Як ви ставитеся до того, що народ кидає політиків до сміттєвих баків?

Радник Арсенія Яценюка Олександр Малін заради збереження корупційних схем досі не залишає намірів протиснути свою людину на посаду генерального директора «Укрпошти» і пропонує кандидатуру "нікому не відомої" особи.

Відомий корупціонер Олександр Львович Малін, що донедавна був першим заступником міністра інфраструктури України, потрапив до списку керівних працівників виконавчої влади,які підлягають звільненню від займаних посад відповідно до Закону України "Про очищення влади" (люстрацію). Проте, люстрації Малін зумів уникнути, написавши в жовтні – до набуття чинності цього закону - заяву про звільнення за власним бажанням. Як відомо,Олександр Малін обіймав посади начальника управління торгівлі Одеської міськради, працював у податковій. При Едуардові Матвійчуку був віце-губернатором Одеської області.Отже, на найближчі 10 років, через дію закону «Про очищення влади» він може забути про державну службу.

З інтернету можна дізнатися про астрономічні суми відкотів і хабарів, які брав віце-губернатор Малін, про його різноманітні оборудки, про його власний чималий і розкішний автопарк, про великі земельні ділянки і дорогу нерухомість. Також інтернет-ЗМІ інформують, що Малін з 2009 року є членом «Фронту змін», особистим другом прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка і сьогодні він є його радником. Ця дружба допомогла Маліну в березні 2014 обійняти посаду керівника Держагенції автомобільних доріг України ("Укравтодор"). У червні 2014 він став першим заступником міністра інфраструктури і негайно почав «кришувати» Укрпошту та впроваджувати туди своїх людей. Через два дні після свого призначення, Малін протиснув на посаду директора Київської дирекції «Укрпошти» свогодруга - депутата Одеської облради Володимира Гуркова.

Саме завдяки заступництву Маліна на «Укрпошті» чималий час орудувала зграя розкрадачіві корупціонерів, якою керував в.о. директора М. Паньків і куди входили його заступники - Р. Стасів, В. Веселий, П. Гуртовий. Одним із натхненників і організаторів корупційних схем там був Володимир Гурков. Після звільнення Маліна з посади першого заступника міністра інфраструктури, банда корупціонерів з «Укрпошти» без його заступництва не зуміла довго утриматися на державному підприємстві і сьогодні майже вся звільнена.

Втім, Малін намагався поновити контроль над підприємством, провести швидку рокіровку і замінити одіозного М.Паньківа на В.Гуркова, проте цій комбінації завадив величезний корупційний шлейф останнього. Однак Малін досі не залишає намірів проштовхнути свою людину на посаду генерального директора «Укрпошти». Для цього радник Малін радить кандидатуру особи, яку «ніхто не знає, проте вона не заплямована корупцією». 

Хоча це виглядає комічно – як можна бути людиною Маліна і не бути заплямованим корупцією? І для чого, врешті-решт, досвідчений корупціонер Малін просуває нікому не відому персону з вулиці очолювати велике і непросте державне підприємство? Для удосконалення там технологічних процесів чи заради збереження корупційних схем своїх вже звільнених підопічних? Здогадайтеся самі. 

Людмила Осипенко

Читайте також: 

Момент істини для міністра інфраструктури Андрія Пивоварського 

«Укрпошта» як показник корумпованості влади

Голова СБУ вимагає від Прем'єра подолати корупцію в Укрпошті 

«Укрпошту» хочуть розшматувати, проте держава не втручається 

Передмова

У своїх попередніх статтях я зазначав, що станом на сьогоднішній день українська державність зруйнована. Основні державні органи не виконують своїх функцій та настільки дискредитували себе в очах людей, що відновити довіру до них неможливо і недоцільно. Я писав, що після Януковича потрібно буде проголошувати нову українську державу у кордонах нинішньої. Ця держава стане правонаступницею України-91. 

