Інтерв’ю з українським буржуазним націоналістом (закінчення)

  • 23.01.24, 08:57

     

          Запитання. Яка ідеологія, з вашої точки зору, становить найбільшу загрозу українській нації?

            Відповідь. Безумовно комунізм. Якщо відкинути все другорядне, то ідея комунізму полягає у прагненні людей до однаковості. Рівномірно розподілена бідність сприймається людьми легше, ніж нерівномірно розподілене багатство. Чи є у неживій природі аналог такого людського прагнення? Є - це прагнення довільної фізичної системи до стану рівноваги як з оточенням, так і між окремими частинами самої системи. Чи є в природі приклади максимально нерівноважних систем? Є – наше Сонце. Воно є джерелом енергії, джерелом життя на нашій планеті. Як тільки воно згасне, а це колись станеться, то життя на нашій планеті стане неможливим. Сама наша планета знаходиться у нерівноважному стані. Температура у тисячі градусів у центрі планети підтримує її зовнішнє металічне ядро у розплавленому стані. Причому рідкий метал перебуває у невпинному інтенсивному русі. Цей рух викликає потужні електричні струми, які, у свою чергу, є джерелом потужного магнітного поля навколо Землі. Це поле захищає нашу планету від космічного випромінювання і сонячного вітру, роблячи життя на поверхні планети можливим.  Як тільки температура в надрах планети спаде нижче температури плавлення залізо-нікелевого сплаву, з якого складається зовнішнє ядро Землі, захисне магнітне поле зникне і життя на поверхні землі стане неможливим. Чи є в природі приклади ідеально рівноважних систем? Безумовно є. Це метеорити, які час від часу падають на поверхню Землі. В космічному просторі вони знаходяться майже при нульовій температурі. Температура – це міра неоднаковості атомів, з яких складається метеорит, з точки зору їх кінетичної енергії. Мільярди років ці холодні каменюки блукають у космічному просторі і з ними не відбувається жодних змін, поки вони не зіткнуться з якимось іншим небесним тілом. Прикладом мертвого космічного об’єкту також є і наш Місяць.

            Запитання. Приклади переконливі, але вони стосуються неживої природи. А як бути з людським суспільством?

            Відповідь.     Кожний живий організм також є прикладом нерівноважної системи. Його стан рівноваги з навколишнім середовищем можливий лише у разі смерті. Якщо уподібнювати націю з організмом людини, то окремих людей слід уподібнювати з клітинами цього організму. Складний організм може успішно функціонувати лише у разі неоднаковості цих клітин, їх функціональної спеціалізації, різних умов їх забезпечення споживними речовина. Вони стають однаковими з усіх точок зору лише у разі смерті організму, але дуже швидко ця однаковість закінчується повним розпадом клітин на складові елементи.

            Отже, тільки неоднаковість як принцип є джерелом будь-якого життя, еволюції, прогресу. Ідеальна однаковість є синонімом смерті. Тобто однаковість і рівновага несумісні з життям. Тому п’ятою засадою українського націоналізму є плекання унікальності кожного українця, створення максимально сприятливих умов для його самовираження.

            Запитання. Чи можливий у людському суспільстві стан, максимально наближений до стану однаковості? Чи є у наш час приклади систем у такому стані?

            Відповідь. Єдиний такий приклад – це в’язниця. Але не радянська в’язниця з переповненими камерами, де в межах камери відразу виникає нерівність між окремими в’язнями, а сучасна комфортабельна в’язниця в якійсь західній країні з одним в’язнем у кожній камері. Вони однаково одягаються, однаково харчуються, однаково прогулюються і навіть читають одну і ту ж книжку – біблію. В усіх камерах, однаково умебльованих,  однакові температура і вологість повітря. «Прекрасний» спосіб існування людини. Проте ним чомусь не нагороджують людину за видатні заслуги перед суспільством, а карають за здійснений злочин проти суспільства. У в’язниці людина ніби і живе, але позбавлена особистої свободи. Звернімо увагу на те, що для підтримання такої однаковості в’язнів у всьому потрібна деспотична каральна система, потрібні наглядачі, потрібне насилля.    

            Запитання. Але чому з такою наполегливістю цілком розумні, на перший погляд люди, агітують за це «світле» майбутнє людства?

            Відповідь. Людині притаманне прагнення влади. Влада – це ніби матеріальна субстанція. Для неї так само, як і для інших матеріальних субстанцій, виконується закон збереження. Чи більше влади в однієї людини, тим менше її у іншої. Чим більше влади у очільника будь-якого колективу, тим менше її у рядових членів. Влада може зосереджуватись в руках небагатьох, позбавляючи права голосу інших. Прикладом патологічного розподілу влади між людьми знову є в’язниця. Там невелика кількість людей зосереджує у своїх рухах владу на величезною кількістю інших людей. Комунізм – це якраз така в’язниця, де деспотична влада небагатьох забезпечує однаковість всіх інших, одночасно позбавляючи їх права голосу. Яскравим сучасним прикладом такої країни, а їх доволі багато, є Північна Корея. Перехід людства до умов в’язниці-комунізму – це кінець історії людської цивілізації, за яким наступить і її фізична смерть. Оскільки націоналізм є ідеологією життя нації, а не її смерті, то шостим засадничим принципом націоналізму є антикомунізм.

            Якби комуністам-революціонерам сказати, що зразу після революції суспільство перейде до стану однаковості, але за цією однаковістю будуть слідкувати комп’ютерні системи без втручання людини, а вони стануть такими ж як і всі однаковими, переважна більшість цих революціонерів і думати перестала за так звану соціальну революцію. Цікаво, що вже у 1920 році Троцький і Бухарін розробили продовольчу карткову систему, де було запроваджено десять категорій карток, які відповідали рангам державних і партійних діячів. От вам і борці за однаковість, тобто за рівність. Проте наймасовішою частиною населення були селяни. Їм картки не призначались. Їх міг грабувати хто завгодно і як завгодно, в міру своєї зіпсованості, часто прирікаючи на смерть.

            Запитання. Ви говорите про однаковість, у той час як гаслом Великої французької революції були слова: свобода, рівність, братерство. Можливо ви говорите про щось інше, а не про рівність?

            Відповідь. Люди схильні використовувати високий стиль для маскування своїх прозаїчних потреб. Говорячи про рівність революціонери розуміли під нею однаковість. І натовп послідовників сприймав їх абсолютно правильно. Грабуй багатих і багатих не буде. Це посилить майнову рівність людей. Вбивай розумних і розумних не буде. Це посилить інтелектуальну рівність людей. Цей перелік проявів революційного пориву мас можна продовжити. Все це і було продемонстровано під час французької революції як характерні риси всіх наступних соціальних революцій. Дане питання детально проаналізоване видатним математиком, академіком Ігорем Шафаревичем в його грунтовній праці: «Соціалізм, як явище світової історії».

            Але, насправді, гасло: свобода, рівність, братерство є облудним у своїй суті. Свобода і рівність несумісні за своєю суттю. Там, де багато свободи, мало рівності, там, де багато рівності, мало свободи. У в’язниці максимальна рівність, але мінімальна свобода. В науці максимальна свобода, але немає рівності між науковцями. Мільйони людей займаються наукою, але лише сотні з них залишають свої імена на сторінках підручників. Слово ж братерство присутнє в гаслі для естетики. Соціальні революції були настільки жахливими через свою жорстокість, що місця для братерства там не залишалось.

            Запитання. А що ви скажете стосовно соціалізму? Адже націоналістична партія Німеччини часів Третього Рейху називалась націонал-соціалістичною робочою партією Німеччини.

            Відповідь. Щодо соціалізму, то я наведу слова новообраного спікера Палати представників Конгресу Сполучених штатів Америки Майка Джонсона (2023): «Соціалізм – це глухий кут, комунізм і марксизм – жахливі речі. Вони стали причиною загибелі десятків мільйонів людей. Це не той шлях, яким ми хочемо йти». Це принципова позиція республіканської партії Америки і це принципова позиція українського націоналізму. На жаль, демократична партія Сполучених штатів дотримується прямо протилежних поглядів. Також на жаль, більшість політичних партій європейського континенту дотримуються соціалістичних поглядів. Далі Майк Джонсон сказав: «Америка відрізняється від інших, і ми виняткові, тому що стоїмо на певних засадничих принципах: індивідуальна свобода, обмежений уряд верховенство права, мир через силу, вільні ринки та людська гідність». Реалізація саме цих принципів зробила Сполучені штати Америки найвільнішою, наймогутнішою та найуспішнішою нацією світу. Ці слова – дороговказ для України. Це українська національна ідея в одному реченні.

