хочу сюди!
 

Юлия

45 років, козоріг, познайомиться з хлопцем у віці 36-45 років

Замітки з міткою «фобії»

Знайдіть свою)

Аутофобія - боязнь самотності.

Агорафобія - побоювання відкритих площ або натовпів.

Акрофобія - страх висоти.

Антропофобія - страх перед людьми або суспільством.

Антрофобія - побоювання кольорів (рослинності).

Арахнофобія - боязнь павуків.

Ачлуофобія - боязнь темряви.

Батмофобія - боязнь сходів і крутих схилів.

Ботанофобія - страх перед рослинами.

Вермінофобія - страх перед мікробами.

Гамофобія - боязнь шлюбу.

Гідрофобія - страх води.

Гінофобія - боязнь жінок.

Глоссофобія - страх виступати публічно.

Дентофобія - страх перед стоматологами.

Зоофобія - страх перед тваринами.

Інсектофобія - страх перед комахами.

Йатрофобія - страх лікарів.

Клаустрофобія - страх замкнутих просторів.

Ксенофобія - страх незнайомих або іноземців.

Лілапсофобія - боязнь торнадо і ураганів.

Локайофобія - страх перед пологами.

Мізофобія - боязнь бруду і мікробів.

Мікрофобія - боязнь малих речей.

Некрофобія - страх смерті і речей померлих.

Ноктіфобія - страх перед вночі.

Обезофобія - страх погладшати.

Птеромерханофобія - страх перед польотами.

Сколайонофобія - боязнь школи.

Социофобия - страх соціальної оцінки.

Тачофобія - боязнь швидкості.

Тонітрофобія - боязнь грому.

Філофобія - боязнь любові.

Фобофобія - боязнь фобії.

Хемофобія - боязнь крові.

Хромофобія - боязнь кольору.

Цінофобія - боязнь собак.

Чайонофобія - страх перед снігом.

Елерофобія - страх перед кішками.

Ентомофобія - страх перед комахами.

Ефебіфобія - страх перед підлітками

Про "жалість"

...до "баб" ))) Навіяно оцим маренням crazy
..Себе б пожаліло) Роками недосипає, недоїдає, попереджуючи людство про смертельні небезпеки, що йдуть від жіноцтва! umnik
...Поки жінки працюють, кохаються, малечі соплі труть та каші варять, займаються спортом, ходять на танцюлькі, ЖИВУТЬ!!! -бідолашний вартовий людства штампує пости про "коварність, підступність, жадібність" та інші пекельні риси жинок, клавіатура димить, кулер надривно гуде, але рятівник людства не здається!!!

віршування в окупації

...почув по новинам, що бандюків у донбаських степах по кількості перевищило наших ЗСУ...мусив щось сказати з цього приводу і отаке ось вийшло "з-під пера"...

26. нашестя нечисті.

1.
в степу моєму розвелись щури,
мерзенна зграя сірих кровопивць
та інша твань з кремлівської стіни,
що розплодилась клонами убивць.

і паранойїк шле свої конвої -
в червоний хрест сховав злодйськи смерть,
маскує в біле арсенали зброї,
пакує щедро кузови, ущерть.

і крошево підсипує щурам... -
вже й сам як щур вишкірюється в світ.
і тисне лапку йому демократ,
в дипломатичний граючи кульбіт...

2.
божок брехні бовванчик цей в кремлі -
він клоном є совкового щура,
який зростав у фобіях, у злі,
в страху брехав й не каявся і... - крав.

заляканий чатує на "атас!" -
бо влада змінна у годині  "Х".
і чхать йому на все й на всіх на нас -
у нього є своя ідея  "фікс"...

...хоча... - хтозна й нема ідеї там,
в мізку його шумує хвойний ліс,
в душі кимарить в ліні ситий хам
і знехотя вустами кривить  "CHEESE"...

Якщо відносини змінюються одразу ж після інтиму у гірший бік

Скажімо так, - по Фрейду.
Багато хто помічав, що відносини мужчини до жінки змінюються у гірший бік одразу ж після інтиму. Чому так відбувається?
Ні, я не думаю, що всі прям хворі на психологічну недугу. Але думаю, що "відголоски" на цю тему все ж таки розповсюджені.
Отже. Спілкуєтесь ви, і ніби все добре, ніби все ідеально. І розуміння є, і взаємоповага, і сприйняття думки одне одного, здатність слухати і чути, пояснювати і розуміти, висловлюватись і сприймати інформацію.
Але. Ви закохалися й переспали. Чому ж це все змінює у гірший бік? Зникає повага, зникає приваблення як людини до людини, зникає зацікавленність одне в одному. Спілкування набуває відтінку "та що ти там, жінка, розумієш". Вже не цікаво спілкуватися, і постійно відчуваєш у свій бік ніби образу за те, що ти жінка. А відношення набуває такого характеру, як відношення до людини, яка, наприклад, у щось вимазала костюм.