Готуватися до цієї визначної події треба вже сьогодні. На думку директора Центру розвитку суспільства Ігоря Харченка, в Україні вже склалася революційна ситуація. Принаймі, для цього є майже всі необхідні передумови, які перераховані в його статті. Тому я пропоную для практичного втілення свою концепцію Громадського суду, який буде формувати чорні списки злодіїв авторитарного режиму Віктора Януковича. На перший погляд це звучить страшно і радикально, та насправді являється цілком ефективним способом протидії, а також корисним інструментом для закріплення перемоги майбутньої мирної революції.

Мета

1. Захистити людей, які займають активну громадську, проукраїнську, державницьку позицію від катка політичних репресій. Сприяти їх підтримці з боку суспільства як постраждалих за свої погляди. Полегшити цим людям процедуру надання громадянства нової української держави, а також статусу на кшталт "в'язня політичного режиму".

2. Не допустити надання громадянства нової української держави нинішнім злочинцям у владі.

3. Зменшити кількість колаборантів, які бажають співпрацювати з нинішнім режимом.

4. Звести до мінімуму антиукраїнську діяльність тих людей, які вже співпрацюють з режимом.

Організаційно-правова форма

Громадський суд - недержавний, неприбутковий, квазісудовий орган, який приймає рішення про надання певним подіям, які відбуваються в Україні, спеціального статусу, що тягне за собою занесення людей, пов'язаних із подією, до чорних, сірих або білих списків. Діяльність Громадського суду регулюється Статутом, прийнятим установчими зборами суду.

Громадський суд формується  активістами проукраїнського руху, які підтримують ідею революції та не співпрацюють із режимом. Це можуть бути як зареєстровані, так і неформальні організації, партії, об'єднання, фізичні та юридичні особи, в подальшому - "підписанти". Кожен підписант визнає легітимність рішень громадського суду та зобов'язується не надавати будь-яку допомогу (окрім медичної) особам, які занесені до чорного списку. 

Наприклад, якщо підписант - політична партія, то вона зобов'язується не брати "чорносписочників" до себе у партійні списки, а також не підтримувати їхні кандидатури на виборах. Якщо підписант - юридична фірма, то вона зобов'язується не надавати юридичні послуги таким людям. Якщо підписант - фізична особа, то вона таким чином декларує, що не буде голосувати за ті політичні сили, в яких представлені люди із "чорних списків", а також працювати в штабах чи на виборчих дільницях від імені цих кандидатів.

Стати підписантом можна не тільки під час формування суду, а й в будь-який момент.

Суть діяльності Громадського суду полягає в тому, щоб виносити на його розгляд різні події з життя України та надавати їм спеціального статусу.

Наприклад, є подія: масові арешти членів ВО "Тризуб" за підрив пам'ятника Сталіну в Запоріжжі. Судді Громадського суду можуть внести цю подію на свій розгляд та прийняти колегіальне рішення - надати події статусу "політичні репресії". Які наслідки понесе за собою дане рішення? Ті люди, які безпосередньо причетні до арештів (серед керівних осіб, звичайно), потрапляють у чорний список. Натомість, ті, кого заарештували - у білий список репресованих.

Тобто суд не має займатися "полюванням на відьом". Він лише приймає рішення щодо конкретної події, а вже потім у зв'язку з нею заносить людей у списки.

Перелік спеціальних статусів, які можна надати подіям, має бути вичерпним , встановлюється та змінюється Громадським судом.

Уся робота Громадського суду буде організована через Інтернет. Кожен суддя матиме змогу висувати на розгляд подію у загальній стрічці, із власною пропозицією надання їй певного статусу. Нижче під постом розміщуватиметься скрипт голосування з двома варіантами: "прийняти" і "відхилити". Також там потрібно передбачити можливість для обговорення  пропозиції іншими суддями. Якщо пропозиція набирає 50% + 1 голос від загальної кількості судової колегії Громадського суду, то рішення вважається прийнятим. Події присвоюється відповідний статус.

