Славний наш Одеський науковець Шишко Олександр Григорович невтомно працює над реабілітацією українських патріотів. В Балті пройшло моє дитинство і я радий, що в цьому місті жили справжні українські патріоти, які загинули за Україну.

Додаток 2
до Типового положення про регіональну
комісію з реабілітації
(пункт 2 розділу VІ)

Регіональна комісія з реабілітації при Одеській обласній державній адміністрації _________________________

(найменування регіональної комісії з реабілітації)

Заява
про визнання реабілітованим (потерпілим від репресій)

Прошу визнати реабілітованим(ою) (потерпілим(ою) від репресій)

Губаренка Євгена Петровича_______________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові (за наявності))

Відомі мені обставини вчинення репресій такі:

У березні 1995 р. прокуратура Одеської області повернула до УСБУ в Одеській області архівно-слідчу справу № 017437, фігурантом якої був Євген Петрович Губаренко,  «без рішення» у зв’язку з тим, що на бланку була відсутня верхня частина, де, зазвичай, було вказано орган, який приймав каральне рішення та дату прийняття цього рішення. Опрацювання протоколів засідання колегії Одеської губернської надзвичайної комісії (ОГНК) дало можливість встановити точну дату прийняття постанови та орган, який цю постанову затвердив. Отже, 1 лютого 1922 р. відбулось засідання колегії ОГНК, на якому було розглянуто справу № 13728, фігурантом якої був Євген Петрович Губаренко.

Таким чином, формальні причини у відмові у реабілітації усунені.

Витяг з протоколу засідання колегії Одеської губернської надзвичайної комісії

від 1 лютого 1922 р.

Що стосується власне самої справи, тобто у чому полягала «контрреволюція» Є. П. Губаренка, то вона представлена у «Заключенні». Отже, «слідством» було встановлено, що у 1919 р., після того як радянська влада «пішла» з України, Є. П. Губаренко разом з братом Олександром, який був колишнім офіцером та учасником «банд» Тютюнника, брали участь в арештах громадян м. Ананьєва. Зокрема, серед арештованих була сім’я Фойгельман, над якою вони знущалися, звинувачуючи «у службі в НК та комунізмі». У «Заключенні» підтверджується той факт, що сімейство Фойгельман було пов’язане з НК, тому що їх син, Фойгельман-Тимощенко, був комуністом-чекістом. Також у «Заключенні» міститься запис про те, що Є. П. Губаренко «у всьому зізнався».

Враховуючи всі ці обставини, є всі підстави для реабілітації Євгена Петровича Губаренка.

Губаренко Є. П. народився у березні 1898 р., мешкав у с. Бакша, Бакшанської волості, Балтського повіту, Одеської губернії. Закінчив гімназію, володів німецькою, французькою та латиською мовами, працював вчителем. У нього була мати Євдокія (63 роки), сестра Неоніла Яворська (40 років) та брат Олександр (28 років).

___________________________________________________________________________________

(обставини вчинення репресій, посилання на документи, інші докази, якими підтверджується факт вчинення репресій)

Цією заявою надаю згоду на збір та обробку моїх персональних даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» з метою, передбаченою Законом України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

До заяви додаються**: (зазначається перелік додатків у разі їх надання)

Олександр Шишко ___________________                                                   Шишко

                          (посада (за потреби), ім’я та прізвище)                                                              (підпис)

29 січня 2024 р.

_________________
* Зазначається лише у разі, якщо заявник подає заяву в інтересах іншої особи. У разі якщо особа, в інтересах якої подано заяву, померла, про це зазначається у заяві.

** Якщо заяву подає представник заявника, до заяви додається оригінал (засвідчена копія) довіреності або іншого документа на представництво інтересів заявника.

У повному обсязі статтю можна прочитати на сайті:

Українці, московити, хазари – три народи, долі яких переплетені вже більше тисячі років. Формула крові | Народний Оглядач (ar25.org)

Українці і споріднені народи

Спочатку розглянемо родичів українців. Я наведу лише народи, що ближчі до українців, ніж південні і північні корейці між собою. Як бачимо, в українців близьких родичів багато і майже всі вони європейці. Виключення становлять турки, грузини, євреї і йорданці. Проте грузинів географічно відділяє від Європи лише Великий Кавказький хребет, Туреччина має частину своєї території і на європейському континенті. Євреї Ізраїлю є, переважно, переселенцями з інших країн світу, передусім з Європи. Але йорданці є корінним населенням Близького Сходу. І це дійсно виключення, що, на перший погляд, не вписується у загальну тенденцію. Щодо йорданців, то можна напевно стверджувати, що вони не є типовим арабським народом. Їх спорідненість з українцями може бути наслідком такої ж спорідненості з турками, які є нашими близькими родичами, а може бути і наслідком переселення частини українців у давні часи на територію Близького Сходу. В останньому разі це суттєвий аргумент на користь існуючої точки зору про те, що Ісус був українцем, а не євреєм. Зокрема багато дослідників вважають, що Галілея, звідки родом Ісус, є територією, заселеною у давні часи вихідцями з Галичини. Окрім того, слід пам’ятати, що давня Палестина сотні років була об’єктом європейської експансії. 

