Як голосували різні категорії громадян на парламентських виборах протягом останніх 20 років.

У 1998-му в Україні вперше провели екзит-пол. Відтоді й дотепер його організовує Фонд «Демократичні ініціативи» разом із відомими соціологічними компаніями. Вибори-1998 відбувалися за змішаною системою, прохідний бар’єр для партій становив 4%. На дільниці прийшло 70% громадян. Того року Комуністична парія України востаннє отримала найбільше мандатів у Верховній Раді. За результатами екзит-полу, найактивніше за комуністів голосували люди з освітою, нижчою за середню. Крім того, КПУ мала більшу підтримку серед росіян та інших національностей, ніж серед етнічних українців. Її підтримала половина виборців Криму, третина на Сході, Півночі та Півдні, тільки 6% на Заході та 16% у Києві. Також у тих виборах уперше взяла участь створена роком раніше Партія регіонального відродження України, згодом перейменована на Партію регіонів. Вона отримала тоді лише 0,9% голосів.

У парламентських перегонах 31 березня 2002-го взяло участь 65% громадян. КПУ витіснив із першого місця новостворений блок Віктора Ющенка «Наша Україна», куди ввійшли Народний рух та ще сім політичних сил, опозиційних до президента Леоніда Кучми. Екзит-пол з’ясував, що комуністи втратили прихильників серед наймолодшої аудиторії, яка проголосувала за блок Ющенка. Також наймолодші виборці віддали найбільше голосів проти всіх політсил. Партія регіонів потрапила до парламенту в складі пропрезидентського блоку «За єдину Україну!», який здобув третій результат у голосуванні за списки.

Помаранчева революція та програш Віктора Януковича на президентських перегонах мобілізували електорат Партії регіонів. На виборах-2006 регіонали здобули найвищий результат і сформували найбільшу парламентську групу. За них голосували переважно східні області, мешканці міст віком за 60 років із середньою спеціальною освітою — робітники. На другому місці був Блок Юлії Тимошенко, за який голосували села в Центрі, на третьому — блок «Наша Україна» із сільським електоратом на Заході. Комуністи тоді ледве подолали виборчий бар’єр. Оскільки співпраця «Нашої України» з регіоналами не склалася, у квітні 2007-го президент Ющенко розпустив парламент, і восени того самого року відбулися позачергові перегони до Ради. За результатами вони були подібні до попередніх.

Вибори-2012 минули за новими правилами: президент Янукович та його парламентська більшість підняли прохідний бар’єр до 5% і заборонили блокам брати участь у перегонах, щоб не дати опозиції об’єднатися. Крім того, Янукович відмовився вступати у Митний союз із Росією, що не відповідало уявленням його електорату про дружбу з північним сусідом. У результаті вибори продемонстрували падіння рейтингу Партії регіонів на Півдні та Сході на користь комуністів. Регіонали все ще перші в списку з 30%, проте КПУ набрала 13% на відміну від 3–5% на попередніх перегонах. Всеукраїнське об’єднання «Свобода» того року ввірвалося до парламенту з понад 10%, хоч опитування показували їхнє балансування на рівні прохідного бар’єра.

У 2014-му позачергові вибори до парламенту відбувалися в умовах війни: у них не брав участі Крим, дев’ять округів Донецької області та шість Луганської. Явка становила понад 52%. На першому місці з 22% опинився «Народний фронт» Арсенія Яценюка, який перед тим вийшов із «Батьківщини» разом з Олександром Турчиновим. Майже стільки само отримав президентський Блок Петра Порошенка. Третє місце з 11% посіла «Самопоміч» Андрія Садового, яку підтримали західні області. Оскільки Партія регіонів після Революції гідності розпалася, а її електорат залишився без вибору, то на уламках політсили утворився Опозиційний блок з аналогічною ідеологією та незмінно біло-синім логотипом. На парламентських перегонах вони здобули 9,4% традиційно від Сходу, виборців за 60 років із середньою освітою.

