хочу сюди!
 

Марина

36 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 29-45 років

Замітки з міткою «львів»

Збірній України ніколи не слід грати у манкуртському Донецьку

Дивлюся матч Україна - Франція, який проходить у Донецьку, бачу у віп-ложі татарина Ахметова та жида Суркіса і не чую підримки трибун. Донецьких уболівальникив (як і все місцеве населення) давно за гроші Ахметова перетворили у манкуртів, які не розуміють у якій країні вони живуть і які не можуть вивчвавити з себе слово "Україна".

Нещодавно на тому ж донецькому стадіоні збірна України програла грекам 0:1 - багато в чому через байдуже ставлення до рідної збірної з боку зазомбованих бандою Ахметова-Януковича місцевих уболівальних, з їх ворожим ставленням до України. Коли потрібно - вони вміють уболівати за свій "Шахтар".

Скоріше б добудували стадіони у Львові та Києві щоб українці нарешті отримали можливість підтримати рідну збірну.

І ніколи не потрібно проводити матчі збірної України у татарському Донецьку.

Як нема кави, нема ...

В продовження вчорашнього хотілося знову написати якесь паскудство про людей, почитати як всі обурюються і віднєкуються, типуто не про них. Вони такі капець-капець гуманісти... піонери, волонтери, тимурівці і прочая, прочая... Не буду )) Дехто тут вважає мене хорошою дєвочкою )) Тому напишу про каву... Вчора пізно увечері нестерпно захотілося кави, але чи не вперше в житті я відмовила сама собі випити кави наніч :) Зато поговорила. Розмова навіяла смак і запах Ямайки Блу Маунтін. Але справжньої, ямайської, а не того сорту вирощеного десь в Індонезії з зовсім іншим смаком і ароматом. Зазвичай мені важко відповісти на питання, який спосіб приготування кави люблю. Колись відповідала: Я люблю КАВУ і все тут Зважаючи на культ кави у рідному Львові за життя перепробувала всі види, підвиди і сорти. І тепер не затинаючись можу сказати: лате, чорну з гострим чи чорним перцем, чорну з лимоном (не з цедрою, а зі скибкою), і, звичайно, улюблений варіант подачі віденців -- порцеляновий підносик з філіжанкою кави, крихітним дзбаночком теплих вершків і високою тонкою склянкою холодної води. Вода має бути обов"язково І обов"язково кава має бути БЕЗ цукру. У Львові кажуть: "Не псуй каву цукром, а кохання шлюбом". І, якщо львів"яни другу частину приповідки вважають жартом і не дотримуються, то правдиві шанувальники кави першої частини дотримуються неухильно. Раз і назавжди визначила, що кава Kaisermelange -- не для мене. Це кава у великому горнятку з жовтком збитим з медом (цукром) те, що у нас часом подають як варіант кави по-віденськи.  Щось млосно-приторне зі смаком яєшні... бе... До речі під назвою кави по-віденськи у нас подають і Kaffee mit Schlagobers - кава зі збитими вершками )) Як розказав мені власник кафе і ресторану у Відні, там нема такого рецепта, наші заклади вибирають один із обов"язкових рецептів віденської кав"ярні і приписують назву ) Ну і бонус: Як нема кави, нема забави ))) Насправді все починається з кави, а потім плавно йде до горілки, сіна і hug П.С. До кави має бути щось солоденьке -- сирник чи яблучний штрудель mmmm