Після прийняття позитивного рішення розглядувана подія переходить у режим моніторингу. В цьому режимі її може коментувати будь-який відвідувач сайту, пропонуючи внести людей, пов'язаних з настанням події до одного зі списків. Кожна пропозиція має бути підкріплена лінком мінімум на два авторитетних інтернет-джерела, звідки дописувач дізнався про дії "кандидата". Перелік авторитетних інтернет-джерел є вичерпним і затверджується колегією Громадського суду. Судді Громадського суду можуть напряму вводити людей у списки, пов'язані з даною подією, однак теж посилаючись мінімум на два авторитетних джерела.

Якщо виник спір або колізія навколо правильності застосування Статуту громадського суду щодо внесення певної особи у список, тоді судова колегія голосує за той варіант застосування Статуту, який вважає правильним. У подальшому це рішення стає прецедентом для вирішення аналогічних спорів саме таким чином.

Дані про людей, занесених у списки з кожної події дублюватимуться у загальні, уніфіковані списки за алфавітним порядком.

Склад Громадського суду

Вирішуючи питання про те, який повинен бути розмір судової колегії, слід звернути увагу на два аспекти. По-перше, суддів не може бути мало (10 або 20), бо інакше їх перекуплять або залякають. По-друге, важлива не тільки кількість, а і якість. Якщо суддів буде кілька тисяч, їм можна буде роздати по кілограму дефіцитної гречки і всьо, справа зроблена. Тому оптимальний варіант бачу надати суду можливість самому розширювати та звужувати свої ряди голосуванням 2/3 голосів за кандидатуру, при цьому обмеживши загально можливу кількість суддів 300, а мінімальну - 100 чоловік.

Суддею Громадського суду може стати громадянин України віком не менше 21 року, який володіє цивільною право- та дієздатністю, має досвід громадської діяльності не менш, ніж три роки, безпартійний.

Не можуть стати суддями Громадського суду:

1) особи, які мають непогашену або погашену судимість, за винятком, якщо через цю судимість вони були занесені Громадським судом до білого списку;

2) особи, які мають хронічні психічні захворювання;

3) народні депутати, їх помічники, керівні особи центральних та регіональних державних органів, особи з  персонального складу Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, Адміністрації Президента України;

4) колишні члени Компартії, Комсомолу, Соціал-демократичної партії України (об'єднаної), Прогресивно-соціалістичної партії України, Партії Регіонів, Народної партії України;

5) особи, які перебувають у чорному списку Громадського суду.

Види списків

Види списків є сталими та не можуть змінюватися суддями Громадського суду:

Білий список - це перелік фізичних осіб, які, внаслідок настання події з наданим Громадським судом спеціальним статусом, виявилися потерпілими від дій або бездіяльності злочинного режиму Януковича.

Чорний список - це перелік фізичних осіб, дії чи бездіяльність яких на своїй посаді, у своїй зоні відповідальності, призвела до присвоєння події спеціального статусу Громадським судом.

Сірий список. Одразу після винесення судом рішення по розглядуваній події, особам, що чинили, наприклад, антиукраїнську діяльність чи репресії, дається шанс виправити ситуацію. Даний список є попереджувальним, люди в ньому перебувають тимчасово. Якщо за відведений Громадським судом час вони не усунули ті обставини, внаслідок яких подія отримала спеціальний статус, тоді особа потрапляє до чорного списку. Якщо обставини були усунуті, тоді вона виключається із сірого списку.

До чорних списків можна заносити тільки тих осіб, які займають керівні або вибрані посади в органах державної влади або місцевого самоврядування.

Особа, яка знаходиться у чорному списку, не може бути з нього виключена, окрім випадку, якщо пізніше була встановлена помилка і виявилося, що дій чи бездіяльності, які призвели до присвоєння події спеціального статусу, ця особа не скоювала, а повідомлення інтернет-джерел виявилися хибними.

Особа, яка перебуває у чорному списку, не може потрапити чи одночасно перебувати у білому чи сірому списку. Якщо особа, яка  перебуває у білому списку, має відношення до події, через яку її треба внести до чорного списку, тоді ця особа виключається з білого і заноситься до чорного списку.

