Повільно капають грудневі дні. Догорає свічка
2018 року. Дивлюсь в люстерко і задумуюся - чи не криве воно?.. З тісної рами
мені підморгує зморшкуватий сивий чоловік і намагається похвалитися своїми
спогадами. А чи є чим хвалитися?
Три четверті віку тому світ поповнився черговим
грішником. Свистіли кулі... Йшла війна... Немовля двічі було під розстрілом. Та якось вижило.
Вже не маля - хлопчина - ріс, вчився, працював, мріяв... Щось здобув, багато чого - ні... Його ...
Читати далі...