хочу сюди!
 

Алиса

41 рік, діва, познайомиться з хлопцем у віці 32-52 років

Замітки з міткою «хліб»

415-та річниця перемоги.

УКРАЇНСЬКИЙ КАЛЕНДАР Березень 2011 року
12.03.1596 – Перемога Наливайка й Лободи над поляками. 415-та річниця перемоги.
http://www.uvkr.com.ua/ua/calendar/kalend_march.html

У Раді вимагають звіту Азарова за "хлібну кризу" і розслідування
http://www.pravda.com.ua/news/2011/03/11/6002858/ і коментар мій там непотрібен.
"Демократія" набирає потрошку обертів. То я не зміг залишити коментар у "Історичній правді", потім в "Економічній правді", тепер вже і в "українській правді" залишити коментар мені зась. А 415 років тому похід козаків на Київ теж почався так, ніби козаки за хлібом поїхали, і жидам і полякам тоді добре боки нам'яли. Сьогодні хліба нема на Луганщині, Хто буде без хліба завтра? 

Найкращий Хліб мого дитинства...


Найкращий  Хліб мого дитинства...

Рейдерське захоплення по-полтавськи: син "наїхав" на маму

Кременчуцьке підприємство «Євро-хліб», яке очолює мати колишнього нардепа Василя Гаврилюка - Валентина Гаврилюк заявляє про незаконний силовий захват офісу підприємства. Рейдерську спробу мати приписує своєму сину. Про це сказано в заяві на ім'я Генпрокурора України, прокурорів Полтавської області і Кременчука, керівництва міліції і редакції ЗМІ: "Другого грудня невідомі на чолі з Василем Гаврілюком незаконно, за допомогою охоронного агентства «Скорпіон» (Полтава) силовим методом захопили приміщення, що знаходиться за адресою Кременчук ул.1905 року, 5/1, яке використовується як офіс ООО «Євро хліб» і належить ЧП «Ірина – Північ»."

У заяві також сказано, що після захвату приміщення, невідомі незаконно утримували працівників ТОВ «Євро хліб», в грубій формі були вилучені ключі і техдокументация від двох машин, вилучені ключі від кабінетів, були розпиляні болгаркою сейфи директора і секретаря й вилучені документи підприємства. Працівники підприємство відразу після захвату викликали міліцію. Але вони жодних заходів щодо запобігання протівоправніх діям ті не зробили.

Директорові «Євро-хліба» Валентині Гаврилюк належить 63% акцій підприємства і саме вона має визначальний голос в питаннях розпорядження майном підприємства. Проте Василь Гаврилюк надав міліції сфальсифіковані документи підприємства. На сьогодні «Євро хліб» опротестовує в суді дії Василя Гаврилюка і афільованих з ним структур.

Керівництво підприємства заявляє, що не несе відповідальності за збереження документації, а також за всі дії, які могли бути здійснені з документами після 1 грудня. Керівництво підприємства просить силове структури захистити підприємство від подібних нападок.

"Новини Полтавщини".

Два батони

Наталія Литвиненко журналіст У пору перших весняних дощів я вже кілька років поспіль згадую одну історію. Якось мусила провести день із двома дітьми – сама. З тоді ще чотирирічним сином і дев'ятирічною племінницею Настею повертались із міста додому. Надворі чудесна погода, а в пакеті дві зимові куртки – носили їх до майстра лагодити блискавки. Раптом починається злива. Навесні це триває якихось п'ять хвилин, але змокаєш до нитки. Радію, що зі мною є куртки – натягую їх на дітей. Ху-у-х! А мокрі ноги – то дарма, до дому кілька кварталів. Тут у моєму лівому босоніжку відклеюється від підошви єдина перетинка. Він тримається на нозі навколо щиколотки, але йти не можу. Жіночка у квітковому кіоску на площі Космонавтів дає мені паперову стрічку, якою декорують букети. Намертво прив'язую підошву до ноги. Так доходимо до найближчих продуктових магазинів – двоє радісних старченят у зимових куртках по п'яти і не дуже щаслива я з рожевим бантом на нозі. Краса – неземна! За півдня у місті діти зголодніли. Вдома в холодильнику – нічого готового. Треба купити батон, щоб випити гарячого чаю з бутербродами. У вузенькому магазині немає прилавка, з усіх боків тільки вітрини-холодильники. Покупки класти ніде, їх треба зразу ховати в пакет. Діти канючать про цукерки у вигляді жабок, солодкі сирки, кіндери і ще мільйон речей, які вони там побачили. Нарешті скупилися, навіть решту не забули. Злива вщухла. Бігом додому. У квартирі з'ясовується, що купленого батона у нас немає. Ми його забули. Отут мій терпець геть урвався. Посилаю в магазин Настю. Вона повертається за 10 хвилин без батона. Каже, продавці сказали, що нічого ми там не забували.