Вагінофобія - психічний розлад, боязнь жіночих геніталій.




Цим і пояснюєтья відторгнення всього, що пов'язане з людиною, в якої було виявлено наявність не того самого, що і в нього, а іншого, прихованого одягом.
Вагінофобія властива не тільки протилежній статі, жінкам теж властиве. Але у цій статті саме про протилежну стать.

Доки факт наявності вагіни не виринає назовні - такий мужчина може бути іншим і сприймати опонентшу як таку саму людину як і він сам. Але після інтиму, що стався після дуже продуктивного спілкування і дружби - його підсвідомість вже не може ігнорувати й спростувати факт наявності вагіни в людині, з якою він спілкується. Цим і пояснюється зміна настрою спілкування і поваги після інтиму між деякими людьми.

Доречі, мужчина може й не усвідомлювати наявність у собі такого розладу. Він може й не розуміти, чому жінки з якими він переспав стають для нього більше не цікавими як люди, а подекуди навіть огидними, знеціненими.

Тож, маємо на увазі, що такий розлад існує.




Все, чого ми боїмося - видається нам достатньо сильним і страшним для того, щоб відлякати халепу. Цим і пояснюється існування виключно всіх метерних слів, а в даному контексті - матерних слів на статевому підгрунті.



Корінням проблема сягає стародавніх часів. З первісних племен тягнеться страх перед жіночім тілом деяких людей. Психічний недуг досягав настільки впливових деяких з цих деяких, що вони змогли повести за собою маси і перетворити в культ, в традицію жахливе дике збочення - дійшли до того, що почали видаляти жінкам цей незрозумілий і лячний для них орган. Так з'явилося жіноче обрізання. І хоча цивілізоване суспільство  намагається навчити всіх без виключеннь розуміти самих себе і звільняти від подібних страхів - ця традиція вагінотомії існує й по наш час навіть у таких цивілізованих країнах як Великобританія.
Відсутність на наших просторах подібної дикості радує. І разом з тим підтверджує, який народ найрозвинутіший, а значить і найдавніший.
Ми, українці, слов'яни - найрозвинутіші, найстарші, і на наших просторах відсутні первісні дикості та звірства. Пам'ятаймо це і радіймо за себе, гордимося собою.



Якщо людина чогось боїться - вона мусолитиме цю тему, промовлятиме це у вигляді жартів, тощо, писатиме слівця пов'язані зі своєю проблемою скрізь, наприклад, на парканах, та підсвідомо всіляко намагатиметься повідомити сторонніх про це, наприклад проблема цієї людини може перетворитися на лайливе слово-паразит, тощо.



Пам'ятаймо, що страхи ні до чого хорошого не призводять. Тривожні ознаки можливих страхів - це зацикленість, збільшена увага, відношення до об'єкту можливої залежності яке відрізняється від відношення до інших об'єктів, ніяковіння, висміювання, або й приступи агресії по відношенню до об'єкта який турбує людину.
Принцип людського страху містить кілька етапів, що одне одного змінюють, це: заперечення, висміювання, сприйняття, і можлива агресія.

І доречі. Якщо людину, будь-яку, турбують якісь органи як нав'язлива ідея, страх перед ними, сигнали цьому будуть проявлятися тим, що вона малюватиме це, наприклад, на паркані; ця людина буде промовляти вголос це з неприязню з ненавистю (матірні лайки), намагаючись нав'язати той, страх яким мучиться, іншій людині.

Ось чому підлітки лаються цими словами, скрізь їх малюють, тощо. Це той етап коли вони усвідомлюють ці свої органи. І якщо щось не так, щось їх жахає у цьому - вони поводять себе таким чином, як описано, і це може призвести до страхів, фобій та проблем у подальшому.

Зазвичай провина на батьках, а причина у недостатній увазі до виховання дитини. І саме тому це людину шокує - бо вона виявляється не готовою до нової інформації, до усвідомлення того, що приховує одяг.