Згадайте Хрестові походи середньовіччя.Обсяг даної статті не дозволяє навести список всіх досліджених мною 125 країн світу, але решта європейських країн компактно розташована у наступних рядках списку. Останньою у цьому переліку (47 позиція) є Російська федерація. Серед європейських країн, близьких до українців, містяться також і інші країни з переважно білим населенням: Сполучені штати, Канада, Австралія, Нова Зеландія, Бразилія. Останньою у цьому списку є Еквадор - країна Центральної Америки.

          Трохи дивним видається спорідненість українців з грузинами, турками, румунами, молдаванами. Ми звикли вважати родичами лише народи, що розмовляють близькими мовами, і чим ближчі мови, тим спорідненіші народи. Але в житті це не так. Що об’єднує перераховані народи, до яких слід додати і болгар. Їх об’єднує те, що всі вони мають вихід до Чорного моря, яке у давні часи називалось Руським морем, тобто Українським у сучасній термінології. Можливо колись існувала цивілізація, що об’єднувала населення всіх прилеглих до Чорного моря земель. Якщо так, то було це у часи, коли Чорне море було не морем, а прісноводним озером із значно меншою площею поверхні. Азовського моря ще не було взагалі, а Крим не був півостровом. Розгалужені дельти Дону, Дніпра, Дністра, Дунаю накривали всю територію, що тепер становить мілководну частину Чорного моря, і були надзвичайно сприятливими для проживання людей тих часів. Зверніть увагу на спорідненість назв великих річок України. У них спільний корінь  і означав він мовою  наших предків – скіфів воду. Пригадаймо, що всі стародавні цивілізації зародились на берегах великих річок і стартовою позицією для них були саме дельти цих річок, де було багато дичини і риби. У часи, коли рільництво лише зароджувалось – саме дичина і риба  були основним джерелом їжі. А перестало Чорне море бути озером після прориву вод Середземного моря до нього приблизно за шість тисяч років до нової ери. Отже, спорідненість крові перерахованих народів виникла ще у ті давні часи або і значно раніше.

Висновки:

         Вкрай великим є список споріднених з українцями народів. Він містить практично всі народи Центральної і Східної Європи, крім населення Московії).

         Інші європейські народи також є родичами українців, просто трохи меншими, ніж корейці півдня і півночі своєї країни.

         Близькість мов не означає генетичну близькість народів, а генетична спорідненість народів автоматично не означає близькості їх мов.

«Всесвітній» потоп 

         Підйом води у Чорному морі більше, ніж на сотню метрів примусив розійтись народи, що жили поруч, у різні боки руслами великих річок. Не виключено, що це і був той «всесвітній» потоп, про який повідомляли давні джерела, зокрема Біблія. Частина людей пішла на Балкани (майбутні Північна Македонія, Сербія, Хорватія, Словенія. Албанія, Боснія і Герцеговина), частина руслом Дунаю у центральну Європу (майбутні Австрія, Угорщина, Румунія, Німеччина, Люксембург, Ліхтенштейн тощо), частина руслом Дністра у Карпати (майбутні Україна, Польща, Австрія, Чехія, Словаччина), частина річищем Дніпра (майбутні Україна, Білорусь), а далі шляхом із варяг у греки, тобто річковим шляхом (майбутні Литва, Латвія, Швеція), частина річищем Дону (майбутні Україна, Хозарія), частина руслом Ріоні у Кавказькі гори (майбутня Грузія), частина річкою Кубань на Північний Кавказ (майбутня Хозарія), ну а частина залишилась майже на місці, тобто у Малій Азії (майбутня Туреччина), а на південно-західному узбережжі Чорного моря майбутня Болгарія. От і всі наші близькі родичі по крові. Після Великого потопу вони оселились на берегах річок, що впадають у Чорне море, або сполучаються з ним водним шляхом. 

Висновки:

         Наскільки відомо автору, це перша спроба поєднати спорідненість європейських народів із проривом вод Середземного моря до басейну Чорного моря за шість тисяч років до Нової ери. Автор не наполягає, що це єдине пояснення спостережуваної спорідненості всіх європейських народів.