            Якщо комунізм можна порівнювати з в’язницею, то соціалізм можна ототожнювати з концентраційним табором. У останнього є ряд відмінностей перед в’язницею, Тут потрібно працювати і хлібна пайка залежить від ефективності праці. Тут серед в’язнів існує неоднаковість і щодо умов проживання, і щодо виконуваної роботи. Словом концтабір нагадує реальне життя з тою відмінністю, що у ньому особиста свобода зведена до мінімуму. Соціалізм же слід розглядати як перехідний етап до комунізму.

            Тепер щодо Німеччини. Багато хто вважає, що слово соціалізм в назві німецької націоналістичної партії присутнє з пропагандивною метою. Надто популярним це слово було у першій половини двадцятого сторіччя в Європі, на жаль, популярне і зараз, не дивлячись на трагічний досвід Радянського союзу. На мій погляд, це слово несе реальне програмне навантаження. Головною рисою соціалізму є нівелювання особистості, придушення особистої свободи.  Правда в третьому Рейху це відбувалось у значно менших масштабах, але відбувалось. Концтабори були і Німеччині і у Радянському союзі. Так у Німеччині на початок війни в них перебувало чотирнадцять тисяч осіб, а у Радянському союзі декілька мільйоні. Вбивства без суду і слідства були і там, і там. У ніч Довгих ножі СС розправилось з очільниками штурмовиків на чолі з Ремом. Було вбито декілька сотень осіб. У Радянському союзі без суду і слідства знищувались мільйони. Згадайте колективізацію, геноцид українців у 1932-1933 році з десятьма з половиною мільйонами жертв. І у Німеччині, і у Радянському союзі була лише одна політична партія і один фюрер. Інакодумство не заохочувалось. У Німеччині за нього можна було заплатити свободою, в Радянському союзі життям. Так що слово соціалізм завжди означає суттєве обмеження особистої свободи громадян і нівелювання їх індивідуальності.

            Отже сьомий принцип українського націоналізму полягає у забороні будь-якої гри з словом соціалізм. Майк Джонсон інтелігентно, але вичерпно все сказав про нього.

            Запитання. А як щодо анархізму?

            Відповідь. Українському народу генетично притаманна схильність до анархізму, як потягу до максимально можливої особистої свободи. Анархізм, як теоретична концепція, – це засадниче заперечення держави як такої Проте держава – це вища форма реалізації потенціалу, наявного в етносі. Етнос не може довго існувати без власної держави – він просто поступово зникає, розчиняється у чужому етнічному середовищі. Заперечення власної держави завжди означає неминуче вимушене підкорення чужій державі. Українці під приводом Богдана Хмельницького зруйнували цілком європейську Річ Посполиту, одну з найдемократичніших держав середньовічної Європи, з виборним королем і широкими правами у парламенту. Зруйнували для того, щоб скотитись у прірву мракобісся, самодурства, необмеженого абсолютизму під назвою Московія. Вони зруйнували державу трьох братніх народів – Річ Посполиту не тому, що вона була поганою, а тому, що вона була занадто слабкою, щоб утримати їх в покорі. Зате Московія їх швидко приборкала, закріпачивши українське селянство і привласнивши українську землю. Вдруге ця ж історія повторилась у роки національно-визвольних змагань. Для вгамування українського потягу до анархії була потрібна стороння допомога. У 1918 році такою силою була Німеччина, завдяки союзу з якою постала новітня українська держава на чолі з гетьманом Павлом Скоропадським. Вона цілком контролювала економічне і культурне життя України. Зокрема, була створена українська академія наук, в обігу була стабільна грошова одиниця – гривня, почалось нормальне державне будівництво. Проте німці протримались в Україні лише вісім місяців. З їх відходом всі здобутки новоствореної української держави були зруйновані самим ж українцями у їх нестримній боротьбі за владу. Далі наступила звична для України отаманщина з різноманітними батьками типу Махна на чолі. Це був хаотичний рух без стратегічної мети, якою могла бути лише українська незалежна держава. Він, як і завжди, полегшив експансію нашого споконвічного ворога на наші землі, а далі за свою дурість українці заплатили мільйонами смертей своїх найкращих синів і дочок від рук московитів. Тому восьмий принцип українського націоналізму полягає в усвідомленні своєї генетичної схильності до анархії і безкомпромісної боротьбі з нею. Насправді анархізм завжди закінчується соціалізмом або комунізмом, тобто концтабором або в’язницею для українського народу.

            Запитання. А як ви оцінюєте лібералізм?

            Відповідь. Я не бачу принципової відмінності між анархізмом і лібералізмом у їх ставленні до держави, у пріоритетності для них особистої свободи людини перед всіма іншими аспектами людського життя. Принциповою є лише різниця у практиці реалізації своєї мети. Для анархізму нею є фізична дія, для лібералізму інтелектуальна. Якщо українська чернь схильна до анархізму, то українська інтелігенція – до лібералізму. Анархізм – це лібералізм черні. Лібералізм – це анархізм буржуазії. З теоретичної точки зору лібералізм має багато привабливих гасел, проте його реальна практика у сучасному світі симпатії не викликає. Більшість української інтелігенції в усі часи були соціал-лібералами. Це також є однією з причин тривалої бездержавності українського етносу і його численних поразок.

            Держава – це ідеальний механізм консолідації нації в ім’я якоїсь мети. Звичайно цією метою є війна. У нас найкраща в світі земля, тому в усі історичні часи ця обставина підбивала багато інших народів на агресію проти нас. Поряд з нами потужна держава і, одночасно, наш споконвічний ворог. Якщо ми хочемо вижити, то наша держава також має бути потужною. Якщо цей ворог загрожував нам останні вісімсот років, то швидше за все він буде загрожувати нам і наступні вісімсот років. Так що наше подальше існування, як нації, неможливо собі уявити без сильної держави. Але наша держава має бути не господарем всіх матеріальних і людських ресурсів країни, а координаційним механізм для узгодженням інтересів всіх своїх громадян. Економічна і інтелектуальна свобода українців, як сторожовим псом має ретельно оберігатись державою. Тому дев’ята засада українського націоналізму така: сильна українська держава, підгрунтям якої є громадянське суспільство, сильне своєю економічною і інтелектуальною свободою.

            Парадокс нашої доби полягає в тому, що державний механізм н нас використовується не тільки для захисту українського народу, але і для його денацифікації. Нам потрібна сильна держава, але держава, сила якої використовується в інтересах українського етносу, а не в інтересах шахраїв і ворожих елементів. Війна на два фронти, за державу і проти держави одночасно – реалія нашої доби. Небезпечними є як слабка держава через неможливість чинити опір нашому споконвічному ворогу, так і сильна держава через можливість перехоплення в ній управління ворожими українцям елементами.

            Запитання. Яка головна проблема стоїть зараз перед українським суспільством?

            Відповідь. Вимирання української нації. Наші жінки перестали народжувати дітей. Матеріальний фактор тут не має істотного значення. Чим відрізняється ісламський світ від християнського? В ісламському світі відбувається демографічний вибух. У християнському світі спостерігається демографічна катастрофа. Що призводить до такої кардинальної відмінності двох цивілізацій? Статус жінки - ось ключовий фактор. Якщо ми, українці, хочемо вижити, то здійснити це можна тільки змінивши статус жінки таким чином, що народження і виховання дітей для неї буде привабливішим, ніж прибирання вулиць, стояння за прилавками і виконування багатьох інших подібних робіт, що не життєдайними для суспільства. Підмітати вулицю може і чоловік, а народжувати дітей може лише жінка. Отже десята засад українського націоналізму – це повернення жінки до її природного заняття – народження і виховання дітей. 