Очима Homo videns або wycieczka do Krakowa

     Homo videns – це людина, для якої навколишній світ виражається в картинках. Це людина, яка запам’ятовує не стільки ту інформацію, яку чує, скільки ту, яку бачить. Це людина, яка аналізує та робить для себе висновки на основі побаченого!       Я завжди сприймала інформацію саме зором, і найсильніші враження отримувала саме від побаченого. Провівши вікенд у Польщі, а точніше у Кракові та у дорозі до Кракова, набралася нових вражень, адже побачити вдалося чимало. Почну з початку і далі – за порядком.
Дороги
     Навіть, якби між Україною та Польщею не було кордону і не треба було б проходити митний контроль, відчути, що ти в іншій країні можна практично відразу – автівкою не трясе, можна їхати прямо, не оминаючи ям (бо їх нема), чітко видно розмітку на асфальті і можна бути впевненим, що не заблудишся, оскільки вказівники перед кожним поворотом. Про близькість України свідчать рекламні плакати на українській мові, дуже схожі до наших сільських хат їхні хати і менш-більш однакові подвір’я – з курми, гусьми, качатами та індиками.      Від’їхавши на кілометрів з вісімдесят, вже чітко розумієш, що ти не в Україні. В нас нема і, на жаль, ще  не скоро будуть такі дороги!!! Може я дуже ідеалізую, але справді від таких доріг я у захваті: рівнесенький асфальт, по якому їдеш більше ста і не відчуваєш швидкості (поки їхали до кордону з нашого боку, то більше вісімдесяти їхати було майже не можливо… хіба на окремих кусочках, де проложили свіжий асфальт без розмітки і дорожніх знаків); окремі світлофори для кожної полоси руху, щоб однозначно було зрозуміло кому куди можна їхати; вказівники дозволеного напряму руху, які світяться, щоб в темноті їх було добре видно; знаки пішохідного переходу, над якими мигає світло, щоб привернути увагу водія в будь-який час доби (до речі, деякі знаки цікавенькі, наприклад, окрім звичайного пішохідного переходу, такого як і у нас, на дорогах у населених пунктах можна побачити жовтенькі знаки з маленькою дівчинкою, яка тримає морозиво – «на дорозі неуважні діти» :))); і нарешті – добре продумані перехрестя і круги – коли до них під’їжджаєш, то просто мусиш зменшити швидкість, бо десь за сотню метрів до них дорога збудована невеличкими поворотами, наче хвильками.    

І ще – фоторадари – майже в кожному населеному пункті – великі камери, які добре видно. Місцями, звичайно трапляються і муляжі, але коли їдеш, то відрізнити одне від іншого важко. У нас начебто теж є знаки-попередження про фіксацію порушень ПДР, але камер не видно, або ще цікавіше – коли їдеш по дорозі, з обох сторін якої ліс, і бачиш знак – «фотофіксація», то в мене відразу виникає запитання – чи та камера часом не на дереві висить і не живиться сонячною та вітровою енергією??? А навіть, якби та камера і була, то чому її не видно, яка взагалі суть її там чіпляти, якщо водії її не бачать??? Бачачи камеру, водій зменшить швидкість – і вірогідність аварійної ситуації теж зменшиться, а коли камери не видно, то єдине її призначення – зафіксувати порушення… А що це дасть для загальної ситуації на дорозі в конкретний час???... Отож, нічого… 

     Ще одне спостереження – на дорозі нема поліцейських, типу нашого ДАІ, приємно їхати, коли ніхто не вистрибує з кущів, не переходить дорогу зі швидкістю черепахи, бо йому можна… Взагалі, говорити про різницю у дорогах можна ще багато і довго. Там вони інші і там вони кращі, значно кращі!!!

Місто
     Львів і Краків – міста схожі між собою. Схожі архітектурою і енергетикою, та все вони водночас і різні. Різниця частково через те, що Краків менш знищений історично – його менше палили та обкрадали. Тому в Кракові збереглося більше старовинної архітектури та автентичних доріг. Помітно, що у центрі міста, порівняно зі Львовом менше модних магазинів, менше неону та кольорової реклами. Більше – крамничок з сувенірами і всякими маленькими цікавими штучками ( а це знущання з таких туристів, як я))))).      Кидається в очі й відсутність пластикових вікон в історичній частині міста і трамваї, які, коли їдуть, то не привертають до себе уваги шумом і стукотом, і будинки поряд з колією не трясуться, натомість трамваї привертають погляд своїм акуратним виглядом, чистими вікнами (мій погляд привертають, думаю, місцеві жителі на це увагу не звертають, бо по-іншому не можуть собі уявити). Ще один нюанс, який стосується громадського транспорту – у Кракові його суттєво менше, ніж у Львові. Якщо у місті Лева на дорогах через одну автівку маршрутка, а інколи навіть густина більша, то у місті на р. Вісла громадського транспорту практично не видно, час від часу можна побачити великі автобуси, схожі трошки до львівських соціальних маршрутів. Це пов’язано з тим, що у Польщі дешевші автомобілі, набагато дешевші, тому кожен, хто працює, може собі дозволити їздити на авто. Та й отримати від батьків у подарунок машину на повноліття – це звичне явище. Мова йде, звичайно, не про нові, а про вживані автомобілі, однак сама бачила їхній стан на «автокомісі»!!! Хоча де ж вони знищаться на таких дорогах!!!