У повному обсязі статтю можна прочитати на сайті:

Українці, московити, хазари – три народи, долі яких переплетені вже більше тисячі років. Формула крові | Народний Оглядач (ar25.org)

Ізраїльтяни і споріднені народи 

         Обговоримо тепер спорідненість з населенням Ізраїлю. Для цього розглянемо його близьких родичів.У ізраїльтян близьких родичів менше, ніж у українців. Проте більшість родичів українців є і близькими родичами ізраїльтян, як і самі українці. «… Отак і войовничий прадавній козацький народ, раніше званий хозарським». Це слова нашого гетьмана козацького Пилипа Орлика про українських козаків з його фундаментальної праці: «Правовий уклад та конституція». (Пилип Орлик: «Конституція, маніфест та літературна спадщина» Київ., МАУП, 2006.

         Єдиний новий народ, споріднений з ізраїльтянами, але не споріднений близько з українцями – це азербайджанці. Десь у майбутніх ізраїльтян мав бути тісний контакт з азербайджанцями. Це могло статись лише на Північному Кавказі у давні часи. Наскільки давні? Думаю, що не пізніше, ніж  у часи існування Хозарії (650 – 969 рр.). Цікаво, що серед близьких родичів ізраїльтян немає населення жодної арабської

 країни, тобто немає жодного семітського народу. Це доволі суттєвий аргумент на користь того, що населення сучасного Ізраїлю у своїй переважній більшості не є семітами, на відміну від арабів. То що ж виходить? Палестина не є історичною

 батьківщиною більшості її сучасного населення? Виходить так. А де ж їх історична батьківщина? Я думаю - Хозарський каганат. Хозарський каганат у часи ранньої Русі частково займав землі сучасної України. Якраз ті, що зараз окуповані московитами і де точиться кривава війна з використанням всіх новітніх технологій вбивства людей і руйнування інфраструктури. Я лише запитаю, чи це випадковий збіг обставин?

         Кінець існуванню Хозарського каганату поклав Київський князь Святослав, який розгромив армію каганату і захопив його основні фортеці. Більшість населення каганату після того змішалося з навколишніми народами, але частина розселилась всією Східною Європою, не змішуючись із місцевим населенням. У цьому їм допомагав іудаїзм, що категорично забороняв таке змішування і за виконання всіх приписів тори, а також в більшій мірі , талмуду, обіцяв панування над усіма народами світу.

         Отже, перші контакти майбутніх українців і хозар не сприяли виникненню між ними дружніх стосунків. Для русинів – це була історична перемога. Для хозар – історична поразка.

         Виникали і зникали великі імперії: Вавилон, Ассирія, Персія, Римська імперія. Народи, що їх створювали виходили на світову арену і відходили у тінь історії, а організоване єврейство завжди залишалось на історичній арені, набираючи більшу вагу. Існував і його керівний центр, що складався із спадкових священників іудаїзму. Він по різному називався у різні часи, наприклад, синедріон, що існував неперервно більше двох тисяч років, змінюючи лише своє розташування. Це були Єрусалим, Вавилон, знову Єрусалим. Він контролював всі іудейські громади світу. З виникненням кожної нової імперії світового масштабу він завжди був у партнерських стосунках з її верхівкою, сприяючи і її піднесенню і, в певний момент, занепаду. Після виникнення нової світової імперії під назвою Арабський халіфат, євреї добре вписались і в цю імперію. При цьому їх релігійний центр перемістився на територію завойованої арабами Іспанії. Поступово там вони перехопили економічне управління захопленими землями У 1498 році Християни остаточно відвоювали Іспанію у арабів. Останні, разом з євреями, були вигнані з її території.

Релігійний центр євреїв перемістився з території Іспанії на територію Польщі. На території Східної Європи до цього не існувало єврейських релігійних громад. Існували лише хазарські громади, що сповідували іудаїзм. Релігійне життя євреїв у Західній Європі поступово занепадало. Євреї, які мали хоча б якісь етнічні корені на землях давньої Палестини, активно асимілювались місцевим населенням. Релігійний центр іудаїзму, що перемістився на територію Речі Посполитої, фактично очолив зовсім інший народ, що сповідував іудаїзм у найортодоксальнішій його версії з 163 заборонами, яких мав дотримуватись правовірний іудей в обмін на обіцянку Ієгови отримати владу над всіма народами світу.