Фінансування Громадського суду

Фінансування Громадського суду буде здійснюватись шляхом добровільних внесків підписантів та просто небайдужих громадян на електронний рахунок Громадського суду. Кошти витрачатимуться на оплату сервера, домену, поліпшення дизайну сайту, а також на оплату суддям. В ідеалі було б добре забезпечити їх повну фінансову незалежність. Звіти від електронних платежів на кошти, отримані від добровільних внесків, публікуватимуться на сайті Громадського суду.

Післямова

Переконаний, що треба втілити концепцію Громадського суду в життя. Адже це підіймає нашу боротьбу із режимом на новий рівень. В майбутньому списки, сформовані Громадським судом, стануть важливим джерелом інформації, аби не допустити до влади руйнівників української держави. Колишні можновладці більше не зможуть прикритися тим, що в останні дні революції вийшли на Майдан, як було у 2004 році. Також списки допоможуть більш ефективно застосувати процедуру люстрації. Повертаючись до реалій сьогодення, зазначу: кожний кат, кожний українофоб при владі повинен усвідомлювати, що після його дій йому не буде місця у владних коридорах нової української держави. Тож не хай роблять свій вибір вже сьогодні, а інакше -   "поздно, Вася, пить "Боржоми".

Станіслав Полянський

Першоджерело

П.С. У фейсбуці створено ініціативну групу. Якщо ви бажаєте долучитись до втілення концепції Громадського суду, вступайте: http://www.facebook.com/home.php?sk=group_194848513882133

Зліва направо: Ніколо Бомбаччі, Беніто Мусоліні, Петтачи (коханка Мусоліні), Акилле Стараче, Алессандро Паволіні, підвішені за ноги на міській площі. Мілан. Італійська соціальна республіка. 28 квітня 1945 року.

Чи потрібен Україні Закон про люстрацію? (голосуємо, обговорюємо)

"Гасла нинішньої влади про боротьбу з корупцією є лише гучною піар-акцією та спробою відволікти увагу суспільства від жахливого погіршення соціально-економічних умов життя українців. Нескінченні телевізійні серіали про затримання чергового корупціонера, виклики на допит у прокуратуру – є всього лише димовою завісою, яка приховує запеклу боротьбу між сьогоднішніми та колишніми корупціонерами за можливість грабувати країну. Що примітно, у всіх корупційних схемах задіяні представники колишньої окупаційної системи – комуністи чи їхні нащадки. Тому очевидно, що без люстрації неможливо зламати хребет корупції", – про це заявив лідер Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олег Тягнибок під час зустрічі з українцями Полтави 24 березня 2011 року.

Також лідер "Свободи" зазначив: "Кожна "нова" влада розпочинає з гучної антикорупційної кампанії, в результаті якої рівень корупції набирає нових обертів, а індекс корумпованості України долає чергові "вершини". Коли корупціонери борються з корупцією – результат передбачуваний та очевидний. Це те саме, що гасити вогонь бензином. У результаті лише зростає рівень поборів, корупційний "податок", яким окупаційна адміністрація, ніби даниною, обкладає кожного українця.

Корупція в Україні схожа на систему, що здатна до самовідновлення та збільшення можливостей опору спробам її подолати. Секрет успіху корупції та корупціонерів криється у системі відносин, закладених ще у брежнєвські часи. Саме тоді компартійна номенклатура апробувала корупційні схеми, які значно розширилися у постколоніальній Україні.

Примітно, що і в нинішньому уряді комуністи зберігають своє, мало не священне право сидіти на корупційних потоках. Для прикладу, митниця яка є чи не найбільшим корупційним джерелом в Україні, в уряді Азарова-Тігіпка-Табачніка віддана на відкуп комуністам. Звідси і ростуть шалені статки, що їх комуністичні бонзи вже навіть не намагаються приховати.

Кричущий приклад реалій так званої боротьби з корупцією – ситуація на Львівській митниці. Після того як депутати-свободівці розкрили контрабандну схему, запроваджену новим комуністичним керівництвом Державної митної служби, та ще й на гарячому затримали контрабандний вантаж на суму понад 10 мільйонів гривень, влада розпочала шалений тиск на свободівців.