Я, особисто, можу з упевненістю зробити висновок, що всі, хто не може спокійно відноситися до оголення і до спостерігання оголеними протилежної статі - страждають описаними страхами. А у повсякденному житті за ними можна спостерігати схильність до всілякої дискриминації у спілкуванні людей протилежної статі. Як, наприклад, упевненість у тому, що жінка не здатна ні на що серйозне у чоловіка, тощо.

Прояви схильності або прогресуючої вагінофобії:

   спілкування такої людини з жінками дуже відрізняється від спілкування з чоловіками, цій людині складніше вирішити питання з жінкою ніж з чоловіком, вона не може однаково серйозно розглядати одні й ті самі питання з людьми різної статі. Наприклад, це питання по роботі тощо;

   з жінками ця людина спілкується так, ніби постійно жартує. Це можуть бути смішки не в тему, безпідставні насмішки, посмішки, жарти не в тему, тощо, що кардинально змінюється тут же при спілкуванні з чоловіком;

   ця людина ніби не чує і не помічає того, що говорить або робить жінка, і помічає те саме, якщо жінка поручить це сказати чи зробити людині чоловічої статі;

   "сюсюкання" не в тему з жінкою, або поводження так, ніби спілкується з дитиною;

   більш гостре сприйняття всього, що робить, каже, або натякає жінка у той час, коли те саме зроблене/сказане чоловіком може й не помічатися;

   відмова розуміти, сприймати жінку та всього, що її стосується. Це може проявлятися менш помітно, коли людина ніби не помічає якихось проблем та життєвих необхідностей людини жіночої статі. Людина може проявляти таку поведінку навіть непомітно для самої себе - не помічати того, що вона не розуміє, не бачить тощо 
проблем саме людей жіночої статі. Це яскраво помітно, коли така людина дуже гостро, швидко та співчутливо реагує на менш значні проблеми якщо ці проблеми людини чоловічої статі, а не жіночої;
  відношення до жінок, що нагадує відношення до іграшкових ляльок у той час, коли до людей чоловічої статі присутня справжня людяність (бо якщо до обох статей таке іграшкове ставлення це вже інша проблема);
  інколи вагінофобія присутня у прихованій формі. Тобто, може ніяк не проявлятися доти, доки такий мужчина не матиме нагоду фактично спостерігати те, що під одягом його товаришки. Бо поки вона прихована одягом - його психіка ніби не фіксує цієї різниці їхніх тіл. І тоді після хорошого спілкування, дружби, товаришування якщо настає інтим між такими людьми - все різко змінюється у гірший бік, і про стару дружбу можна забути, бо такий мужчина більше не може сприймати свою опонентку так, як раніше. Підсвідомо його ніби шокує той факт різниці їхніх тіл, що він мав нагоду спостерігати при інтимних відносинах. І з цього моменту він зациклений тільки на її тілі і не здатний більше сприймати її як раніше;
  найжорсткіша форма проявів вагінофобії - це агресія до представниць жіночої статі тільки на підставі їх статевої приналежності;
  жорстка форма прояву - коли людина скрізь виявляє свою зацикленість. Наприклад, це в неї/нього постійно на слуху, на словах. Це матірні слівця-паразити у вигляді статевих жіночих органів. Це відповідні малюнки цих органів. Графічне та словесне зациклене вираження жіночих статевих органів (про такі ж форми вираження чоловічих статевих органів тут не говориться, хоч це і розповсюджене - це інша тема);
  також жорстка форма прояву, коли людина свій страх усвідомлює як щось всезагальне, відоме всім. Така людина тастільки боїться вагін, що вважає це дуже страшним і для інших, тому вона намагається лякати цим інших. Наприклад, промовляючи відповідні слова з вираженням неймовірної ненависті, жорстокості. І очікує, що це слово є потужною вбивчою зброєю, яка обов'язково ранить опонента;
  ще одна жорстка форма - намагання звинувачувати жінок у тім, що в них є вагіни. Це може виражатися по-різному. Наприклад, часто спостерігаю намагання пристидити жінку тим, що в неї є цей орган, відповідними словами. Так, ніби жінка має соромитись того, що в неї не  таке, як у нього. Що дивно - більшість жінок ведуться на це і справді відчувають сором, коли їх так пристиджують.
  прояви більше схожі на наслідки вагінофобії - це страх і несприйняття репродуктивних якостей жінки. Страх перед вагітністю, народженням дітей, тощо. Відповідно, огида до всього, що цього стосується, тощо. Наприклад, батькові, що страждає вагінофобією, тяжко змиритися з тим, що його улюблениця-донечка є жінкою яка може завагітніти, народити, тощо. Такий батько дуже небезпечний для своєї доньки. В наші часи цього вже менше, а от раніше вагітних доньок дуже часто вибивали рідні батьки, виганяли з дому вагітними, тощо.