Нинішній президент Володимир Зеленський, чия політтехнологія, можна сказати, хакнула українську демократію, дістав безпрецедентну підтримку на президентських виборах. І, логічно, вирішив на хвилі популярності отримати ще й більшість у парламенті, тому оголосив дострокові вибори в Раду. Хід удався, пропрезидентська партія «Слуга народу» набрала 43% в голосуванні за списки, до того ж виграла в більшості мажоритарних округів, де від неї балотувалися люди, про яких буквально не можна знайти жодної інформації. Попри те що явка на цих виборах була найнижчою в історії — 49%, «нові обличчя» від «Слуги народу» перекроїли політичну ситуацію навіть на Донбасі, де традиційно перемагали міцно вкорінені місцеві регіонали. В Опозиційному блоці стався розкол, у результаті якого сам він із Євгеном Мураєвим на чолі та Рінатом Ахметовим за плечима навіть не подолав бар’єр. Натомість «Опозиційна платформа — За життя» Віктора Медведчука, куди з Опозиційного блоку перейшов, наприклад, Юрій Бойко, має друге місце з 13%. Результат міг бути вищим, адже ОПЗЖ ділила електорат з іншими проросійськими партіями.

Проте окремо на Сході та Півдні Опозиційний блок здобув 8% та 5,5% відповідно. Також тут популярна Партія Шарія, яка до парламенту не пройшла, але отримає фінансування з бюджету: 6,5% на Сході та 4,8% на Півдні. При цьому серед прихильників антиукраїнського блогера Анатолія Шарія переважають виборці з вищою освітою та студенти.

«Європейська солідарність» Порошенка та «Батьківщина» Тимошенко отримали по 8%. «Євросолідарність» підтримували ті самі виборці, що й до того залишалися прихильниками Порошенка: середнього віку, із вищою освітою, мешканці міст на Заході. Електорат «Батьківщини» — із Заходу та Центру, живе в селах, переважно за 60 років та максимум із середньою освітою. Ще одна сенсація виборів — «Голос» Святослава Вакарчука. Партія здобула 5,8% буквально з нуля, відібравши в сили Порошенка частину освіченого електорату на Заході країни.

За даними екзит-полу, більше ніж половина виборців були прихильниками своїх партій давно, це стосується електорату «Євросолідарності», «Батьківщини», «Свободи», «Опозиційної платформи — За життя» та Опозиційного блоку. В останній момент визначалися ті, хто проголосував за «Українську стратегію» Володимира Гройсмана, Радикальну партію Олега Ляшка, «Громадянську позицію» Анатолія Гриценка та «Голос».

Автор: Ганна ЧАБАРАЙ

Політична партія "Європейська Солідарність" сьогодні, 2 липня, опублікувала текстЄвроатлантичної Хартії, у якій закликає українських політиків продовжити курс на здобуття повноправного членства в Євросоюзі та НАТО, а також докласти зусиль для зупинення проросійського реваншу.

Ми, українські політичні сили, для реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору, визначеного Конституцією України, керуючись європейським та євроатлантичним вибором Українського народу, який зумовлений європейською цивілізаційною ідентичністю України, її історичними відносинами з членами європейської та євроатлантичної спільнот, які ґрунтуються на спільних цивілізаційних цінностях та відданості захисту людської гідності та прав людини, нагадуючи, що спроба відмовитися від європейського курсу держави спричинила Революцію Гідності та вшановуючи пам’ять Небесної Сотні, ставлячи за мету створення належних умов для подання заявки про вступ України до ЄС і отримання Плану дій щодо членства в НАТО, усвідомлюючи, що лише цей курс гарантуватиме незалежність, безпеку і суверенітет України, розбудову її як демократичної правової держави, добробут та процвітання громадян України, прагнучи не допустити реваншу сил, які  мають на меті відмовитися від європейської та євроатлантичної інтеграції України, розуміючи, що припинення збройної агресії Російської Федерації і відновлення територіальної цілісності та суверенітету України можливе лише шляхом подальшого зміцнення міжнародної солідарності у підтримці України і посилення нашої держави внаслідок реформ, необхідних для набуття повноправного членства у ЄС і НАТО, укладаємо цю Хартію, зобов’язуючись забезпечити:

1. реалізацію положень Конституції України щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору;