Так виглядає, що влада, захищаючи свої корупційні канали, готова вдатися до найрадикальніших методів. Вчора надійшла інформація про те, що з Києва до Львова їде спеціальний підрозділ однієї з силових структур, аби затримати першого заступника голови Львівської обласної ради, свободівця Петра Колодія. Власне, це і є яскравою ілюстрацією того, що за нинішнього режиму реальної боротьби з корупцією чекати годі. Влада нещадно каратиме тих, хто перешкоджатиме їй грабувати країну. Відтак, будь-які позитивні зміни у боротьбі з корупцією без докорінного очищення влади – люстрації – просто не можливі. І нікчемні антикорупційні закони Януковича є тому красномовним підтвердженням. Поки так звані борці з корупцією стрясають повітря – статки їхніх родин і далі ростуть, як гриби після дощу".

Прес-служба ВО "Свобода"

Ми повинні знати не тільки своїх героїв, а й антигероїв. Сьогодні я відкрив на своєму блозі сторінку, яка фіксуватиме злодійські потуги діячів нинішнього режиму у вигляді чорних списків. При їх складанні я не керуюсь особистими симпатіями чи антипатіями. Я лише визначаю події, які мають негативний характер. І вже як наслідок, особи, які причетні до певної події, потрапляють у мій особистий чорний список.

Для чого це потрібно? Люди повинні нести політичну відповідальність за те, що вони роблять. Коли хтось побачить себе у кількох чорних списках українських блогерів чи організацій, це як мінімум, погіршить йому настрій. І примусить задуматись: чи варто голосувати за закон про зменшення квот на український продукт в ефірі ТБ, якщо на наступний день після цього інтернет замайорить моїм прізвищем у всіляких чорних списках? Як-не-як, а на носу - вибори, тим більше - з поверненням мажоритарки. Уявіть, якщо його дитина зайде в інтернет і потім питатиме: тато, а чому люди тебе не люблять? Нехай спробує збрехати їй в очі так само, як він бреше з екрану телевізора. Зовсім різні відчуття. Тож чорні списки - ефективний і легальний спосіб впливу суспільства на державних високопосадовців.

Я сподіваюся, що мій приклад надихне і вас на створення власного чорного списку. Чим більше їх буде, тим більше громадського тиску на собі відчуватимуть політики, судді, прокурори. Спочатку вони вдаватимуть,  буцім-то їх це не цікавить, але життя примусить зробити корективи. Згодом можна бути об'єднати чорні списки в один. Скласти такий собі "рейтинг недовіри". А коли настане час голосувати - вам буде значно легше зробити свій вибір у бюлетені. Бо цей вибір стане цілком осмисленим.

Станіслав Полянський

Партія «УДАР» Віталія Кличка винесла на обговорення список своїх імовірних кандидатів-мажоритарників на цьогорічних виборах до Верховно Ради України. Повний список кандидатів розмістила «Українська правда» (http://www.pravda.com.ua/articles/2012/07/13/6968776/) та є він і на сайті самого «УДАРу» (http://klichko.org/ua/news/news/udar-peredaye-sviy-spisok-pretendentiv-u-kandidati-po-mazhoritarnim-okrugam-ruhu-chesno).

Спільнота «Україна – Ukraine» спеціально створила сторінку (на якій ви зараз перебуваєте) для обговорення кандидатів від партії «УДАР». Тож, шановні пані і панове, запрошуємо вас на стіні цієї сторінки обговорювати кандидатури цієї політичної сили.

Таким чином спільними зусиллями ми очищуватимемо списки політичних партій, які відкриватимуть списки для громадського обговорення. Ми робитимемо це зі списками всіх політичних партій, які відкриватимуть їх для громадського обговорення.

НЕ БУДЬТЕ БАЙДУЖИМИ! НАЙБЛИЖЧЕ МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ В НАШИХ РУКАХ!

P.S. Ініціатива проводиться саме у соціальній мережі Facebook тому, що всі провідні політики, громадські активісти та журналісти мають свої сторінки у цій мережі. Таким чином ми намагатимемося долучити до “люстрації” списків самих активних громадян.