Мимохіть згадується Жванецький: "Я зараз цю халабуду – вдрєбєзгі і пополам!".

Коли в магазин влетіла я, було дуже емоційно й переконливо. Батон віддали без заперечень. Зрозуміли, що мітлу я поставила знадвору. За півгодини, коли ми з дітьми випили чаю і життя нарешті налагодилось, під якимись речами у спальні, на ліжку (!) знайшовся ще один батон. Німа сцена... Але кульмінація цієї історії далі – коли в продуктовий я зайшла втретє за день. На обличчях обох продавчинь була приреченість і неприхований жах. "Що ще???" - спитала та, яка віддавала "забуте".

Я так само прилюдно і голосно повідомила, що прийшла вибачитись. І заплатити за другий батон.

http://gazeta.ua/blog/3550/dva-batoni

Чи може хліб бути корисним

Изображение
Изображение
Промислове сільське господарство знищило як смак, так і поживну цінність пшениці. Зараз багато людей зовсім відмовляються від споживання хліба і пшеничних виробів. Навіть дивно, як хліб був головним продуктів у слов'ян протягом тисячоліть і що з ним стало сьогодні. Давайте розберемося, наскільки можливо отримувати корисний хліб в наших умовах?
Місцеві овочі, фрукти і, в якійсь мірі, молочні продукти - це отримати відносно нескладно. Але коли справа доходить до пшениці, це набагато складніше завдання. Виробництво пшениці перетворилася з місцевої, регіональної рослини, що росла вздовж берегів континенту в 18-му і 19-му століттях, в значній мірі централізоване виробництво. Майже всі види пшениці, яку ми споживаємо надходять до нас з величезних моно-рослинницьких агрохолдингів, які забезпечують її переробку та зберігання - за 100 років ми прийшли від 20000 водяних млинів, обслуговуючих країну на початку 1900-х років до двох десятків агрохолдингів.

Пшениця втратила ту поживну цінність, яка була раніше. Магазини заповнені млявими, просоченими консервантами, загорнутими в пластик хлібинами, виготовленими з анонімно подрібненої білої муки. Вони далекі від підрум'яненого, в акуратній скоринці, вологого, поживного хліба на заквасці, яким вони могли б бути. Чи варто дивуватися, що так багато людей скаржаться на проблеми з травленням, коли вони їдять хліб?

У США, наприклад, тільки 6% пшениці, реалізується з цілісного зерна і то більшість цієї муки, це змішана назад з висівками після промола. 

Стівен Джонс, директор Лабораторії Хліба в штаті Вашингтон вважає, що пшениця, як виноград, має «терруар». Ідея полягає в поєднанні факторів, у тому числі ґрунту, клімату і сонячного світла, які можуть дати вину - або, в даному випадку, пшениці - своєрідний регіональний смак. Джонс вважає, що люди повинні повернутися до здорової, більш різноманітної і надійної, локальної версії пшениці, яка має унікальний смак в залежності від того, де ви знаходитесь.

Це не радикальна ідея, це більше повернення до минулого, коли місцеві пекарі працювали з тими місцевими сортами пшениці і робили унікальні продукти. Кулінарний історик Карен Хесс пояснює, «Навіть якщо ви самі не вирощували пшеницю, ви знали, те, що ви купили було місцевою пшеницею, і ви знали, її хлібопекарські якості.»


Єдиним місцем, де зараз можна знайти натуральну місцеву пшеницю - це монастирі. Вони всі так само по-старому висаджують ті сорти насіння що і 100 років тому. Вони не прагнуть прийти до міжнародних показників твердості зерна, високому вмісту білка і клейковини, з метою продати потім її подорожче куди-небудь на експорт або пройти по ГОСТам. Їх цікавить врожайність, в тому ж сенсі, як це було раніше, щоб забезпечити себе хлібом до наступного літа.

І якщо цю пшеницю змолоти на нормальних кам'яних жорнах, то можна отримати зовсім інший продукт, з якого виходить чудовий хліб. Як і раніше, зброджуваний на заквасці, цінний і корисний.

Боже, дякую Тобі!


Боже наш, Всесильний Отче,
Дякую Тобі за сонце,
І за весь Твій любий світ,
За повітря, воду, хліб,
За одежу й теплу хату.
Дякую Тобі, наш Тату!

Кость ВАГИЛЕВИЧ



Православний молодіжний веб-портал www.hram.lviv.ua
Сторінки:
1
2
попередня
наступна