Подібна фобія є небезпечною, бо часто призводить до тяжких наслідків. Це можуть бути, наприклад, побиття жінки чоловіком, або сестри братом, або дочки батьком тощо.

Причини вагінофобії вже розглядалися. Але ще хочеться додати можливі передумови виникнення цієї стародавньої фобії у людства.
Всі ми знаємо, що у давнину по всій планеті був матріархат, який якимсь чином перетворився на патріархат. Ми не знаємо що діялося у часи, коли відбувалася ця "зміна влади". Можливо, жінки робили щось таке, що перелякали чоловіків на багато поколінь наперед, аж до наших часів, і чоловіки були змушені захищатися створивши всі ці жорстокості та розправи над своїми кривдницями, відголоски яких ми можемо спостерігати і у наші дні.
Щось таки там було, раз носії визначили, що первісно був матріархат, але існування жінок-воїнів багато ким заперечується по наші дні, так ніби це якась таємниця. Можливо, цей переламний період ще не досконало вивчений просто.

Добре, що нині чоловіки і жінки рівноправні, люблять одне одного і дружать одне з одним.







Я ЇЇ ПЕРЕМОГЛА!!!!!!

Хто читав дані "про мене" той зрозумів, що я боюся грому...

але вже кінець страхам!!!!!!!!!!!!!!!

Два дні тому, ввечері, в нас була ЖАХЛИВА гроза з громом і шаленою блискавкою...

зазвичай я вдягаю навушники і лягаю в ліжко, накрившись ковдрою з головою ..

.nevizhu sleepy

але на вулиці було так гарно... (тому я тільки ввімкнула музику в навушникахletsrock )

ці блискавиці мене зачаровували...

АЛЕ ГРІМ УСЬОМУ ЗАВАЖАВ...tearsunsmile

тоді я набралася сміливості і вимкнула плеєр...

але навушники не зняла...

Я висунулася на підвіконня...whosthat

хотіла відкрити вікно, та маман моя кричати почала...

але все-таки я його відчинила...dada

На вулиці пахло дощем і свіжістю...

блискавиці по шорному небу світилися, мов скажені...

а грім...

він підсилював усю прекрасну атмосферу грози...bravo

тепер можу похвалитися...sila

однієї фобії у мене вже не стало...dada

тепер я люблю грім...heart

і 100 відсотково люблю грозу... 

bravo bravo bravo

Стаття про офісні фобії.

Боишься ли ты степлеров?

 

 

Болезнь офисных сотрудников XXI века – это не плохое зрение и не сколиоз. Это постоянный страх. Или, как говорят сейчас, фобия. Чего боимся? Всего, что окружает нас в офисе – начиная от начальства и заканчивая привидениями, оставшимися от прошлых съемщиков. Office Life опросил сотрудников нескольких крупных компаний. Страхов оказалось так много, что мы сделали топ "Чего боятся сотрудники офиса?"



1. Офисная техника

Самая многочисленная группа фобий. Как говорится, "боязнь дыроколов – наше все!" Кстати, дыроколы и степлеры не любят почти 90% опрошенных. Кто-то пару раз поставил скрепку на палец, разговаривая по телефону. Кто-то захлопнул дырокол вместе с рукой. После таких
офисных травм действительно сложно заставить взять в руки почти безобидные принадлежности. Так же сильно боятся только бумаги для принтера. После пары порезов о неё многие перестают вообще пользоваться функцией "печать".

"Когда-то я работал в
Минимущества. Так вот там был начальник отдела по обслуживанию копировально-множительной  техники, который дико боялся шредера, – рассказал Office Life бывший сотрудник этого ведомства. – Дело доходило до того, что он снимал с себя пиджак с галстуком и заворачивал рукава, прежде чем подойти к нему. На вопрос "Зачем и галстук тоже?" начальник объяснил, что кошмары, как галстук засасывает в шредер вместе с шеей преследуют его уже давно".

"Моя знакомая боится прилюдно сломать что-нибудь из офисной техники. Ведь за это могут заставить платить, – рассказывает сотрудница крупной строительной компании. – Она категорически избегает ксероксов-факсов-принтеров, а если "что" – звонит мне и шепчет в трубку (чтобы никто не услышал!!!): "Там красненькая кнопочка мигает, что делать?"