Інтерв’ю з українським буржуазним націоналістом (початок)

  • 23.01.24, 08:50

 

            Запитання: Словосполучення «український буржуазний націоналізм» завжди було лайкою в українському інформаційному просторі і, одночасно, звинуваченням  радянських судів, за якими люди отримували великі терміни ув’язнення, або і смертну кару. Чому ви використовуєте саме ці слова?

            Відповідь. Тому що саме вони створюють адекватну назву ідеології, яка єдина може врятувати український етнос і українську націю від остаточного фізичного знищення, що у формі геноциду триває вже понад сто років, а в ідеологічному сенсі набагато більше.

            Запитання. Чим є український націоналізм, в чому його унікальність?

            Відповідь. Український націоналізм, як ідеологія, - це самодостатня система поглядів і принципів, що мають забезпечити виживання української нації та її процвітання у сучасному світі. Вона має давати відповіді на всі актуальні питання, щодо історії української нації, її сьогодення, і алгоритму дій на майбутнє. Націоналізм кожної нації є настільки ж унікальним, наскільки унікальною є нація Проте націоналізм різних націй має і універсальні риси. Слово український акцентує увагу на національній специфіці цієї ідеології.

            Запитання. Які найвідоміші варіанти націоналізму ви могли б навести?

            Відповідь. Серед найяскравіших варіантів націоналізму я б назвав сіонізм, націонал-соціалізм, фашизм, рашизм. Найпотужнішим, найтривалішим в історичному вимірі безумовно є єврейський націоналізм (сіонізм). Він забезпечив збереження єврейського етносу протягом тисячоліть у розпорошеному стані. Він дозволив євреям виграти Другу світову війну. Він забезпечив створення єврейської держави на історичних землях. Він забезпечує домінування єврейської нації у сучасному світ. Ключовим елементом цього успіху я вважаю оформлення концепції єврейського націоналізму у вигляді релігійного вчення – іудаїзму.  Німцям відмовлено в їх претензіях на обраність, оскільки концепція німецької обраності є продуктом звичайних людей. Євреям дозволені їх претензії на обраність, оскільки це їх право зафіксовано у «богонатхненній» книзі. Досвід перемог сіонізму для українського націоналізму є надзвичайно корисним. Наші стосунки з сіонізмом мають бути вкрай обережними. Для нас він завжди був джерелом великої небезпеки. Згадайте вбивство Симона Петлюри, голодомор 1932-33 років і інші події світового виміру, що мали для українців вкрай негативні наслідки.

            По своєму унікальним є російський націоналізм (рашизм). Він не кодифікований у жодних письмових документах, але тримається на одному базовому первісному інстинкту людини -  прагненню до домінування. Цей інстинкт притаманний всім людям, але у московитів він присутній у паталогічній формі. Думаю, що це пов’язано з тим, що саме московити серед усіх народів Європи найближчі до первісного стану людства, відставши у своєму цивілізаційному розвитку від більшості народів Європи на декілька тисяч років. Оскільки московити не поважають не тільки інші народи, а і свій власний народ, не цінують життя не лише представників інших народів, а і життя власних людей, то я назвав би цей націоналізм печерним націоналізмом. У п’ятому сторіччі нової ери вони ще жили за кам’яної доби і практикували людожерство.

            Німецький націоналізм (націонал-соціалізм) – це як спалах наднової зірки у космосі. Він тривав недовго, але виділив таку потужну етнічну енергію німецької нації, що вона цілком могла б змінити весь світ на краще. Проте він був керованим зовні і приреченим на катастрофічну поразку. Чи є ця поразка остаточною покаже час. Хотілося б вірити, що найбільші позитивні досягнення німецької нації ще попереду. Німецький етнос завжди був станови хребтом білої раси. Нехай так буде і надалі. Це дасть шанс на її виживання. Успішний досвід націонал-соціалізму у багатьох царинах є надзвичайно корисним, а його поразка повчальною.

            Щодо італійського націоналізму (фашизму), наведу лише один вислів Беніто Муссоліні: «Все є держава, все в межах держави, нічого поза державою». Успішний і одночасно трагічний  досвід побудови такого суспільства у світі є – це Радянський союз епохи Леніна-Сталіна.

            Запитання. А український націоналізм?

            Відповідь. Він є, але доволі кволий. Сам факт бездержавного існування українського етносу протягом століть є свідченням його слабкості.

            Запитання. Термін нація не має однозначного трактування. Під нацією часто розуміють політичну націю, що є сумішшю різних етносів. Також вживають термін нація стосовно людської спільноти, сформованої на базі одного переважаючого етносу. Яка ваша точка зору?

            Відповідь. Я вважаю термін «політична нація» політичною спекуляцією, спрямованою на вихолощення ідеологічного наповнення терміну «націоналізм». Справжній націоналізм завжди базується на відстоюванні інтересів певного етносу. Канонічним прикладом сучасного націоналізму є єврейський націоналізм. Відповідно до нього право на отримання ізраїльського громадянства, за деякими виключеннями, має лише особа, мати якої є єврейкою. Як на мене, то український націоналізм має грунтуватись на відстоюванні в першу чергу інтересів саме українського етносу. Проте, на відміну від євреїв, я вважаю, що право на українське громадянство мають і багато інших народі, етнічно споріднених з українцями. Насправді – це більшість європейських народів, але не всі. Московитів у цьому списку немає, а от, наприклад, поляків слід розглядати, як частину одного з українцями народу. Отже перша засада українського націоналізму – це його опертя саме на український етнос в боротьбі за національне відродження України. Як тут не згадати слова Вячеслава Чорновола: «Воля Україні буде тоді, коли гетьманом України буде українець і по духу і по крові».

            Запитання. Кого слід вважати стратегічними союзника українців у їх національно визвольній війні?

            Відповідь. Народи об’єднаної Європи, нації Північної Америки. Але доленосними для нас є два народи: поляки і німці. Без єднання з поляками у всіх царинах державного і народного життя всі наші надії на перемогу примарні. Ми і поляки є частинами одного народу. Поляки суттєво випередили нас у цивілізаційному розвитку При меншій чисельності населення валовий внутрішній продукт у них втричі вищій за наш. У них немає проблеми функціонування польської мови, немає проблеми з національною ідентичністю населення. Вони є впевненою у собі самодостатньою нацією з величним майбутнім.

            Але об’єднання Європи відбувається переважно під німецьким прапором. Це справедливо і це добре. Німці заслужили на цю честь своїми колосальними досягненнями у всіх сферах людської діяльності. Сподіваюсь, що запрограмована ворогами поразка німців у Другій світовій війні навчить їх більшої обережності у реалізації своїх амбітних планів. Європа – це в першу чергу німці, а ми стукаємось у двері об’єднаної Європи. Завдяки німцям українці отримали у 1918 році перший успішний досвід становлення своєї незалежної держави – гетьманат під орудою гетьмана Павла Скоропадського. Надалі німці також були нашими природними союзниками і в період між світовими війнами українці отримували від них моральну і матеріальну підтримку. Перемога німців у Другій світовій війні відкривала перед українцями реальні перспективи національно відродження і становлення незалежної української держави. Їх програш у війні був, одночасно, і черговим програшом українців на їх шляху до незалежності. Сподіваюсь, що моральна і матеріальна підтримка німців і надалі допомагатиме нам у подальшому русі до національного відродження. Отже друга засада українського націоналізму – прагнення до максимально тісної співпраці з поляками, німцями, та іншими народами Європи і Північної Америки.

            Щодо поляків, то ми повинні пам’ятати їх спільну з українцями перемогу у 1920 році, коли об’єднані війська визволили від більшовиків Київ, та їх спільну з українцями перемогу під Варшавою, коли вдалося знищити московитів і вберегти Європу від навали більшовицьких орд.

            Запитання. Чи варто прагнути до створення української імперії?