         У Польщі новоявлені євреї, а насправді колишні хозари, досягли величезних успіхів. Вони проживали територіально замкнутими общинам - кагалами і добились повного самоврядування. Це була держава у державі з власною конституцією., автономним судочинством, власною системою податків, з яких частину вони передавали у казну королівства. Поступово хозари захопили майже всі економічні важелі керування у державі. У польських панів були управителі іудеї, шинки в королівстві орендували переважно іудеї, навіть церковні приміщення християн вони часто брали в оренду. А далі банківська справа та роздрібна і оптова торгівля. Але тут на  політичну арену Речі Посполитої вийшли українські козаки. Я думаю, що посполити погано розуміли, що таке польські пани-визискувачі, але добре уявляли визискувачів у ярмулках, з якими переважно мали справу у всіх своїх справах.

         Після тривалого занепаду у висліді поразки Давньої Русі-України від орди, український етнос став знову набирати силу, з’явилось потужне українське козацтво. Рано чи пізно, воно мало заявити свої претензії на владу у Речі Посполитій (Справі Загальній). І воно заявило це у війні домовій під приводом Богдана Хмельницького. Удар по королівству був настільки потужним, що Річь Посполита від нього так і не отямилась. У 1772 році більшість території королівства була розділена між Російською і Австро-Угорською імперіями та Пруським королівством. Цей поділ завдав смертельного удару і по державі іудеїв, що існувала під політичним прикриттям Речі Посполитої. Релігійно-державний центр іудейської держави зник з публічного простору Європи. Як вважає видатний дослідник історії єврейського народу Дуглас Рід (Дуглас Рид: «Спор о Сионе»), цей центр перейшов у підпілля. Трагічні події двадцятого сторіччя і активна роль у них організованого єврейства є вагомим аргументом для такої точки зору. Думаю, тепер цей центр розташований у Сполучених штатах, у Нью-Йорку. Це була друга поразка новітньої хазарської держави від українського народу. А що виграв від так званої національно-визвольної війни під приводом Богдана Хмельницького український народ?

         Сил на перемогу в українців не вистачило. У висліді: вони з підданства цивілізованої європейської монархії потрапили у підданство до дикої азійської деспотії. «Я пройшов через малоросійську Україну, що лежить на Захід від Корсуня й Білої Церкви. Перейшов я Волинь та князівство Руське до Львова, Замостя, Бродів і далі, і перед моїми очима постали численні безлюдні міста й замки, порожні вали, колись висипані працею людською, як гори й горби. Всі вони правили тоді за пристановище і поселення диких звірів. Я побачив, що фортеці, які траплялись нам на шляху у військовому поході (у Чолганському, в Константинові, Бердичеві, Збараджі і Сокалі), одні стояли малолюдні, інші зовсім спорожніли – розруйновані, зарослі землею, запліснявілі, обсаджені бур’яном і повні лише червів, і зміїв і усякого гаддя, що там гніздиться. Роздивившись, побачив я покриті мохом, очеретом і зіллям просторі тогобічні україно-малоросійські поля й розлогі долини, ліси і великі сади, красні діброви й річки, стави й занедбані озера. І це був край, який правдиво колись, уже шкодуючи за втратою його, називали й проголошували поляки раєм світу – був перед війною Хмельницького немов би друга обітована земля, що кипіла молоком і медом. Бачив я, окрім того, в різних місцях багато людських кісток сухих і голих – їх покривало саме тільки небо. Я питав тоді себе: «Хто вони?» Надивився я того всього, що скажу, порожнього і мертвого, повболівав серцем і душею – бо ж зробилася пусткою ця красна колись і переповнена всілякими благами земля, частка вітчизни нашої україно-малоросійської, і впали в незвідьпосельці її, славні предки наші!» (Самійло Величко: «Літопис», Київ, Дніпро, 1991 рік.) Легко зрозуміти, як склалася доля хазарів-євреїв, що населяли міста України тих часів. Вона була такою, як і доля українців, але спробуйте це пояснити сучасним євреям. Отже Хмельниччина також не сприяла приязним стосункам між хозарами і українцями.

         А далі була Коліївщина з тими самими наслідками. І вона також не покращила хозарсько-українські стосунки. У світлі сказаного можна краще зрозуміти і трагічні події двадцятого сторіччя в житті українців і всієї Європи.

Висновки:

         Хозари за формулою крові споріднені з українцями і іншими європейськими народами. Головна відмінність між хозарами і європейськими народами полягає у сповідуванні різних релігійних концепцій: іудаїзм і християнство. Проте є і ще одна доволі істотна відмінність про яку буде сказано в окремому дослідженні.

         Українці двічі зруйнували хозарську державу: у часи Давньої Руси і у часи Речі Посполитої.