Стадіон футбольного клубу «Cracovia» – це ще одне, що вдалося побачити, окрім історичної частини міста. Нічого надзвичайного – простий стадіон за європейськими стандартами. Цікаво те, що збудували такий стадіон за рік. Це при тому, що приблизно три місяці витратили на демонтаж старого стадіону. Краків – резервне місто на Євро-2012, і головний стадіон при цьому – ФК «Visla», а не той, про який йдеться. Однак незважаючи на це стадіон все ж збудували за рік. У Львові ж стадіон до європейської першості будують вже четвертий рік…

Загалом ж Краків – це незвичайне місто!!! Воно зачаровує і захоплює величчю і безпосередністю водночас, старовинністю і сучасним європейським колоритом; маленькими вуличками з бруківки і широкими асфальтованими дорогами зі всіма модерними штучками... і багатьма-багатьма маленькими і великими речами, які, на перший погляд, здається поєднати неможливо!!!

Люди
     Поляки та українці схожі. Схожі слов’янською  зовнішністю та схожі ментально – «co kupi, co sprzeda, kogo naje… ой, надурити». Відрізняються тим, що поляки – кращі господарі. Може зараз не всі зрозуміють, а дехто і засудить, але найголовніше чуття Homo videns дає зрозуміти, що так воно і є.       Практично немає у передмістях будиночків, перед вікнами яких город – травичка, квітники, декоративні деревця, фонтанчики, різні штучки для декору, гарненькі плотики і ніяких грядок, ржавих сіток, старих відер на подвір’ї, брудних залізяк на випадок «а може пригодяться». Тут не справа у грошах. Насправді, насіння, яким засаджують грядки, різні добрива, засоби захисту коштують так само, якщо і не дорожче за декоративні рослини, не кажучи вже про те, що витрачений час і сили вже точно не менші!       Спостерігаючи за людьми, побачила, що жінки носять значно практичніше взуття. Не бачила жодної на шпильках чи каблуках вище п’яти сантиметрів – у будній день. А от у неділю на високих каблуках жінки ходять. Схожа ситуація, як у нас, але українки на височезних каблуках можуть ходити і щодня!!!
Наостанок
      Багато можна ще описувати та порівнювати, але все це буде моє особисте враження! Може я занадто емоційна, і забагато уваги приділяю дрібницям, і все це, що описане, для когось не важливе, хто не помітив, а хтось просто не надав значення… Та все ж побачене – це джерело багатьох емоцій, і доведено, що більше половини інформації, яку ми сприймаємо – це те, що ми бачимо, не залежно чи йдеться про Homo videns чи про когось іншого. Треба на світ дивитися з широко розплющеними очима і бачити якогомога більше!!!

DW: Во Львове готовятся ко второй волне противостояния

 

Украинские и российские коммунисты обсуждают совместный визит во Львов на 22 июня. Местные власти не исключают обращения в суд относительно запрета любых акций, cообщает Deutsche welle.

Во Львове опять заговорили об угрозе нового противостояния между сторонниками левых и правых идей. Поводом для этого стало заявление лидера украинских коммунистов Петра Симоненко, с которым он выступил в воскресенье, 15 мая, на брифинге в Донецке.

Симоненко сообщил, что ведет переговоры с российскими коллегами о совместной акции во Львове на 22 июня под красными знаменами. Представители Свободы, в свою очередь, предупредили, что в случае приезда "незваных" гостей выведут на улицы тысячи единомышленников.

Официально никого не приглашают

Председатель Львовской областной госадминистрации Михаил Цымбалюк поспешил сообщить, что не будет делать никаких официальных приглашений на этот день. "Львовяне, прихожане всех конфессий, будут молиться за миллионы душ, ставших жертвами войны", - добавил губернатор.

Кроме того, мэр Львова Андрей Садовой не исключает возможности обращения в суд, чтобы таким образом запретить массовые акции 22 июня и предотвратить конфликт.