            Відповідь. Величні імперії створювались етносами, назви яких слід писати з великої літери. Такими були Перська, Римська, Візантійська імперії, Священна Римська імперія Німецької нації і деякі інші. Ці імперії слабшали і зникали з політичної мапи світу в міру послаблення і розмивання їх етнічного ядра. Така ж доля спіткала і імперію під назвою Русь. Це була потужна держава, поки її землі населяли переважно слов’яни. Але саме вихід держави за етнічні рамки зробив її імперією. Експансія на землі угрофінських племен, що мешкали у межиріччі рік Оки і Волги, мала катастрофічні наслідки. Київ вперше був розграбований і спалений у дванадцятому сторіччі саме вихідцями з цих земель. Надалі ця людність привласнила нашу історію, нашу назву і при кожній слушній нагоді намагається фізично нас знищити. Тому третя засада українського буржуазного націоналізму – це уникнення перетворення української національної держави в імперію. Ми можемо претендувати лише на землі, заселені переважно українцями, що силою відривались у різні часи від нашого етнічного масиву. При цьому наші кордони з західними сусідами слід вважати остаточними.

            Запитання. Але ж на сьогодні найбільшою потугою світу є Сполучені штати – багатонаціональна країна?

            Відповідь. Так. Але у цієї країни також є потужна етнічна основа – це вихідці з європейських країн, в першу чергу німці і англосакси. На відстані у багато тисяч кілометрів від своєї історичної батьківщини вони вважають себе одним етносом, а Європу, як континент, своєю спільною історичною батьківщиною. Зусиллями могутніх внутрішніх деструктивних сил ця етнічна основа цілеспрямовано розмивається. Як тільки це станеться, Сполучені штати втратять свої лідерські позиції у світі. Так завжди було і так завжди буде.

            Запитання. Чи обов’язковим є прикметник буржуазний стосовно українського націоналізму? Цей термін зусиллями творців комуністичної ідеології є доволі скомпроментованим.

            Відповідь. Перш, ніж «наукові» комуністи спаплюжили це слово (буржуа, бюргери), означало вільних мешканців середньовічних міст Європи. Тут ключове слово воля. У ті часи більшість населення займалось сільським господарстві і перебувало у закріпаченому стані. Саме вільні люди міст згодом здійснили промислову і наукову революції в Європі і, власне, створили сучасну світову цивілізацію. Вільні, ініціативні, самодостатні, креативні, люди, автори технічних і наукових відкриттів, художники, композитори, письменники, організатори виробництв, люди, готові ризикувати власним майном, добробутом, здоров'я і навіть життям задля досягнення своєї мети, – ось хто такі буржуа. Не дивно, що ті з них, хто досягли успіху, в якості винагороди могли насолоджуватись високим рівнем добробуту. Люди, позбавлені всіх цих якостей, також жителі міст, утворили численний прошарок населення, який отримав від «наукових» комуністів назву пролетарі. Чому саме ця частина населення припала до душі  «науковим» комуністам? Мабуть тому, що саме з нею вони ототожнювали себе. На який життєвий успіх міг розраховувати в буржуазному суспільстві «вождь світового пролетаріату» Ленін, якого вигнали з університету вже у першому семестрі? Про його моральність свідчить його «революційна» діяльність в Парижі, де він за роки еміграції встих обійти більшість будинків розпусти, підхопити  сифіліс і згодом померти від нього у доволі молодому віці. А на які життєві досягнення у буржуазному суспільстві міг розраховувати наступний «вождь світового пролетаріату» Сталін з його трьома класами народної школи і невдалою спробою закінчити духовну семінарію? Кримінальні походеньки, численні ув'язення, співпраця з царськими спецслужбами – ось що сформувало його моральну подобу.  Люди дійсно успішні у такої публіки викликали шалену ненависть. Лише диктатура маргиналів могла перевернути світ догори ногами і фізично знищити або максимально принизити людей дійсно успішних. Для того, щоб привабити чернь на свій бік вони назвали цю диктатуру диктатурою пролетаріату. Тут ключове слово диктатура. При цьому у ролі диктаторів вони бачили саме себе, хоча жодного дня у своєму житті ніде не працювали.

            І ще одна обставина – носієм національної ідеї кожного народу є вільні, ініціативні, самодостатні, креативні, люди, автори технічних і наукових відкриттів, організатори виробництв, тобто буржуазія. Тому прикметник буржуазний абсолютно доречний, як принципово важлива характеристика українського націоналізму. Тому четверта засада українського націоналізму – це його опертя на національну буржуазію, як на рушійну силу національної революції, здійснюваної в інтересах всього українського етносу.  

            Запитання. Вживаючи термін наукові комуністи, ви слово наукові взяли у лапки. Чому? У вас сумніви щодо науковості концепції комунізму?

            Відповідь. Я професійний науковець і маю чітке уявлення щодо різниці між науковою працею і грою розуму. Маркс, як головний творець концепції «наукового» комунізму мав чисто гуманітарну освіту. Це не завадило йому займатись всім на світі – від економіки до обгрунтування математичного аналізу. Про його математичні знання свідчить цитата Енгельса: «Маркс любив арифметику, але був не сильним в алгебрі.». Якщо арифметику вважати першою сходинкою у пізнанні математики, то алгебра буде другою. Чи вмів Маркс розв’язувати квадратні алгебраїчні рівняння, а лінійні? Питання. Але кількість сходинок в математиці надзвичайно велика. Яке уявлення Маркс мав про третю, четверту тощо? Центральна праця Маркса – тритомний Капітал мав переконати людство у тому, що  марксизм базується на міцній науковій основі. Її обсяг мав відбити у більшості потенційних критиків марксизму бажання прочитати цю працю від початку і до кінця. Бо лише тоді ти маєш право на критичні щодо неї зауваження. Я абсолютно впевнений, що переважна більшість очільників комуністичного руху всіх країн і народів, якщо не всі, не кажучи вже про рядових комуністів, ніколи цю працю не читали у повному обсязі. Тим більшу повагу вона у них викликала, як могутній фундамент їх впевненості у правильності обраного ними шляху. Ще раз. Марк не був фаховим економістом. Тому він у принципі не міг зробити жодного відкриття в економічній теорії. І він його не зробив. Все, що в його праці виявилось правильним – було не новим. Все, що в його праці було новим – виявилось неправильним. На мою думку, марксизм не має жодного наукового підгрунтя і є не наукою, а релігією, а тритомний Капітал нагадує п’ятитомну Тору. До речі, Маркс походив з релігійної родини.

             Ще в студентські роки у мене виникли сумніви щодо науковості Капіталу. Згодом я ознайомився з численними працями доктора фізико-математичних наук, професора, академіка Ігоря Шафаревича. Його присуд був однозначним: праці Маркса жодного стосунку до академічної науки не мають.

            «Людина, що не знає математики, нездатна ні до яких інших (точних) наук. Більше того, вона навіть не здатна оцінити рівень свого невігластва, а тому не шукає від нього ліків». (Роджер Бекон – англійський філософ, 1214 – 1292 роки.)

            Запитання. Якщо націоналізм розглядати як одну з існуючих ідеологій: соціалізм, комунізм, анархізм, лібералізм тощо, то чому саме він претендує на роль рятівника всього українського етносу?

            Відповідь. Якщо провадити аналогію між людиною і нацією, то для нації націоналізм відіграє ту ж роль, що і інстинкт самозбереження для окремої людини. Націоналізм – це єдина ідеологія, що ставить інтереси нації вище інтересів окремої людини, вважаючи що саме приналежність до сильної нації забезпечує людину надійним захистом від всіх можливих загроз її фізичному існуванню, створює максимально сприятливі умови для духовного розвитку та гарантує високий рівень матеріального добробуту. Націоналізм вважає саме націю найбільшою цінністю сучасної цивілізації. Інші ідеології або індиферентні до інтересів нації, або спрямовані на її знищення. Але для детальної відповіді на це запитання потрібен детальний аналіз кожної з зазначених ідеологій.

Геноцид українців - причини

«Більшовики – це не банда розбійників, що напала на російський народ. Більшовизм є не зовнішнім, а внутрішнім для російського народу явищем, його тяжкою духовною хворобою, органічною недугою російського народу. Більшовизм є лише відображенням внутрішнього зла, що живе в нас… Він є лише галюцинацією хворого народного духу» (Микола Бердяєв, російський філософ).

