Він ніхто. Але тільки він поручКоли так потрібний хтось.Він ніхто, але тільки він притулитьпо-материнськи теплоКоли боляче усвідомлюєш, що матері нема.Він ніхто, але лиш він міцне плече підставитьКоли усвідомлюєш з болем, що батька нема.І зникне. Тільки но спробуєш наблизитись сама.Коли важко нести - піднесе.Запитає що їла, що пила, і чи тепло.І знов зникне, тільки но спробуєш надто наблизитись сама.Якщо ж відталятися - наздожене.Якщо вибудувати стіну між собою і ним - знесе лобом й голими...

Читати далі...

Я не хочу, щоб бачив ти як я, гортаючи сторінки, Ховаючись плачу, зводячи крапки в кінці. Стискаю серденько від болі обома руками І обмежуюся майже порожніми, але дорогими листами. Я не хочу, щоб бачив ти як я, ламаючи мости, Відкинула незабуті почуття. Якщо зможеш, прости. Думки&nbsp...

Читати далі...

Дозвонились до мене родичі з оккупованих земель. Кажуть, прийшлось сидіти на холмі, щоб сигнал прийнявсь.На нейтральні теми. Ну живі, здорові.Але якось мені недовірливо і не дуже приємно це все.Враховуючі, які заходи приймає влада по унеможливленню спілкування. Може не просто так? Ну так, орківські аусвайси, та не сказали самі чи принудили, бо одно без роботи залишать.Все одно. Проте ловлю себе на тому, що так само радянська влада недовірливо відносилась до тих, хто жив на окупованій...

Читати далі...

12й-13-14 роки дещо холодніше. Хоча і тоді почали помічати потепління.Але одно не до душі така пора року.У знайомого на вулиці ракета розірвалась у приватному секторі. Але хата в нього відносно ціла, тількі вікна розбило, а сарай з дровами порозбивало.Я так скажу. Це що до прифронтових міст. Помічено, що спочатку снаряд рветься, а вже потім тревога. А до того ж, тривога бува досить часто, кожного часу туди бігти, та ще серед ночі, або взагалі жити в укритті?Населення давно на це рукою...

Читати далі...

От справді. Гасло "Слава Україні!" років з 15 тому мене "коробіло", як шкрябання по склу. Ні, не протиприродньо, а якось незвично, не дуже зрозуміло.А міркував тількі на російському йазику. Цінував ру-попсу, тепер щось не бажається ту классику слухати, а особливо "патріотічєскую-гєроічєскую". нема там, ані гєроїв, ані патріотів. Лише покидьки, такі як Солов"йов. У разі виключення, ті що були проти Кримняшу. Для цього справжня сміливість потрібна.Але щось...

Читати далі...

Дивно. Десь зникають такі цікаві блоггери, як сонний, змєєлов.Ну то таке.Давно вина не пив. На дороге імпортне не претендую.Згадаю Массандру чи Коблево.[Приєднана картинка][Приєднана картинка]

Час переходити з зимових до літніх (фруктово-овочевих) сніданків.[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка]Удар за ударом, ногою, ще раз ногою, рукою, ще ногою… Вона принишкла й удавала мертву, точнісінько як зараз показують про деяких тваринок. Закуталася ковдрою, й щосили мружила очі, вдаючи міцний сон. Її щелепи були затиснуті, губи поблідли від цього. Але вона не здавалася й щосили вдавала ніби не помічає мене! - Вставаааай! Роби щось! Паскудо! Подивися на малих! Вони вже не встають третій день! Роби хоч щось! Бодай щось! Вона вкуталася ковдрою з головою, міцно...

Читати далі...

Болить серденько, журиться дух. Очі заплакані, мозок напух. Не тримаю нещасні болі… Йдіть на волю!.. Залишіть мене, я не ображусь. Ідіть та знайте, я не поскаржусь. Голос не хоче говорити… Дайте попити… Нап'юся отрути і скоро вмирати. Дарма жити – не вмію брехати. Мрію спати у&nbsp...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Це називається "ранкова свіжість повітря" без спеки та зайвої прохолоди.Такий повинен мабуть і повинен бути червень. [Приєднана картинка]