2. безумовний пріоритет цього курсу, співпрацю щодо його реалізації, недопущення його ревізії;

3. включення курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію до Коаліційної угоди та Програми діяльності Кабінету Міністрів України та конкретних заходів, спрямованих на досягнення цієї мети;

4. визначення окремого дня/години/пункту порядку денного у діяльності Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України, під час якого відбувався б розгляд питань і схвалення законопроектів, присвячених європейській і євроатлантичній інтеграції;

5. посилення інституційних спроможностей органів державної влади для ефективної реалізації політики європейської та євроатлантичної інтеграції України;

6. виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, включаючи  забезпечення повноцінного функціонування поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі;

7. виконання Річної національної програми співробітництва Україна – НАТО на 2019 рік, належну підготовку і виконання таких програм у подальші роки, з метою досягнення мети взаємосумісності Збройних Сил України з арміями союзників;

8. підготовку та подання у грудні 2019 року до Північноатлантичної ради НАТО та Генерального секретаря НАТО звернення про  намір України отримати План дій щодо членства в НАТО з метою започаткування змістовної дискусії з цього питання серед союзників;

9. дотримання органами влади Плану заходів з реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору (Указ Президента України "Питання європейської та євроатлантичної інтеграції" від 20 квітня 2019);

10. приєднання України до Програми розширених можливостей НАТО;

11. консолідовану позиція на підтримку продовження політики залучення військової та оборонної допомоги Україні з боку міжнародних партнерів як для модернізації ЗСУ, так і зміцнення стійкості українського війська в умовах триваючої зовнішньої агресії;

12. недопущення скорочення Збройних Сил України до припинення агресії Росії та відновлення суверенітету і територіальної цілісності України;

13. інтеграцію України до енергетичного та цифрового ринку ЄС, наближення до стандартів Шенгенської зони та поглиблення митного співробітництва,  співробітництва у сфері юстиції, свободи та безпеки;

14. використання заходів у рамках ініціативи ЄС «Східне партнерство» для обміну досвідом і найкращими практиками на шляху євроінтеграції, і на цій основі зміцнення зв’язків між східноєвропейськими партнерами та ЄС;

15. співробітництво і подальшу інтеграцію України з ЄС і НАТО у сфері освіти і науки;

16. підвищення професійної компетентності державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, військовослужбовців і працівників Збройних Сил України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції;

17.  продовження ефективної інформаційної політики у сферах європейської та євроатлантичної інтеграції України, протидію поширенню неправдивої інформації і маніпуляціям громадською думкою, недопущення медіа окупації інформаційного простору України російським капіталом;

18. співпрацю з ЄС і НАТО у протидії загрозам інформаційної безпеки та кібербезпеки, протидії транснаціональній злочинності, забезпеченні стійкості критичної інфраструктури, посиленні охорони кордонів, мінімізації ризиків у сфері міграції;

19. співробітництво України з НАТО щодо моніторингу ситуації та спільного реагування на агресію Російської Федерації, включаючи мілітаризацію, в акваторіях Чорного та Азовського морів і районі Керченської протоки з метою забезпечення свободи судноплавства в регіоні.

20. створення та розвиток військової бази на Сході України та військово-морської бази на узбережжі Азовського моря;

21. впровадження упродовж 2020 року принципів ефективного оборонного менеджменту, підготовки, управління, планування, бюджетного забезпечення, закупівель, прийнятих у державах-членах НАТО;
22. належний рівень соціальної підтримки учасників бойових дій, їх адаптації до мирного життя;

23. поліпшення фінансування, кадрового та матеріально-технічного забезпечення діяльності закордонних дипломатичних установ України, які забезпечують співробітництво з Європейським Союзом та НАТО;

24. залучення міжнародної допомоги відповідно до визначених стратегічними документами цілей і завдань європейської та євроатлантичної інтеграції України.

Як повідомив п'ятий президент Петро Порошенко, "Європейська Солідарність" разом з дипломатами і юристами розробила фундаментальний документ - Євроатлантичну Хартію, яка є планом узгоджених дій різних політичних сил з метою прискорити вступ України до НАТО.