                Служба безпеки України за останні роки виконала безпрецедентну за обсягом роботу по дослідженню найбільшої за масштабами трагедії в історію людства – геноциду українського народу. Встановлена кількість жертв:  3 млн. жертв у 1921-23 роках, 10.5 млн. осіб у 1932-33 роках і 1.5 млн. осіб у 1946-47 роках створюють потужний і непохитний фундамент для її подальших досліджень. Цю роботу не можна вважати завершеною, поки не будуть встановлені пам’ятники на місцях всіх масових поховань.               

            Я пишаюсь тим, що не чекаючи команди згори, не будучи фаховим істориком, одним з перших у 21 сторіччі виніс тему геноциду українського народу на шпальти провідних українських періодичних видань. Саме геноциду, а не великого голоду, як могли дозволити собі найсміливіші і нечисленні автори у попередні роки. Що міг доктор фізико-математичних наук не маючи доступу до центральних архівів і інших стратегічних джерел інформації у вільний від основної роботи час написати про найбільшу трагедію в історії не лише українського народу, але і світу? Оцінити масштаби цієї трагедії, яка, насправді, піддається математичному опрацюванню навіть за тієї скудної інформації, що можна знайти у відкритих джерелах. На диво, ці оцінки виявились доволі близькими до вище наведених, отриманих на основі пізнішого опрацювання колосальної кількості джерел інформації. Навести спогади членів родини, які пухли з голоду у 1932-33 роках. Нарешті, почати аналіз причин цієї трагедії. Саме почати аналіз справжніх причин, а не обмежитись, слідом за деякими дослідниками, шаблонними звинуваченнями у трагедії людожера Сталіна, впливом економічних проблем країни, неврожаю та інших третьорядних факторів, що лише маскують існування фундаментальних причин геноциду.

            При вивченні цієї безпрецедентної трагедії українського народу перше запитання, яке виникає, полягає у тому – чи слід говорити про три окремі акти геноциду: 1921-23 роки, 1932-33 роки, 1946-47 роки, чи ці акти є лише суттєвим посиленням геноциду українського народу, який тривав всі роки існування більшовизму у його найагресивнішій формі – сталінізму. Я прихильник останньої токи зору. 1936 рік., велике село Бензарі Балтського району Одеської області, що відділяється від райцентру лише місточком через маленький ручай, велика смертність, середній вік померлих 5 років. Це означає, що село лише за один рік втратило більшість своїх малолітніх мешканців. Чи не слід додати цих  малолітніх дітей до тих 4 млн. дітей, що були знищені у 1932-1933 роках? Але після офіційно визнаних часових меж геноциду 1932-1933 років пройшло вже три роки. Що це – випадковість, чи прояв закономірності? Села Балтського району, 1920 рік, на ці терени ще не прийшла радянська влада, середня тривалість життя становить 36-38 років. 1921 рік радянська влада нарешті прийшла, у 1921-23 роках голод охопив весь регіон, реєстраційні книги знищені. За 1924 рік реєстраційні книги вже є. Відповідно до них середня тривалість життя становить 17-20 років. Такою вона залишається до 1927 року, після якого реєстраційні книги за шість наступних років знову знищені владою. Такою ж середня тривалість життя залишалась всі довоєнні роки після 1933 року. Різке збільшення середньої тривалості життя відбулось лише в часи румунської окупації Балтського району. Тоді вона досягла 34-35 років. Простий висновок: немає офіційно визнаного голоду, але є «рідна» радянська влада, - середня тривалість життя становить 17-20 років – це поза періодами 1921-23 та 1932-33 років. Є «страшний» і ненависний румунський окупант і середня тривалість життя становить 35 років. Отже, саме «жорстокий» іноземний окупант став хоча б на декілька років спасителем місцевого населення від геноциду, який тривав всі роки сталінізму.

            У часи Другої світової війни в Україні був ще один окупант – німці. Цікаво було б порівняти середню тривалість життя українських селян на окупованих ними територіях з довоєнною. З різних джерел відомо, що німці забирали у селян лише половину того, що забирали більшовики, а більшовики забирали практично весь врожай. За таких умов у німецькій зоні окупації село в принципі не могло голодувати. Пригадую слова однієї моєї родички, в хаті якої під час війни була німецька комендатура: «Не вірте нікому, що німці погані люди, вони нікому і нічого поганого не зробили». Жодного разу я не чув від неї приємних слів на адресу радянської влади, зате вона пам’ятала прізвища всіх сільських покидьків, що у 1932-33 роках ходили по оселям селян і іменем радянської влади забирали у них все, що могло бути їжею. Шкода, що я не записав ці прізвища. Країна мала б знати своїх антигероїв і не лише з села Липняжки.

            З 1920 року по 1939 рік на Західній Україні був ще один, як кажуть наші історики «окупант» - поляки. Я не буду тут широко обговорювати цю тему. Задам лише одне запитання: «Скільки українських селян померли від голоду на цій землі?». Відповідь очевидна – жодного, в той час як на решті України три голодомори знищили 15 млн. осіб. Чи не повинні ми бути вдячні полякам за те, що вони зберегли в недоторканості хоча б частину нашого генофонду? А якби у 1920 році поляки захопили всю Україну і контролювали її до 1941 року. Чи загинув би від голоду хоча б один українець? Безумовно ні, зате натепер українців було б вдвічі більше. На вражених голодомором територіях з’явились сотні російських сіл на місці вимерлих українських. Жодне з них не було знищене українцями, зате під час сумно відомої Волинської трагедії багато польських сіл були спалені, а їх мешканці забиті. Я так розумію, що зробила це дика партизанка, спровокована московитами і за активної участі радянських партизан. Нам не варто вигороджувати нашу чернь перед поляками і світом. Вибачимось перед поляками і задовольнимо всі їх вимоги. Є підстави вважати, що генетично ми і поляки один народ. Слід виходити з того, що і у українців, і у поляків існує спільне світле майбутнє і крок за кроком ми маємо будувати його вже відтепер.

            Проте найбільших втрат Україна зазнала під час Другої світової війни. З урахуванням демографічних втрат – це 14 млн. осіб. Це знову найвищий показник втрат серед народів світу. Як таке могло статись? А прослідкуйте крок за кроком дії радянської влади щодо українського населення і все стане зрозумілим. Це також був геноцид, замаскований під непереборні обставини війни. Не випадково, що на 11 тисяч вакансій у дивізії СС-Галичина зголосилось аж 82 тисячі добровольців, а про добровольців до радянської армії було відомо лише з повідомлень радянських засобів масової інформації, репутація яких була завжди дуже сумнівною. Радянська пропаганда звинувачувала у цих втратах німецьких окупантів. Дозволю собі з цим не погодитись. В якості аргументів я мав би просто перерахувати всі злочини радянської влади, але їх надто багато. Для оцінки загальної ситуації наведу лише слова командувача третьої армії Сполучених штатів Джорджа Сміта Паттона, одного з найпрославленіших полководців своєї країни: «Фактично німці – це єдині гідні люди, з усіх, хто зараз є в Європі. Це вибір між ними та росіянами. Я віддаю перевагу німцям» (Берлін, 1945 рік).

            Таким чином, моя перша пропозиція фаховим дослідникам полягає у тому, щоб дослідити середню тривалість життя передусім сільського населення за всі роки сталінізму у всіх регіонах України, включно з роками Другої світової війни. Таке дослідження або спростує, або підтвердить тезу про неперервний геноцид українського народу у роки більшовизму-сталінізму.

            Друге запитання: чи є геноцид українців чимось унікальним в історії імперії, правонаступником якої був Радянський союз? Російська імперія у всіх її іпостасях – це колоніальна імперія, де метрополія становить лише невелику частину її території. Як чинить класична колоніальна імперія при своєму розширенні – вона захоплює нові території разом з населенням і прагне його асимілювати. Такими були Римська, Візантійська, Британська імперія і деякі інші. Як чинить варварська колоніальна імперія при своєму розширенні? Вона прагне захопити нові землі позбавившись від їх населення. Таких прикладів небагато, але одним з них є якраз московська імперія. Згадаймо, як Московія захоплювала Крим. У 1735 році її війська вперше окупували Крим, зруйнувавши всі його міста і знищивши значну частину місцевого населення. У наступні роки такі акції продовжились. У висліді Крим спорожнів і, фактично, був заселений заново, але вже московськими людьми. Тепер лише мала доля кримських татар мешкає у Криму, решта або була знищена фізично, або розсіялась по всьому світу. А як московська імперія колонізувала Північний Кавказ і Кубань? Майже сто років тривала війна. Квітучі землі з високою щільністю землеробського населення були спустошені відвертим геноцидом  і заново заселені, але вже зовсім іншими людьми. Так там опинились і вихідці з України.