В разговоре с Deutsche Welle политолог Игорь Балинский отметил, что рассматривает эту проблему в двух плоскостях: "Если конфликт был санкционирован и программирован высокопоставленными лицами из Киева, тогда мы имеем дело с неоднократным сценарием, если нет, тогда это информационное добивание львовян на глазах всей Украины со стороны коммунистов ", - сказал Балинский.

Напомним, в результате столкновений, произошедших 9 мая во Львове между сторонниками и противниками празднования Дня Победы пострадали 16 человек. Активисты от Свободы негативно отреагировали на развертывание красного флага на Холме славы. В результате возбуждено пять уголовных дел. Обстоятельства противостояния изучают комиссии от МВД и Генпрокуратуры.

Позже лидер КПУ Петр Симоненко заявил, что Коммунистическая партии Украины и Коммунистическая партия Российской Федерации намерены провести совместную акцию во Львове.

Львів на параді

За традицією День міста відзначається у Львові у другі вихідні
травня, після дня святого Юрія - покровителя міста. У цьому році Місто
Лева відсвяткувало своє 755-річчя. 

Представнику блогу Bigpicture.ru, пощастило побувати в цьому чудовому місті під час першого дня святкувань.


Детальніше »

Кіровоградська обласна газета обізвала львів'ян фашистами

В номері від 12 травня на першій сторінці в першій статті "День Перемоги" найпопулярніша газета Кіровоградської області (21 канал) пише про червоні прапори, які схвально сприймаються кіровоградцями на відміну від, цитую, "львівських фашистів". Приводжу скановані фрагменти газети.











Не збираюся дискутувати з тими, хто повністю поділяє таке визначення, хто налаштований на загострення протистояння між регіонами, містами України. Думаю, що якщо у НОРМАЛЬНИХ ЛЮДЕЙ з інших міст буде бажання написати листи до редакції газети з висловленням обурення стосовно такого таврування мешканців великого міста, якщо таких листів буде багато, то це було б корисно. Можливо де в кого якісь думки з'являться, щось у голові зачухається?

Якщо продублювати листи ще й на адресу Обласної Держадміністрації (25002, м. Кіровоград, площа Кірова, 1), то може й очільники області звернуть увагу на неприпустимість таких висловлювань.

22 червня відбудеться вирішальна битва за Україну.

Вже зрозуміло, що влада готує 22 червня нові провокації у Львові. Про це, по-перше, проговорився Допа, сказав що поїде з якимись отморозками у Львів ходити під червоними прапорами, по-друге, вчора сесія Луганської облради (читай Партія регіонів) прийняла звернення щодо вивішування 22 червня  червоних прапорів смерті. По-третє, депутат Верховної Ради від КПУ Євген Царьков (автор закону про червоний прапор смерті) заявив, що 22 червня, в річницю початку Великої Вітчизняної війни, КПУ і КПРФ планують спільну акцію у Львові, де пройдуть ще більш масштабні заходи з використанням червоних прапорів, ніж були 9 травня. Тут же якась російська молодіжна організація заявила, що надішле ло Львову 1000 своїх молодих фашистів із червоними прапорами.

Тобто готується серйозна різанина, в цій ситуації потрібно бити у всі дзвони. Сьогодні прочитав у блозі Андрія Окари:

12.05.2011 12:42 _ Андрій Окара

Битва во Львове: наивные VS. идиоты VS. подонки?

Очевидно лишь, что те, кто на полном серьезе говорит о побоище во Львове в категориях того, что, мол, не предадим память о погибших в ВОВ (поэтому мы с красным флагом), либо не дадим осквернять красным флагом многострадальную галицкую землю, – все эти люди либо НАИВНЫЕ, либо ТУПЫЕ ИДИОТЫ, либо ГНИДЫ И ПОДОНКИ.

Речь идет всего лишь о технологиях УПРАВЛЯЕМОГО ХАОСА (интересно, Ефремов недавно произносил это словосочетание – правда, по другому поводу; почему сейчас молчит, когда такая технология ПО-НАСТОЯЩЕМУ РЕАЛИЗОВАНА?).

Главные события надо ожидать 22 июня.

Технологии по реальному расколу Украины  ЗАПУЩЕНЫ.

