25. круки над облогою.

стугоном гуркотом гомоном здушене
місто ледь дихає урвантом здавлене
стежка до обрію десь у віддалені
чорнокриваво вибухом скрушене
в сизому горнію хмурному круки
кружають колами тінями хижими
понад хрестами руїнами хижами
в погляді пошук із болями злуки
сіли на дереві злі насторбучені
сваряться криками в лунах відлунними
дощ закрапав раптом в часі заблуканий
в зиму не зливою птахам в обурення
грудень захмарений маренням слОти
схлипами хлюпами скреготом з хрипами
сіється сіткою що поза шибками
у лабиринті часовороту...

____
урвант - скоба, що стягує предмети одне до одного
слОта - сльота