            Українці думали, що за вірну службу московським царям вони стануть частиною імперського народу. А московити чекали лише на слушний момент для того, щоб заволодіти землями України, знищивши самих українців. І цей час настав аж у двадцятому сторіччі. Прихід російської черні у 1917 році до влади в імперії, тобто Радянському союзі, відродив на рівні державної політики її дикі інстинкти кам’яної доби. Саме це і було фундаментальною причиною геноциду українців. Але не тільки українців. У ті ж роки така ж доля спіткала і казахів. Причиною їх нещасть стали колосальні, навіть за рамками Радянського союзу, площі їх земель. У висліді більшість казахських земель спорожніли і вже у п’ятидесяті роки були заселені людьми з центральної Росії і, частково, з України під приводом освоєння цілинних земель.

            На фоні перерахованих вище окупантів російські окупанти виглядають просто страхітливо. Ось як описав Джордж Сміт Паттон поведінку росіян у захопленому ними Берліні: «Берлін розкрив мені очі. Ми зруйнували все, що було створене великою расою, яку ми тепер збираємось замінити монгольськими дикунами. Кажуть, що протягом першого тижня після взяття Берліну всі найкрасивіші жінки були зґвалтовані, а потім пристрелені» (Берлін, 1945 рік). А як вони вели у захопленій ними Бучі під Києвом?

            Для того, щоб зрозуміти унікальність для європейця менталітету росіян наведу знову слова Джоджа Сміта Паттона: «Труднощі в розумінні росіян полягають у тому, що ми не усвідомлюємо факту їх приналежності не до Європи, а до Азії, тому вони мислять по іншому, … На додаток до інших їх азіатських властивостей характеру, росіяни не поважають людське життя – вони сучі діти, варвари і хронічні алкоголіки.». (Берлін, 1945 рік) Повертаючись до реалій епохи сталінізму я стверджую, що радянська влада – то їх влада, більшовизм – то їх менталітет, гасло про світову революцію – то їх маніакальне прагнення заволодіти всім світом, прагнення, залишене у спадок Чингізханом: «Дійти до останнього моря». Ось, що сказав з цього приводу видатний російський інтелектуал Микола Олександрович Бердяєв: «Більшовики – це не банда розбійників, що напала на російський народ на його історичному шляху і пов’язала йому руки і ноги, і не випадкова їх перемога. Більшовизм є явищем глибшим, страшнішим і зловіснішим. Банда розбійників була б набагато невиннішим явищем. Більшовизм є не зовнішнім, а внутрішнім для російського народу явищем, його тяжкою духовною хворобою, органічною недугою російського народу. Більшовизм є лише відображенням внутрішнього зла, що живе в нас … . Він є лише галюцинацією хворого народного духу». Віддайте свою долю в руки такого народу і буде якраз те, що ми обговорюємо у даній статті.

            Якщо про більшовизм сказати одним реченням, то він означає просто концтабір для більшості населення в ім’я необмеженої влади згуртованої меншості. І концтабір у передвоєнні роки в Радянському союзі був збудований. Гасло світової революції означає прагнення перетворити весь світ у концтабір з тією самою метою. Саме тому у Радянському союзі напередодні Другої світової війни було нагромаджено зброї у декілька разів більше, ніж у решти світу. Але наївно було б думати, що «інтелектуали» з Кремля з початковою освітою або і без такої могли б ефективно здійснити цю акцію. Щоб реалізувати таку ідею в світовому масштабі потрібна освічена, згуртована група людей, що контролює великі фінансові потоки і провідні засоби масової інформації західного світу. І тут ми поступово переходимо до питання про зовнішні фактори, що сприяли проведенню операції по знищенню українців у технічно максимально можливих на той час масштабах. Тут більше запитань, ніж відповідей і справжня цілина для істориків.

            Отже, наступне запитання: які зовнішні чинники сприяли геноциду українців? Тут слід брати до уваги лише найвагоміші фактори світового масштабу. Таких чинників декілька. Першим з них є інформаційна блокада щодо жодної інформації про геноцид в Україні. Здавалось би в світі існує такий високий моральний авторитет, як католицька церква. У неї була вичерпна інформація про стан справ в Україні від українських греко-католицьких священиків, а у висліді абсолютна мовчанка з цього приводу. Чому? Можливо католицька церква в принципі відсторонена від справ людських на користь справ божих?  Проте у червні 1915 року папа Римський Франциск вже після окупації Криму і частини Донбасу прийняв у Ватикані кремлівського диктатора Путіна. Понтифік вручив цьому воєнному злочинцю медаль «Ангел миру», яка за словами Франциска «має здатність вигравати війни і створювати солідарність між націями».

            25 липня 1934 року перед палатою лордів виступає архієпископ англіканської церкви Кентерберійський. Він говорить про страшний голод, що охопив деякі регіони Радянського союзу у 1933 році і зазначив, що кількість померлих становить від 3 до 6 мільйонів осіб. Його виступ не викликав жодного резонансу у суспільстві і жодних практичних кроків англійського уряду і парламенту країни. Чому?

            Ще напередодні Другої світової війни центр світової економічної потуги перемістився до Сполучених штатів. Їх позиція могла радикально вирішити питання життя і смерті мільйонів українців на користь життя. Президент і уряд цієї країни володіли всією необхідною інформацією про стан справ в Україні. Це не моя гіпотеза – це висновки конгресово-президентської Комісії з дослідженню голоду в Україні, створеної у 1985 році. Автор цих висновків – виконавчий директор комісії, найвидатніший дослідник Голодомору доктор Джеймс Мейс. Вичерпна інформація з американських дипломатичних представництв у Ризі, Афінах, Берліні, Варшаві, Відні, Гельсінки, Парижі. Звернення українських закордонних організацій, звернення нашого гетьмана Павла Скоропадського, акції протесту українців за кордоном – все було проігноровано. Чому? Наче в нагороду за гарно виконане домашнє завдання у грудні 1933 року Сполучені штати визнали дипломатично Радянський союз.

            Єдиною країною, що не залишилась осторонь цієї трагедії, була Німеччина. 13 вересня 1935 року на щорічному з’їзді націонал-соціалістичної партії Німеччини виступив Йозеф Гебельс. Його велика промова: «Комунізм без маски» будувалась на протиставленні більшовизму і націонал-соціалізму. Зокрема він сказав: «Націонал-соціалізм бачить у власності, в особистих цінностях, в народі, расі, принципах ідеалізму ті сили, що рухають будь-яку людську цивілізацію і визначають її цінність», … «Більшовизм виступає не лише проти буржуазії, але і взагалі проти людської цивілізації», … «Більшовизм - це не що інше, як грубий матеріалізм, що спекулює на базових інстинктах людини, і у боротьбі проти західноєвропейської цивілізації він використовує найбрутальніші людські спонукання в інтересах міжнародного єврейства». Далі він перерахував всі злочини більшовизму в кожній окремій країні світу, де останній зумів стати впливовою політичною силою. Серед цих країн назвав і Радянський союз. Серед злочинів комуністичного режиму в цій країні, а їх виявилось безпрецедентно багато, були і голодомори 1921-23 років та 1932-33 років. Далі знову цитата: «Німеччина стала на чолі сил, що ведуть боротьбу проти більшовизації світу. При цьому вона повністю віддає собі звіт в тому, що виконує всесвітню місію, яка виходить за рамки національних кордонів. Від успішного виконання цієї місії залежить доля всіх цивілізованих народів». Але процес інформаційної ізоляції Німеччини від решти світу вже розпочався. У висліді вплив Німеччини на загальне інформаційне поле Західного світу був невеликим. Цей виступ за межами Німеччини не викликав жодного резонансу. Чому?