Неужели кто-то способен на этом фоне говорить о том, что речь идет о прошлом (памяти павших)?

Речь идет О БУДУЩЕМ


 

Заява УНА-УНСО про вінок з власовським прапором у Львові

9 травня 2011 року генеральний консул Російської Федерації у місті Львові Олег Астахов намагався пронести та покласти до пам’ятника нашим співвітчизникам, котрі воювали з нацизмом, вінок з прапором, під яким воювали гітлерівський колабораціоніст Власов та його РОА.

Ми цілком розуміємо праведне обурення львівських ветеранів та їх онуків, коли вони побачили у святому для себе меморіалі прапор зрадника, який не тільки перейшов на бік ворога, а й проводив каральні операції на окупованих територіях. Такі дії властиві нашим дідам – фронтовикам, борцям з нацизмом і вкотре підтверджують, що «Україна не Росія». УНА-УНСО висловлює співчуття львівським ветеранам Другої Світової Війни – борцям з гітлеризмом, усім нашим співвітчизникам на той плювок їм в душу, який намагався зробити Кремль в особі генерального консула Російської Федерації у місті Львові Олега Астахова.

УНА-УНСО

Можна по різному поставитись до цієї заяви, проте певна чітка логіка у цій заяві є. Прошу до обговорення.

21 травня Крихітка у Львові

 

Львів- 21 травня 21:00 Хмільний дім Роберта Домса.
Українська група Крихітка була створена у 2007 році учасниками
популярного гурту Крихітка Цахес співачкою та автором пісень Кашою
Сальцовою та Миколою Матковським, в той час коли їхня група взяла
творчу відпустку після смерті гітариста Михайла (Міхон) Гічана від
раку.

Зараз Крихітка визначає серед головних джерел впливу на творість групи
зі стилем old grunge та trip-hop і також безліч різноманітних
артистів, починаючи від Black Keys до Antony and the Johnsons – "ми
захоплюємось радіо-подкастами та LastFm".

В дебютному альбомі Крихітка поєднує яскраві мелодраматичні гімни з
саркастичними пост-панк треками та м'якими напівакустичними піснями
про кохання.

Крихітка відносить себе до покоління indie-rock і продовжує відкривати
нові грані живих виступів з електронними експериментами на сцені,
використовуючи вокальні процесори і семплери. Група також стала однією
з найпопулярніших виконавців на українській інді-сцені через
неочікуваний вибір місця проведення концертів – вони вже відіграли в
старій теплиці ботанічного саду, у закритому кінотеатрі та музеях.

Їхній дебютний альбом "Рецепт" записаний у співпраці з музичними
продюсерами Юрою Хусточкою та Дмитром Шуровим з Esthetic Education вже
з'явився в мережі.

Учасники гурту також є еко-активістами, які запропонували перші
українські торбинки для покупок в українському суспільстві і
підтримують екологічні проекти фундацій WWF та UN.

Склад гурту:
Каша Сальцова (Саша Кольцова) – вокал, клавішні
Микола Матковський – гітара
Сашко Зленко – ударні
Стас Галан – бас-гітара

Вартість квитків : попередній продаж-50 грн, на вході-70 грн. В

попередньому продажі квитки можна придбати в магазині- Стильний Львів,
тел. 0322612396

Зустріч Вконтакті :  http://vkontakte.ru/event26747372

за підтримки фестивалю ЗАХІД



Відповідь львівянки у блозі на закиди московської агентури

Повторюсь.

Я там была. 9-го числа.Пишу то,что видела.

Ветеранам  должно быть от 87-ми до 90 и более лет.

Таковых я там в тот день не наблюдала.

Также не видела,что их бьют.И ни в одну больницу Львова в тот день ни один ветеран не попал.

И нету ни на одном так называемом "ролике" кадров,где бьют людей этого возраста.

И фоток тоже таких нема.

Я подошла к людям  с ленточками,возраст приблизительно 27-28-29 лет.Спросила:"Перепрошую,а ви звідки приїхали?"

Ответ был таким:"Какая тебе разница,сука,бл..дь,нах,откуда мы приехали?Бандеровка".Rolling Eyes.. Я-ВРАГ? НАЦИК? КТО?

остальное опишу отдельным постом.