Ця інструкція пропонує, як не поводитися і що не робити в день голосування./ Хто не бажає, може наплювати, або використати за “прямим” призначенням/.
Виборчі дільниці не повинні влаштовуватись, в банях, саунах, чайних, генделиках і казино. Ці дільниці бажано розмістити у школі, бо ми, дякувати Богу, завдяки таким частим виборам, ходимо до школи частіше, ніж деякі старшокласники. Для чого вивіску “Школа” треба поміняти на “Публічний дім”. Дітям роз”яснити, що це дім для публіки, яка голосує. Виборці-це ті, кого страшно любить робота, на кому воду возять і кому всі писані закони обов”язкові до виконання. Всілякі там молокососи до 18 років не вважаються виборцями, тож можуть цю інструкцію не виконувати, спокійно в цей день можуть дудлити своє пиво. Якщо біля входу, де голосує публіка, вам пропонують гроші за сяке-таке голосування,то беріть їх не нюхаючі, бо ж, як відомо гроші не пахнуть. На виборчу дільницю заходьте згорбившись в три погибелі, щоби всі зрозуміли, що ви несете тягар відповідальності за результати до самого кінця.І якщо ви випадково захватили з собою пляшчину самогони, але її відібрала у вас міліція, то ви неправі. Адже страшно навіть подумати,скільки неприємностей принесе ця контрабанда п”яним членам з комісії. А якщо у вас було дві пляшки,то до проблеми могли присмоктатися ще й іноземні спостерігачі разом з дільничним міліціянтом. Біля входу у дім, в якому голосує публіка, вас повинен зустріти старший член з комісії. Цей старий член зобов”язаний на око визначити, що за виборець перед ним. Якщо виборець хитається , з рота його несе перегаром і він дивується, бачачи себе перед собою члена комісії: “Ого! Так вас тут аж троє! ” значить це прибічник багатовладдя, тобто типовий демократ. Виборець повинен мати документ,де підтверджено, що він не козел і не свиня якась зальотна. Якщо у декого замість прізвища написано “виборець”- виправленому вірити. Член з комісії не має жодного права голосно і конкретно розказувати за кого голосувати. Достатньо показати, де поставити “галочку”. Якщо ж виборець тупий,глухий і сліпий-то це надзвичайно мудрий виборець, бо йому ніякий указ не писаний. В кабінці можна перебувати тільки одному і не дай Бог там займатися сексом, випивати і голосно радитись зі своїм найближчим членом з комісії. Тих, хто проголосував слід виганяти через задній прохід, тобто через хід навпроти входу, або,як кажуть-чорний хід. Вилітати треба швидко, щоб охорона не встигла вам дати “пенделя”… Рахуючи голоси членам треба знати основне правило арифметики для начальника,яке гласить “2+2= скільки треба”.. Це правило треба добре завчити, пізніше буде менше проблем та звернень до суду. Брати до уваги, що теперішній розклад карт, пардон – бюлетенів, треба фіксувати на межі 21 /очко/, все,що більше то перебір,повторно перетасувати так, щоб в кого треба обов”язково було очко. Доповнення до інструкції. На штанях в Голови повинен бути ремінь, це буде на всяк випадок, як ремінь безпеки. Бо якщо результати не сподобаються,тому кому потрібно, то тільки ремінь дасть шанс залишитись в штанах і дозволить бути сяким-таким членом, не таким,як дівчина…
Ця важлива інструкція має бути в кожного члена з комісії не для використання в туалеті, а для роботи.
Інструкція розроблена кандидатом на посаду Голови великого села на основі типової наглядної агітації з газети “В.З”.
Уходящий президент Виктор Ющенко
заслуживает много упреков. За проявления слабости, за нерешительность,
за неумение дружить и ценить дружбу. За то, что не обеспечил
экономические реформы, его просто можно порвать на части.
Но заслуживает он и поздравлений. За то, что обещал провести честные, свободные президентские выборы. И провел их. Не цеплялся за власть. Не назначал себе преемников. Не расстреливал парламентов.
Он гарантировал настоящую свободу слова – она на Украине сегодня и есть.
Он хотел, чтобы внешние игроки не вмешивались по-крупному в украинскую политику – так и вышло. Выборы-2010 стали за всё постсоветское время первыми, на которых тот же Кремль не имел явного фаворита и не влиял на результат.
Виктор Ющенко хотел не допустить до президентского поста Юлию Тимошенко, потому что видел в ней источник авторитарной угрозы. И не допустил. Так что Тимошенко проиграла не столько Януковичу, сколько Ющенко. Если б не уходящий глава государства, Юлия Владимировна получила бы, по моей стартовой оценке, на 7-8% голосов больше и стала бы президентом. Со всеми вышеописанными последствиями.
Так что можно и нужно ругать Ющенко, но не стоит делать из него никчемное ничтожество и олуха царя небесного.
В село к Виктору Федоровичу Януковичу проложили автобан. На дороге "государственного значения" строители уложили сверхпрочный асфальт, который может прослужить без ремонта, как сообщает пресса, до 15 лет.
Полная версия на этом сайте(т к перепечатка колонок, опубликованных в журнале, запрещена).
Может быть, все только от нас и зависит, он нашего умения оторваться от стереотипов и обернуть все в свою пользу?