            25 травня 1925 року в Парижі єврей Шварцбард – агент НКВС вбив Симона Петлюру. За кілька місяців від постав перед судом, але замість гільйотини йому присудили 1 франк штрафу за забруднення тротуару кров’ю жертви і випустили на волю в залі суду. Цьому рішенню передувала безпрецедентна кампанія в провідних західних засобах масової інформації, профінансована єврейським капіталом, що подавали Шварцбарда не як штатного агента спецслужби Радянського союзу, а як месника за єврейські погроми в Україні, нібито ініційовані Симоном Петлюрою в роки українських національно-визвольних змагань. Наведений факт демонструє здатність засобів масової інформації радикально впливати на формування громадської думки будь-якої країни, а також і на її уряд. На цьому прикладі легко зрозуміти механізм замовчування у провідних засобах масової інформації факту безпрецедентного геноциду в історії людства.

            Характерний епізод інформаційної війни. Небагато газет світу мали своїх кореспондентів в Москві в ті часи, але одна з провідних американських газет Нью-Йорк Таймс, контрольована єврейським капіталом, свого кореспондента мала. Ним був Волтер Дюранті. Радянська влада була настільки прихильною до нього, що він був тим єдиним іноземним кореспондентом, якому якось дав інтерв’ю сам Сталін. Це зробило Дюранті знаменитим на Заході. Його статті про ситуацію в Радянському союзі уважно читались великою американською аудиторією. У десятках своїх статей він категорично заперечував голод і в Україні, і у Радянському союзі, а Сталін у нього був білий і пухнастий. Проте це не заважало кореспонденту в приватних розмовах називати число у 10 млн. загиблих від голоду. Дивовижна обізнаність з ситуацією. Це геть недалеко від числа 10.5 млн. жертв, що подає нині Служба безпеки України, як вислід свого ретельного багаторічного розслідування трагедії. Західна демократія влаштована так, що не уряди контролюють засоби масової інформації, а навпаки, засоби масової інформації контролюють уряди. В свою чергу, засоби масової інформації є доволі витратними організаціями і вимагають великого фінансування, що лише частково покривається їх передплатниками. Роль додаткового фінансування, наприклад за рахунок рекламних оголошень, надзвичайно велика. Це робить їх дуже залежними від цього додаткового фінансування. Ось вам і механізм спотворення інформації – потрібно лише вкласти у цю справу достатню кількість грошей.

            Але чому єврейські світові організації були такі прихильні до Сталіна і його режиму? На мою думку між ними і Сталіним була певна угода: вони допомагають Сталіну до максимальних меж зміцнити його владу, тобто побудувати в Радянському союзі концтабір, вони допомагають створити військовий потенціал, достатній для захоплення всієї Європи, а він має допомогти їм створити державу Ізраїль. Саме тому була влаштована Велика депресія, що кардинально полегшило справу індустріалізації Радянського союзу. Вони допомогли зручній для себе людині стати президентом Сполучених штатів, організували відповідний інформаційний супровід геноциду українців і ленд-ліз в часи Другої світової війни. За її результатами сприяли передачі Радянському союзу під політичний контроль всієї Східної Європи. Сталін, хоча і не повністю, теж виконав свою частину угоди. Без втручання Радянського союзу Ізраїль би не постав на землях Палестини. А чому частково? Тому що початковий план полягав у створенні єврейської держави у Криму. Саме тому з його південної частини у 1944 році були виселені не лише кримські татари, але і решта населення незалежно від національності. Залишилась мінімальна кількість людей, потрібна для підтримання в робочому стані інфраструктури спорожнілих міст і селищ. Місце проведення Ялтинської конференції було обрано не випадково. Союзники мали переконатись, що спорожнілий Крим готовий до прийому нових переселенців.   Проте в черговий раз Сталін їх обманув. Єврейська держава була створена не на землях Радянського союзу, що цілком влаштовувало союзників, а на землях Палестини, що відразу ускладнило стосунки англосаксів з ісламським світом.

            На нинішню російсько-українську війну слід дивитись, як на продовження геноциду українців у 21 столітті з боку Московії, але тепер вже методом прямої військової агресії.

Чому ця війна?

 «Ми один народу» - волає президент сусідньої держави, що вже дев’ятий рік фізично нищить українців і все українське. «Україну і українців придумав вождь світового пролетаріату Ленін» - підспівують йому наймані пропагандисти. «Україну і українців придумав австрійський генеральний штаб з метою закладення міни уповільненої дії під Російську імперію» - поважно кивають в такт цим словам сивими головами московитські інтелектуали. Мається на увазі входження Західної України до складу Австро-Угорської імперії перед Першою світовою війною.

            Питання походження українського народу є надважливим для самого українського народу, його збройної боротьби із споконвічним ворогом, його виживання і його майбутнього. Лише з’ясувавши свої історичні корені, українці зможуть віднайти своє місце у сучасному світі і закласти підвалини достойного майбутнього. І покладатись їм потрібно на світову науку і власних науковців. Одним з таких видатних науковців є, археолог, доктор історичних наук, професор Леонід Львович Залізняк. Його концепція етнічної історії України цілком відповідає сучасному стану світової науки. Ми наведемо лише деякі її пункти. Українці – це переважно нащадки слов’ян. Батьківщиною слов’ян є територія між Києвом і Краковом, що розташована південніше ріки Прип’ять і північніше українського лісостепу. Це Галичина, Волинь і Полісся з українського боку українсько-польського кордону. Слов’янські племена осіли на цих землях у п’ятому сторіччі нової ери. У наступні віки вони розселились територіями майбутніх слов’янських держав Європи.

            П’яте сторіччя стало визначальним і у долі слов’ян, і у долі більшості  інших племен Європи. У 476 році нової ери перестала існувати Західна Римська імперія. Перед тим, через її послаблення, народи Європи прийшли в рух. Вони прагнули оселитись або на території самої імперії, або якомога ближче до неї, щоб максимально скористатись створеними нею благами цивілізації. Якраз під кінець п’ятого століття і відбулась стабілізація складу населення в усіх куточках Європи. На схід Європи під тиском сильніших племен слов’яни перемістились з Центральної Європи, а туди вони потрапили ще раніше з території України, яка більшістю науковців вважається колискою всіх індоєвропейських народів. Зазначені процеси переселення не зачепили лише населення Залісся – корінних земель нинішньої Московії, які на той час ще жили у кам’яній добі.

            Саме п’яте століття стало стартовим майданчиком для виникнення державних утворень на майже всій території Європи. Русь, як держава українців, виникла синхронно з іншими державними утвореннями на захід від неї. Професор Леонід Залізняк пропонує саме з цього моменту почати відлік власне української історії. Вже цього достатньо для  обґрунтування давності нашої державності і права українців на свою незалежну державу у сучасному світі, подібно іншим європейським народам.

            У чому недолік даної концепції? У тому, що вона не дозволяє кількісно описати результати переселень народів, а також зрозуміти походження самих народів. Слов’яни, що оселились на українській і польській землі, застали тут пустку, чи тут вже жили інші народи? Яке співвідношення між прибульцями і корінними мешканцями? Слов’янська мова, звідки вона? Чи є у неї базовий, характерний саме для неї, запас слів? Слов’яни – це носії якоїсь унікальної генетичної мітки, чи вони є нащадками інших племен, що таку характерну мітку мали? Крім того, такий підхід не дозволяє зрозуміти принципову ментальну відмінність між українцями і московитами, оскільки українці, за цією концепцією, лише на кілька століть раніше вийшли на світову політичну арену, заснувавши державу Русь.

            Тепер про генетичну мітку. Ідеальною міткою є базова гаплогрупа-мутація чоловічої у-хромосоми. Коли людей на Землі було мало, то часто така мутація характеризувала окрему етнічну групу. Так гаплогрупа T була спільною для вихідців з давньої Еритреї (Північно-Східна Африка); Q - з Сибіру (гунів); G – Кавказу, J2 – з давньої Месопотамії (Шумер, Акад, Вавілон, Асирія), I1 – із Скандинавії (Швеція і Норвегія), R1b – з крайнього заходу Європи (кельти), E1b1b – з північно-західної Африки (бербери або маври); N – з крайньої півночі Євразії (в Європі фіни та інші балтські народи); R1a – вихідців із степової зони Євро-Азії (кіммерійці, скіфи, сармати); I2 – вихідці з Балкан, а перед тим з Близького Сходу (трипільці). Тут я навів лише гаплогрупи, властиві не менше, ніж 1% українців.

