ, буде кращою, насиченішою,і численнішою, програма оновиться і виправляться усі баги.

Слава Україні!

Могутня річ.

....По-перше, - аби потішити мою подругу Посеструhttp://narod.i.ua/user/2113211/ .
 Суворо, ніяких медитацій в дусі нашого буремного часу.smile
 Музична тема "Птах Нахтігаль". Головні герої - народ з Бандерштату-2012.(78 світлин)

Це контемпора artslidemuve - мій власний стиль.



Гостинне місто Луцьк (враження від «Бандерштату» і не тільки….)

Уже скоро тиждень, як завершився фестиваль справжнього українського духу «Бандерштат», приурочений 70-тій річниці Української Повстанської Армії, який відбувся 3-5 серпня в Луцьку в Парку культури та відпочинку ім. Лесі Українки. Час лине, але і йому не підвладні яскраві і незабутні враження, які залишили в наших серцях «Бандерштат», Луцьк і його гостинні жителі.

Але про все з початку. Наша (Українк@+Maxno) поїздка в Луцьк розпочалася із запрошення RnR. Їхати чи не їхати  — довго не вагалися: дуже вже хотіли побувати на «Бандерштаті», нарешті побачити Луцький замок і, звичайно, ближче познайомитися з нашими луцькими  інтернет-друзями  RnR і Moren@.

Зізнаюся чесно — була ще одна потаємна мрія: я дуже хотіла побачити вживу Песів RnR  Рексу та Роккі, а також уже легендарного кота Мотю, відомого на порталі http://www.i.ua/ своїм героїзмом і винахідливістю, проявленими в нерівних «боях» з вищезгаданими псами. Хто знав, що і цій моїй мрії судилося здійснитися?! …Але про все по порядку.

[ Читати далі ]

Творчі мандри учасників студії «Editorial» на «Бандерштат-201

 

Члени студі"Editorial" ( Україна) були запрошені на Сьомий фестиваль українського  духу "Бандерштат-2012", що відбувався у Луцьку 3-5 серпня  2012р


Запрошення не є випадковим, тому що студію «Editorial» та видатних представників культурного осередку міста Луцька поєднує плідна співпраця над такими проектами як: «Легендарне озеро Нечимне» (до 100-го ювілею написання драми-феєрії «Лісова пісня»Л.Українкою), історико-культурологічний проект «Археологічна Волинь» (робота над яким продовжується),  кінознавчо-журналістська підтримка  культурологічного  інтернет-проекту до Дня Незалежності-2011 року.


Тому природно, що команда «Editorial»  з вдячністю відгукнулася на запрошення  організаторів «Бандерштат-2012» приєднатися до такої важливої події – поява великого, культового фестиваля у місті Луцьку.  Це є дуже важливим й в процесі акумулювання  інтеркультурних ресурсів,  як ефективного двигуна в розвитку міста. «Бандерштат-2012» показав  як саме взаємодіють муніципалітет,  громадські об'єднання, середній та малий бізнес та творчі організаціі., щодо запровадження стратегії міжкультурного діалогу та співпраці, спільного бачення і відкритості. Взагалі, участь у таких проектах, як «Бандерштат-2012», тренінгах, різноманітних зустрічах( «гуртівках»), де здійснюється face-to-face обмін досвідом відіграє дуже важливу роль у синергії діяльності як на локальному так й на міжнародному рівні. Особливо це важливо у сучасному світі мереживних технологій, які дають можливість оперативно висвітлювати усі події.


Фестиваль «Бандерштат». Реконструкція: повстанці проти енкаведе

Цього разу, оскільки йшлося про реконструкцію не однієї битви, а справжньої партизанської війни, подій було більше, хоча значно скромніші спецефекти.
З технічного оснащення, крім зброї, була конячка з возом (дуже красива, але не бойова: лякалася фотоапаратів (навіть без спалаху) і «трупів», і через це не завжди слухалась візника), а також умовна паперово-солом’яна хатка, що зображала село.
На початку реконструкції неподалік від села переважаючі сили енкаведистів оточили невеликий загін повстанців. Бандерівці відстрілювалися до останнього, а коли закінчилися набої, підірвали себе гранатою.
Енкаведисти (цікаво, що з обох сторін нарівні з хлопцями воювали дівчата), вдосталь наглумившися з трупів, за руки-за ноги покидали їх на воза і вивезли геть.
Через деякий час у село з лісу крадькома прийшов повстанець – побачитись із родиною. На околиці його зустрів синок, повідомив, що москалів у селі нема. Повстанець обіймається з родиною, вітається із сусідами. З лісу виходять інші повстанці, сідають відпочити, селяни їх годують і розповідають сумну новину про останній бій їхніх побратимів.

Тим часом у село приїздить великий загін енкаведистів. Бандерівці терміново ховаються до льоху (хатки). Москалі привезли на впізнання селянам трупи загиблих зранку повстанців. Вони знущаються із селян, убивають господаря хати, силоміць пригинають жінок і дітей до трупів, ті плачуть і кажуть, що нікого не впізнають. Врешті-решт енкаведисти забирають тіла загиблих і забираються геть. Тоді бандерівці негайно вилазять зі своєї схованки, нападають на них із тилу і знищують майже весь загін.

Але у селі є зрадник. Він «стукає» до НКВД, що селяни допомагають повстанцям. У село прибуває новий загін НКВД, виганяє людей із хати і спалює її.

Не встигла ще хатка догоріти, а з лісу вже вдарили повстанці. Останній бій, з великою кількістю вибухів, грудки землі від яких немилосердно били глядачів по всіх відкритих частинах тіла і затрушували фототехніку, завершається їхньою повною перемогою і військовим салютом. Після салюту дозволено «ожити» й енкаведистам. З хлопцями у формі всі фоткаються, причому, як і слід було чекати, на фото з «волошковими» (назва така, бо кашкети в енкаведистів волошкового кольору) попит менший :)
....більше фото на сайті!!!