2. Начальство / важный клиент
 
Фраза начальника "мне надо с тобой поговорить" вводит в ступор почти стопроцентное большинство. "Сразу начинаешь вспоминать допущенные оплошности, упущенные возможности и даже список посещенных вчера сайтов. Пока дойдешь до кабинета три раза вспомнишь, куда ещё звали работать, – жалуется сотрудник компании
"Вымпелком" Сергей. – А потом оказывается, что тебя просто хотят распросить о выполненных ещё вчера задачах. Даже обидно. Ведь я уже придумал все оправдания!"

Для многих из опрошенных нами журналистов очень характерен страх необходимости позвонить топ-менеджерам-спикерам. А вдруг от важного дела отвлечем или, наоборот, от кратковременного отдыха? Для того, чтобы набрать номер "серьезного человека", надо подумать, выпить кофе, сделать все остальные дела и... только тогда поднять трубку.

И даже просто открыть письмо от важного получателя многие не могут с первого раза.

3. Разглашение информации

Страх, что весь офис узнает - какие сайты знакомств ты посещаешь на рабочем месте или случайно получит личное письмо. Боязнь разглашения личной информации даже выше, нежели страх, что кто-то лишний услышит "секрет фирмы". Главные действующие лица в этом пункте - системные администраторы и собственная рассеянность. Многие боятся, что тех.отдел компании имеет возможность смотреть, чем сотрудник занимается, какие сайты  посещает, какие личные письма пишет и т.д. И если такая возможность существует, кто-то может этим злоупотреблять. Или боязнь отослать письмо "не тому" адресату. Причем, чем сильнее боишься - тем больше ошибок допускаешь в формировании списка рассылки.

Разглашение внутри корпорации информации, касающейся одного отдела тоже вызывает немало страхов. "Из-за  нестандартного потолочного свода, звук у нас в офисе преломляется как-то очень странно. - жалуется менеджер отдела продаж крупной строительной компании. - Таким образом, что когда ты говоришь нормально - тебя практически не слышит твой коллега в другом конце комнаты , но замечательно слышат  невидимые тобой соседи ,находящиеся по диагонали далеко и через коридор. А вдруг - это разговор про какой-нибудь "секрет фирмы"?"

4 Коллеги

Самое страшное – это аллергики. Такие есть в каждом офисе. Но никто же не пишет на общую рассылку, что именно он таковым и является. Чтобы не попасть в неловкую ситуацию, девушки перестают пользоваться парфюмом в офисе, а мужчины выливают кофе при малейшем чихе со стороны.

Собственный День рождения – еще одна фобия офисных сотрудников. Обязательное отмечание, стол, прием подарка – а вдруг финансовый кризис или плохое настроение? Или просто никому не понравятся мои салаты? Самый хитрый способ избежать отмечания своего праздника в офисе – заболеть или уйти в отпуск.

Сплетники или просто слишком любопытные коллеги – их боятся и избегают все. Некоторые даже боятся проходить через свой же большой офис – кажется, что все смотрят и обсуждают исключительно тебя. 

5. Стресс

Вот такое письмо пришло нам от главного редактора одного из крупных изданий: "Я бояюсь однажды сорваться и устроить в офисе "кровавую бойню" вкупе с "разбором полетов".
Без комментариев. Мы тоже этого боимся.

6.  Привидения

Да-да, не удивляйтесь. Это тоже распространенная офисная фобия. И не только офисная. К примеру, слухи о "горбатой останкинской бабушке" не первый год ходят по "телевизионной кузнице кадров". А многие сотрудницы ИД
"Independent Media" поначалу очень боялись привидений. Добрые люди рассказали впечатлительным девушкам, что в этом здании раньше делали... гробы. Масла в огонь подливали прозрачные перегородки. "Я сижу спиной к стенке, а она же стеклянная, так что когда на кресле  поворачиваешься, то все предметы по очереди начинают в ней отражаться  и кажется, что двигаются, – рассказала о своей фобии фоторедактор глянцевого журнала Мария. – А когда резко поворачиваешься, то это происходит быстро, и появляется иллюзия, что в коридоре пролетело приведение. Сейчас смешно вспоминать, но когда я первый раз это увидела, было совсем не до смеха!"

7. Ответственность

Причем, в обе стороны. То есть либо страх, что без твоего присутствия все развалится, либо наоборот – боязнь взяться за новый проект. "Доходит до буквальной паранойи, – говорит менеджер по персоналу Юлия. – Боишься идти на работу в понедельник. А вдруг за выходные без тебя что-то случилось?!?"

Страх увольнения и страх "завала" на работе – тоже сильно распространены.


 

Рейтинг блогов