            Видатний український науковець, доктор філологічних наук, професор Костянтин Миколайович Тищенко нині активно виступає за дослідження генезису українського народу саме на основі дослідження характерних для нього гаплогруп. Це дозволяє з’ясувати, чи є ми нащадками трипільських племен, що з’явились на території України приблизно за 5500 років до нової ери. Саме ці племена створили тут унікальну землеробську цивілізацію. Вона розвивалась паралельно з найдавнішою цивілізацією світу Шумерською. Саме в Україні тоді виникли найбільші у світі протоміста з населенням до 20000 осіб. Цілком можна стверджувати, що прискорений цивілізаційний розвиток українських земель почався саме з приходом трипільців. А що відбувалось на території майбутньої Московії? Там аж до виникнення Русі населення вело мисливсько-збиральницький спосіб життя, панувала кам’яна доба і процвітало людоїдство.

            Трипільська землеробська культура займала більшу частину правобережної України. Генетичним маркером трипільського населення України була гаплогрупа I2. Найбільшої густини землеробське трипільське населення досягало на Балканах і у Західній Україні. І навіть сьогодні через тисячі років такий розподіл населення за цією гаплогрупою зберігся незмінним.

            Трипільській цивілізації приписують купу знакових в історії людства винаходів: гончарний круг, колесо, приручення коня тощо. Останню тисячу років свого існування вона використовувала бронзові знаряддя праці і зброї, але, на відміну від шумерів, не встигла створити власну писемність, власну централізовану державу, тому про їх мову нічого не відомо. Її поступальний розвиток на межі четвертого і третього тисячоліть до нової ери припиняється. Викликане це було глобальними кліматичними змінами у світі. Клімат на території України став посушливішим. Південна і центральна частини України перетворились у степ, непридатний для тогочасного землеробства. Кількість населення  України суттєво скоротилось, одна його частина змушена була переселитись північніше, де збереглись ліси, а інша перейшла до скотарства. Нові і просторі степи простяглись від сучасної Монголії і до Карпат.

            Скотарство припускало велику рухливість населення. Наслідком цього став прихід в Українські степи спочатку іраномовних кіммерійців, а у сьомому столітті до нової ери – скіфів. Ці кочовики в якості генетичного маркера мали гаплогрупу R1a. Про кіммерійців з грецьких писемних джерел відомо мало, а от про скіфів – доволі багато. Скіфські племена створили власну державу під назвою Велика Скіфія. Ця держава існувала у шостому – п’ятому сторіччях до нової ери і простяглась від Дунаю до Дону і на таку ж відстань від берегів Чорного моря на північ, значно виходячи за межи території сучасної України. Фактично скіфи започаткували державницьку традицію на українських землях. Зауважу, що скіфі кочували велетенськими просторами Євро-Азії, але лише на українських землях заснували свою першу державу

            У 514 році до нової ери на територію Великої Скіфія прийшла армія найпотужнішої імперії тогочасного світу – Персії на чолі з найвидатнішим полководцем тих часі, царем  Дарієм 1 Великим. Традиційно вважалось, що перси не змогли подолати скіфів, проте тепер все більше доказів набирає теза про те, що у висліді цього походу Велика Скіфія стала 24 сатрапією (провінцією) Великої Перської імперії. Зокрема, цю точку зору активно розвиває професор Костянтин Тищенко. Таким чином, державницька традиція на українських землях продовжилась. Ця традиція не перервалась і пізніше з приходу сюди іраномовних сарматів, споріднених із скіфами, які створили на цій же території вже сарматський союз племен. Сармати також були носіями гаплогрупи R1a. Десь 15 кочівницьких навал пережила Україна у своїй історії. Деякі з них створювали на нашій землі чергові держави. Лише Русь стала тут першою державою, що виникла на основі землеробського населення.

            Проте саме сармати залишила найглибший слід в українській історії. На понад тисячу років уперед українці отримали назву роксоланів – одного з найбільших сарматських племен. Ця назва вживалась навіть частіше, ніж русини, яку багато дослідників пов’язують з назвою іншого великого сарматського племені аорсів. Саме від сарматів виводили свій родовід польська шляхта і українські козаки. І висока концентрація гаплогрупи R1a серед поляків, навіть вища, ніж серед українців, є доволі сильним аргументом на користь такого походження  шляхти – еліти польського суспільства. А скільки професійних істориків глузували над цією тезою? Отже, для двох наших народів: українського і польського об’єднувальним чинником є не лише спільна прабатьківщина слов’ян, але і вирішальний вплив сарматів на їх творення. На жаль, із слов’янами не вдалося пов’язати конкретний генетичний маркер. Тому надалі ми будемо говорити лише про наявні в Україні гаплогрупи. За Костянтином Тищенком нащадки трипільців (I2) і кіммерійців, скіфів, сарматів (R1a) становлять у населенні України приблизно70% і ділять ці 70% приблизно навпіл. На решту гаплогруп припадає лише 30% населення.

            Визначення гаплогрупи людини є доволі дорогою процедурою разів у 100 дорожчою за визначення групи крові. Тому вибірки, на основі яких робляться оцінки, налічують здебільше лише десятки і сотні людей, замість десятків і сотень тисяч, необхідних для досягнення високої точності відповідних оцінок. Проте саме за цим методом майбутнє, хоча сьогодні похибки при його використанні можуть перевищувати десятки відсотків. На тепер надійнішим інструментом з’ясування спорідненості народів є аналіз формули крові. Недоліком цього метода є те, що визначаючи рівень спорідненості народів він не дає можливості зрозуміти природу цієї спорідненості.

            Висновки:

1.Українці, у першу чергу, є нащадками двох стародавніх етносів: трипільців і кіммерійців, скіфів, сарматів.

2.Інтенсивний цивілізаційний розвиток нашої землі на рівні найдавніших цивілізацій світу почався з приходом на нашу землю трипільських племен у VI тисячолітті до нової ери.

3.Населення України вступило у бронзову добу у четвертому тисячолітті до нової ери.

4.Неперервний державотворчий процес на нашій землі започаткували скіфи у VII сторіччі до нової ери.

5.У п’ятому столітті вже нової ери населення корінних земель майбутньої Московії все ще займалось лише мисливством, рибальством і збиральництвом і переживало кам’яну добу. За грецькими писемними джерелами воно було людожерами.

6.Для виходу суспільства на високий рівень моралі, для формування таких чеснот як сумління, честь, чесність, людяність, доброзичливість, працелюбність тощо потрібні тисячоліття цивілізаційного розвитку. У українців за плечима ці тисячоліття власної славної історії є. У московитів немає.

7.Цивілізаційний розрив у багато тисяч років робить протиприродним існування цих двох народів в межах однієї держави і пояснює всі криваві акти геноциду українського народу в Радянському союзі. Навіть існування їх у межах незалежних держав із спільним кордоном є небезпечним для українців. Про це свідчить теперішня російсько-українська війна, відповідальність за яку лежить цілком на московитах.

8.Нашими найближчими генетичними родичами, відповідно до формули крові, є такі народи: македонці, серби, поляки, хорвати, албанці, білоруси, латиші, словени, боснійці. Спорідненість цих народів з нами вища або так ж, як спорідненість північних і південних корейців, щодо яких немає жодних сумнівів, що це один народ. Території проживання цих народів переважно збігаються з територіями найбільшого поширення трипільських племен, зокрема на Балканах.

9. Щодо українців і поляків, то їх спорідненість значно вища, ніж спорідненість північних і південних корейців.Журнал «Бінтел» № 3, 2023 рік - Борисфен Інтел (bintel.org.ua)

Голодомор-геноцид мав знищити українську націю

Голодомор-геноцид мав знищити Українську націю -
Останні та актуальні новини України та світу, новини дня онлайн - Україна
Молода (
umoloda.kyiv.ua)
Я належу до останнього покоління, батьки і матері якого особисто пережили Голодомор-геноцид 1932 – 1933 рр. і розповіли про це своїм дітям.
Голодомор-геноцид мав знищити  Українську націю
Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
15
попередня
наступна